Сертифікат ТПП як доказ: чому довідка про форс-мажор більше не гарантує захисту від претензій і кримінальних ризиків

28 травня 2026

Що фактично підтверджує сертифікат ТПП

Законодавство дійсно надає Торгово-промисловій палаті повноваження засвідчувати форс-мажорні обставини. Але принципово важливо розуміти межі такого підтвердження. Сертифікат ТППТоргово-промислова палата лише констатує факт існування певної надзвичайної події — війни, бойових дій, блокування логістики, надзвичайного стану тощо. 

Водночас цей документ сам по собі не доводить, що конкретна компанія через такі обставини об’єктивно втратила можливість виконати договір або була змушена підвищити ціну.

Інакше кажучи, ТПП підтверджує сам факт існування війни, але не встановлює автоматично причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливістю виконання конкретного зобов’язання певним суб’єктом господарювання.

Саме на цьому акцентував увагу Верховний Суд у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20. Аналогічний підхід раніше вже був викладений у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19 та від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Суд прямо зазначив: сертифікат ТПП не має заздалегідь визначеної доказової сили та оцінюється судом нарівні з іншими доказами.

На практиці це означає, що одного лише сертифіката недостатньо. Якщо постачальник обґрунтовує підвищення ціни виключно загальною довідкою про війну, цього вже не вистачає. Необхідно надавати повний комплекс підтверджуючих матеріалів: нові рахунки від контрагентів, документи щодо збільшення вартості логістики, підтвердження втрати виробничих потужностей, докази пошкодження майна, інформацію про зростання кредитного навантаження або неможливість доступу до сировини.

Фактично сертифікат ТПП тепер розглядається судами лише як додатковий елемент доказування, а не як самостійна підстава для звільнення від відповідальності чи перегляду умов договору.

Форс-мажор не може бути універсальним для всіх

Важливу правову позицію Верховний Суд сформував також у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22. Суд зазначив, що загальний лист ТПП України від 28.02.2022 про визнання війни форс-мажорною обставиною не може автоматично застосовуватися до будь-яких правовідносин.

Кожен суб’єкт господарювання повинен окремо доводити, яким саме чином воєнні дії вплинули на його можливість виконувати договірні зобов’язання.

Сам факт запровадження воєнного стану не означає автоматичної неможливості виконання контракту. Суд аналізує конкретну ситуацію окремо для кожної компанії.

Наприклад, якщо підприємство розташоване у відносно безпечному регіоні, має стабільну логістику через західний кордон та продовжує отримувати сировину від іноземних контрагентів, суд може поставити питання: яким саме чином війна зробила виконання договору неможливим? Чому підвищення ціни становить саме 10 %, а не менше? Чому компанія не вжила інших заходів для мінімізації збитків?

Судова практика дедалі більше виходить із принципу індивідуалізації форс-мажору. Загальні формулювання про економічну нестабільність, складну ситуацію на ринку чи інфляцію вже не вважаються достатнім обґрунтуванням. Необхідні конкретні цифри, економічні розрахунки, бухгалтерські документи, комерційні пропозиції, листування з контрагентами та інші підтвердження.

Крім того, суди оцінюють поведінку самого постачальника. Якщо компанія не шукала альтернативних шляхів виконання договору, не зверталася до інших постачальників, не намагалася мінімізувати витрати чи використати резерви, це може бути розцінено як недобросовісна поведінка.

Суд має право перевіряти обґрунтованість сертифіката ТПП

Ще одним важливим етапом зміни судової практики стала справа № 910/7679/22. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду підкреслив: наявність сертифіката ТПП не зобов’язує суд автоматично визнавати існування форс-мажору.

Суд прямо вказав, що форс-мажорні обставини встановлюються виключно на підставі комплексного аналізу всієї доказової бази та конкретних обставин справи. Відповідно, лист чи сертифікат ТПП може використовуватися лише як один із додаткових доказів.

Більше того, суд має право перевіряти, на підставі яких саме матеріалів був виданий сертифікат. Якщо виявиться, що ТПП фактично не аналізувала підтверджуючі документи заявника, а видала довідку лише на підставі загальних пояснень про вплив війни, такий документ може бути визнаний неналежним доказом.

На практиці це створює нові ризики для бізнесу. Під час судового спору може виникнути необхідність надавати не лише сам сертифікат, а й усі документи, які подавалися до ТПП для його отримання. Суд аналізуватиме, чи дійсно існували об’єктивні перешкоди для виконання договору.

Також перевірятиметься, чи були у сторони альтернативні варіанти виконання зобов’язань. Наприклад, якщо основний постачальник припинив поставки через бойові дії, суд може поставити питання щодо пошуку інших контрагентів, закупівель за кордоном або використання накопичених запасів.

Якщо сторона не доведе, що вжила всіх можливих заходів для виконання договору, посилання на форс-мажор може бути відхилене.

Порушення процедури повідомлення позбавляє права посилатися на форс-мажор

Окрему увагу Верховний Суд приділяє дотриманню процедурних вимог договору. У справі № 904/5328/21 суд дійшов висновку, що несвоєчасне повідомлення про форс-мажор може повністю позбавити сторону права посилатися на такі обставини в майбутньому.

Це означає, що якщо договором передбачено обов’язок повідомити контрагента про виникнення форс-мажору протягом певного строку, цей порядок необхідно дотримуватися незалежно від того, коли буде отриманий сертифікат ТПП.

Типова помилка полягає у тому, що постачальник спочатку очікує оформлення довідки ТПП, а вже потім повідомляє замовника про форс-мажорні обставини. Проте судова практика свідчить: якщо строк повідомлення пропущено, навіть наявність сертифіката не врятує ситуацію.

Суди виходять із того, що контрагент повинен бути оперативно поінформований про ризики невиконання договору. Саме тому правильним підходом є направлення попереднього повідомлення одразу після виникнення проблеми із зазначенням, що офіційне підтвердження від ТПП буде надано додатково.

Ігнорування цієї вимоги суттєво послаблює позицію сторони як у господарському спорі, так і під час можливих перевірок правоохоронних органів.

Від господарського спору до кримінального провадження

Останніми роками питання форс-мажору у публічних закупівлях вийшло далеко за межі господарських спорів. Правоохоронні органи почали активно аналізувати додаткові угоди до державних контрактів, за якими збільшувалася ціна поставки.

Особливу увагу привертають випадки, коли підвищення вартості обґрунтовується лише загальною довідкою ТПП без належних економічних розрахунків.

Логіка слідства у таких справах доволі проста. Якщо фактичне зростання витрат не підтверджене документально, а сторони все ж погодили підвищення ціни, це може розцінюватися як безпідставне витрачання бюджетних коштів.

У таких ситуаціях правоохоронні органи нерідко кваліфікують дії за:

• статтею 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чи розтрата майна;
• статтею 364 КК України — зловживання владою або службовим становищем.

Особливий ризик виникає тоді, коли:

• сертифікат ТПП отримано вже після укладення додаткової угоди;
• документ містить лише загальні формулювання;
• відсутні калькуляції та фінансові розрахунки;
• сторони не можуть пояснити механізм формування нової ціни;
• не підтверджено реальне збільшення витрат.

У результаті сертифікат ТПП, який раніше вважався інструментом захисту, іноді навпаки використовується слідством як доказ спроби формально прикрити сумнівну схему.

При цьому навіть подальше виправдання у суді не усуває наслідків самого кримінального провадження. Арешти рахунків, вилучення документів, блокування тендерної діяльності, репутаційні втрати та тривалі перевірки здатні фактично паралізувати роботу підприємства.

Як мінімізувати ризики: практичні правила

У сучасних умовах ключовим елементом захисту стає не сам сертифікат ТПП, а правильно сформована доказова база.

Насамперед необхідно детально фіксувати причинно-наслідковий зв’язок між воєнними подіями та неможливістю виконання договору на попередніх умовах. Для цього варто збирати всі документи, які підтверджують зростання витрат, втрату активів, зміну логістичних маршрутів чи інші негативні наслідки війни для конкретного бізнесу.

Друге важливе правило — формування прозорої калькуляції зміни ціни. Якщо вартість контракту зростає на 10 %, постачальник повинен пояснити кожен відсоток такого підвищення: зміна вартості сировини, транспортних послуг, оренди, енергоносіїв, заробітної плати тощо.

Без детального економічного обґрунтування будь-яке «кругле» підвищення ціни виглядає підозріло як для аудиторів, так і для правоохоронців.

Не менш важливим є суворе дотримання строків та процедур повідомлення, передбачених договором. Навіть якщо сертифікат ще не отримано, контрагента необхідно оперативно інформувати про виникнення проблем із виконанням зобов’язань.

Також критично важливо документувати спроби знайти альтернативні рішення. Листування з іншими постачальниками, комерційні пропозиції, запити до логістичних операторів та інші матеріали можуть стати доказом того, що компанія діяла добросовісно і намагалася мінімізувати негативні наслідки.

Окрему увагу слід приділити формалізації комунікації. Усі домовленості повинні фіксуватися офіційними листами, електронною поштою або протоколами зустрічей. Використання неформальних каналів спілкування у разі перевірки може створити додаткові ризики та підозри у змові між сторонами.

Новий порядок державного нагляду: до чого готуватися бізнесу?

Сучасна судова практика демонструє чітку тенденцію: сертифікат Торгово-промислової палати більше не сприймається судами як безумовний доказ форс-мажору. Верховний Суд послідовно формує підхід, відповідно до якого довідка ТПП є лише одним із елементів доказування, що підлягає критичній оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи.

Для постачальників це означає необхідність будувати повноцінну доказову систему, яка підтверджує реальний вплив війни на виконання договору. Сам сертифікат без фінансових розрахунків, документів про збільшення витрат, доказів втрати активів чи підтвердження логістичних проблем уже не забезпечує належного правового захисту.

Для державних замовників ризики також суттєво зросли. Погодження додаткових угод без належної перевірки доказів постачальника може спричинити не лише претензії контролюючих органів, а й відкриття кримінальних проваджень.

У сфері публічних закупівель поступово формується новий стандарт правової поведінки: недостатньо просто послатися на війну чи надати сертифікат ТПП. Необхідно переконливо довести, що саме ці обставини реально вплинули на можливість виконання договору та зробили зміну його умов об’єктивно необхідною.