Оплата за IBAN, РРО та податкові наслідки: як визначити дату чека, податкової накладної та доходу за єдиним податком

12 травня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці

На практиці підприємства та ФОПФізична особа — підприємець дедалі частіше отримують оплату від покупців шляхом звичайного банківського переказу за реквізитами IBAN. Однак навіть за такої, здавалося б, простої схеми розрахунків у бухгалтерів виникає чимало питань. Одне з найпоширеніших — чи потрібно взагалі застосовувати РРО/ПРРО, якщо гроші надходять безпосередньо на розрахунковий рахунок продавця, а також яку дату вважати визначальною для ПДВ та єдиного податку.ФОП та розрахунки за допомогою карток з нерезидентами

Ситуація виглядає наступним чином: кошти як передоплата були зараховані на розрахунковий рахунок продавця 19.02.2026. Однак про надходження оплати стало відомо лише наступного дня після отримання банківської виписки. Тому фіскальний чек через РРО/ПРРО був сформований 20.02.2026. Виникає питання: чи вважається це порушенням і яку дату слід вказувати в податковій накладній — дату надходження коштів чи дату формування чека?

Чи потрібно взагалі застосовувати РРО при IBAN-переказі

Перш за все слід визначити природу самої операції. Якщо покупець перераховує гроші зі свого поточного рахунку безпосередньо на поточний рахунок продавця за IBAN-реквізитами, то така операція, по суті, є класичним банківським переказом.

З точки зору Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковою операцією вважається прийом готівкових коштів, платіжних карток, жетонів, чеків та інших платіжних інструментів за місцем реалізації товарів або послуг. Також до розрахункових операцій відноситься повернення готівки покупцеві за повернутий товар або ненадану послугу.

При звичайному переказі коштів з рахунку на рахунок:

• продавець не приймає готівку;
• не здійснює прийом картки через POS-термінал;
• не взаємодіє з електронним платіжним засобом у місці продажу;
• не ініціює еквайрингову операцію.

Саме тому така операція фактично не підпадає під поняття розрахункової операції в розумінні Закону про РРО. Отже, обов’язку застосовувати РРО/ПРРО в такій ситуації, на думку багатьох фахівців, взагалі не виникає.

Як довго податкова погоджувалася з цим підходом

Тривалий час аналогічну позицію займала і податкова служба. Контролери визнавали, що банківський переказ за реквізитами IBAN є банківською операцією, яка виводиться з-під дії Закону про РРО на підставі п. 2 ст. 9 цього Закону.

Податківці прямо вказували, що фіскалізація не потрібна, якщо покупець перераховує оплату:Перший місяць ФОП на спрощеній системі: з чого почати та на що звернути увагу

• через банківську установу зі свого рахунку на рахунок продавця;
• шляхом внесення коштів через касу банку;
• через інтернет-банкінг;
• через банківські платіжні термінали або ПТКС.

У всіх цих випадках операція розглядалася саме як банківський переказ, а не як розрахункова операція.

Чому змінилася позиція контролерів

Ситуація почала змінюватися після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

Після його прийняття право відкривати платіжні рахунки отримали не тільки банки, але й небанківські надавачі платіжних послуг (ННПУ).

Саме після появи ННПУ податкова служба почала розмежовувати перекази:

• з рахунків, відкритих у банках;
• з рахунків, відкритих у небанківських платіжних провайдерів.

У ряді індивідуальних податкових консультацій (зокрема, листи ДПСУ від 27.06.2025 № 3511/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, від 08.10.2025 № 5377/ІПК/99-00 -07-03-01 ІПК, від 06.11.2025 № 5941/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК) податківці вказали, що відсутність обов’язку застосовувати РРО стосується лише переказів з рахунків, відкритих саме в банках.

Якщо ж покупець перераховує кошти з рахунку, відкритого в ННПУ, контролери вимагають застосовувати РРО/ПРРО.

Наскільки обґрунтований такий підхід

Такий підхід викликає серйозні сумніви. Сама економічна суть операції при цьому не змінюється. Продавець, як і раніше, отримує звичайний безготівковий переказ на розрахунковий рахунок і не здійснює прийом платежу за місцем реалізації товару.

Тобто незалежно від того, де саме відкрито рахунок покупця — у банку чи в ННПУ, сама операція залишається переказом коштів з рахунку на рахунок. А отже, ознаки розрахункової операції відсутні.

Проте сперечатися з податковою з цього питання готові далеко не всі платники. Тому багато суб’єктів господарювання обирають більш обережний варіант поведінки та проводять через РРО/ПРРО:

• або лише платежі з рахунків ННПУ;
• або взагалі всі безготівкові надходження.

Такий підхід дозволяє мінімізувати ризики претензій з боку перевіряючих та уникнути можливих штрафів за незастосування РРО.

Судячи з описаної ситуації, саме таким консервативним підходом і скористався платник, сформувавши чек РРО/ПРРО вже після надходження коштів на рахунок.

Коли слід формувати чек РРО/ПРРО

Якщо продавець все ж приймає рішення проводити таку оплату через РРО/ПРРО, виникає наступне практичне питання: в який момент потрібно формувати чек?

Особливість дистанційних IBAN-платежів полягає в тому, що продавець зазвичай не бачить сам момент ініціювання оплати. Інформація про надходження коштів з’являється лише після отримання банківської виписки.

Саме тому дата фактичного зарахування грошей і дата, коли продавець дізнався про оплату, можуть не збігатися.Дохід у валюті ФОП: облік, оподаткування, звітність

На сьогоднішній день податкова служба в категорії БЗ 109.19 допускає, що при дистанційних розрахунках фіскалізація може проводитися:

• безпосередньо в момент здійснення розрахунку;
• або не пізніше моменту передачі товару покупцеві.

Фактично це означає, що продавцю надається певний часовий проміжок між надходженням оплати та передачею товару.

Тому якщо продавець дізнався про надходження авансу лише 20.02.2026 після формування банківської виписки і в цей же день сформував чек РРО/ПРРО, серйозних підстав вважати таку операцію порушенням немає.

Більше того, навіть якщо чек був сформований пізніше дати фактичного надходження коштів, але до моменту передачі товару покупцеві, податківці зазвичай допускають такий порядок дій.

Чи можливі штрафи

Теоретично контролери можуть спробувати заявити про несвоєчасне проведення операції через РРО/ПРРО та послатися на ч. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Однак у платника в такій ситуації залишається сильний аргумент для захисту: сама операція не є розрахунковою в розумінні Закону про РРО. Отже, обов'язку проводити її через РРО взагалі не існувало.

А якщо обов'язку не було, то й штраф за несвоєчасну фіскалізацію застосовувати не можна.

Яка дата буде датою податкової накладної

Для цілей ПДВ ситуація виглядає значно простіше. При перерахуванні авансу з рахунку покупця на рахунок продавця діє загальне правило першої події.

Оскільки операція є звичайним безготівковим розрахунком, жодних спеціальних норм для визначення дати податкових зобов'язань тут немає.

Отже, податкова накладна має складатися саме на дату зарахування коштів на рахунок продавця. У розглянутій ситуації такою датою є 19.02.2026. Підтвердженням виступає банківська виписка. Саме дата фактичного надходження коштів вважається датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Дата формування чека РРО/ПРРО на цей момент ніяк не впливає.

Чи можна скласти підсумкову ПН

У даному випадку складати податкову накладну за щоденними підсумками операцій не можна.

Пункт 201.4 ПКУ та п. 14 Порядку № 1307 дозволяють оформляти підсумкові податкові накладні лише в окремих випадках, пов’язаних із готівковими розрахунками або оплатою платіжними картками через касу банку чи ННПУ.

У розглянутій ситуації відбувається звичайний переказ коштів з рахунку на рахунок. Тому операція не підпадає під механізм складання підсумкової ПН.

Крім того, податкова служба в останніх роз'ясненнях досить жорстко виступає проти оформлення підсумкових податкових накладних на суми передоплати. А в розглянутому випадку йдеться саме про аванс за майбутню поставку товару.

Отже, складати необхідно звичайну податкову накладну на дату надходження коштів — 19.02.2026.

Коли виникає дохід у платника єдиного податку

Для платників єдиного податку визначальним також є момент фактичного надходження коштів на рахунок.

Якщо гроші перераховані з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, дохід виникає саме на дату зарахування коштів.

Тобто ЕН-дохід у розглянутій ситуації виникає 19.02.2026.

Дата формування чека РРО/ПРРО значення не має.

Слід враховувати, що податківці вимагають визначати дохід за датою чека РРО лише у специфічних ситуаціях:

• при оплаті через POS-термінал;
• при інтернет-еквайрингу;
• при карткових розрахунках в інтернет-магазинах.

Там контролери вважають, що дохід виникає саме в момент проведення операції через РРО, навіть якщо кошти надійдуть на рахунок пізніше.

Але при звичайному IBAN-переказі застосовується інший підхід. Оскільки операція є безготівковим переказом з рахунку на рахунок, орієнтуватися необхідно саме на дату надходження грошей на банківський рахунок продавця.

Висновки

Перерахування коштів за IBAN-реквізитами з рахунку покупця на рахунок продавця в більшості випадків не вважається розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО. Тому обов'язок застосовувати РРО/ПРРО при таких переказах відсутній.

Незважаючи на це, податкова служба зараз намагається розмежовувати перекази з рахунків банків і з рахунків ННПУ, вимагаючи фіскалізацію в другому випадку. Такий підхід виглядає спірним, оскільки сутність операції залишається однаковою.

Якщо продавець все ж проводить такі операції через РРО/ПРРО, чек доцільно формувати в момент, коли стало відомо про надходження оплати, наприклад після отримання банківської виписки.

Для цілей ПДВ податкова накладна складається за датою першої події — на дату зарахування коштів на рахунок продавця. У розглянутій ситуації це 19.02.2026. Для платника єдиного податку дохід також виникає за датою надходження коштів на рахунок, а не за датою формування чека РРО/ПРРО.