Фіскальний чек РРО по-новому: які зміни готує Мінфін з 2027 року

03 вересня 2026

Вимоги до форми, змісту та обов’язкових реквізитів розрахункових документів визначає Положення № 13. Його оновлена редакція застосовується з 1 березня 2025 року.

Саме до Положення № 13 Мінфін тепер планує внести чергові зміни. Вони стосуватимуться, серед іншого, переліку та змісту окремих реквізитів розрахункових документів. Відповідний проєкт наказу оприлюднений Мінфіном для громадського обговорення.

За задумом авторів проєкту, нові правила мають запрацювати з 1 січня 2027 року. Тобто у бізнесу та розробників програмного забезпечення для РРО/ПРРО ще буде певний час, щоб підготуватися до нових вимог.

Форма оплати: залишаться «ГОТІВКА» та «БЕЗГОТІВКОВА»

Нагадаємо, що попередня редакція Положення № 13, яка діяла до 1 березня 2025 року, передбачала декілька можливих варіантів зазначення форми оплати. Серед них були, зокрема, готівка, електронний платіжний засіб, кредит тощо.

Причому цей перелік не був вичерпним. Через це на практиці виникали різні додаткові варіанти позначення форми оплати. Зокрема, фіскали допускали або пропонували використовувати такі формулювання, як «подарунковий сертифікат», «талон», «відомість», «безоплатно» та інші подібні значення.

Після оновлення Положення № 13 ситуація змінилася. Чинна редакція вже містить закритий перелік форм оплати. Наразі їх передбачено три:

• «ГОТІВКА»;
• «БЕЗГОТІВКОВА»;
• «ІНШЕ».

Одночасно з 1 березня 2025 року у фіскальному касовому чеку на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 з’явився ще один реквізит — «засоби оплати (вид платіжного інструменту, талон, жетон тощо)».

По суті, форма оплати та засіб оплати є взаємопов’язаними реквізитами, однак використовуються вони по-різному.

Так, при формі оплати «ГОТІВКА» реквізит «засоби оплати...» не заповнюється. Це прямо випливає з п. 7 розд. II Положення № 13. Причина очевидна: у цьому випадку готівка фактично одночасно виступає і формою, і безпосереднім засобом здійснення розрахунку.

Інакше виглядає ситуація з формою оплати «БЕЗГОТІВКОВА». З нею можуть використовуватися різні засоби оплати: ЕПЗ, у тому числі платіжна картка та мобільні платіжні інструменти, інтернет-банкінг, інтернет-еквайринг, подарункові сертифікати, талони, жетони тощо. Такий підхід наведений, зокрема, у БЗ 109.10.

Проблема полягає в тому, що єдиного уніфікованого довідника, який би встановлював, як саме потрібно називати кожен із таких засобів оплати у фіскальному чеку, наразі немає. Тому на практиці користувачі РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)./ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій фактично змушені самостійно орієнтуватися у способі заповнення цього реквізиту.

Ще більше запитань викликає третя форма оплати — «ІНШЕ». Згідно з позицією податківців, до неї можуть належати лише розрахунки, проведені із застосуванням ЕПЗ, відмінних від платіжної картки, а також кредитні трансфери та прямі дебети. Про це йдеться у БЗ 109.10.

Водночас конкретного пояснення, які саме «ЕПЗ, відмінні від картки» маються на увазі, податківці так і не надали. Не зовсім зрозуміло й те, чому до цієї категорії потрапили кредитні трансфери та прямі дебети, оскільки їх зв’язок із законодавством про застосування РРО щонайменше дискусійний.

Фактично на практиці основними залишаються дві форми оплати — «ГОТІВКА» та «БЕЗГОТІВКОВА». Третє значення — «ІНШЕ» — для більшості звичайних користувачів РРО/ПРРО практичного значення майже не має.

Схоже, такого самого висновку зрештою дійшов і Мінфін. У новому проєкті запропоновано виключити значення форми оплати «ІНШЕ», пояснюючи це необхідністю спростити заповнення розрахункових документів.

Отже, якщо зміни буде затверджено в запропонованій редакції, у фіскальному чеку залишаться лише дві форми оплати:

• «ГОТІВКА»;
• «БЕЗГОТІВКОВА».

Водночас реквізит «засоби оплати...», який застосовується при безготівкових розрахунках, поки що нікуди не зникає.

І тут стара проблема залишається: чітких та єдиних правил заповнення цього реквізиту Мінфін не пропонує. Тому головним для користувача РРО/ПРРО буде сам факт його наявності у фіскальному чеку. Не виключено, що надалі підхід до цього реквізиту ще раз переглянуть, особливо якщо його практична користь так і залишатиметься сумнівною.

Комісія еквайра: уточнять, про яку саме комісію йдеться

Обов’язок відображати у фіскальному чеку комісійну винагороду існує вже давно. Відповідний реквізит був передбачений ще першою редакцією Положення № 13 від 21.01.2016.

Спочатку він мав загальну назву — «сума комісійної винагороди». Після чергового оновлення Положення № 13, здійсненого 11.12.2024, Мінфін конкретизував цей реквізит і зазначив, що йдеться саме про комісійну винагороду еквайра.

Після цього податківці надали своє трактування нового формулювання. Зокрема, у БЗ 109.10 вони пояснили, що в цьому реквізиті необхідно зазначати суму комісійної винагороди, яка відраховується еквайру із суми проведеної операції відповідно до умов договору між еквайром та суб’єктом господарювання.

Проте тут виникла важлива проблема. Річ у тому, що Закон № 1591 фактично оперує двома різними видами комісійної винагороди.

Перший варіант — комісійна винагорода, яку еквайру сплачує покупець, тобто держатель платіжного інструменту. Така комісія може стягуватися під час проведення безготівкового розрахунку за товари або послуги із застосуванням електронного платіжного засобу. Відповідні положення містяться у ч. 25 та 26 ст. 38 Закону № 1591.

Другий різновид — комісія, яку еквайру сплачує сам продавець, тобто суб’єкт господарювання. Її розмір визначається договором еквайрингу. Про це йдеться у ч. 7 ст. 37 Закону № 1591.

Подібне розмежування передбачене також п. 51 та п.п. 4 п. 45 розд. III Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164.

Отже, саме формулювання «комісійна винагорода еквайра» без додаткового уточнення не давало однозначної відповіді на запитання, яку саме комісію необхідно показувати у фіскальному чеку.

Виходячи зі змісту платіжного законодавства, при карткових розрахунках як у квитанції POS-термінала, так і у фіскальному чеку РРО логічно відображати саме комісію, яку сплачує держатель електронного платіжного засобу, а не комісію продавця за договором еквайрингу.

Тепер після консультацій із НБУ та ДПСУ аналогічної позиції дійшов і Мінфін.

У проєкті пропонується уточнити назву відповідного реквізиту фіскального касового чека за формою № ФКЧ-1 та видаткового чека за формою № ФКЧ-2.

Нове формулювання має виглядати так:

«сума комісійної винагороди еквайра, утримана з держателя електронного платіжного засобу (у разі наявності)».

Таким чином, після внесення змін неоднозначність має зникнути. У фіскальному чеку потрібно буде показувати саме ту комісію еквайра, яка утримується з покупця — держателя ЕПЗ, і лише за умови, що така комісія взагалі справляється.

Тобто комісія, яку продавець сплачує еквайру відповідно до договору еквайрингу, під цей реквізит не підпадатиме.

Секунди у фіскальному чеку: що насправді зміниться

Ще одна правка в проєкті Мінфіну може спочатку викликати запитання. У документі передбачено, що в тексті відповідних норм позначення «HHmmss» потрібно замінити на «HHmm». На перший погляд можна припустити, що Мінфін хоче взагалі відмовитися від зазначення секунд у часі проведення розрахункової операції. Але це не так.

Зараз позначення «HHmmss» використовується, зокрема, в описі QR-коду фіскального чека. QR-код має містити пошуковий запит до Системи обліку даних РРО, сформований у встановленому форматі. Позначення «HHmmss» у цьому випадку означає час створення розрахункового документа із зазначенням години, хвилини та секунди.

Водночас для фактичного пошуку фіскального чека через відповідний сервіс ДПС зазначати секунди не потрібно. Для пошуку достатньо передати або ввести лише години та хвилини створення документа.

Тому формат «HHmm» фактично відповідає роботі самого сервісу. Проєкт Мінфіну в цій частині просто усуває існуючу технічну неузгодженість між вимогами до QR-коду та параметрами пошуку фіскального документа.

Однак це не означає, що секунди зникають із самого фіскального чека.

Обов’язковим реквізитом залишається «Дата (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції». Наразі це рядок 27 фіскального чека.

Для нього, як і раніше, застосовується формат часу «ХХ-ХХ-ХХ», тобто:

години — хвилини — секунди.

У цій частині проєкт Мінфіну жодних змін не передбачає.

Отже, потрібно чітко розмежовувати дві речі. У QR-коді для формування пошукового запиту достатньо буде зазначення годин і хвилин. Водночас в обов’язковому реквізиті самого фіскального чека час і надалі повинен містити години, хвилини та секунди.

Цей нюанс важливо враховувати користувачам РРО/ПРРО та розробникам відповідного програмного забезпечення, адже недотримання вимог до обов’язкових реквізитів розрахункового документа може створити для суб’єкта господарювання додаткові ризики.

Новий реквізит: IMEI мобільного обладнання

Окремий блок змін стосується торгівлі мобільними телефонами та смартфонами.

Держава вже неодноразово намагалася запровадити додаткові механізми контролю за обігом засобів мобільного зв’язку та протидіяти їх незаконному ввезенню в Україну.

У різні періоди застосовувалися або пропонувалися різні способи такого контролю. Наприклад, використовувалося позначення мобільних телефонів спеціальним захисним знаком, наявність якого після завершення митного оформлення перевіряла Державна інспекція зв’язку.

Також запроваджувалися або обговорювалися спеціальні облікові марки для мобільних телефонів, щомісячна звітність щодо їх використання, дозвільні процедури для оптової та роздрібної торгівлі такими пристроями та інші механізми.

Тепер пропонується ще один варіант контролю.

За ініціативою Бюро економічної безпеки України проєкт Мінфіну передбачає доповнення фіскального касового чека за формою № ФКЧ-1 та видаткового чека за формою № ФКЧ-2 новим реквізитом:

«міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (ІМЕІ)».

Тобто при продажу визначених категорій мобільного обладнання у фіскальному документі необхідно буде відображати унікальний IMEI відповідного пристрою. Аналогічні зміни передбачені й для розрахункової квитанції за формою № РК-1. У такій квитанції IMEI мобільного пристрою необхідно буде зазначати як у корінці, так і у відривній частині — у рядках, призначених для внесення відомостей про товари або послуги.

Водночас вимога стосуватиметься не всіх товарів та навіть не всього електронного обладнання. IMEI потрібно буде зазначати лише під час реалізації товарів за окремими кодами УКТ ЗЕД:

• 8517130000 — смартфони;
• 8517140000 — інші телефони для стільникових мереж зв’язку або інших бездротових мереж зв’язку.

При внесенні відповідної інформації передбачено обов’язково зазначати назву реквізиту «ІМЕІ».

Таким чином, для продавців смартфонів та інших мобільних телефонів, що належать до зазначених товарних кодів, зміни матимуть цілком практичне значення. Їм необхідно буде забезпечити передачу IMEI конкретного проданого пристрою до РРО/ПРРО та його відображення у відповідному розрахунковому документі.

Для більшості інших суб’єктів господарювання це нововведення безпосереднього впливу не матиме.

Загалом запропоновані Мінфіном зміни не можна назвати кардинальними. Значна їх частина фактично спрямована на виправлення або уточнення правил, які були запроваджені під час попереднього оновлення Положення № 13.

Зокрема, планується позбутися малозрозумілої форми оплати «ІНШЕ», чітко визначити, яку саме комісію еквайра слід показувати у фіскальному чеку, привести формат часу в QR-коді у відповідність до фактичних параметрів пошуку чека та запровадити IMEI як додатковий інструмент контролю за реалізацією мобільних телефонів.

Тепер важливо, щоб остаточний наказ був прийнятий завчасно. Адже запланована дата набрання чинності — 1 січня 2027 року, а користувачам РРО/ПРРО, виробникам і розробникам програмного забезпечення потрібен час для налаштування систем під нові вимоги.

РРО при безготівкових розрахунках: у яких випадках касова техніка обов'язкова

1. Форм оплати стане менше. З 1 січня 2027 року Мінфін планує залишити у фіскальному чеку тільки два значення — «ГОТІВКА» та «БЕЗГОТІВКОВА». Форму оплати «ІНШЕ» пропонують виключити як таку, що фактично лише ускладнює заповнення розрахункових документів.
2. Реквізит «засоби оплати...» поки що зберігається. При безготівкових розрахунках його, як і раніше, потрібно буде зазначати. Водночас єдиного довідника чи чітких правил щодо конкретних формулювань для різних засобів оплати досі немає.
3. Комісію еквайра конкретизують. У фіскальному чеку планують відображати саме суму комісійної винагороди еквайра, яка утримана з держателя електронного платіжного засобу. Комісія, яку суб’єкт господарювання сплачує еквайру за договором еквайрингу, до цього реквізиту не належатиме.
4. Секунди із самого фіскального чека не зникають. Спрощення з «HHmmss» до «HHmm» стосується формату даних у QR-коді для пошуку чека.
5. Обов’язковий реквізит дати та часу розрахункової операції, як і раніше, повинен містити години, хвилини та секунди.
6. Для мобільних телефонів з’явиться IMEI. При реалізації смартфонів та інших телефонів за кодами УКТ ЗЕД 8517130000 і 8517140000 міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання планують зазначати у фіскальному та видатковому чеках, а також у розрахунковій квитанції за формою № РК-1.