Приймаємо на роботу у вихідний день / звільняємо у вихідний день: чи дозволено це?

06 серпня 2026

Що вважається вихідним днем?

Вихідними визнаються дні, у які працівник звільнений від виконання трудових обов’язків відповідно до встановленого для нього режиму робочого часу, графіку роботи або графіку змінності. Такі дні визначаються з урахуванням вимог ст. 67–69 КЗпП.

Тривалість щотижневого відпочинку залежить від встановленого режиму роботи. При п’ятиденному робочому тижні працівникові надаються два вихідні дні, при шестиденному — один. Загальним вихідним днем законодавство визначає неділю. 

Другий вихідний при п’ятиденному робочому тижні, якщо інше не передбачено законом, встановлюється графіком роботи підприємства за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Як правило, таким днем є субота, хоча на окремих підприємствах вихідним може бути й понеділок.

Разом із тим існують категорії працівників, для яких вихідні дні не прив’язані до конкретних днів тижня. Йдеться про співробітників підприємств із безперервним виробничим процесом або організацій, діяльність яких пов’язана з постійним обслуговуванням населення й не допускає зупинки роботи з технічних або організаційних причин. Для них дні відпочинку визначаються графіком змінності (графіком виходу на роботу) відповідно до вимог ст. 69 КЗпП.

Слід також розмежовувати поняття «вихідний день» і «день, вільний від роботи». Це не одне й те саме. Вільні дні можуть надаватися працівникам, які працюють на умовах неповного робочого тижня (див. лист Мінсоцполітики від 12.02.2018 № 238/0/101-18/284), а також особам, для яких встановлено підсумований облік робочого часу. Тому наявність вільного дня сама по собі ще не означає, що йдеться саме про вихідний у розумінні трудового законодавства.

Визначившись із термінологією, перейдемо до питання оформлення трудових відносин, якщо дата прийняття на роботу припадає на вихідний день.

Чи можна оформити прийняття на роботу у вихідний день?

Трудовий договір є угодою між роботодавцем і працівником, згідно з якою працівник зобов’язується виконувати обумовлену роботу з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець — забезпечити умови праці, передбачені законодавством, колективним договором та угодою сторін, а також своєчасно виплачувати заробітну плату.

Порядок укладення трудового договору врегульовано ст. 24 КЗпП. Ця норма передбачає, що працівник не може бути допущений до виконання своїх трудових обов’язків без виконання двох обов’язкових умов:

1. оформлення трудового договору, підтвердженого наказом (розпорядженням) роботодавця;
2. направлення до податкового органу повідомлення про прийняття працівника на роботу.

При цьому чинне трудове законодавство не містить обмежень щодо дати укладення трудового договору або дати видання наказу про прийняття на роботу. Іншими словами, сторони мають право самостійно визначити день виникнення трудових відносин.

Також у КЗпП відсутня вимога, згідно з якою дата початку трудових відносин обов’язково має збігатися з днем фактичного виходу працівника на робоче місце. Тому цілком допустима ситуація, коли датою прийняття на роботу вказано вихідний день, а безпосередньо до виконання своїх обов’язків працівник приступає вже в перший робочий день згідно з встановленим для нього графіком.

Саме такого підходу дотримуються й фахівці органів Держпраці. Зокрема, відповідні роз’яснення містяться в позиції Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці від 29.03.2018. Разом з тим контролюючий орган звертає увагу роботодавців на необхідність особливо ретельно підходити до оформлення кадрових документів та правильного визначення дат.

Якщо день, з якого працівник приймається на роботу, одночасно є вихідним і для керівника підприємства або іншої посадової особи, уповноваженої приймати працівників, доцільно оформити наказ про прийняття заздалегідь — у робочий день, що передує вихідному.

Не рекомендується створювати ситуацію, за якої наказ підписується безпосередньо в день відпочинку керівника або інших осіб, які беруть участь в оформленні прийняття на роботу. Під час перевірки інспектори з питань праці цілком можуть поцікавитися, на якій підставі відповідні посадові особи виконували свої обов’язки у вихідний день і яким чином була компенсована така робота. Аналогічні питання можуть виникнути й щодо ознайомлення майбутнього працівника з наказом саме в день його відпочинку.

Ті самі рекомендації поширюються й на підписання письмового трудового договору, якщо законодавство передбачає обов’язкову письмову форму його укладення, а також інших кадрових документів, що оформлюються під час прийняття працівника на роботу.

Крім того, незалежно від того, яка дата вказана в наказі про прийняття на роботу, до моменту фактичного допуску працівника до роботи роботодавець повинен виконати всі передбачені законодавством процедури.

Зокрема, до початку виконання трудових обов’язків слід:

• подати до органів ДСН повідомлення про прийняття працівника на роботу;
• надати працівникові інформацію, передбачену ст. 29 КЗпП, включаючи ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, посадовими обов’язками, умовами праці, а також провести необхідні інструктажі з охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки та інших обов’язкових питань.

Таким чином, оформлення прийняття на роботу з датою, що припадає на вихідний день, не суперечить вимогам трудового законодавства. Головне — своєчасно оформити всі кадрові документи, заздалегідь підписати необхідні розпорядчі акти та забезпечити виконання всіх обов’язкових процедур до фактичного допуску працівника до виконання трудових обов’язків.

Після розгляду особливостей прийняття на роботу залишається з’ясувати, чи допускається припинення трудових відносин у вихідний день і які нюанси необхідно враховувати роботодавцю в такій ситуації.

Звільнення працівника у вихідний день

Трудове законодавство України не містить норми, яка забороняла б припиняти трудові відносини у день, що є вихідним. Однак під час оформлення такого звільнення роботодавцю необхідно враховувати вимоги ст. 47 КЗпП, що визначає його обов’язки у день припинення трудового договору.

Зокрема, у день звільнення роботодавець зобов’язаний:

• вручити працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення;
• надати письмове повідомлення про нараховані та виплачені під час звільнення суми з окремим зазначенням кожного виду виплати;
• провести остаточний розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП;
• на вимогу працівника внести запис про звільнення до трудової книжки, якщо вона зберігається у працівника.

Виникає закономірне запитання: як виконати перелічені обов’язки, якщо дата звільнення припадає на вихідний день?

Проведення остаточного розрахунку

Відповідь на це питання частково міститься у ст. 116 КЗпП. У ній зазначено, що якщо в день звільнення працівник фактично не працював, усі належні йому виплати мають бути здійснені не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про проведення розрахунку.

Водночас законодавство не забороняє роботодавцю перерахувати працівникові всі належні суми заздалегідь — до настання дати звільнення. На практиці саме такий варіант вважається найбезпечнішим, оскільки дозволяє уникнути як можливих претензій з боку працівника, так і запитань з боку контролюючих органів.

Як вчинити з іншими обов’язками роботодавця?

Якщо дата припинення трудових відносин припадає на вихідний день, найбільш правильним вважається завершити всі кадрові процедури заздалегідь — в останній робочий день, що передує даті звільнення.

Саме такого підходу дотримується й Держпраці у своєму роз’ясненні від 07.09.2022. Хоча зазначене роз’яснення стосується звільнення у зв’язку із закінченням терміну дії строкового трудового договору, викладений у ньому алгоритм цілком застосовний і до припинення безстрокових трудових відносин.

Такий порядок є особливо актуальним у ситуаціях, коли вихідний день є неробочим для працівників кадрової служби, бухгалтерії та адміністрації підприємства, але при цьому згідно з графіком самого працівника цей день вважається робочим. У подібних випадках немає необхідності спеціально залучати кадровиків, бухгалтерів або керівника до роботи в їхній законний день відпочинку виключно для оформлення звільнення одного співробітника.

Тому роботодавцю доцільно заздалегідь виконати всі необхідні дії:

• оформити наказ про звільнення;
• підготувати та видати працівникові передбачені законодавством документи;
• провести остаточний розрахунок;
• надати письмове повідомлення про всі нараховані суми.

Фактично вся процедура завершується в останній робочий день адміністрації підприємства, що передує вихідному.

Про які ризики не можна забувати?

Незважаючи на те, що документи та виплати можуть бути оформлені заздалегідь, важливо враховувати одну істотну особливість.

До настання дати звільнення працівник продовжує перебувати у трудових відносинах із роботодавцем. Отже, у цей період можуть виникнути обставини, що впливають на можливість розірвання трудового договору.

Так, якщо підставою для звільнення є власне бажання працівника, він має право до закінчення встановленого законодавством строку попередження відкликати свою заяву. У такому випадку звільнення може не відбутися.

Крім того, до дати звільнення працівник може захворіти. Якщо припинення трудових відносин здійснюється з ініціативи роботодавця, тимчасова непрацездатність може вплинути на можливість звільнення або вимагати перенесення дати припинення трудового договору у випадках, передбачених законодавством.

Саме тому, оформлюючи документи та проводячи розрахунки заздалегідь, роботодавцю необхідно пам’ятати, що до настання дати звільнення юридично трудові відносини ще зберігаються, а отже, розвиток ситуації може вимагати коригування вже підготовлених документів.

Порушення трудової дисципліни: чи має право роботодавець карати працівників грошовими стягненнями?

1. Датою початку трудових відносин може бути визначений і вихідний день. Це не суперечить вимогам трудового законодавства, якщо фактичне виконання трудових обов’язків працівник починає у свій перший робочий день згідно з встановленим графіком роботи.
2. Оформлюючи прийом на роботу, роботодавцю бажано заздалегідь підготувати та підписати наказ, трудовий договір (якщо він укладається в письмовій формі) та інші кадрові документи, особливо якщо вихідний день збігається з днем відпочинку керівника або інших посадових осіб, які беруть участь в оформленні трудових відносин.
3. Припинення трудового договору також допускається у вихідний день. Однак видачу документів, остаточний розрахунок із працівником та виконання інших обов’язків роботодавця доцільно здійснити в останній робочий день, що передує даті звільнення.
4. При достроковому оформленні процедури звільнення необхідно враховувати, що до настання дати припинення трудових відносин працівник продовжує залишатися в штаті підприємства. Отже, можливі обставини, здатні вплинути на звільнення, наприклад, відкликання заяви про звільнення за власним бажанням або виникнення тимчасової непрацездатності у випадках, коли це має правове значення.