ФОП-айтівцю пропонують оплату в криптовалюті: які податкові наслідки

02 вересня 2026

Проблемна криптовалюта

Основні вимоги щодо форми розрахунків для платників єдиного податку встановлені п. 291.6 ПКУ.

До квітня 2023 року ця норма передбачала, що платники ЄПЄдиний податок груп 1 — 3 повинні проводити розрахунки за відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги виключно у грошовій формі. Допускалися готівкові та безготівкові розрахунки.

Ситуація дещо змінилася з 01.04.2023, коли набрали чинності відповідні положення Закону України від 12.01.2023 № 2888-IX. З цієї дати законодавець уточнив правила та прямо зазначив, що дозволена для єдиноподатників грошова форма розрахунків включає також використання електронних грошей.

Тобто після внесення змін платники ЄП отримали можливість використовувати електронні гроші при розрахунках за товари, роботи та послуги, не порушуючи вимоги щодо грошової форми оплати. На цьому тлі цілком закономірно виникає питання: чи можна поширити такий підхід і на криптовалюту?

Адже криптовалюта також існує у цифровій формі. Для людини, яка не займається професійно фінансовим чи платіжним законодавством, електронні гроші та криптовалюта можуть виглядати дуже схожими. Крім того, ще у 2022 році було прийнято спеціальний Закон України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 № 2074-IX (далі — Закон № 2074), який мав створити законодавчі правила для функціонування ринку віртуальних активів в Україні.

Може скластися враження, що після прийняття такого Закону розрахунки криптовалютою вже повинні мати достатню правову основу. Проте ситуація значно складніша.

По-перше, електронні гроші та криптовалюта — це різні з правової точки зору категорії. Визначення електронних грошей містить Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX (далі — Закон № 1591).

Відповідно до ч. 14 ст. 1 Закону № 1591, електронні гроші є одиницями вартості, які зберігаються в електронному вигляді та випускаються емітентом електронних грошей для проведення платіжних операцій, у тому числі із застосуванням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання.

Такі одиниці приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та водночас являють собою грошове зобов’язання відповідного емітента. Тобто електронні гроші мають чітко визначений законодавством статус. Вони створені саме для проведення платежів і безпосередньо включені законодавцем до дозволених способів грошових розрахунків. Інакше законодавство характеризує віртуальні активи.

Закон № 2074 визначає віртуальний актив як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав. При цьому ст. 1 та ч. 7 ст. 4 Закону № 2074 передбачають принципово важливе обмеження: віртуальні активи не є засобом платежу на території України.

Отже, лише електронна форма існування не дозволяє ототожнювати електронні гроші з криптовалютою. Саме ця відмінність має важливе значення для ФОП-єдиноподатника. Те, що п. 291.6 ПКУ дозволяє розрахунки електронними грошима, ще не означає, що ця норма автоматично поширюється на криптовалюту.

По-друге, Закон № 2074, попри його прийняття ще у 2022 році, досі не набрав чинності. Законодавець передбачив спеціальний порядок введення його в дію. Закон № 2074 повинен набрати чинності лише з дня набрання чинності законом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій із віртуальними активами, але не раніше дня офіційного опублікування такого закону.

Поки відповідне податкове регулювання не запрацювало, спеціальний Закон про віртуальні активи також повноцінно не діє. Саме тому правове становище криптовалюти в Україні у частині її використання в господарських розрахунках залишається проблемним.

І питання виникає не тільки щодо можливості отримання криптовалюти ФОП-єдиноподатником. Сумнівною залишається й сама можливість використовувати криптовалюту як звичайний засіб оплати за товари, роботи або послуги у господарській діяльності.

Що думають про криптовалюту і ЄП податківці

Позиція контролюючих органів щодо отримання криптовалюти платниками єдиного податку є достатньо категоричною. ДПСДержавна податкова служба України вважає, що платники ЄП не мають права отримувати криптовалюту як оплату за товари, роботи або послуги. Таку позицію податківці, зокрема, виклали у листі ДПСУ від 05.09.2025 № 4775/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, а також у БЗ 107.05.

Основним аргументом податкової служби є вимога п. 291.6 ПКУ. Нагадаємо, що ця норма дозволяє платникам єдиного податку груп 1 — 3 проводити розрахунки виключно у грошовій формі: готівковій або безготівковій, у тому числі з використанням електронних грошей.

Криптовалюта, на думку ДПС, до жодної із цих категорій не належить. Вона не є ні готівкою, ні безготівковими грошовими коштами, ні електронними грошима у значенні, встановленому Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

Відповідно, якщо клієнт передає підприємцю криптовалюту в обмін на виконану роботу або надану послугу, податківці розцінюють це як застосування негрошової форми розрахунку. А саме така форма розрахунків для платників ЄП груп 1 — 3 заборонена п. 291.6 ПКУ.

При цьому позиція ДПС щодо криптовалюти ще жорсткіша. Податківці фактично застерігають єдиноподатників не тільки від отримання криптоактивів у рахунок оплати за підприємницькі операції, а й від здійснення інших операцій з криптовалютою у межах підприємницької діяльності. Наприклад, проблеми можуть виникнути, якщо ФОП придбає криптовалюту, а потім її продасть.

За позицією ДПС, операції з продажу криптовалюти можуть бути прирівняні до операцій з продажу іноземної валюти. А п.п. 291.5.1 ПКУ встановлює заборону для платників ЄП груп 1 — 3 на здійснення діяльності з обміну іноземної валюти. Такий підхід контролюючий орган висловлює, зокрема, у БЗ 107.01.02.

Водночас із цією позицією можна сперечатися. Криптовалюта не має статусу іноземної валюти відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII. Тому автоматично прирівнювати продаж криптовалюти до операцій з обміну іноземної валюти достатньо спірно.

Однак для ФОП важливо враховувати не лише теоретичні аргументи, а й реальну фіскальну позицію. І вона наразі є несприятливою: якщо підприємець планує залишатися на спрощеній системі оподаткування та мінімізувати податкові ризики, операцій із криптовалютою у межах підприємницької діяльності краще уникати.

Окремо заслуговує на увагу ситуація з криптоеквайрингом

Мова йде про модель, за якої замовник сплачує за товар або послугу криптовалютою, однак безпосередньо ФОП криптоактив не отримує. Криптовалюту приймає спеціальний посередник — еквайр. Він конвертує її у звичайні гроші, після чого перераховує ФОП гривню або іншу дозволену валюту на його банківський рахунок. На перший погляд може здатися, що в такому випадку проблеми з п. 291.6 ПКУ взагалі немає.

Адже на підприємницький рахунок ФОП надходить не криптовалюта, а звичайні грошові кошти. Проте податківці дотримуються іншої думки.

У листі ДПСУ від 19.05.2026 № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК вони дійшли висновку, що навіть використання криптоеквайрингу може призвести до порушення правил перебування на ЄП. Фіскальна логіка полягає в тому, що первісний розрахунок клієнта все одно відбувається криптовалютою.

А оскільки криптовалюта не є законним платіжним засобом в Україні, подальша її конвертація посередником у гривню не змінює характеру початкової операції. Таким чином, на думку ДПС, не має вирішального значення, що саме зрештою потрапило на банківський рахунок підприємця.

Важливим є те, чим саме замовник фактично розрахувався за послугу. Тому використання криптоеквайрингу також не можна вважати гарантовано безпечним способом організації розрахунків для ФОП-єдиноподатника.

Що буде, якщо прийняти оплату в криптовалюті

Для ФОП у сфері IT наслідки отримання криптовалюти за виконані роботи або надані послуги можуть виявитися досить серйозними. Податківці розглядатимуть таку операцію як негрошову форму розрахунку, яка прямо заборонена для єдиноподатників вимогами п. 291.6 ПКУ.

І це може спричинити одразу декілька негативних наслідків.

Перший наслідок — застосування підвищеної ставки єдиного податку. Якщо дохід був отриманий платником ЄП із використанням негрошової форми розрахунків, до нього застосовується ставка єдиного податку 15 %. Така вимога встановлена п.п. 3 п. 293.4 ПКУ.

Отже, якщо замовник передав ФОП криптовалюту в рахунок оплати за створення програмного забезпечення, податківці можуть вимагати оподаткувати відповідний дохід не за звичайною ставкою єдиного податку, а за підвищеною ставкою 15 %. Але додатковим податком наслідки не обмежуються.

Другий наслідок — необхідність залишити спрощену систему оподаткування. Застосування негрошової форми розрахунків є однією з підстав для обов’язкового переходу платника ЄП на загальну систему. Відповідне правило міститься у п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ.

Підприємець повинен перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому було здійснено розрахунок у забороненій негрошовій формі.

Отже, навіть одна операція з отримання криптовалюти як оплати за підприємницьку послугу потенційно може призвести до втрати ФОП права на подальше застосування спрощеної системи. Третій блок ризиків виникає тоді, коли підприємець самостійно не визнає порушення.

Припустимо, ФОП отримав криптовалюту, але продовжив працювати на ЄП у звичайному режимі. Він не застосував до такого доходу ставку 15 %, не перейшов на загальну систему та надалі подавав декларації платника єдиного податку.

Якщо згодом таку операцію виявлять податківці під час перевірки, наслідки можуть виявитися набагато серйознішими. Контролюючий орган матиме підстави донарахувати єдиний податок та застосувати відповідні штрафні санкції.

Крім того, податківці можуть анулювати реєстрацію підприємця як платника ЄП відповідно до п. 299.10 ПКУ. Найбільш проблемним у такій ситуації є те, що анулювання може відбутися заднім числом.

Фактично це означає, що певний період ФОП вважав себе єдиноподатником, сплачував ЄП та подавав відповідну звітність, однак після перевірки його податковий статус за цей період може бути переглянуто. У результаті дохід, отриманий протягом періоду неправомірного перебування на спрощеній системі, може оподатковуватися вже за правилами, передбаченими для загальної системи оподаткування.

Тому ризик отримання оплати в криптовалюті полягає не тільки у можливому застосуванні ставки ЄП 15 % до однієї операції. Наслідки можуть торкнутися податкового статусу підприємця в цілому та створити значні додаткові податкові зобов’язання.

Окремо виникає питання щодо подальшого оподаткування самої криптовалюти

ПКУ поки не містить повноцінного спеціального механізму оподаткування операцій фізичних осіб із віртуальними активами. Тому податківці пропонують застосовувати загальні правила оподаткування доходів фізичних осіб. Саме такий підхід ДПС виклала, зокрема, у листі ДПСУ від 05.09.2025 № 4775/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.

Згідно з цією позицією, дохід, який фізична особа отримує від продажу криптовалюти, включається до її загального річного оподатковуваного доходу. При цьому податкова кваліфікація залежить від джерела отримання доходу.

Якщо джерелом виплати є нерезидент, відповідний дохід розглядається як іноземний дохід.

Якщо ж виплату здійснює резидент України, такий дохід може оподатковуватися як інший дохід фізичної особи. Відповідні суми підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у загальному порядку. Фізична особа повинна самостійно задекларувати такі доходи.

Відповідно до п.п. 49.18.4 ПКУ, річна декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним. Суму податкових зобов’язань, визначену за результатами подання декларації, необхідно самостійно сплатити до 1 серпня цього ж року відповідно до п. 179.7 ПКУ.

Таким чином, операція з отримання криптовалюти створює для ФОП одразу декілька рівнів податкових ризиків.

По-перше, виникає проблема дотримання умов перебування на спрощеній системі.

По-друге, необхідно вирішувати питання оподаткування доходу, який фізична особа отримає від подальших операцій із криптовалютою.

Тому не варто виходити з припущення, що достатньо отримати від замовника криптовалюту, потім продати її, перерахувати отриману гривню на підприємницький рахунок і сплатити з неї єдиний податок. Такий порядок не усуває основної проблеми. Первісно оплатою за підприємницьку послугу все одно була криптовалюта, а саме це ДПС розцінює як використання забороненої для платника ЄП негрошової форми розрахунків.

Отже, якщо іноземний замовник пропонує ФОП-айтівцю оплатити розроблене програмне забезпечення криптовалютою, найбільш безпечним з податкової точки зору варіантом є відмовитися від такого способу розрахунку. Краще домовитися із замовником про звичайний безготівковий переказ коштів у відповідній іноземній валюті безпосередньо на валютний рахунок ФОП в українському банку.

У такій ситуації розрахунок буде проведено у дозволеній грошовій формі, а ризик порушення п. 291.6 ПКУ через використання криптовалюти не виникатиме.

РРО при безготівкових розрахунках: у яких випадках касова техніка обов'язкова

1. Платникам ЄП не рекомендується приймати оплату за товари, роботи чи послуги у криптовалюті, оскільки вона не належить до дозволених форм грошових розрахунків для цілей спрощеної системи.
2. За позицією ДПС, отримання криптовалюти може розцінюватися як негрошова форма розрахунку, що тягне застосування ставки ЄП 15 % та необхідність переходу на загальну систему оподаткування.
3. Ризики зберігаються і при використанні криптоеквайрингу, навіть якщо ФОП фактично отримує на банківський рахунок уже гривню після конвертації криптовалюти посередником.
4. Операції з криптовалютою також можуть створювати додаткові податкові наслідки для фізичної особи, зокрема обов’язок декларувати відповідні доходи та сплачувати ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб і військовий збір.
5. Найбезпечнішим способом розрахунків для ФОП-айтівця залишається звичайний безготівковий переказ коштів на підприємницький рахунок, без використання криптовалюти як форми оплати.