Перевірки Держпраці у воєнний час

06 травня 2026

Трудові перевірки: коли мораторій не діє

Основним нормативним актом, що регулює порядок здійснення державного нагляду (контролю), залишається Закон України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Однак в умовах воєнного стану його застосування істотно модифіковано Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136).

Додатково діє постанова КМУ від 13.03.2022 № 303, якою введено мораторій на проведення низки контрольних заходів. Незважаючи на нижчий рівень цього акта порівняно із законом, на практиці органи Держпраці враховують його положення під час планування перевірок.

Головне обмеження полягає в наступному: планові перевірки в період дії воєнного стану не проводяться.

Це прямо випливає як із положень постанови № 303, так і із Закону № 2136. Разом із тим контроль повністю не скасовано — допускаються позапланові перевірки, але тільки за чітко визначеними підставами та в межах обмеженого предмета.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 2136 інспектори праці мають право ініціювати позапланові заходи контролю виключно за такими напрямками:

• дотримання норм самого Закону № 2136;
• виявлення неоформлених трудових відносин;
• перевірка законності звільнень та припинення трудових договорів;
• встановлення фактів мобінгу (утисків працівників).

Окремо законодавець підкреслює, що перевірки з питань мобінгу не можуть проводитися одночасно з перевірками з інших підстав, що додатково звужує можливості комплексного контролю.

При цьому підстави для проведення позапланових перевірок залишаються досить широкими. До них належать звернення працівників, профспілок, рішення суду, доручення Прем’єр-міністра, а також надзвичайні події (аварії, нещасні випадки зі смертельним результатом або професійні захворювання).

Додатково перевірка може бути ініційована у разі необхідності контролю виконання раніше виданих приписів або за зверненнями військових адміністрацій.

Таким чином, незважаючи на формальний мораторій, контроль з боку Держпраці фактично триває, але набуває реактивного характеру — він здійснюється за наявності конкретного сигналу або події.

Штрафи за порушення трудового законодавства

Відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства закріплена у ст. 265 КЗпП України. Санкції мають фінансовий характер і залежать від виду порушення, його повторності та кількості працівників, щодо яких допущено порушення.

Нижче наведено систематизацію основних санкцій.

Ці санкції накладаються посадовими особами органів Державної служби праці. Закон також передбачає можливість зменшення фінансового навантаження: якщо роботодавець сплачує 50 % штрафу протягом 10 банківських днів з моменту отримання постанови, вона вважається виконаною.

Крім того, існує важливе послаблення: штрафи за низку порушень (зокрема, за пунктами 3–5 та 9) можуть не застосовуватися, якщо роботодавець своєчасно усунув порушення в рамках припису інспектора.

Паралельно з фінансовою відповідальністю роботодавця діє адміністративна відповідальність для посадових осіб та підприємців (ст. 41 КУпАП). Розмір штрафів варіюється від 510 до 1700 грн, а при повторних або більш серйозних порушеннях — до 5100 грн. За неоформлених працівників санкції істотно вищі і можуть досягати 34000 грн.

Військове (не)звільнення від штрафів

Закон № 2136 вводить важливе послаблення:

у період воєнного стану роботодавець може уникнути штрафів за ст. 265 КЗпП, якщо виконає припис Держпраці в повному обсязі та у встановлений строк (див. п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ №509 від 17.07.2013 року).

Однак ця норма має обмежене застосування. По-перше, вона стосується лише фінансових санкцій для роботодавця і не поширюється на адміністративні штрафи для посадових осіб. По-друге, вона діє виключно в рамках позапланових перевірок Держпраці.

Практика показує, що існує ще один важливий ризик — перевірки з боку податкових органів. Під час фактичних перевірок (ст. 80 ПКУ) податківці мають право виявляти працівників, допущених до роботи без оформлення. За результатами таких перевірок складається акт, який передається до Держпраці.

На підставі такого акта Держпраці має право накласти штрафи за ст. 265 КЗпП. При цьому механізм звільнення від відповідальності не застосовується, оскільки:

• перевірка проводилася не Держпраці;
• припис про усунення порушень відсутній.

Ця позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 560/11269/23.

Єдине пом’якшення передбачено для платників єдиного податку 1–3 груп: при першому виявленні неоформленого працівника застосовується попередження. Однак адміністративна відповідальність посадових осіб зберігається.

Таким чином, воєнний стан не скасовує відповідальність, а лише частково пом’якшує її за дотримання певних умов.

Пенсіонер працює: Які гарантії не можна ігнорувати роботодавцю

Незважаючи на чинний мораторій, система контролю у сфері праці продовжує функціонувати, хоча й в обмеженому форматі.

Планові перевірки тимчасово скасовані, проте позапланові заходи залишаються активним інструментом реагування держави на порушення.

Роботодавці повинні враховувати, що перелік підстав для перевірок досить широкий, а санкції — значні. Можливість уникнути штрафів існує, але лише за умови сумлінної поведінки та оперативного усунення порушень.Особливу увагу слід приділяти ризикам, пов’язаним з перевірками податкових органів, оскільки вони можуть стати непрямою підставою для застосування трудових санкцій без можливості скористатися «воєнними» послабленнями.Загалом, дотримання трудового законодавства залишається ключовою стратегією мінімізації ризиків навіть в умовах воєнного часу.