Starlink на підприємстві: як правильно організувати облік

21 жовтня 2026

Що являє собою Starlink та яке обладнання потрібне для роботи

Starlink є системою супутникового зв’язку, створеною компанією SpaceX. Доступ до інтернету забезпечується за допомогою мережі супутників, розташованих на низькій навколоземній орбіті.

Головна відмінність від звичайного наземного інтернету полягає в тому, що для отримання сигналу не потрібне підключення до місцевої кабельної або оптоволоконної мережі. Сигнал із супутника приймає спеціальна антена, після чого з’єднання передається через wi-fi-роутер.

Саме така схема роботи дозволяє використовувати Starlink під час масштабних відключень електроенергії або проблем із наземною телекомунікаційною інфраструктурою. За умови наявності живлення для самого обладнання підприємство може продовжувати користуватися інтернетом навіть тоді, коли місцевий провайдер через аварію або блекаут не може надавати послуги.

Стандартний комплект Starlink включає супутникову антену, роутер і кабелі, необхідні для підключення. Монтаж обладнання не є надто складним: антену потрібно розмістити там, де вона матиме достатньо відкритий огляд неба, наприклад на даху, підвіконні або відкритій ділянці. Підключення та початкове налаштування виконуються через спеціальний застосунок.

При цьому термінал вирішує лише питання доступу до інтернету. Для його функціонування потрібна електроенергія. Якщо Starlink придбавається саме для використання під час блекаутів, підприємству необхідно подбати і про автономне джерело живлення. Це може бути павербанк відповідної потужності, зарядна станція або генератор.

Активація та обов’язкова верифікація

До початку використання термінал необхідно активувати та пройти встановлену процедуру верифікації.

В умовах воєнного стану така перевірка є обов’язковою. Її запроваджено, щоб обмежити можливість використання неврахованих терміналів противником, зокрема з огляду на зафіксовані випадки застосування Starlink на російських ударних безпілотниках.

Для обладнання, яке не пройшло верифікацію, можуть встановлюватися істотні обмеження швидкості передачі даних. В окремих випадках доступ до мережі взагалі може бути відсутній. Повноцінно працюють термінали, внесені до відповідного «білого списку».

Для юридичних осіб передбачена можливість проходження верифікації за умови, що вони зареєстровані в ЄДРЄдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань понад один рік. Процедура здійснюється через портал «Дія». Підприємство подає повідомлення в електронній формі та зазначає в ньому KIT-номер і UTID відповідного обладнання.

Оскільки порядок та окремі умови верифікації можуть змінюватися або уточнюватися, безпосередньо перед поданням інформації варто перевірити чинні вимоги та інструкцію на порталі «Дія».

Для більшості підприємств установлено кількісне обмеження: одна компанія може верифікувати не більше 10 терміналів Starlink. Водночас цей ліміт не поширюється на підприємства, які мають критичне значення для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або оборонного сектору. Зокрема, винятки передбачені для підприємств ОПК, авіабудівної та космічної галузей.

Вартість Starlink

Витрати підприємства, пов’язані з використанням Starlink, фактично складаються з двох окремих частин.

Перша — безпосередньо придбання обладнання. Станом на 2026 рік базовий комплект, до якого входять термінал, супутникова антена та роутер, в Україні орієнтовно коштує від 17 000 до 30 000 грн. Конкретна сума залежить від продавця та моделі обладнання, зокрема від того, купується стандартна версія чи компактніша модифікація Mini/Mini X.

Друга складова — регулярна абонентська плата за користування супутниковим зв’язком. Вона не включається автоматично до вартості обладнання. Тому саме придбання комплекту ще не означає оплати доступу до мережі.

Розмір щомісячної плати визначається обраним тарифним планом. Для стаціонарного використання вдома або в офісі вартість може становити приблизно від 25 до 80 доларів США на місяць залежно від пакета. Доступні як спрощені тарифні плани, так і повноцінні безлімітні варіанти. Бізнес-тарифи, що передбачають пріоритетний трафік, можуть коштувати вже кількасот доларів США щомісяця.

Якщо перерахувати такі платежі у гривні, залежно від тарифу та поточного валютного курсу щомісячні витрати можуть становити орієнтовно від 1 000 грн до понад 10 000 грн.

Таким чином, у бухгалтерському обліку необхідно розмежувати дві операції:

1. придбання самого термінала як матеріального активу;
2. оплату послуг доступу до супутникової мережі, тобто щомісячну абонплату.

Як вести облік обладнання Starlink

МНМА чи основний засіб
Термінал Starlink є завершеним пристроєм, який самостійно виконує конкретну функцію — забезпечує доступ до інтернету. Очікуваний строк його експлуатації, як правило, перевищує один рік.

Тому при введенні обладнання в експлуатацію підприємству потрібно визначити, до якої категорії необоротних активів його віднести: до малоцінних необоротних матеріальних активів чи до основних засобів.

Основним критерієм для такого розмежування є вартість.

Для податкових цілей вартісна межа між МНМА та ОЗ дорівнює 20 000 грн. Для підприємств — платників ПДВПодаток на додану вартість ця сума визначається без урахування ПДВ. Відповідне правило встановлено п.п. 14.1.138 ПКУ.

У бухгалтерському обліку ситуація дещо інша. Підприємство має право самостійно встановити вартісну межу для віднесення активів до МНМА. Такий критерій потрібно зафіксувати в наказі про облікову політику відповідно до п. 5.2 НП(С)БО 7 «Основні засоби».

Якщо ж підприємство взагалі не визначило в обліковій політиці вартісний критерій для МНМА, навіть відносно недорогі довгострокові матеріальні активи доведеться визнавати основними засобами.

На практиці підприємства досить часто встановлюють бухгалтерську межу на рівні податкової, тобто 20 000 грн.

Саме тому з терміналами Starlink можливі обидва варіанти обліку. Враховуючи орієнтовну вартість комплектів від 17 000 до 30 000 грн, дешевші моделі можуть відповідати критеріям МНМА, а дорожчі — вже потрапляти до складу ОЗ.

При цьому орієнтуватися потрібно не просто на ціну обладнання в магазині. Необхідно визначити фактичну первісну вартість конкретного термінала без ПДВ, а також врахувати витрати на доставку, монтаж та інші витрати, які відповідно до правил бухгалтерського обліку включаються до первісної вартості об’єкта. Після цього отриманий показник порівнюють із вартісним критерієм, установленим підприємством.

Якщо Starlink визнається МНМА

Коли первісна вартість обладнання не перевищує межу, визначену наказом про облікову політику підприємства, термінал можна обліковувати як малоцінний необоротний матеріальний актив.

У такому разі витрати, пов’язані з його придбанням, спочатку збирають на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів».

Проводка матиме вигляд: Дт 153 — Кт 631, 661, 651 тощо.

Коли термінал готовий до використання і його вводять в експлуатацію, вартість об’єкта переводять на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»: Дт 112 — Кт 153.

Для МНМА підприємство може застосовувати способи амортизації, передбачені п. 27 НП(С)БО 7.

Це може бути прямолінійний або виробничий метод. Також дозволяється схема «50 % / 50 %»: половина вартості амортизується в першому місяці використання об’єкта, а решта 50 % — у місяці його вилучення зі складу активів, тобто під час списання.

Інший доступний варіант — метод «100 %», за якого вся вартість МНМА амортизується одразу в першому місяці його використання.

Для Starlink, який класифікований як МНМА, на практиці зручним є саме метод «100 %». У такому випадку повна вартість обладнання відразу через амортизацію включається до витрат.

У податковому обліку МНМА не належать до основних засобів. Це прямо випливає з п.п. 14.1.138 ПКУ.

Відповідно, амортизація таких об’єктів здійснюється за бухгалтерськими правилами, а амортизаційні податкові різниці, передбачені ст. 138 ПКУ, щодо них не визначаються. Це правило застосовується незалежно від того, належить підприємство до високодохідників чи малодохідників.

Якщо Starlink визнається основним засобом

Коли первісна вартість термінала перевищує встановлений підприємством вартісний критерій, обладнання слід віднести до основних засобів.

Витрати на придбання такого об’єкта спочатку акумулюються на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»: Дт 152 — Кт 631, 661, 651 тощо.

Після того як обладнання готове до використання та введене в експлуатацію, його можна зарахувати на субрахунок 104 «Машини та обладнання». Конкретна класифікація має відповідати положенням облікової політики підприємства щодо аналогічної техніки.

Проводка: Дт 104 — Кт 152.

Якщо Starlink обліковується як ОЗ, бухгалтерську амортизацію нараховують одним із методів, установлених п. 26 НП(С)БО 7.

Підприємство може використовувати прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний або виробничий метод. Для такого обладнання найпростішим у практичному застосуванні зазвичай є прямолінійний метод.

Щодо податку на прибуток порядок залежатиме від категорії платника.

Малодохідні підприємства, які прийняли рішення не застосовувати податкові різниці, фактично орієнтуються на дані бухгалтерського обліку.

Водночас високодохідні платники та малодохідні підприємства, які добровільно застосовують податкові різниці, повинні враховувати щодо такого Starlink амортизаційні різниці відповідно до пп. 138.1 та 138.2 ПКУ.

Окремої уваги потребує строк податкової амортизації.

Загальні мінімально допустимі строки амортизації основних засобів визначено п.п. 138.3.3 ПКУ. Обладнання супутникового зв’язку на кшталт Starlink доцільно відносити до групи 4 «Машини та обладнання». Для цієї групи мінімальний строк податкової амортизації становить 5 років. Такий підхід відповідає принципу класифікації іншого нестандартного обладнання, для якого ПКУ прямо не встановлює окремої спеціальної групи.

Разом із тим для певних об’єктів законодавство дозволяє застосувати прискорену амортизацію.

Якщо Starlink є новим об’єктом та його введено в експлуатацію в період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року, підприємство може скористатися правилами прискореної амортизації, установленими п. 43 підрозд. 4 розд. XX ПКУ.

За виконання передбачених законодавством умов мінімальний строк податкової амортизації такого обладнання може становити 2 роки.

При цьому для об’єктів, введених в експлуатацію починаючи з 01.08.2024 і до завершення календарного року, в якому буде припинено воєнний стан, можливість прискореної амортизації поширюється також на вживані об’єкти.

Куди відносити амортизацію

Незалежно від того, класифіковано Starlink як МНМА чи як основний засіб, нарахована амортизація має включатися до відповідної категорії витрат залежно від фактичного напряму використання обладнання.

Якщо термінал установлений в офісі та забезпечує інтернетом адміністративний персонал — бухгалтерію, керівництво та інших офісних працівників, — амортизацію відносять до адміністративних витрат.

Для МНМА проводка буде такою: Дт 92 — Кт 132.

Для основних засобів: Дт 92 — Кт 131.

Для більшості підприємств саме цей варіант може бути найпоширенішим, оскільки Starlink часто купують для забезпечення роботи офісу у випадку відключення звичайного наземного інтернету.

Якщо обладнання використовується виробничим підрозділом, наприклад забезпечує зв’язком диспетчерську, склад або віддалений виробничий об’єкт, амортизацію включають до загальновиробничих витрат: Дт 91 — Кт 132 (131).

Надалі такі витрати розподіляються за відповідними напрямами, зокрема на Дт 23, 901 або 903.

Якщо Starlink забезпечує роботу відділу збуту або використовується безпосередньо в торговій точці, амортизаційні відрахування включають до витрат на збут: Дт 93 — Кт 132 (131).

У ситуації, коли термінал використовується для забезпечення зв’язку на об’єктах соціальної інфраструктури підприємства, нараховану амортизацію можна відносити до інших операційних витрат: Дт 949 — Кт 132 (131).

Таким чином, рахунок витрат визначається не статусом Starlink як МНМА чи ОЗ, а тим, у якому підрозділі та для яких господарських потреб фактично використовується обладнання.

ПДВ при купівлі Starlink

Для операцій із придбання термінала застосовуються загальні правила обліку ПДВ.

Якщо підприємство купує Starlink у вітчизняного постачальника, який зареєстрований платником ПДВ, покупець за наявності належним чином зареєстрованої податкової накладної має право включити відповідну суму ПДВ до податкового кредиту.

Тобто спеціальних правил лише через те, що придбавається обладнання Starlink, у цьому випадку немає.

Податківці на порозі: допускати перевірку чи ні? Алгоритм дій для бухгалтера

Висновки

1. Перед тим як ввести Starlink в експлуатацію, підприємству необхідно визначити, до якої категорії необоротних активів належить придбане обладнання — МНМА чи ОЗ. Для бухгалтерського обліку потрібно використовувати вартісну межу, встановлену в обліковій політиці. Для податкових цілей межа між МНМА та основними засобами становить 20 000 грн без ПДВ.
2. Порядок оприбуткування залежить від визначеного статусу термінала. Якщо Starlink є МНМА, витрати на його придбання проходять через субрахунок 153 із подальшим зарахуванням на субрахунок 112. Для основного засобу використовуються субрахунки 152 та 104. Метод амортизації потрібно обрати відповідно до НП(С)БО 7 та положень облікової політики підприємства.
3. Нарахована амортизація включається до тієї категорії витрат, з якою пов’язане фактичне використання Starlink. Якщо обладнання забезпечує роботу офісу, це адміністративні витрати. Для виробничих підрозділів використовуються загальновиробничі витрати, а при застосуванні термінала відділом збуту — витрати на збут.
4. Під час придбання Starlink застосовуються загальні правила ПДВ. Якщо продавець є платником ПДВ і покупець отримав зареєстровану податкову накладну, сума податку може бути включена до податкового кредиту.