Новий порядок державного нагляду: до чого готуватися бізнесу?

14 травня 2026

Документ вже офіційно набрав чинності з 24 квітня 2026 року, однак більшість його положень фактично почнуть застосовуватися лише після припинення або скасування воєнного стану.

Тому головне питання для бізнесу сьогодні полягає не стільки в змісті самого закону, скільки в тому, чи змінилося щось уже зараз і чи варто очікувати негайного посилення контролю з боку державних органів. На даний момент відповідь скоріше негативна: істотних змін у процедурі перевірок поки що не відбулося.

Що саме регулює новий закон?

Закон № 4840 встановлює загальні принципи державного нагляду та контролю щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб. Йдеться про правила проведення планових та позапланових перевірок, порядок взаємодії бізнесу з контролюючими органами, права та обов’язки перевіряючих, а також про нові механізми профілактики порушень.

При цьому важливо враховувати, що новий закон не поширюється на податкові перевірки. Як і раніше, діяльність податкових органів регулюється нормами Податкового кодексу України. Тому будь-які зміни, пов’язані із Законом № 4840, не впливають на порядок проведення документальних або фактичних податкових перевірок.

Які норми вже почали діяти?

Незважаючи на те, що закон формально набрав чинності з 24.04.2026, в дію введено лише окремі положення. Більшість норм відкладено до завершення воєнного стану.

На сьогодні реально застосовуються лише дві ключові норми.

Перша стосується повноважень Кабінету Міністрів України під час дії воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення дозволяти або забороняти проведення окремих заходів державного нагляду.

При цьому уряд не може обмежувати перевірки у сферах, пов’язаних:

• з виконанням міжнародних зобов’язань України;
• з питаннями національної безпеки;
• з виконанням вимог міжнародних договорів.

Фактично ця норма остаточно узаконює обмеження на проведення перевірок, які раніше були введені постановою КМУ від 13.03.2022 № 303. Раніше у юристів виникали сумніви щодо законності таких обмежень, оскільки постанова уряду має меншу юридичну силу, ніж закон. Однак тепер законодавець прямо підтвердив повноваження Кабміну встановлювати подібні обмеження.

Отже, всі діючі на сьогодні заборони та обмеження щодо перевірок визнаються законними.

Друга норма стосується заходів контролю, які були розпочаті до введення карантину або воєнного стану, але за якими так і не було складено відповідних актів.

Тепер такі перевірки вважаються такими, що не відбулися. Однак закон не розкриває детально правові наслідки цього положення. На практиці це, найімовірніше, означає, що контролюючий орган зможе ініціювати перевірку повторно вже після скасування обмежень.

Коли запрацюють інші положення?

Основна частина Закону № 4840 почне застосовуватися:

• з дня припинення або скасування воєнного стану;
• або після введення в дію інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державного нагляду.

Причому другий варіант можливий лише після закінчення воєнного стану.

Саме тоді втратить чинність чинний Закон № 877, а новий закон стане основним нормативним актом, що регулює сферу державного контролю.

Таким чином, бізнесу необхідно розуміти: незважаючи на гучні заяви про «нову систему перевірок», на практиці більшість нововведень поки що залишаються відкладеними.

Чи відновлюються перевірки автоматично?

Прийняття Закону № 4840 саме по собі не означає автоматичного відновлення перевірок, які раніше були заборонені.

Також закон не вводить додаткових обмежень щодо тих видів контролю, які вже дозволені.

Наприклад, щодо перевірок з боку органів Держпраці продовжує діяти мораторій на планові заходи контролю, а також зберігаються обмеження щодо підстав для проведення позапланових перевірок.

Тобто всі діючі сьогодні правила, обмеження та особливості проведення перевірок продовжують застосовуватися без змін.

Чому новий закон не стосується податкових перевірок?

Це один із найбільш принципових моментів.

Ні старий Закон № 877, ні новий Закон № 4840 не регулюють діяльність податкових органів. Податкові перевірки проводяться виключно відповідно до положень Податкового кодексу України.

Тому:

• нові правила щодо планових та позапланових перевірок не застосовуються до податківців;
• зміни щодо допуску до перевірок не поширюються на документальні перевірки ДПС;
• податкові органи продовжують діяти за спеціальними правилами ПКУ.

Отже, введення нового закону не змінює поточний режим податкового контролю.

Що зміниться після завершення воєнного стану?

Після припинення воєнного стану бізнес дійсно зіткнеться з низкою нових механізмів державного контролю.

Одним із найцікавіших нововведень стане добровільний аудит дотримання законодавства.

Добровільний аудит замість перевірки

Закон № 4840 передбачає можливість звернення суб’єкта господарювання до спеціальних аудиторів або безпосередньо до контролюючих органів для проведення аудиту дотримання законодавства у відповідній сфері.

При цьому аудит не вважається перевіркою і не повинен мати карального характеру.

За результатами такого заходу не застосовуються штрафи або інші санкції. Навпаки, позитивний аудиторський висновок може стати підставою для певних переваг для бізнесу.

Наприклад, збільшиться періодичність проведення планових перевірок.

Якщо суб’єкт господарювання отримав позитивний аудиторський висновок і при цьому протягом останніх двох років за підсумками щонайменше двох останніх перевірок не мав порушень, то період між плановими перевірками збільшується в 1,5 раза.Для прикладу: якщо підприємство належить до середнього ступеня ризику і зараз його можуть перевіряти не частіше ніж один раз на два роки, то за умови дотримання зазначених умов наступна планова перевірка можлива вже не раніше ніж через три роки.

Однак на практиці виконати другу умову буде досить складно, оскільки навіть незначні порушення можуть позбавити бізнес такої пільги.

Хто зможе проводити аудит?

Право на проведення аудиту отримають:

• контролюючі органи;
• спеціально уповноважені аудитори, які працюють на договірній основі.

Крім того, закон передбачає можливість безкоштовного одноразового аудиту з боку державних органів для окремих категорій суб’єктів господарювання.

Йдеться про:

• новостворені підприємства та ФОП, з моменту реєстрації яких минуло не більше трьох років і які постраждали внаслідок війни;
• суб’єктів, які відновили діяльність після наслідків бойових дій.

Однак для отримання такого аудиту необхідно буде дотриматися кількох умов:

• подати заяву у строки, передбачені Законом № 4840;
• на момент подання заяви суб’єкт господарювання не повинен перебувати в річному плані перевірок.

Обов’язок прибути на місце перевірки протягом чотирьох годин

Одним із найбільш резонансних нововведень стане обов’язок керівника юридичної особи, ФОП або уповноваженого представника прибути на місце проведення перевірки протягом чотирьох годин з моменту прибуття перевіряючих.

Загальне правило про проведення перевірок у присутності суб’єкта господарювання зберігається й надалі.

Однак тепер закон прямо передбачає обов’язок оперативного прибуття представника бізнесу.

Недотримання цієї вимоги потенційно може трактуватися як створення перешкод інспекторам у здійсненні контрольних заходів.

А це вже створює ризик:

• застосування штрафних санкцій;
• звернення контролюючого органу до суду;
• примусового забезпечення допуску до перевірки.

Тому після завершення воєнного стану бізнесу доведеться особливо уважно організовувати внутрішні процедури реагування на візити контролерів.

Перевірки за фактичною адресою

Ще одна істотна зміна стосується ситуацій, коли суб’єкт господарювання відсутній за адресою, вказаною у направленні на перевірку.

Якщо перевіряючі в перший день заходу встановлять реальне місцезнаходження бізнесу, то вони зможуть продовжити перевірку вже за фактичною адресою.

При цьому:

• нове направлення оформляти не потрібно;
• зміни до документів перевірки не вносяться;
• інформація про виявлення фактичної адреси просто фіксується в акті.

Водночас закон прямо вказує, що така ситуація сама по собі не вважається створенням перешкод з боку бізнесу.

Відповідні правила закріплені в ч. 17 ст. 4 Закону № 4840.

Можливість примусового допуску через суд

Закон прямо закріплює право контролюючих органів звертатися до суду з вимогою усунути перешкоди для проведення перевірки.

На сьогоднішній день подібна судова практика залишається неоднозначною, проте після введення в дію Закону № 4840 підстави для таких позовів будуть прямо передбачені законодавством.

Це означає, що ігнорування вимог перевіряючих може призвести не тільки до штрафів, а й до окремих судових процесів.

Електронні перевірки та цифровий документообіг

Після запуску інтегрованої інформаційно-комунікаційної системи державні органи зможуть проводити перевірки з використанням електронної взаємодії.

Закон передбачає можливість:

• обміну документами в електронній формі;
• надсилання матеріалів через електронну систему;
• проведення окремих заходів контролю дистанційно.

Такі положення закріплені в ч. 2 ст. 4 Закону № 4840.

Фактично держава поступово переходить до цифровізації контрольних процедур.

Зміни періодичності планових перевірок

Закон також змінює підхід до частоти проведення планових заходів контролю.

Для суб’єктів з високим ступенем ризику перевірки стануть частішими.

Якщо зараз такі перевірки допускаються не частіше одного разу на два роки, то після набрання законом повної сили їх зможуть проводити не частіше одного разу на рік.

Водночас для суб’єктів із середнім та незначним ступенем ризику законодавець залишає можливість зменшення частоти перевірок.

Але для цього потрібна наявність договору страхування відповідальності за можливий збиток:

• життю та здоров’ю людей;
• майну третіх осіб;
• навколишньому середовищу.

При цьому термін дії договору страхування повинен становити не менше одного року. Однак наявність страхового договору сама по собі ще не гарантує зменшення кількості перевірок. Для цього відповідна норма повинна додатково передбачатися спеціальним законом.

Контролюючі органи навчатимуть бізнес

Ще одним напрямком реформи стає профілактичний підхід до державного контролю.

Контролюючі органи зобов’яжуть:

• проводити навчальні заходи;
• роз’яснювати причини виникнення ризиків;
• консультувати суб’єктів господарювання щодо способів запобігання порушенням.

Слід зазначити, що деякі органи й раніше застосовували подібний підхід. Наприклад, Держпраці вже проводила інформаційні візити замість повноцінного контрольного заходу.

Проте новий закон робить профілактичну функцію офіційною частиною системи державного нагляду.

Порушення митних правил: що варто враховувати бізнесу в умовах нових підходів

Незважаючи на масштабність Закону № 4840, говорити про кардинальну реформу перевірок вже зараз передчасно.

Більшість змін почне діяти лише після завершення воєнного стану. До цього часу бізнес продовжить працювати за чинними правилами та обмеженнями.

Водночас уже зараз можна зробити кілька ключових висновків:

1. Закон № 4840 формально набрав чинності з 24.04.2026, однак основна частина його норм відкладена до закінчення воєнного стану;
2. діючі обмеження та мораторії на перевірки зберігаються;
3. податкові перевірки продовжують регулюватися виключно Податковим кодексом України;
4. після завершення воєнного стану з’явиться механізм добровільного аудиту бізнесу;
5. керівникам та ФОП доведеться оперативно реагувати на прибуття перевіряючих, оскільки неприбуття протягом чотирьох годин може бути визнано перешкоджанням перевірці;
6. контролюючі органи зможуть звертатися до суду для забезпечення допуску до перевірки;
7. перевірки поступово переводяться в електронний формат;
8. для бізнесу з високим ступенем ризику планові перевірки стануть частішими.