Призначення платежу у ФОП: що вказувати, щоб звичайний переказ не перетворився на оподатковуваний дохід
29 липня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці на ЄП
На перший погляд поле «Призначення платежу» виглядає як звичайний технічний рядок банківського переказу. Однак саме воно нерідко стає причиною запитань з боку податкових органів. Неправильно сформульоване призначення може призвести до того, що контролери вважатимуть звичайне перерахування коштів новим доходом підприємця, вбачатимуть порушення умов перебування на спрощеній системі або намагатимуться нарахувати єдиний податок і військовий збір.
Як знімати гроші з рахунку ФОП у 2026 році
Практика показує, що багатьох подібних проблем можна уникнути лише завдяки одному правильному формулюванню. Тому розглянемо найпоширеніші ситуації, з якими стикаються ФОП, і визначимо, які призначення платежів є найбезпечнішими.
Ситуація 1. Переказ коштів між власними підприємницькими рахунками ФОП
Чи виникає дохід?
Багато підприємців користуються одночасно кількома банківськими рахунками. Наприклад, один відкрито у великому банку для щоденної роботи, інший — у банку з вигіднішими умовами валютних операцій або обслуговування. Тому необхідність періодично переказувати гроші між власними рахунками є цілком звичайною.
Такий переказ не утворює нового доходу.
Дохід підприємця вже був відображений у момент першого надходження грошових коштів від покупця або замовника. Подальше перерахування цих самих коштів між рахунками, що належать одному й тому самому ФОП, не пов’язане ані з новою реалізацією товарів, ані з наданням послуг, ані з отриманням додаткової економічної вигоди. Фактично йдеться лише про внутрішнє переміщення власних коштів.
Цю позицію поділяє й податкова служба. У категорії 107.01.01 БЗ прямо зазначено, що грошові кошти, які перераховуються з одного підприємницького рахунку ФОП на інший власний підприємницький рахунок, повторно до складу доходу не включаються.
При цьому в консультації податківці традиційно роблять застереження про те, що перерахування має здійснюватися після сплати податків та обов’язкових платежів. На практиці таке формулювання не слід розуміти буквально. Воно зовсім не означає обов’язок сплачувати податки перед кожним внутрішнім переказом між власними рахунками. Сенс полягає лише в тому, що підприємець повинен своєчасно виконувати податкові зобов’язання, а потім вільно розпоряджатися своїми коштами.
Дохід у валюті ФОП: облік, оподаткування, звітність
Подібний підхід раніше зустрічався й у роз’ясненнях щодо використання коштів підприємницького рахунку на особисті потреби.
Як правильно заповнити призначення платежу?
Найбезпечнішими вважаються такі варіанти:
- «Переказ власних коштів між поточними рахунками ФОП, відкритими для здійснення підприємницької діяльності. Дохід раніше відображено в обліку. Без ПДВ»
або
- «Переказ коштів між власними підприємницькими рахунками ФОП. Кошти раніше враховано в доходах. Не є оплатою за товари / послуги. Без ПДВ».
Чому саме такі формулювання?
З тексту призначення одразу випливає кілька важливих обставин:
- відправник і одержувач — один і той самий підприємець;
- переказ здійснюється між його власними підприємницькими рахунками;
- кошти, що переказуються, вже раніше були відображені у складі доходів;
- операція не є оплатою товарів, робіт або послуг.
Завдяки цьому у податкових органів немає підстав вважати, що підприємець отримав новий дохід. Фактично йдеться виключно про технічне переміщення вже облікованих грошових коштів.
Ситуація 2. Переказ коштів з підприємницького рахунку на особисту банківську картку
Чи можна використовувати зароблені гроші для особистих цілей?
Після отримання підприємницького доходу природним є бажання використовувати зароблені кошти на власні потреби. Однак робити це також слід правильно.
На практиці фахівці рекомендують дотримуватися такої послідовності:
- спочатку перерахувати гроші з підприємницького рахунку на власну картку фізичної особи, а вже потім оплачувати будь-які особисті витрати.
Такий підхід значно знижує можливі податкові ризики.
Якщо ж розрахунки безпосередньо з підприємницького рахунку здійснюються на користь фізичних осіб (у тому числі ФОП), існує ймовірність того, що податковий орган розцінить такі перерахування як виплати доходів фізичним особам. У результаті підприємцю можуть донарахувати ПДФО та військовий збір, а також застосувати штрафні санкції за неподання Об’єднаної звітності з додатком 4ДФ.
Саме тому попереднє перерахування коштів на власну особисту картку вважається найбезпечнішим варіантом.
Що вказувати в призначенні платежу?
Не рекомендується використовувати невизначені або оманливі формулювання на кшталт:
- «поповнення картки»;
- «виплата зарплати»;
- «матеріальна допомога»;
- «дивіденди».
Останній варіант є особливо невдалим, оскільки поняття дивідендів взагалі застосовується виключно до юридичних осіб і не стосується діяльності фізичної особи — підприємця.
Подібні формулювання можуть викликати додаткові запитання як у банку та підрозділів фінансового моніторингу, так і в податковій службі.
Рекомендовані формулювання
Оптимальним варіантом вважається таке призначення:
- «Переказ облікованого підприємницького доходу ФОП на особистий рахунок фізичної особи. Без ПДВ»
У окремих випадках, якщо існує ймовірність, що місцева податкова продовжує дотримуватися старого підходу, можна використовувати більш детальне формулювання:
- «Перерахування облікованого підприємницького доходу ФОП на власну картку для особистих потреб. ЄП, ВЗ та ЄСВ сплачено (або сплата у строки, передбачені законом — якщо строк сплати ще не настав) . Без ПДВ»
Головна перевага таких формулювань полягає в тому, що вони прямо вказують: підприємець переказує вже облікований дохід самому собі, а не здійснює оплату послуг, виплату заробітної плати, надання фінансової допомоги чи іншу господарську операцію.
Бізнес-картка ФОП: все, що потрібно знати про використання ключ-картки у підприємницькій діяльності
Чи можна відразу зняти готівку з підприємницького рахунку?
Законодавство не забороняє підприємцю отримувати готівку безпосередньо зі свого рахунку ФОП та використовувати її на особисті потреби.
Однак слід враховувати банківську практику. Іноді фінансова установа має право вимагати додаткові документи або пояснення щодо призначення операції.
Хоча подібні випадки трапляються нечасто, повністю виключити таку ймовірність не можна.
Тому найбезпечнішою схемою залишається такий порядок дій:
- рахунок ФОП → особиста банківська картка → подальше використання коштів або зняття готівки.
Ситуація 3. ФОП вносить на підприємницький рахунок готівкову виручку
Чи виникає дохід?
У цій ситуації важливо розрізняти звичайне поповнення рахунку та внесення вже отриманої підприємницької виручки.
Якщо підприємець раніше отримав оплату від покупців готівкою, належним чином відобразив таку суму у своєму обліку, а потім вирішив зарахувати ці гроші на підприємницький банківський рахунок, повторного доходу не виникає.
Іншими словами, грошові кошти вже були визнані доходом у момент їх отримання від клієнтів. Їх подальше зарахування до банку є лише зміною способу зберігання грошей, а не отриманням нової виручки. Тому повторно включати такі суми до податкової бази не потрібно.
Цієї позиції податкові органи дотримуються вже тривалий час. Відповідне роз’яснення міститься в категорії 107.01.03 БЗ.
При цьому особливе значення має правильне оформлення банківського платежу. Саме призначення платежу дозволяє підтвердити, що йдеться не про нові надходження, а про раніше обліковану виручку.
Що вказати у призначенні платежу?
Оптимальним вважається таке формулювання:
- «Виручка від господарської діяльності ФОП за період з ______ 2026 по _____ 2026, раніше відображена в обліку ФОП».
Якщо підприємець використовує РРО або ПРРО, призначення можна зробити ще більш інформативним:
- «Виручка від господарської діяльності за період ____ 2026 року, проведена через РРО/ПРРО та відображена в обліку доходів ФОП».
Звісно, можна вказати не лише 2026 рік, а й будь-який інший період, коли відповідна виручка була фактично отримана.
Слід пам’ятати про один принциповий момент: сума готівкових коштів, що вносяться на рахунок, має повністю відповідати тій виручці, яка вже відображена в обліку підприємця.
Якщо діяльність вимагає застосування РРО/ПРРО, йдеться виключно про суми, що пройшли через реєстратор розрахункових операцій. Виняток становлять лише підприємці, звільнені від використання РРО/ПРРО.
Якщо ж на рахунок буде внесено більше грошей, ніж раніше відображено в обліку, різницю податкова може кваліфікувати як новий дохід з усіма витікаючими наслідками, включаючи нарахування податків та застосування штрафних санкцій.
Чого краще уникати?
Без необхідності не рекомендується використовувати такі формулювання, як:
- «поповнення рахунку власними коштами»;
- «особисті заощадження»;
- «поповнення рахунку».
Ці призначення стосуються вже зовсім іншої операції, яка супроводжується значно вищим рівнем податкових ризиків.
Ситуація 4. Поповнення підприємницького рахунку особистими накопиченнями
Чи вважаються власні заощадження доходом ФОП?
На практиці підприємці нерідко хочуть використовувати для бізнесу особисті кошти: заробітну плату, накопичення, доходи від здачі майна в оренду, гроші, отримані від продажу автомобіля, та інші власні накопичення.
З цивільно-правової точки зору таке право існує. Воно передбачене ст. 320 ЦКУ, яка дозволяє власнику вільно розпоряджатися майном, що йому належить.
Однак податкові наслідки тривалий час складалися інакше.
Протягом багатьох років податкова служба дотримувалася позиції, згідно з якою практично будь-яке надходження грошових коштів на підприємницький рахунок ФОП — платника єдиного податку — визнавалося його доходом.
Лише починаючи з 2024 року підхід податківців став гнучкішим.
Сьогодні визнається, що якщо кошти, що перераховуються, вже були об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором на момент їх нарахування (наприклад, заробітна плата), а підприємець може підтвердити сплату відповідних податків, такі суми не повинні включатися до доходу платника єдиного податку.
Така позиція викладена в листі ДНС України від 01.08.2025 № 832/2/99-00-24-01-03-02, узгодженому з Міністерством фінансів, а також відображена в оновленій консультації категорії 107.01.03 БЗ.
Проте подібні операції, як і раніше, належать до категорії підвищеного податкового ризику. Тому найбезпечнішим варіантом залишається отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК).
Як оформити призначення платежу?
Рекомендується використовувати, наприклад, таке формулювання:
- «Поповнення підприємницького рахунку власними коштами фізичної особи, з яких сплачено ПДФО та військовий збір (заробітна плата / орендна плата тощо за [місяць, рік]). Не є доходом ФОП. Без ПДВ».
Однак одного лише правильного запису в банківському документі недостатньо.
Підприємцю бажано мати підтверджуючі документи, зокрема:
- виписку з Державного реєстру фізичних осіб про нараховані доходи та утримані податки (її можна отримати, надіславши запит F1319104 через Електронний кабінет);
- або документи, що підтверджують фактичну сплату ПДФО та військового збору (квитанції, платіжні доручення тощо).
Що стосується підприємців на загальній системі оподаткування, їхнє становище значно простіше.
Для них податкова не розглядає поповнення підприємницького рахунку власними коштами як отримання доходу. Тому такі ФОП зазвичай можуть використовувати звичайні призначення платежу на кшталт:
- «поповнення рахунку власними коштами»;
- «особисті заощадження»;
- «поповнення рахунку»,
без ризику визнання перерахованих сум підприємницьким доходом.
Ситуація 5. Отримання поворотної фінансової допомоги (позики)
Чи вважатиметься позика доходом?
Коли підприємцю тимчасово не вистачає оборотних коштів, одним із найпоширеніших рішень стає отримання поворотної фінансової допомоги або позики.
Однак слід враховувати кілька важливих обмежень.
Перш за все, фахівці не рекомендують отримувати поворотну фінансову допомогу від іншого підприємця — платника єдиного податку, оскільки така операція може створити для позикодавця додаткові податкові ризики.
Крім того, необхідно пам’ятати, що підприємець не може укласти договір позики сам із собою. Незважаючи на відмінність між статусом фізичної особи та ФОП в окремих правовідносинах, з юридичної точки зору це один і той самий суб’єкт, а договір позики передбачає наявність двох самостійних сторін.
Разом із тим отримання позики від іншої фізичної особи або юридичної особи є цілком допустимим.
Якщо така фінансова допомога є поворотною і повертається не пізніше ніж через дванадцять місяців з моменту отримання, вона не включається до доходу платника єдиного податку на підставі п.п. 3 п.п. 292.11 ПКУ.
Аналогічної позиції дотримується й податкова служба (категорія 107.01.03 БЗ).
Як оформити призначення платежу?
У банківському документі рекомендується використовувати таке формулювання:
- «Поворотна фінансова допомога за договором позики № __ від ____20 р., строк повернення до ____20 р. Без ПДВ».
Однак правильне призначення платежу саме по собі не є достатнім доказом.
Підприємець повинен зберігати договір позики та документи, що підтверджують своєчасне повернення грошових коштів. За відсутності таких підтверджень податковий орган може зробити висновок, що позика фактично не поверталася.
Як докази повернення можуть використовуватися:
- банківські платіжні інструкції;
- виписки з рахунку;
- квитанції до прибуткових касових ордерів (у разі повернення юридичній особі);
- розписка кредитора;
- документ про повернення боргової розписки;
- інші документи, що підтверджують виконання зобов’язання.
Ситуація 6. Повернення контрагентом надміру перерахованих грошових коштів
Чи виникає дохід?
Іноді підприємець оплачує товар або послугу на суму, більшу за необхідну. Наприклад, знижка не була застосована вчасно, після чого продавець повертає надміру перераховані кошти.
На перший погляд операція виглядає простою, однак саме тут виникають податкові ризики.
Якщо в призначенні повернення вказано слова «знижка» або призначення взагалі не дозволяє визначити характер операції, податковий орган може визнати перераховані кошти доходом платника єдиного податку. Причина полягає в тому, що знижки прямо не зазначені серед винятків, передбачених п. 292.11 ПКУ.
Щоб уникнути подібних наслідків, безпечніше оформити перерахування як повернення раніше внесеної передоплати.
Повернення авансу не включається до доходу підприємця відповідно до п.п. 5 п.п. 292.11 ПКУ.
Як має виглядати призначення платежу?
Рекомендоване формулювання:
- «Повернення передоплати за листом-заявою ФОП [П.І.Б., ІПН] від [дата]. До доходу ФОП не включається (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ). Без ПДВ».
Якщо спочатку призначення платежу було вказано неправильно, його бажано змінити.
Для цього підприємцю слід заздалегідь надіслати продавцю письмову заяву з проханням повернути кошти, а продавець, у свою чергу, повинен оформити лист про зміну призначення платежу.
Важливо, щоб заява підприємця була складена до моменту перерахування коштів, оскільки саме вона підтверджує, що повернення пов’язане з раніше внесеною передоплатою, а не є новим доходом.
Висновки
Призначення платежу — це не формальність, а важливий елемент, що дозволяє правильно визначити економічний зміст банківської операції. Грамотно заповнене поле часто позбавляє підприємця від необхідності згодом доводити банку або податковим органам справжню природу перерахування коштів.
Найбезпечнішими є такі варіанти призначень:
| Ситуація | Рекомендоване призначення платежу |
Переказ коштів між власними підприємницькими рахунками |
«Переказ власних коштів між поточними рахунками ФОП, відкритими для здійснення підприємницької діяльності. Дохід раніше відображено в обліку. Без ПДВ» |
| Переказ з рахунку ФОП на особисту картку | «Переказ облікованого підприємницького доходу ФОП на особистий рахунок фізичної особи. Без ПДВ» |
| Внесення готівкової виручки | «Виручка від господарської діяльності ФОП за період з ______ по ______, раніше відображена в обліку ФОП» |
Отримання поверненої фінансової допомоги |
«Поворотна фінансова допомога за договором позики № __ від ________, строк повернення до ________. Без ПДВ» |
| Поповнення рахунку власними коштами (за наявності підтверджуючих документів) | «Поповнення підприємницького рахунку власними коштами фізичної особи, з яких сплачено ПДФО та військовий збір… Не є доходом ФОП. Без ПДВ» |
Такий підхід дозволяє суттєво знизити ймовірність податкових спорів та підтвердити, що кожна операція відповідає своєму реальному економічному змісту.