Як власнику використати гроші бізнесу «для себе»: докладний гайд для ФОП та юросіб

04 грудня 2025

ФОП: коли бізнес-кошти = ваші особисті гроші

Ключова ідея: ФОП юридично не відокремлений від фізичної особи. Тобто підприємець і є носієм прав та обов’язків. Через це усі гроші, які надходять на ФОП, одночасно є коштами фізичної особи, і ніякого окремого «майна підприємства» як самостійного суб’єкта тут не формується.

Саме тому ФОП не потрібно спеціально “виводити” кошти на себе. Механіка проста: отримав дохід → відобразив його в обліку → можеш одразу використовувати гроші як завгодно, у тому числі для побутових витрат, покупок, поїздок тощо.

Це — базовий, концептуальний принцип, з якого випливають усі практичні правила щодо витрачання коштів ФОП «на себе».

Готівка: можна брати й витрачати одразу
На відміну від юридичних осіб, які мусять дотримуватися встановлених касових лімітів і правил здавання виручки в банк, ФОП у більш вигідній позиції.

Згідно з п. 14 Положення № 148 про касові операції, на підприємців не поширюються вимоги щодо ліміту каси та обов’язкового внесення готівкової виручки на рахунок. Практичні наслідки:

• ФОП може тримати весь обсяг готівки «в кишені», вдома чи в сейфі без будь-яких формальних обмежень;
• немає обов’язку щодня/щотижня здавати готівку в банк;
• частина ФОП взагалі обходиться без підприємницького рахунку — усі операції здійснюються готівкою.

Якщо підприємець (або його працівник) отримав оплату за товар чи послугу готівкою — він може одразу використати ці гроші на особисті потреби: покупки, оплата оренди, кав’ярні, подорожі тощо.

Є важливий нюанс для тих, хто працює з РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)./ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій :
якщо ФОП вилучає готівку з місця проведення розрахунків, потрібно провести через РРО/ПРРО операцію «службова видача» на суму вилученої готівки. Це не обмеження на витрати, а лише технічна вимога, щоби касова дисципліна «збивалася» правильно.

ФОП, які працюють без РРО/ПРРО (наприклад, єдинники 1-ї групи за певних умов), не мають навіть цієї формальності: отримав оплату — вільно розпоряджаєшся коштами.

Чи потрібен окремий облік витрат «на себе»?
Податкове законодавство вимагає від ФОП вести облік:

• доходів (для всіх систем оподаткування);
• певних видів витрат — для загальної системи або платників ЄПЄдиний податок з ПДВПодаток на додану вартість ;
• витрат на зарплату працівникам;
• виплат іншим фізособам / ФОП, якщо підприємець виступає податковим агентом.

Однак ніякого спеціального обліку приватних витрат підприємця не існує. ФОП не зобов’язаний показувати, на що саме він витрачає кошти, які вже стали його доходом. Це логічно: він як фізична особа витрачає свої ж гроші, а не кошти іншого суб’єкта.

Звідси ще один важливий висновок: ФОП не може і не повинен складати авансові звіти сам собі.

Він не «видає собі» кошти під звіт, бо не є окремою юридичною особою з точки зору власника.

Окрема історія — коли гроші видаються працівникам ФОП під звіт для господарських цілей (закупівля товарів, оплата послуг). Там діють свої правила, але це вже не про витрачання коштів підприємцем особисто.

Витрати «на себе» з ФОП-рахунку: як це виглядає технічно
Найбільш «чистий» і зрозумілий варіант — спочатку перевести кошти з підприємницького рахунку ФОП на особисту картку або зняти готівку як власний дохід. 

Після цього:

• податкова не цікавиться, на що саме пішли ці гроші;
• жодних додаткових податкових зобов’язань не виникає, адже не було виплати іншій особі;
• сума може бути будь-якою — жодних законодавчих лімітів щодо обсягу знятих коштів для ФОП немає.

Банк іноді може запросити підтвердження походження/призначення коштів — це пов’язано з фінмоніторингом та власною політикою безпеки. Але це радше виняток у випадку великих або підозрілих операцій.

Важлива пастка для ФОП-єдинників

Якщо ФОП на спрощеній системі зніме кошти з ФОП-рахунку «на себе» як власний дохід, а потім знову перерахує їх на цей самий підприємницький рахунок, податкова, з великою ймовірністю, розцінить повернення коштів як новий дохід, що знову збільшує базу для ЄП. Тобто «гоняти по колу» гроші між особистим та ФОП-рахунком не можна — це створює зайві податкові ризики.

Оплата особистих покупок безпосередньо з ФОП-рахунку
Формально закон не забороняє ФОП оплачувати особисті витрати прямо з підприємницького рахунку. Податківці в консультаціях також підтверджують, що це допустимо, за умови що підприємець належним чином сплачує всі свої податки (категорія 103.04 БЗ; категорія 107.05 БЗ).

Однак тут є ключове розмежування за отримувачем коштів:

Платіж на користь фізичної особи або іншого ФОП.
Податкова майже автоматично вважатиме, що це виплата доходу в рамках підприємницької діяльності. У такому випадку:

• ФОП стає податковим агентом;
• має утримати та перерахувати ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб й військовий збір;
•  має подати відповідну звітність.

Навіть якщо з точки зору підприємця це «особиста покупка» (наприклад, продукти в магазині, послуги майстра), для податкової така оплата з бізнес-рахунку на користь фізособи — це потенційно оподатковуваний дохід цієї фізособи.
Платіж на користь юридичної особи.
Тут ситуація безпечніша: при виплатах на рахунок юрособи ФОП не виконує функції податкового агента. Податкових ризиків у частині ПДФО/ВЗВійськовий збір для одержувача не виникає. Однак банк або податкова теоретично можуть задавати питання щодо економічного змісту операцій, якщо вони виглядають нелогічно для бізнесу (але це вже окрема сфера ризиків — документальне підтвердження господарської доцільності).

Саме тому практичний підхід такий:
для особистих витрат краще спочатку перекинути гроші на особисту картку, а вже з неї платити кому завгодно — фізособам, магазинам, сервісам тощо.

Якщо дохід ФОП надходить на особисту картку
Часто підприємець із різних причин приймає оплату не на ФОП-рахунок, а на звичайну особисту картку. Формально це суперечить банківським і податковим вимогам (доходи від підприємницької діяльності мають іти на рахунок ФОП).

Проте:

• прямої спеціальної санкції саме за факт надходження підприємницьких сум на «особисту» картку не передбачено;
• з точки зору використання коштів усе простіше: це вже гроші фізичної особи, і податкова не має формального приводу розглядати виплати з такої картки як господарські операції ФОП.

Тому кошти, що потрапили на особисту картку, ФОП може витрачати на приватні цілі так само вільно, як і будь-яка інша фізособа. Проблема тут, скоріше, у правильності податкового обліку доходів і потенційних питаннях банку, а не в самих особистих витратах.

Юридична особа: як власнику легально «дістатися» до грошей компанії

У випадку з ТОВ, ПП та іншими юридичними особами логіка протилежна. Компанія — це окремий самостійний суб’єкт, а кошти на її рахунку або в касі належать саме юрособі, а не її засновнику.

Тому простий варіант «взяти й витратити гроші з рахунку компанії на себе» суперечить як цивільному, так і податковому законодавству. Щоб власник міг законно використати ці кошти для особистих потреб, їх потрібно спочатку «вивести» з юрособи через певний механізм.

Найпоширеніші варіанти:

• заробітна плата;
• дивіденди;
• нецільова благодійна (матеріальна) допомога;
• поворотна фінансова допомога (позика);
• виплати через ФОП на єдиному податку.

Зарплата: просто, але дорого
Найбільш очевидний спосіб — оформити засновника працівником компанії (наприклад, директором) і нараховувати йому заробітну плату. Або платити зарплату іншому працівнику, який фактично отримує ці гроші для власника (варіант з «транзитним» співробітником).

Але цей варіант має серйозний мінус — високе податкове навантаження, оскільки зарплата обкладається повним набором:

• 18 % ПДФО;
• 5 % військового збору;
• 22 % ЄСВЄдиний соціальний внесок (але не більше ніж 22 % × 20 мінзарплат на місяць, а для працівників з інвалідністю — 8,41 %).

Тобто «виведення» коштів у вигляді зарплати — це прозоро та просто з точки зору документів, але фіскально найдорожче.

Дивіденди: класичний інструмент власника
Ще один легальний спосіб, більш «власницький» за суттю — отримання дивідендів. Це виплата частини прибутку компанії її засновникам.

Воєнний стан сам по собі не забороняє нараховувати та виплачувати дивіденди. Головна умова — у юрособи має бути прибуток за даними бухгалтерського обліку за відповідний період (рік, квартал тощо), і загальні збори засновників повинні прийняти рішення про виплату.

Щодо податків (для резидента-засновника):

1. військовий збір — 5 %;
2. ПДФО:

• 5 % — якщо дивіденди нараховує платник податку на прибуток;
• 9 % — якщо дивіденди виплачуються юридичною особою-єдиноподатником.

ЄСВ на дивіденди не нараховується взагалі, що робить цей спосіб вигіднішим порівняно із зарплатою. Проте дивіденди можна виплачувати лише в межах наявного бухприбутку.

Безповоротна нецільова благодійна (матеріальна) допомога
Компанія може надати засновнику безповоротну нецільову благодійну допомогу.

Механіка:

• фізична особа подає до юрособи заяву;
• у заяві потрібно чітко прописати, що йдеться саме про нецільову благодійну (матеріальну) допомогу (наприклад, у зв’язку з сімейними обставинами або складним життєвим становищем).

Податки:

• у межах установленого річного ліміту (на 2025 рік — 4240 грн) сума не обкладається ні ПДФО, ні військовим збором (п.п. 170.7.3 ПКУ);
• із суми перевищення необхідно утримати 18 % ПДФО та 5 % військового збору.

ЄСВ при такій виплаті не нараховується незалежно від того, перебуває засновник у трудових відносинах із юрособою чи ні.

Однак є нюанс:
якщо перетворити таку допомогу на регулярний «канал» виведення грошей, це приверне увагу податківців, які можуть поставити під сумнів справжній характер виплат.

Поворотна фінансова допомога (позика від компанії засновнику)
Ще один інструмент — поворотна фінансова допомога, по суті безвідсоткова позика від юрособи фізичній особі-засновнику.

Плюси:

• на момент надання позики не виникає ПДФО, військового збору чи ЄСВ;
• засновник фактично отримує кошти у своє розпорядження.

Мінус і головний ризик:

• поворотну допомогу потрібно колись повернути — або формально, або фактично.

Типові схеми «відтягування» повернення:

• одразу прописують дуже довгий строк позики в договорі;
• регулярно пролонговують строк її повернення;
• фактично повертають кошти, а потім видають нову позику за іншим договором.

Податківці можуть аналізувати такі повторювані операції й ставити питання: чи не приховується під виглядом позик фактичне виведення коштів без сплати податків. Тому з цим інструментом треба працювати обережно та з урахуванням практики контролюючих органів.

Виплати на користь ФОП-єдинника
Доволі поширена практика — виводити кошти через укладення договорів з ФОП на єдиному податку (групи 2 або 3).

Компанія:

• купує товари/послуги у ФОП;
• платить йому як контрагенту за договором;
• ФОП сплачує зі свого доходу ЄП і, за потреби, інші податки.

Перевага — низьке податкове навантаження на рівні ФОП. При цьому засновник сам може виступати таким ФОП і надавати послуги/товари «своїй» юрособі, якщо в статуті немає заборон чи обмежень щодо такого виду взаємодії.

Важливі обмеження та ризики:

• податкова дуже уважно аналізує реальність господарських операцій. Необхідні реальні послуги, адекватні договори, акти, логічний економічний зміст;
• ФОП 2-ї групи не має права надавати послуги або виконувати роботи платникам податку на прибуток (п.п. 2 п. 291.4 ПКУ). Порушення цього обмеження може призвести до втрати статусу єдинника й донарахувань.

Підсумкове порівняння: ФОП vs юрособа 

Хто є власником грошей?

• ФОП: фізична особа й підприємець — це один і той самий суб’єкт, тому гроші фактично належать людині.
• Юрособа: кошти — власність компанії. Засновник лише має корпоративні права, а не право прямого доступу до рахунку.

Як можна використовувати кошти для особистих потреб?

ФОП:

• може безпосередньо витрачати дохід на себе вже з моменту його отримання;
• не потрібно нічого «виводити» та оформлювати окремими документами.

Юрособа:

• спочатку кошти потрібно розподілити на користь засновника через передбачені законом механізми (зарплата, дивіденди, позика, благодійна допомога, контракти з ФОП тощо);
• лише після цього гроші стають особистими коштами власника.

Облік особистих витрат
ФОП:

• не веде окремого обліку приватних витрат;
• веде лише облік доходів і бізнес-витрат за правилами свого податкового режиму.

Юрособа:

• будь-яке «виведення» коштів на користь засновника відображається в бухгалтерському та податковому обліку;
• потрібні документи (накази, рішення зборів, договори, акти, розрахункові відомості).

Як оподатковуються особисті витрати?
ФОП:

• податки сплачуються на етапі отримання доходу (ЄП або ПДФО/ЄСВ для загальної системи);
• подальше використання цих коштів на особисті цілі додатково не оподатковується.

Юрособа:

• кожен спосіб виведення коштів має свій податковий режим (зарплата — ПДФО, ВЗ, ЄСВ; дивіденди — ПДФО, ВЗ; благодійна допомога —пільговий ліміт + оподаткування перевищення; позика — без податків на стадії видачі, але з ризиками при неповерненні тощо).

Чи можна платити особисті витрати прямо з бізнес-рахунку?
ФОП:

• формально може оплачувати особисті покупки з ФОП-рахунку;
• бажано уникати прямих виплат фізособам/ФОП, щоб не перетворюватися на податкового агента;
• оптимально — спочатку перевести кошти на особисту картку і вже з неї здійснювати будь-які приватні платежі.

Юрособа:

• оплачувати чисто особисті витрати власника з рахунку компанії не можна;
• якщо такі витрати все ж здійснюються, їх доведеться або «прикривати» як господарські (з відповідними ризиками), або визнавати доходом засновника з усіма податками.

Звітність щодо особистих витрат
ФОП:

• не подає спеціальної звітності про використання грошей «на себе»;
• звітує лише про доходи та податки за підприємницькою діяльністю.

Юрособа:

• усі операції з виведення коштів (зарплата, дивіденди, допомога, фіндопомога) відображаються у звітності за загальними правилами (ЄСВ-звіт, податкова звітність із ПДФО/ВЗ, фінзвітність, декларація з податку на прибуток тощо).

Документальна перевірка ФОП: які документи перевіряють податківці та що потрібно знати підприємцю