Запити податкових органів щодо операцій із ФОП: як діяти платникам податків

16 червня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці на ЄП

Останнім часом український бізнес дедалі частіше стикається із запитами від податкових органів, які стосуються операцій із фізичними особами — підприємцями. Як знімати гроші з рахунку ФОП у 2026 році

Особливу увагу фіскали приділяють тим суб’єктам господарювання, у яких обсяг придбань товарів, робіт або послуг у ФОПФізична особа — підприємець перевищує 1 % від загального доходу підприємства за відповідний звітний період. У таких запитах контролери вимагають надати пояснення, копії договорів, первинні документи, платіжні підтвердження та інші матеріали, пов’язані з господарськими операціями.

У платників одразу виникає логічне запитання: чи є сам факт значних закупівель у ФОП підставою для претензій з боку ДПС та як правильно реагувати на такі звернення? Розглянемо ситуацію детальніше.

Що стало причиною масових запитів?

Податкові органи активно аналізують інформацію, яку отримують із додатка 4ДФ до Податкового розрахунку. Саме там юридичні особи відображають доходи, виплачені фізичним особам — підприємцям, із використанням ознаки доходу «157».

На практиці податківці звертають увагу на тих платників, у яких обсяг виплат ФОП становить 1 % або більше від загального доходу підприємства. Після цього бізнес починає отримувати запити з вимогою надати:Банківський рахунок ФОП: відкриття, поповнення, користування

• договори з підприємцями;
• акти виконаних робіт;
•  накладні;
• банківські виписки;
• платіжні документи;
• пояснення щодо характеру співпраці;
• інші документи, перелік яких фактично є відкритим.

Крім того, податкові органи нерідко зазначають у запитах, що в разі виявлення помилок у сумі виплаченого доходу ФОП платник повинен подати уточнюючий розрахунок.

Чи є придбання у ФОП порушенням?

Сам по собі факт закупівель у фізичних осіб — підприємців не свідчить про жодне порушення податкового законодавства. Закон не встановлює обмежень щодо частки придбань у ФОП у структурі витрат або доходів підприємства.

Більше того, жоден нормативний акт не містить положення про те, що перевищення показника у 1 % автоматично означає наявність податкових ризиків чи правопорушення.Переказ коштів з рахунку ФОП на власну картку: як правильно оформити платіж

Водночас подібний критерій частково використовується у внутрішніх механізмах оцінки ризиків для формування плану-графіка документальних перевірок. Йдеться про ситуацію, коли виплати ФОП із ознакою доходу «157» перевищують 5 % загального доходу платника.

Такий критерій передбачений:

• п.п. 2 п. 5 розд. ІІІ Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 № 524;
• додатком 3 до Методики проведення перевірки загальних положень податкового законодавства, затвердженої наказом ДПСУ від 09.06.2023 № 444.

Однак навіть цей показник не означає автоматичного порушення закону чи обов’язкового проведення перевірки.

Навіщо податківцям потрібна ця інформація?

Офіційних пояснень від ДПС фактично немає, тому можна говорити лише про припущення щодо причин такої активності.

Найімовірніше, податкові органи намагаються:

1. Виявити схеми виведення готівки через підприємців.
2. Перевірити можливе заниження доходів ФОП.
3. Проаналізувати реальність господарських операцій.
4. Встановити випадки використання підприємців замість оформлення трудових відносин.
5. Виявити можливі ознаки дроблення бізнесу.

Втім, приховані трудові відносини та дроблення бізнесу зазвичай встановлюються за зовсім іншими критеріями. Тому сама по собі значна кількість операцій із ФОП ще не свідчить про наявність таких порушень.

Як обчислюється показник у 1%?

Якщо орієнтуватися на методику, яку використовують для формування плану-графіка перевірок, то база для розрахунку береться із фінансової звітності підприємства.

Для платників податку на прибуток ключовим показником є рядок 01 декларації з податку на прибуток, який формується на підставі даних Звіту про фінансові результати (форма № 2).

До розрахунку включаються:

• рядок 2000 — дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг;
• рядок 2120 — інші операційні доходи;
• рядки 2200 та 2220 — фінансові доходи;
• рядок 2240 — інші доходи.

Для суб’єктів, які використовують скорочені форми фінансової звітності, орієнтиром є рядок 2280 форми № 2-м або № 2-мс.

Таким чином, якщо сума виплат усім ФОП за певний період перевищує 1 % від зазначених показників, компанія потенційно може потрапити до переліку платників, якими зацікавляться податкові органи.

Чи обов’язково показувати виплати ФОП у додатку 4ДФ?

Це питання вже багато років залишається дискусійним.

Податковий кодекс України прямо не встановлює обов’язку відображати виплати підприємцям у додатку 4ДФ, оскільки при виплаті доходу ФОП юридична особа не виступає податковим агентом.

Попри це, ДПС продовжує наполягати на необхідності такого відображення. Відповідну позицію податківці неодноразово викладали у своїх роз’ясненнях, зокрема в категорії 103.25 Бази знань.

На практиці багато компаній усе ж відображають виплати ФОП у 4ДФ, особливо якщо вони є платниками ПДВ. Причина доволі прагматична: невідображення таких операцій може призводити до:

• включення платника до категорії ризикових;
• блокування податкових накладних;
• проблем із реєстрацією ПН/РК.

Тому бізнес часто змушений обирати між формальною правовою позицією та податковими ризиками.

Разом із тим слід враховувати, що навіть у разі невідображення виплат ФОП можливий штраф за п. 119.1 ПКУ:

Однак цей штраф застосовується не за кожен окремий випадок, а за сукупність порушень, встановлених під час однієї перевірки.

Чи потрібно відповідати на податковий запит?

Попри те, що багато таких запитів мають недоліки та не повністю відповідають вимогам ПКУ, ігнорувати їх не рекомендується.

Відповідно до п. 73.3 ПКУ, податковий запит повинен містити:

• конкретну підставу для його надсилання;
• опис фактів, які можуть свідчити про порушення;
• посилання на норми законодавства;
• перелік документів, які пропонується надати.

Якщо запит складений із порушенням вимог абзаців першого — п’ятого п. 73.3 ПКУ, то згідно з п.п. 73.3.4 ПКУ платник має право не надавати відповідь.

Однак на практиці повне ігнорування запиту може створити для підприємства додаткові ризики.

Які ризики виникають при відсутності відповіді?

Ризик позапланової перевірки
Податкові органи можуть спробувати призначити документальну позапланову перевірку на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ.

Щоправда, необхідно враховувати декілька важливих моментів:

• у період воєнного стану діють певні обмеження щодо проведення перевірок;
• сам факт наявності операцій із ФОП не є автоматичним доказом порушення;
• для перевірки податківці повинні мати конкретні факти, що свідчать про порушення законодавства.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2026 у справі № 160/11095/23 звернув увагу, що формального посилання на ненадання документів недостатньо для обґрунтування законності перевірки.

Водночас потрібно розуміти: навіть якщо перевірка буде призначена з порушеннями, відстоювати свої права, ймовірно, доведеться в суді.

Ризик штрафу

За ненадання відповіді на податковий запит може застосовуватися штраф, передбачений абзацом другим п. 121.2 ПКУ.

На сьогодні його розмір становить одну мінімальну заробітну плату — 8647 грн.

Яку позицію займає Верховний Суд?

Судова практика щодо податкових запитів неоднозначна.

З одного боку, Верховний Суд наголошує, що податковий орган повинен чітко вказувати факти можливого порушення та належним чином обґрунтовувати свої вимоги.

Наприклад, у постанові ВС від 19.05.2025 у справі № 160/9787/23 суд звернув увагу на необхідність конкретизації порушення, яке інкримінується платнику.

З іншого боку, у постанові ВС від 21.05.2025 у справі № 260/501/24 зазначено, що навіть мінімально достатній обсяг інформації у запиті може визнаватися судами належним обґрунтуванням.

Тобто сподіватися виключно на процедурні помилки податківців доволі ризиковано.

Як правильно відповідати на запит?

Єдиного універсального шаблону відповіді не існує, оскільки кожен запит має власні особливості. Однак при підготовці відповіді варто врахувати декілька важливих моментів.

Доцільно зазначити:

• що придбання товарів, робіт чи послуг у ФОП не є порушенням законодавства;
• що сам факт перевищення показника у 1 % не передбачає відповідальності;
• що запит не містить конкретних фактів порушення;
• що податковий орган не дотримався вимог п. 73.3 ПКУ щодо конкретизації підстав звернення;
• що платник має право не відповідати на запит, оформлений із порушеннями.

Якщо ж підприємство вирішує надати документи, рекомендується обмежуватися мінімально необхідним обсягом інформації.

Зазвичай достатньо:

• Копій договорів.
• Первинних документів.
• Коротких пояснень щодо господарських операцій.
• Підтвердження факту реальності операцій.

Надмірне розкриття інформації може створити для платника додаткові ризики під час подальших перевірок.

Висновки

Операції з фізичними особами — підприємцями самі по собі не є порушенням податкового законодавства, навіть якщо їх обсяг перевищує 1 % загального доходу компанії. Проте податкові органи активно аналізують такі операції через дані додатка 4ДФ та надсилають платникам запити з вимогою надати пояснення й документи.

Попри сумнівну правову обґрунтованість багатьох таких запитів, повністю ігнорувати їх не варто через ризики штрафів та позапланових перевірок. Найбільш зваженим підходом зазвичай є підготовка стриманої відповіді з мінімально необхідним пакетом документів та одночасним акцентом на процедурних недоліках самого запиту.

Також бізнесу слід уважно оцінювати власну політику щодо відображення виплат ФОП у додатку 4ДФ, адже формальна відсутність такого обов’язку на практиці нерідко конфліктує з позицією податкових органів і ризиками блокування податкових накладних.