Запит ДПС: коли відповідати обов’язково, а коли можна відмовити

10 вересня 2026

Крок 1. Отримали запит. Що перевірити в перші 24 години?

Після отримання документа від ДПС не варто одразу готувати копії первинних документів і детальні пояснення. Насамперед потрібно перевірити сам запит. Особливу увагу слід звернути на три моменти.

1. Чи був запит належним чином вручений?
Це важливо передусім для визначення строку надання відповіді. Відлік такого строку пов’язаний із днем отримання платником належним чином оформленого та врученого запиту.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його було направлено одним із передбачених способів:

1. поштовим відправленням із повідомленням про вручення;
2. вручено особисто під розписку;
3. направлено через електронний кабінет — якщо платник подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет або є фінансовим агентом у випадках, передбачених ПКУ.

Отже, не кожен спосіб фактичного отримання тексту запиту автоматично означає його належне вручення. Наприклад, якщо податкова просто направила скан документа на корпоративну електронну пошту підприємства, саме по собі таке надсилання не є належним врученням запиту в установленому ПКУ порядку.

2. Хто підписав запит і чи є на ньому печатка?
Наступний етап — перевірка обов’язкових реквізитів документа.

ПКУ передбачає, що письмовий запит контролюючого органу має бути підписаний керівником відповідного органу, його заступником або іншою уповноваженою особою. Крім того, на запиті повинна бути печатка контролюючого органу.

Тому потрібно перевірити не лише зміст документа, а й формальну сторону його оформлення. Якщо відсутній належний підпис або печатка, це є суттєвим порушенням установлених вимог і може бути підставою для звільнення платника від обов’язку виконувати такий запит.

3. Чи вказана конкретна підстава для направлення запиту?
Це один із ключових моментів при аналізі документа.

Контролюючий орган не може направляти платнику інформаційні запити безпідставно. Вичерпні підстави для цього визначені пп. 73.3.1 ст. 73 ПКУ. До них, зокрема, належать виявлення фактів, які можуть свідчити про порушення податкового законодавства, встановлення недостовірності відомостей у податковій декларації, отримання відповідної скарги, необхідність проведення зустрічної звірки та інші передбачені Кодексом обставини.

Однак недостатньо просто переписати у запит норму ПКУ або зазначити загальну фразу про те, що ДПС отримала певну податкову інформацію.

У самому документі мають бути наведені конкретні обставини або факти, які стали підставою для звернення до платника. Іншими словами, платник повинен розуміти, у зв’язку з чим саме податкова просить надати інформацію та документи.

Якщо замість конкретних фактів запит містить лише загальні посилання на інформаційні бази, результати податкового аналізу або виконання контролюючим органом своїх функцій, це може свідчити про недотримання встановлених законом вимог до запиту.

Крок 2. Чи зобов’язані ви відповідати?

Якщо за результатами перевірки встановлено, що запит оформлений із порушеннями, у платника виникає законна підстава не виконувати зазначені в ньому вимоги.

Це прямо передбачено п. 73.3.4 ст. 73 ПКУ. Якщо контролюючий орган склав запит із порушенням установлених Кодексом вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на нього.

Проте на практиці між правом не виконувати незаконний запит і повним ігноруванням документа є суттєва різниця.

Навіть коли запит має очевидні недоліки, я не рекомендую просто залишати його без будь-якої реакції. Набагато безпечніше направити ДПС письмову мотивовану відповідь, у якій пояснити, чому вимоги запиту не підлягають виконанню.

Причина проста: якщо платник мовчить і ніяк не фіксує свою позицію щодо незаконності запиту, податкова може розцінити ситуацію як звичайне ненадання відповіді. У такому випадку можливі ті самі негативні наслідки, які передбачені за невиконання належним чином оформленого запиту.

1) Штраф за ненадання інформації
Ненадання відповіді, неподання запитуваних документів чи інформації або їх подання не в повному обсязі може стати підставою для застосування фінансової відповідальності.

Розмір штрафу залежить від того, на якій саме підставі направлено запит.

Якщо йдеться про запити, надіслані відповідно до пп. 6–8 підпункту 73.3.1 ст. 73 Кодексу, штраф становить 5 мінімальних заробітних плат. Станом на червень 2026 року це 43 235 грн.

В інших випадках, передбачених ст. 73 Кодексу, штраф становить 1 мінімальну заробітну плату — станом на червень 2026 року 8 647 грн.

При цьому потрібно враховувати ще один важливий момент: сплата штрафу не припиняє обов’язку надати інформацію. Тобто платник може понести фінансові втрати, але питання щодо документів і пояснень усе одно залишиться відкритим.

Звичайно, рішення про застосування штрафу можна оскаржувати. Проте таке оскарження потребує часу, підготовки правової позиції, а нерідко — професійного юридичного супроводу та додаткових витрат.

2) Ризик позапланової документальної перевірки
Другий серйозний наслідок — можливість призначення документальної позапланової перевірки.

Ненадання платником пояснень і документального підтвердження на законний та обґрунтований запит у передбачених ПКУ випадках може бути підставою для такої перевірки.

Далі платник фактично опиняється перед вибором: допустити посадових осіб ДПС до проведення перевірки або оскаржувати законність відповідних дій.

Недопуск перевіряючих також може мати негативні наслідки, зокрема пов’язані з описом майна та застосуванням адміністративного арешту.

Якщо ж перевіряючих допустити, можливість посилатися на незаконність її призначення не зникає, однак відповідні аргументи надалі доведеться використовувати вже під час оскарження результатів перевірки, зокрема в судовому порядку.

Це означає додаткові витрати часу та коштів, а також, як правило, необхідність юридичного супроводу самої перевірки та подальшого спору.

Саме тому повністю ігнорувати отриманий документ — одна з найбільш ризикованих стратегій.

Якщо запит не відповідає ПКУ — доцільно підготувати мотивовану відмову із зазначенням конкретних порушень. Якщо ж документ оформлений належним чином і має законні підстави — відповідь потрібно надати у встановлений строк, який за загальним правилом становить 15 робочих днів.

Крок 3. Якщо відповідати на запит, то в які строки і в якій формі?

Якщо аналіз документа показав, що запит відповідає встановленим вимогам, містить належну правову підставу, конкретні обставини та всі необхідні реквізити, платник повинен надати відповідь.

Строк залежить від підстави направлення запиту:

• за загальним правилом — протягом 15 робочих днів, що обчислюються з дня, наступного за днем отримання запиту;
• якщо інформація запитується у зв’язку з проведенням зустрічної звірки — протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання документа.

Відповідь необхідно оформити письмово.

Документ підписується керівником платника податків або іншою уповноваженою особою та, за наявності, скріплюється печаткою.

До відповіді додаються копії тих документів, які правомірно запитує контролюючий орган. Копії документів необхідно належним чином засвідчити підписом платника або відповідної посадової особи.

Водночас не потрібно автоматично повторно надсилати документи, які ДПС уже отримувала від платника раніше. Якщо контролюючий орган повторно просить надати ті самі документи, а вони вже передавалися в межах попереднього запиту, платник має право не дублювати весь пакет. У відповіді достатньо зазначити реквізити попереднього листа — його дату та номер — і повідомити, що відповідні документи вже були надані контролюючому органу.

Це дозволяє не створювати зайвий документообіг і водночас підтвердити, що вимога ДПС фактично вже була виконана.

Крок 4. Якщо відмовляєте у виконанні вимог запиту, то як правильно оформити відмову?

Потрібно чітко розмежовувати дві ситуації: платник взагалі нічого не відповів на запит або платник направив ДПС мотивовану відмову від його виконання.

Це не одне й те саме.

Якщо документ не відповідає вимогам ПКУ і відповідно до п. 73.3.4 ст. 73 ПКУ платник звільнений від обов’язку надавати інформацію, оптимальним варіантом є не мовчання, а письмова фіксація своєї правової позиції.

У мотивувальній відмові доцільно:

• навести дату та номер отриманого запиту ДПС;
• чітко зазначити, які саме вимоги п. 73.3 ст. 73 ПКУ не були дотримані контролюючим органом;
• послатися на п. 73.3.4 ст. 73 ПКУ як на правову підставу звільнення платника від обов’язку виконувати неправильно оформлений запит;
• підписати документ керівником або уповноваженою особою та, за наявності, скріпити печаткою.

Особливу увагу слід приділити доказам направлення відповіді.

Мотивовану відмову можна направити відповідним способом або скористатися електронним кабінетом. Якщо документ направляється поштою, потрібно зберегти опис вкладення, документ про оплату поштового відправлення та повідомлення про вручення.

Ці докази можуть мати важливе значення, якщо надалі виникне спір щодо того, чи реагував платник на запит і коли саме була направлена відповідь.

Кейс із практики

Ситуація. Один із моїх клієнтів отримав запит ДПС, у якому контролюючий орган вимагав надати значний обсяг пояснень та документів щодо господарських взаємовідносин із декількома контрагентами за період із 2019 по 2025 рік. Фактично перелік документів був настільки широким, що охоплював практично всю первинну документацію, пов’язану з відповідними господарськими операціями.

Проблема. Детальний аналіз документа показав, що ДПС формально послалася на положення п. 73.3 ПКУ, проте не зазначила конкретних фактів чи обставин, які могли б свідчити про порушення податкового законодавства саме з боку клієнта.

Тобто правова норма в документі була вказана, однак фактичне обґрунтування необхідності отримання такого значного масиву інформації було відсутнє.

Крім цього, характер поставлених питань та перелік документів свідчили про те, що контролюючий орган фактично намагався отримати підтвердження реальності господарських операцій у масштабі, більш характерному для проведення документальної перевірки.

Таким чином, виникло питання не лише щодо формального дотримання вимог п. 73.3 ПКУ, а й щодо фактичного використання інформаційного запиту як інструменту отримання документів, які за своїм обсягом зазвичай досліджуються в межах перевірки.

Наші дії. Після аналізу запиту для клієнта була підготовлена мотивована письмова відмова. У ній детально виклали порушення, допущені контролюючим органом, та пояснили, чому запит у відповідній частині не відповідає вимогам п. 73.3 ПКУ.

При цьому було вирішено не обмежуватися лише формальною відмовою.

Для демонстрації добросовісної поведінки платника та зменшення ризику тверджень про повне ігнорування вимог ДПС разом із мотивованою правовою позицією були надані пояснення щодо суті окремих поставлених питань, а також копії частини документів.

Таким чином, з одного боку, клієнт не надав безпідставно весь масив первинної документації, а з іншого — продемонстрував готовність до конструктивної взаємодії з контролюючим органом.

Результат. Після отримання підготовленої відповіді ДПС не застосувала до клієнта штраф за ненадання запитуваних документів. Також контролюючим органом не була ініційована позапланова документальна перевірка саме з підстав невиконання цього запиту.

Цей випадок добре демонструє, чому мотивована відповідь часто є значно безпечнішою стратегією, ніж просте ігнорування навіть юридично сумнівного запиту.

Замість висновку

Якщо підприємство або ФОП отримали запит від ДПС, не варто автоматично виконувати всі зазначені в ньому вимоги. Спочатку потрібно перевірити спосіб вручення, повноваження підписанта, наявність необхідних реквізитів, законну підставу для направлення запиту та конкретні факти, якими ДПС обґрунтовує необхідність отримання інформації.

Водночас і повністю ігнорувати документ ризиковано. Якщо запит складений із порушеннями, краще письмово зафіксувати свою позицію та пояснити причини відмови. Якщо ж він відповідає вимогам законодавства — необхідно своєчасно надати інформацію та документи в тому обсязі, який платник дійсно зобов’язаний надати.

Тому, отримавши сумнівний запит ДПС, варто спочатку провести його правовий аналіз. Якщо самостійно визначити законність вимог складно, доцільно звернутися за консультацією. Реакція платника протягом перших днів після отримання документа нерідко визначає подальший розвиток ситуації та дозволяє уникнути штрафів, перевірок і зайвих спорів із контролюючим органом.

Відповіді на поширені запитання

Чи має право ДПС направити запит, не зазначаючи конкретних фактів можливого порушення?

Ні. Відповідно до пп. 1 пп. 73.3.1 ст. 73 ПКУ однією з підстав для направлення запиту є виявлення фактів, які свідчать або можуть свідчити про порушення платником вимог законодавства.

При цьому такі факти мають бути відображені безпосередньо в тексті запиту. Платник повинен мати можливість зрозуміти, які саме обставини стали причиною звернення контролюючого органу.

Самого лише загального формулювання про «інформацію, отриману при виконанні покладених на контролюючі органи функцій», посилання на «аналіз інформаційних систем» або інших подібних фраз без наведення конкретних обставин недостатньо. Такий підхід може свідчити про порушення встановлених ПКУ вимог до змісту запиту.

Чи може інформаційний запит ДПС фактично замінити документальну перевірку?

Ні. Запит про надання інформації та документальна перевірка є різними формами здійснення податкового контролю, для кожної з яких законодавством встановлено власні підстави та процедури.

Тому інформаційний запит не повинен використовуватися як фактична заміна повноцінної документальної перевірки. Зокрема, за допомогою запиту контролюючий орган не повинен без належних підстав вимагати масив документів, характерний саме для перевірки всієї господарської діяльності або значного її періоду.

Водночас на практиці запит ДПС нерідко є одним із етапів, що передує вирішенню питання про призначення позапланової документальної перевірки. Саме тому до його аналізу та підготовки відповіді потрібно ставитися уважно.

Що робити, якщо строк відповіді на законний запит уже пропущений?

Універсальної відповіді для всіх ситуацій немає — необхідно аналізувати конкретні обставини. Проте в багатьох випадках доцільно направити відповідь навіть після закінчення передбаченого строку, а не продовжувати ігнорувати запит.

По-перше, це може мати значення при вирішенні питання щодо застосування штрафних санкцій за ненадання інформації.

По-друге, якщо платник добровільно надасть необхідні пояснення та документи, у контролюючого органу може зникнути практична необхідність призначати позапланову документальну перевірку саме через відсутність відповіді на обґрунтований запит.

Тому пропуск строку ще не означає, що відповідати вже немає сенсу. Навпаки, необхідно якомога швидше оцінити ситуацію та обрати подальшу стратегію.

Чи потрібно відповідати на запит, якщо підприємство вже оскаржує ППР або в цей час перебуває під перевіркою?

Так, якщо отриманий запит має самостійні законні підстави та оформлений відповідно до вимог ПКУ.

Сам по собі факт проведення податкової перевірки, адміністративного чи судового оскарження податкового повідомлення-рішення не означає автоматичного звільнення платника від обов’язку реагувати на інші належним чином оформлені запити контролюючого органу.

Тому кожен такий документ необхідно оцінювати окремо: перевіряти підстави його направлення, зміст, реквізити, обсяг запитуваної інформації та строки відповіді. Якщо запит відповідає вимогам ПКУ, наявність паралельного спору з податковою або проведення іншої перевірки сама по собі не є підставою його не виконувати.

ФОП на єдиному податку: ризики при наданні фінансової допомоги

1. Запит ДПС потрібно спочатку перевірити: спосіб вручення, підпис, печатку, підстави та конкретні факти.
2. На неправильно оформлений запит можна не відповідати, але краще направити мотивовану письмову відмову.
3. На законний запит відповідь є обов’язковою: зазвичай протягом 15 робочих днів, при зустрічній звірці — 10 робочих днів.
4. Надавайте лише ту інформацію і документи, які ДПС має право вимагати. Документи, подані раніше, повторно можна не надсилати.
5. Ігнорування запиту створює ризики: можливі штраф та позапланова документальна перевірка.
6. Якщо строк уже пропущено, відповідь все одно може бути доцільною, щоб зменшити ризик негативних наслідків.