Податкова накладна при інтернет-продажах, коли гроші надходять на рахунок однією сумою: як діяти продавцю

01 квітня 2026

На перший погляд може здатися, що якщо на рахунок надійшла одна загальна сума, то й податкова накладна має бути одна. Тим більше що податкові органи у своїх роз'ясненнях дійсно просувають загальний підхід: якщо постачальник отримав попередню оплату одним платежем, він не повинен розбивати її на дві та більше податкових накладних, оскільки це не дозволить належним чином ідентифікувати господарські операції (категорія БЗ 101.16). Однак для інтернет-торгівлі з великою кількістю роздрібних покупців така логіка працює не завжди.

Справа в тому, що в розглянутій ситуації єдине надходження на рахунок не означає, що йдеться про одну операцію. Навпаки, фактично продавець має справу з низкою самостійних поставок, кожна з яких пов'язана з окремим покупцем, окремим замовленням, окремим розрахунковим документом та окремою оплатою. 

Той факт, що платіжний сервіс або банк перераховує гроші продавцю агреговано, не змінює суті цих операцій. Більше того, з розшифровок платіжної системи зазвичай можна побачити, які саме суми та від яких покупців були отримані. 

Отже, кожна оплата піддається ідентифікації, а отже, підстав вважати всю суму одним єдиним авансом від однієї особи немає.

Саме тому правило «один надходження — одна податкова накладна» у даній ситуації застосовувати механічно не можна. Тут потрібно виходити не тільки з форми зарахування грошей на рахунок, але й з реальної економічної сутності операцій. А вона полягає в тому, що продавець здійснює безліч окремих роздрібних продажів кінцевим споживачам — неплатникам ПДВПодаток на додану вартість .

Які варіанти оформлення ПН можливі

По суті, у продавця є два основні підходи до оформлення податкових накладних.

Перший варіант — найбільш обережний і з точки зору спору з податківцями найбільш захищений. Він полягає в тому, щоб складати окрему податкову накладну на кожне замовлення. Така ПН оформляється на неплатника ПДВ з типом причини «02». У цьому випадку підприємство фактично прив’язує кожну податкову накладну до конкретної господарської операції і тим самим мінімізує ризик претензій з боку контролерів.

Другий варіант — складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій з типом причини «11». Такий підхід теж може застосовуватися в роздрібній торгівлі, але тільки за наявності передбачених законодавством умов і з урахуванням додаткової, досить жорсткої позиції податкових органів.

Чому окрема ПН на кожне замовлення вважається найбільш безпечною

Якщо підприємство обирає оформлення окремої податкової накладної за кожним замовленням, воно діє за загальним правилом першої події, встановленим п. 187.1 ПКУ. Це означає, що податкові зобов’язання з ПДВ виникають або на дату отримання оплати, або на дату відвантаження товару — залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Однак для інтернет-продажів важливо правильно розуміти, що саме вважати датою оплати і що вважати датою відвантаження.

Якщо розрахунок здійснюється через інтернет-еквайринг, датою виникнення податкових зобов’язань буде не той день, коли покупець натиснув кнопку оплати або ініціював платіж, а саме дата зарахування коштів на рахунок продавця. Такий підхід підтверджено листом ДПСУ від 16.07.2025 № 760/2/99-00-24-01-04-02. 

Іншими словами, сам по собі намір покупця оплатити замовлення або навіть списання коштів з його картки ще не означає, що у продавця вже виникла перша подія для цілей ПДВ. Доти, доки гроші не надійшли на рахунок продавця, підстав для складання ПН за фактом оплати немає.

Якщо ж першою подією виступає відвантаження, то для інтернет-магазину під нею розуміється не момент фактичного отримання товару покупцем, а дата передачі товару поштовому перевізнику або іншому оператору доставки. Саме такий підхід викладено в листі ДПСУ від 12.12.2025 № 6623/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК. Податківці виходять з того, що саме в момент передачі товару перевізнику починається його фізичне переміщення до покупця, а отже, саме ця дата і вважається датою поставки.

Отже, при безпечному підході продавець за кожним замовленням окремо аналізує, що відбулося раніше: надходження грошей на рахунок або передача товару перевізнику. Після цього на дату першої події складає окрему податкову накладну.

Такий варіант особливо важливий у тих випадках, коли оплата та відвантаження відбуваються в різні календарні дні. Саме тоді зростає ймовірність того, що податківці не погодяться з використанням підсумкової ПН.

Коли можна задуматися про ПН за щоденними підсумками операцій

Альтернативний шлях — оформляти одну податкову накладну за щоденними підсумками операцій. Формально така можливість передбачена п. 201.4 ПКУ та п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Законодавство допускає складання щоденної підсумкової ПН у разі постачання товарів або послуг кінцевим споживачам — неплатникам ПДВ, якщо розрахунки здійснюються за готівку або з використанням певних платіжних інструментів. По суті, для застосування цього механізму повинні одночасно дотримуватися дві базові умови.

Перша умова полягає в тому, що покупцем має бути саме кінцевий споживач, не зареєстрований платником ПДВ. Для інтернет-магазину, що працює в роздрібній торгівлі з фізичними особами, ця вимога зазвичай виконується.

Друга умова стосується способу розрахунків. Щоденна підсумкова ПН допустима, якщо розрахунки проводяться через касу, РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат). або ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій , із застосуванням платіжних карток, а також через банк, небанківського постачальника платіжних послуг або платіжний пристрій за умови, що гроші надходять безпосередньо на рахунок продавця.

Які способи оплати підходять, а які — ні

Для інтернет-торгівлі ця умова вимагає окремого аналізу, оскільки способи оплати можуть бути різними, і від цього безпосередньо залежить можливість застосування підсумкової ПН.

Якщо покупець оплачує товар через інтернет-еквайринг, перешкод для складання ПН за щоденними підсумками операцій загалом немає. Хоча така форма розрахунку не є готівковою, вона передбачає використання платіжної картки, а отже, вписується до переліку допустимих способів розрахунків. На це прямо вказували податкові органи, зокрема в листі ДПСУ від 12.12.2023 № 4620/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК.

Інша ситуація — оплата за реквізитами IBAN, коли покупець самостійно заходить в інтернет-банкінг, формує платіжне доручення та перераховує гроші зі свого рахунку на рахунок продавця. У цьому випадку податківці розглядають такий платіж як звичайний безготівковий переказ з рахунку на рахунок без використання платіжної картки в розумінні правил для підсумкової ПН. Тому складати ПН за щоденними підсумками операцій при такій формі розрахунку не можна. Такий висновок міститься в листі ДПСУ від 29.09.2020 № 4045/ІПК/99-00-05-06-02-06.

Ще одна поширена модель — післяплата при доставці через поштового оператора або експедитора. Тут потрібно дивитися, куди саме спочатку надходять кошти. Якщо гроші спочатку зараховуються не продавцю, а третій особі, наприклад оператору доставки, а вже потім перераховуються продавцю, податківці зазвичай не визнають можливість складання підсумкової ПН. 

На їхню думку, у такому випадку гроші не надходять безпосередньо на рахунок продавця, а отже, одна з обов’язкових умов для щоденної ПН відсутня. Виняток можливий, якщо розрахунки проходять через постачальника платіжних послуг, у якого у самого продавця відкрито поточний рахунок. У такій ситуації законодавство дозволяє оформити підсумкову ПН.

Додаткове обмеження, яке встановлюють податківці

Хоча в ПКУ та в Порядку № 1307 не зазначено, що для щоденної підсумкової ПН дата оплати обов’язково має збігатися з датою відвантаження, податкові органи на практиці наполягають саме на такому підході. На їхню думку, складати ПН за щоденними підсумками операцій можна лише тоді, коли перша подія та відвантаження припадають на один і той самий календарний день.

Цю позицію податківці поширюють як на випадки попередньої оплати, так і на ситуації з післяплатою. Наприклад, якщо покупець оплатив товар в один день, а відвантаження відбулося вже наступного, контролери вважають, що підстав для підсумкової ПН немає. Аналогічний підхід застосовується і тоді, коли товар був переданий перевізнику в один день, а гроші за післяплатою надійшли пізніше. Така позиція зафіксована, зокрема, у листі ДПСУ від 30.07.2025 № 4114/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК та у листі від 19.12.2025 № 6761/ІПК/ 99-00-21-03-02 ІПК.

З точки зору буквального тлумачення законодавства ця вимога виглядає спірною, оскільки відповідного прямого обмеження в ПКУ немає. Проте ігнорувати адміністративну практику не можна, особливо якщо підприємство прагне знизити податкові ризики.

Коли підсумкова ПН вважається допустимою

Виходячи з позиції податківців, безризиковий варіант використання ПН за щоденними підсумками операцій можливий тоді, коли дата надходження грошей на рахунок і дата відвантаження товару збігаються.

Наприклад, якщо 06.03.2026 кошти були зараховані на рахунок продавця і того ж дня товар був переданий перевізнику для відправки покупцеві, продавець може оформити одну підсумкову ПН за день.

Аналогічно можна діяти і в ситуації, коли покупець ініціював оплату 05.03.2026, але фактичне надходження коштів на рахунок продавця відбулося 06.03.2026, і в цей же день товар був відвантажений. У такому випадку першою подією буде саме 06.03.2026, тому що для цілей ПДВ при інтернет-еквайрингу важлива дата зарахування коштів, а не дата ініціювання платежу. Оскільки відвантаження теж відбулося 06.03.2026, податківці допускають оформлення ПН за щоденними підсумками операцій.

Коли підсумкову ПН використовувати небезпечно

Якщо ж події розходяться за датами, ситуація змінюється. Наприклад, гроші надійшли на рахунок 05.03.2026, а товар був переданий перевізнику лише 06.03.2026. У такому випадку, на думку податківців, підсумкову ПН складати не можна. Незважаючи на те, що йдеться про роздрібний продаж кінцевому споживачу і розрахунки могли проходити через допустимі інструменти, самі події відбулися в різні календарні дні. 

Отже, контролери очікують, що продавець оформить окрему податкову накладну за кожною поставкою на дату першої події.

Саме тому при рознесенні оплати та відвантаження по різних днях найбільш безпечним рішенням залишається індивідуальне оформлення ПН по кожному замовленню з типом причини «02».

Практичний висновок для інтернет-магазину

Для продавця, який працює через інтернет-магазин і отримує гроші на рахунок загальною сумою від платіжної системи, ключовим фактором є не сам факт агрегованого зарахування, а можливість ідентифікувати кожну окрему продаж. Якщо з внутрішніх даних, чеків ПРРО, інформації платіжного сервісу та інших документів видно, що платежі належать різним покупцям і пов'язані з різними замовленнями, то підстав розглядати всю суму як одну господарську операцію немає.

Тому твердження, що єдине надходження на рахунок автоматично вимагає оформлення лише однієї податкової накладної, у такому випадку є неправильним. Навпаки, продавець може оформляти окремі ПН за кожним замовленням, і саме цей варіант буде найбезпечнішим. Використання щоденної підсумкової ПН можливе лише як альтернативний механізм і тільки за наявності відповідних умов, причому з обов’язковим урахуванням фіскального підходу щодо збігу дати оплати та дати відвантаження.

Призначення платежу: основні помилки, перерахування власних коштів, приймання оплати на картку фізособи

1. Саме по собі зарахування грошей однією загальною сумою не означає, що продавець зобов'язаний скласти лише одну податкову накладну, якщо фактично кошти надійшли від різних покупців за різними замовленнями.
2. Можливість ідентифікувати кожну оплату через розшифровки платіжної системи підтверджує, що йдеться про кілька самостійних операцій поставки, а не про один платіж від одного контрагента.
3. Найбільш обережний і безпечний підхід — оформляти окрему ПН на кожне замовлення з типом причини «02», визначаючи дату її складання за правилом першої події відповідно до п. 187.1 ПКУ.
4. При інтернет-еквайрингу першою подією в частині оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок продавця, а не дата ініціювання платежу покупцем.
5. При відвантаженні товару через поштового перевізника датою поставки для цілей ПДВ податківці вважають дату передачі товару перевізнику.
6. ПН за щоденними підсумками операцій з типом причини «11» можлива лише за умови дотримання вимог, встановлених п. 201.4 ПКУ та п. 14 Порядку № 1307, а також з урахуванням обмежувального підходу податківців.
7. Інтернет-еквайринг загалом дозволяє застосовувати підсумкову ПН, тоді як звичайний переказ за IBAN через інтернет-банкінг для цього не підходить.
8. Якщо дата оплати та дата відвантаження припадають на різні календарні дні, податківці, як правило, не визнають право на складання підсумкової ПН, тому в таких випадках безпечніше оформляти окремі ПН за кожною поставкою.