ФОП отримав компенсацію за пошкоджений / знищений товар: як її оподатковувати?

28 жовтня 2026

ФОП на єдиному податку

Почнемо з ФОП — платників єдиного податку. Основною нормою, яку потрібно враховувати в цьому випадку, є п. 292.1 ПКУ. У ньому, серед іншого, передбачено, що до доходу платника єдиного податку не включаються отримані страхові виплати та відшкодування.

Це означає, що такі надходження не оподатковуються за правилами спрощеної системи, а розглядаються як доходи звичайної фізичної особи.

Втім, саме формулювання цієї норми може спричиняти запитання: що саме законодавець мав на увазі під «відшкодуваннями»? На нашу думку, положення п. 292.1 ПКУ стосується не будь-якої компенсації завданих збитків, а саме страхового відшкодування.

Подібного підходу загалом дотримуються і податківці. Зокрема, відповідні висновки можна знайти у листі ДПСУ від 10.09.2024 № 5290/К/99-00-24-03-03-09, листі ДПСУ від 29.12.2025 № 6940/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, а також у консультації ДПС тут.

Отже, для ФОП на ЄПЄдиний податок потрібно розмежовувати дві ситуації.

Якщо підприємець отримав страхове відшкодування безпосередньо від страховика (страхової компанії) у зв’язку з настанням страхового випадку відповідно до договору страхування та/або вимог законодавства, така сума не потрапляє до доходу платника єдиного податку. Вона оподатковується за правилами, встановленими для доходів звичайних фізичних осіб.

Інша ситуація виникає, якщо ФОП отримує компенсацію від перевізника або логістичної компанії, зокрема від Нової пошти чи Укрпошти, після подання претензії через втрату, знищення або пошкодження вантажу. Такі кошти вже потрібно включити до доходу ФОП — платника ЄП.

Розглянемо обидва варіанти окремо.

Страхове відшкодування

Як уже зазначалося, якщо ФОП на єдиному податку отримує виплату від страхової компанії в межах договору страхування, сума такого відшкодування не формує його ЄП-дохід. Натомість до неї застосовуються норми розд. IV ПКУ, які регулюють оподаткування доходів фізичних осіб.

Подальший порядок залежить від того, чи виконується умова, передбачена п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ. У нашій ситуації застосовується саме ця норма, оскільки йдеться про страхування майна.

Якщо страхове відшкодування відповідає вимогам п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ, отримана сума не включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи. Відповідно, з неї не потрібно сплачувати ані ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб, ані військовий збір.

Окремо подавати декларацію про майновий стан і доходи тільки через отримання такої страхової виплати також не потрібно. Це випливає з абз. 2 п. 179.2 ПКУ.

Щоб скористатися таким звільненням від оподаткування, потрібно дотриматися встановленого обмеження. Сума страхового відшкодування не повинна бути більшою за вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору страхування, збільшену на суму страхових платежів, внесків або премій, які були сплачені страхувальником.

Якщо зазначений ліміт перевищено, застосовується інший порядок. У такому випадку оподатковується не вся отримана страхова виплата, а лише сума перевищення встановленого порога.

Із цієї частини доходу утримуються:

• ПДФО — 18 %;
• військовий збір — 5 %.

Такий порядок, зокрема, передбачено п. 2.2 розд. II Порядку № 997.

Водночас самостійно нараховувати та сплачувати ці податки фізичній особі не потрібно. Обов’язки щодо утримання і перерахування ПДФО та військового збору покладаються на податкового агента — страховика (страхову компанію).

Тому ФОП не повинен подавати декларацію про майновий стан і доходи лише через отримання такого доходу та самостійно перераховувати відповідні суми ПДФО і ВЗВійськовий збір. На це вказує абз. 3 п. 179.2 ПКУ.

Відшкодування від перевізника

Інші правила діють тоді, коли втрачений або пошкоджений товар компенсує не страхова компанія, а перевізник чи логістична компанія за претензією ФОП.

Наприклад, підприємець передав товар перевізнику, але під час доставки вантаж було втрачено або пошкоджено. Після розгляду претензії перевізник перерахував ФОП компенсацію вартості такого товару.

У цьому випадку отримана сума включається до доходу платника єдиного податку.

Виникає наступне питання: на яку саме дату ФОП повинен визнати такий дохід?

Тут застосовується загальне правило визначення дати отримання доходу, встановлене п. 292.6 ПКУ. Тобто орієнтуватися потрібно на фактичну дату надходження коштів. Якщо компенсація перерахована на банківський рахунок, дохід виникає на дату зарахування коштів. Якщо її отримано готівкою — на дату фактичного отримання готівки.

Таке відшкодування відображається як звичайний дохід ФОП на єдиному податку.

Іноді у підприємців виникає ще одне запитання: чи потрібно через отримання такої компенсації додавати окремий КВЕДКласифікація видів економічної діяльності?

Ні, окремий код КВЕД для цього не потрібен.

Сам факт отримання компенсації за завдану шкоду не є самостійним видом господарської діяльності. Такі кошти пов’язані з основною підприємницькою діяльністю ФОП, у межах якої використовувався, реалізовувався або перевозився пошкоджений чи знищений товар. Тому спеціально реєструвати додатковий КВЕД лише для отримання відшкодування немає підстав.

ФОП на загальній системі

Для підприємців на загальній системі оподаткування ситуація складніша. Однозначної відповіді щодо податкового статусу такої компенсації законодавство фактично не дає.

Основне питання полягає в тому, чи потрібно включати отримане відшкодування до підприємницького доходу ФОП на загальній системі, чи його потрібно розглядати як звичайний громадянський дохід фізичної особи та оподатковувати за правилами, встановленими для таких доходів.

Для відповіді необхідно визначити, чи можна вважати отриману компенсацію виручкою, про яку йдеться у п. 177.2 ПКУ.

Проблема полягає в тому, що сам ПКУ не містить вичерпного та достатньо чіткого переліку надходжень, які повинні включатися до цього показника. Через це однозначно вирішити питання лише на підставі тексту Кодексу складно.

У такій ситуації доводиться звертатися до роз’яснень податкових органів. Проте й вони не формують єдиного послідовного підходу.

Наприклад, у консультації з категорії 104.04 БЗ податківці зазначають, що до складу виручки, тобто підприємницького доходу ФОП на загальній системі, включаються, серед іншого, «суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності».

Якщо виходити з цієї позиції, вирішальним критерієм є зв’язок конкретного надходження з підприємницькою діяльністю ФОП.

Саме такий підхід видається нам найбільш логічним. Якщо товар використовувався у господарській діяльності підприємця, а перевізник або страховик компенсував його втрату чи пошкодження, відповідна виплата безпосередньо пов’язана з підприємницькою діяльністю.

За цією логікою сума компенсації, отримана як від перевізника / логістичної компанії, так і від страхової компанії, повинна включатися саме до підприємницького доходу ФОП на загальній системі.

Проте останнім часом у роз’ясненнях податківців простежується дещо інший підхід.

ДПС дедалі частіше звертає увагу не просто на наявність зв’язку певного доходу з підприємницькою діяльністю, а на те, чи є такий дохід безпосередньо результатом здійснення господарської діяльності ФОП.

Це значно звужує коло надходжень, які можуть вважатися підприємницьким доходом.

Показовими в цьому сенсі є компенсаційні виплати, які підприємці отримують у зв’язку з працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб, безробітних або створенням робочих місць для осіб з інвалідністю.

Зв’язок таких виплат із підприємницькою діяльністю очевидний: компенсація виникає саме тому, що ФОП виступає роботодавцем. Водночас податківці зазначають, що такі кошти не пов’язані з результатом здійснення господарської діяльності підприємця, тому не повинні включатися до його підприємницького доходу.

За такого підходу визначальним стає питання: чи є отримані кошти прямим результатом підприємницької діяльності?

Якщо ні, податківці можуть не визнавати їх виручкою та підприємницьким доходом ФОП на загальній системі.

Такий підхід можна вважати дискусійним. Однак нещодавно з’явилося ще одне роз’яснення ДПС у категорії 104.04 БЗ, яке має безпосереднє значення для ситуації з компенсацією збитків.

У ньому розглядалося питання про те, чи потрібно включати до підприємницького доходу ФОП на загальній системі «суму, яка надходить на розрахунковий рахунок у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди (в т. ч. за рішенням суду) за невиконання договорів».

Відповідь податківців — не потрібно.

На думку ДПС, такі надходження не включаються до підприємницького доходу ФОП. Натомість вони мають оподатковуватися ПДФО та військовим збором за загальними правилами, передбаченими для доходів фізичних осіб.

При цьому з таким роз’ясненням є щонайменше дві проблеми.

По-перше, воно фактично суперечить іншій консультації з тієї ж категорії 104.04 БЗ, згаданій вище. Там ДПС, навпаки, включає до підприємницького доходу штрафи, пеню та інші доходи, пов’язані зі здійсненням підприємницької діяльності.

По-друге, у новішій консультації податківці з не зовсім зрозумілих причин в окремих місцях посилаються на положення законодавства, які стосуються ФОП — платників єдиного податку, хоча питання поставлено щодо підприємця на загальній системі.

Попри ці суперечності, не можна виключати, що саме останній підхід ДПС буде застосований і до ситуації, коли ФОП на загальній системі отримує компенсацію за товар, втрачений або пошкоджений перевізником.

Тобто податкова може дійти висновку, що таке відшкодування не потрібно включати до підприємницького доходу ФОП, а слід оподатковувати як звичайний дохід фізичної особи.

Через наявність взаємовиключних роз’яснень наперед спрогнозувати позицію контролюючого органу в конкретній ситуації складно. Тому для ФОП на загальній системі найбезпечнішим практичним варіантом буде отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) щодо конкретної виплати та конкретних обставин її отримання.

Якщо податківці все ж визнають компенсацію не підприємницьким, а громадянським доходом фізичної особи, податкові наслідки залежатимуть від джерела виплати.

Якщо компенсацію за втрачений або пошкоджений товар виплачує перевізник чи логістична компанія, така сума оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 5 %. При цьому утримати та перерахувати ці податки повинен податковий агент, тобто суб’єкт господарювання, який здійснює відповідну виплату.

Якщо ж ФОП отримує страхове відшкодування від страхової компанії, застосовуються спеціальні правила оподаткування страхових виплат, про які йшлося вище у розділі щодо платників єдиного податку. Зокрема, потрібно враховувати вимоги п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ та встановлене цією нормою обмеження розміру неоподатковуваного страхового відшкодування.

ФОП на єдиному податку: ризики при наданні фінансової допомоги

1. ФОП на єдиному податку, який отримав від перевізника або логістичної компанії компенсацію за втрачений, знищений чи пошкоджений товар, повинен включити її до свого підприємницького доходу. Дохід визнається на дату фактичного отримання коштів — їх зарахування на рахунок або отримання готівкою. Окремий КВЕД для такої компенсації додавати не потрібно, оскільки отримання відшкодування не є самостійним видом господарської діяльності.
2. Страхове відшкодування, отримане єдинником від страхової компанії, до ЄП-доходу не включається. Якщо виконуються вимоги п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ і сума виплати не перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору, збільшену на сплачені страхові платежі, така виплата не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо встановлений ліміт перевищено, із суми перевищення утримуються ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 5 %. Функції податкового агента в такому разі виконує страхова компанія.
3. Для ФОП на загальній системі однозначного підходу до компенсації за пошкоджений або втрачений товар наразі немає. Одні роз’яснення ДПС дозволяють вважати підприємницьким доходом надходження, пов’язані з господарською діяльністю ФОП. Водночас у новіших консультаціях податківці виходять із того, що відшкодування матеріальної шкоди за невиконання договору не є результатом підприємницької діяльності та має оподатковуватися як громадянський дохід фізичної особи.
4. Через суперечливість позицій ДПС ФОП на загальній системі доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію щодо своєї ситуації. Якщо компенсацію визнають громадянським доходом, при виплаті від перевізника застосовуватимуться ПДФО 18 % і ВЗ 5 % із виконанням платником компенсації функцій податкового агента. Для страхового відшкодування діятимуть спеціальні правила, передбачені п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ.