Анулювання реєстрації платника ПДВ: що слід врахувати платнику в обліку, звітності та розрахунках з бюджетом

09 квітня 2026

Заключні податкові накладні та розрахунки коригування

Дата анулювання реєстрації платника ПДВПодаток на додану вартість має особливе значення: саме вона вважається останнім днем, коли особа ще має право складати та реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування. Це прямо випливає з п. 184.6 ПКУ і підтверджується роз’ясненнями податківців у БЗ 101.16.

Отже, до настання цієї дати платнику потрібно завершити всі незакриті ПДВ-процедури. У першу чергу бажано встигнути зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування, складені за операціями з покупцями. Це важливо не тільки для самого постачальника, але й для його контрагентів, оскільки без зареєстрованої накладної покупець ризикує втратити право на податковий кредит.

Крім звичайних ПН та РК, до дати анулювання слід оформити й зведені документи, якщо за результатами останнього періоду виникає необхідність нарахувати компенсуючі або розподільчі податкові зобов’язання. Йдеться про ситуації, передбачені п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ.

Якщо ж у 2026 році платник проводив розподіл ПДВ, то на завершальному етапі йому доведеться виконати й остаточний перерахунок за п. 199.4 ПКУ. При такому перерахунку показник «анти-ЧВ» визначається виходячи з обсягів операцій за період від початку року до дати анулювання. За підсумками такого розрахунку, якщо потрібно, до дати анулювання складаються й відповідні перерахувальні РК.

Крім цього, до втрати статусу платника необхідно:

• нарахувати податкові зобов’язання за умовною поставкою згідно з п. 184.7 ПКУ;
• відобразити податковий кредит за зареєстрованими вхідними ПН/РК постачальників, що підтверджено листом ДФСУ від 27.12.2017 № 3157/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Які терміни діють для останніх ПН та РК

Анулювання ПДВ-реєстрації не скасовує загальних термінів реєстрації податкових документів. Для останніх ПН та РК діють ті самі граничні терміни, що й зазвичай.

Так, стандартні податкові накладні та розрахунки коригування повинні бути зареєстровані до 5-го або 18-го числа наступного місяця включно залежно від дати їх складання, як це передбачено п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. У свою чергу, зведені накладні, що оформлюються згідно з п. 198.5 та п. 199.1 ПКУ, а також РК до них підлягають реєстрації до 20-го числа наступного місяця включно на підставі п. 201.10 ПКУ.

Однак при анулюванні діє важливе пом’якшувальне правило. Якщо на дату зняття з реєстрації граничний термін реєстрації конкретної ПН або РК ще не минув, то штраф за її нереєстрацію або несвоєчасну реєстрацію не застосовується. На це прямо вказує БЗ 101.27.

Тому, якщо до моменту анулювання залишаться не зареєстрованими:

• накладна на умовну поставку;
• компенсаційна або розподільна ПН;
• перерахункова РК;
• інші ПН/РК, за якими термін реєстрації ще не завершився, то штрафних санкцій за відсутність реєстрації не буде.

Інша ситуація — коли граничний термін вже минув ще до дати анулювання. Тоді порушення вважається таким, що мало місце, і відповідальність застосовується у звичайному порядку.

Що робити, якщо податкові накладні заблоковані

Окрема проблема виникає у випадку, коли на дату анулювання деякі ПН або РК залишаються заблокованими. Після виключення з реєстру колишній платник ПДВ вже не може займатися їх розблокуванням, оскільки подання документів для зняття блокування можливе лише чинним платником ПДВ.

Але це не означає, що такі операції можна не показувати у звітності. Навіть якщо накладна так і не зареєстрована, податкові зобов'язання за відповідною операцією все одно повинні потрапити в останню декларацію з ПДВ.

Більше того, якщо на дату подання декларації ПН або коригувальні рахунки-фактури, що збільшують суму, за останній період залишаються незареєстрованими, відомості про них потрібно відобразити в таблицях 1.1 і 1.2 додатка Д1.

При цьому податківці зазначають: якщо зобов’язання за такими операціями задекларовані, але накладна фактично не зареєстрована, адміністративна відповідальність за ст. 163 КУпАП до посадових осіб не застосовується. Такий висновок також міститься в БЗ 101.27.

Умовна поставка як обов’язковий етап при анулюванні

Одне з ключових наслідків анулювання реєстрації — необхідність нарахувати податкові зобов’язання за умовною поставкою. Ця норма закріплена в п. 184.7 ПКУ і спрямована на те, щоб компенсувати раніше сформований податковий кредит за тими активами, які на дату зняття з реєстрації залишаються невикористаними в оподатковуваних операціях.

Інакше кажучи, якщо у платника на момент анулювання є товари, необоротні активи або інші об’єкти, за якими раніше було відображено податковий кредит, але які не були використані в оподатковуваній діяльності, необхідно донарахувати ПДВ.

Для цього не пізніше дати анулювання складається податкова накладна з типом причини «10». Така вимога випливає з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.

Нараховані за умовною поставкою податкові зобов'язання відображаються в останній ПДВ-декларації у рядках 4.1, 4.2, 4.3, що підтверджується роз'ясненням БЗ 101.24.

Як визначити останній звітний період

При припиненні реєстрації останній звітний період визначається не за загальним місячним принципом, а як особливий неповний відрізок часу. Згідно з п. 184.6 ПКУ, він починається з дня, наступного за останнім днем попереднього звітного періоду, і завершується безпосередньо днем анулювання реєстрації.

Це означає, що якщо платник самостійно подав заяву за формою № 3-ПДВ, наприклад, 18 березня 2026 року, то останнім звітним періодом для нього буде час з 1 березня 2026 року по 18 березня 2026 року включно.

Отже, саме за цей проміжок часу потрібно зібрати всі податкові зобов’язання, податковий кредит, компенсуючі нарахування, перерахунки та умовну поставку.

Порядок подання останньої декларації

Окремого спеціального терміну для подання останньої ПДВ-декларації законодавство не встановлює. Тому навіть у тому випадку, коли реєстрація анулюється посеред місяця, декларація подається у загальні терміни, встановлені для місячного податкового періоду. Підстава — п.п. 49.18.1 ПКУ та роз’яснення БЗ 101.23.

Іншими словами, останню декларацію потрібно подати протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем, у якому відбулося скасування.

Якщо реєстрація була припинена 18.03.2026, крайній термін подання останньої декларації — 20.04.2026.

При заповненні такої декларації в її заключній частині обов’язково проставляється відмітка про те, що декларація подається за останній звітний період у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ.

Важливо, що подати цю фінальну декларацію можна вже після самого анулювання. Така можливість прямо закріплена в п. 7 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 21.

В останній декларації платник повинен у загальному порядку показати:

• податкові зобов'язання за операціями останнього періоду;
• податковий кредит;
• нарахування за умовною поставкою;
• за необхідності компенсаційні та розподільчі зобов'язання.

Після анулювання виправити помилки вже не можна

Особливу увагу потрібно приділити якості заповнення останньої декларації та коректності попередньої звітності. Після того як реєстрація платника ПДВ анульована, суб’єкт виключається з Реєстру, а отже, вже не може подати уточнюючий розрахунок за періоди, коли мав ПДВ-статус. Така позиція наведена в БЗ 101.03.

Отже, після анулювання не можна:

• виправити помилки в раніше поданих деклараціях з ПДВ;
• виправити помилки в податкових накладних.

Саме тому перед остаточною скасуванням реєстрації бажано не тільки уважно заповнити останню декларацію, але й перевірити попередні періоди на наявність неточностей, які ще можна виправити до дати виключення з Реєстру.

Якщо реєстрацію скасувала податкова служба

Не завжди платник припиняє реєстрацію за власною ініціативою. Іноді рішення приймає податковий орган. У такому випадку анулювання оформляється Рішенням за формою № 6-РПДВ, передбаченим додатком 5 до Положення № 1130. У цьому документі обов’язково зазначається дата, з якої реєстрація вважається анульованою.

Згідно з п. 184.10 ПКУ та пп. 5.6, 5.7 Положення № 1130, податковий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після дати анулювання надіслати один примірник рішення особі, реєстрація якої припинена, на її податкову адресу або місце проживання. Одночасно відомості про анулювання мають з'явитися й в електронному кабінеті.

На практиці колишній платник часто дізнається про своє анулювання вже пізніше, коли зазначена в рішенні дата фактично минула. Це означає, що постфактум він уже не зможе зареєструвати останні ПН, у тому числі й накладну на умовну поставку з типом причини «10».

Але навіть у такій ситуації штрафів за відсутність реєстрації не буде, якщо за відповідними ПН/РК термін реєстрації на дату анулювання ще не закінчився. Такий підхід підтверджено листом ДПСУ від 06.01.2026 № 2/2/99-00-21-01-01-02.

Головне для такого екс-платника — не реєстрація вже недоступних документів, а правильне відображення в останній декларації всіх показників останнього періоду. Тобто в декларації необхідно показати:

• усі податкові зобов'язання;
• зобов'язання за умовною поставкою;
• податковий кредит;
• інші операції за період з першого дня місяця до дати анулювання, зазначеної у рішенні за формою № 6-РПДВ.

Як відбуваються розрахунки з бюджетом за підсумками останньої декларації
Подальші розрахунки залежать від того, який результат сформовано в останній декларації: податок до сплати, бюджетне відшкодування або від’ємне значення.

Якщо за декларацією виникає сума ПДВ до сплати

Коли в рядку 18 останньої декларації відображено податок до сплати, перерахування цієї суми до бюджету здійснюватиметься Казначейством з електронного ПДВ-рахунку. Це відбудеться не пізніше граничного терміну для самостійної сплати зобов’язань.

Щоб сплата відбулася, на електронному рахунку має бути достатньо коштів. Якщо грошей не вистачає, рахунок доведеться поповнити. Причому зробити це потрібно навіть тоді, коли на дату поповнення особа вже втратила статус платника ПДВ, оскільки сам обов’язок щодо сплати податку нікуди не зникає. Такий висновок випливає з п. 184.8 ПКУ та п. 27 Порядку № 569.

Разом з тим окреме застереження стосується випадків, коли у платника раніше було заявлено, але ще не відшкодовано бюджетне відшкодування: у певних ситуаціях сума податку може бути погашена за рахунок зменшення такого відшкодування.

Якщо в останній декларації заявлено бюджетне відшкодування

Анулювання реєстрації не позбавляє особу права заявити бюджетне відшкодування в останній декларації, якщо на нього є законна підстава. Така можливість передбачена п. 184.9 ПКУ і підтверджується роз’ясненням БЗ 101.26.

Якщо право на відшкодування дійсно існує, воно має бути надане у строки, встановлені розділом V ПКУ, незалежно від того, чи залишиться особа платником ПДВ на дату фактичного отримання коштів.

Якщо в декларації відображено від’ємне значення

Якщо в останній декларації сформовано «мінус» з ПДВ, відображений у рядку 21, то перенести його на майбутні періоди вже неможливо, оскільки наступних ПДВ-періодів у особи не буде. По суті, таке від’ємне значення зникає.

Зберегти його можна тільки в одному варіанті — заявити на бюджетне відшкодування, але виключно при виконанні умов, передбачених законом. Для цього необхідно, щоб:

• сума була фактично сплачена постачальникам;
• заявлене відшкодування не перевищувало реєстраційний ліміт.

Якщо хоча б одна з умов відсутня, від’ємне значення останньої декларації фактично втрачається.

Доля електронного рахунку ПДВ після анулювання

Після припинення реєстрації електронний рахунок ПДВ закривається. Це встановлено п. 200.8 ПКУ та п. 7 Порядку № 569.

Від самого платника ніяких дій для закриття не вимагається: Казначейство проводить цю процедуру самостійно на підставі реєстрів, отриманих від податкової служби. Прямих термінів закриття рахунків законодавство не містить, однак логічно припустити, що остаточне закриття відбувається вже після завершення розрахунків з бюджетом за останньою декларацією.

Якщо на електронному рахунку ПДВ після завершення розрахунків залишаться зайві кошти, вони будуть перераховані до бюджету. У бухгалтерському обліку таку операцію відображають записом Дт 641/ПДВ — Кт 315/ПДВ.

Списувати цей залишок відразу на витрати, наприклад проводкою Дт 92 — Кт 315, неправильно, оскільки це призвело б до необґрунтованого завищення витрат.

Надалі такі суми можна повернути з бюджету як переплату в порядку, встановленому п. 43.4 ПКУ, подавши заяву у довільній формі. Тоді в обліку повернення відображається записом Дт 311 — Кт 641/ПДВ. Оскільки електронний рахунок ПДВ на той момент уже закритий, гроші повертаються на поточний рахунок платника, що узгоджується з п. 43.4 ПКУ.

Аналогічним способом можна повернути й переплату з ПДВ, що значиться в інтегрованій картці платника, якщо з дня її виникнення не минуло 1095 днів.

Щоб уникнути зайвих процедур після анулювання, на практиці розумніше заздалегідь контролювати залишок на електронному рахунку ПДВ. Оптимальний варіант — залишити на ньому лише суму, необхідну для остаточного розрахунку, а надлишок ще до скасування реєстрації вивести на поточний рахунок через додаток Д3, подавши його разом з однією з попередніх декларацій.

Оплата товару ФОП із особистого рахунку: правові та податкові наслідки для сторін

Підсумок

Скасування реєстрації платника ПДВ запускає цілий комплекс завершальних дій. До дати виключення з Реєстру потрібно встигнути оформити і, по можливості, зареєструвати всі останні ПН та РК, нарахувати умовну поставку, за необхідності провести компенсуючі та розподільчі нарахування, визначити показники неповного останнього періоду та правильно подати фінальну декларацію.

Навіть якщо після анулювання частину документів вже неможливо зареєструвати, це не звільняє від обов’язку показати відповідні податкові зобов’язання в останній декларації. Особливе значення має й те, що після втрати статусу платника виправити помилки вже не можна. 

Тому фінальний ПДВ-період вимагає особливо ретельної перевірки як документів, так і звітності.