РРО при післяплаті через «Нову пошту»: Верховний Суд остаточно визначився з правилами гри

14 липня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці

Довгоочікуване рішення Верховного Суду

Питання застосування РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат). при інтернет-торгівлі з післяплатою протягом кількох років залишалося однією з найбільш конфліктних тем між підприємцями та податковими органами. Контролери послідовно наполягали на тому, що продавці зобов'язані фіскалізувати подібні операції, а за відсутність РРО застосовували значні штрафні санкції.Фактична перевірка ФОП: що потрібно знати підприємцям, щоб не допустити помилок під час перевірки

Однак постанова Верховного Суду від 03.06.2026 у справі № 520/27700/25 фактично поставила крапку в цій суперечці. Суд дійшов висновку, що за певної моделі інтернет-продажів обов’язок застосовувати РРО взагалі не виникає. Йдеться про випадки, коли покупець оплачує товар післяплатою через «НоваПей», а продавець отримує гроші вже в безготівковій формі на власний банківський рахунок.

Це рішення стало важливим не тільки для учасників конкретного судового процесу. Воно може вплинути на тисячі підприємців, які протягом останніх років стикалися з претензіями з боку податківців щодо аналогічних операцій.

Як виник спір

Позивачем у справі виступила фізична особа-підприємець, яка здійснювала продаж автомобільних шин і дисків через Інтернет.

Схема реалізації товару була досить простою і звичною для більшості інтернет-магазинів. Покупець обирав товар на інтернет-майданчику та оформлював замовлення без внесення будь-якої передоплати. Після цього продавець відправляв замовлення через «Нову пошту» до відділення, обраного клієнтом.

Оплата товару відбувалася вже після доставки. Отримуючи відправлення, покупець вносив грошові кошти через механізм післяплати. При цьому гроші приймала не сама служба доставки і не продавець, а фінансова компанія «НоваПей». Надалі отримані кошти перераховувалися продавцю на його банківський рахунок у безготівковій формі.Як знімати гроші з рахунку ФОП у 2026 році

Під час фактичної перевірки податкова служба дійшла висновку, що така діяльність має супроводжуватися застосуванням РРО. Контролери вважали, що підприємець здійснював розрахункові операції без використання касової техніки.

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за п. 1 ст. 17 Закону про РРО. Розмір штрафу виявився колосальним — близько 92 мільйонів гривень.

Не погодившись із такими висновками, підприємець звернувся до суду з вимогою визнати рішення податкового органу незаконним і скасувати його.

Аргументи підприємця

Основна позиція позивача базувалася на визначенні поняття «розрахункова операція», закріпленому в ст. 2 Закону про РРО.

Підприємець звертав увагу суду на те, що для виникнення розрахункової операції необхідна наявність певних обов’язкових ознак.

Перша ознака полягає в безпосередньому отриманні продавцем грошових коштів або інших платіжних інструментів від покупця. Закон згадує готівку, банківські картки, чеки, жетони та інші аналогічні засоби оплати.

У розглянутій ситуації продавець не отримував від покупця ані готівку, ані банківські картки, ані будь-які інші платіжні інструменти.

Грошові кошти приймала виключно фінансова компанія «НоваПей».

Другий важливий елемент розрахункової операції пов'язаний з місцем проведення розрахунків. Закон традиційно виходить з того, що розрахунок здійснюється безпосередньо за місцем реалізації товару або послуги.

Однак при дистанційній торгівлі через Інтернет визначити таке місце фактично неможливо. Продаж здійснюється онлайн, а розрахунки між продавцем і покупцем безпосередньо не відбуваються.

Підприємець підкреслював, що в момент передачі товару покупцеві він не отримував від нього жодних грошових коштів. Більше того, гроші надходили на рахунок продавця вже після завершення розрахунків між покупцем і фінансовим посередником.

На думку позивача, саме «НоваПей» виступала суб’єктом, який приймав оплату від споживача і мав виконувати обов’язки, пов’язані з оформленням розрахунків. Сам же підприємець отримував звичайний безготівковий переказ на власний банківський рахунок.

Додатково позивач посилався на норми п. 12 ч. 1 ст. 9 Закону про РРО, які передбачають випадки незастосування касової техніки.

Особливу увагу підприємець звертав на той факт, що податковий орган так і не зміг чітко пояснити, яка саме частина спірної схеми відповідає ознакам розрахункової операції в розумінні чинного законодавства.AI-агент в бухгалтерії

Що стверджувала податкова служба

Позиція контролюючого органу багато в чому повторювала аргументи, які ДПСДержавна податкова служба України використовувала протягом останніх років щодо інтернет-торгівлі.

Податківці наполягали, що визначення розрахункової операції не обмежується лише тими діями, які прямо перелічені в Законі про РРО.

Особливий акцент представники ДПС зробили на словах «та подібне», що містяться в законодавчому визначенні розрахункової операції.

На думку податкової служби, саме це формулювання дозволяє відносити до розрахункових операцій практично будь-які випадки отримання продавцем оплати за реалізовані товари або послуги.

Фактично контролюючий орган намагався довести, що якщо продавець отримує гроші від покупця за товар, то обов’язок застосовувати РРО виникає незалежно від того, яким саме способом були перераховані кошти.

Подібний підхід дозволяв податківцям поширювати вимоги щодо застосування РРО практично на всі види розрахунків, включаючи багато безготівкових операцій.

Яке рішення ухвалили суди

Суд першої інстанції підтримав підприємця. Апеляційний суд погодився з його висновками. Верховний Суд також не знайшов підстав для скасування ухвалених рішень.

Касаційна інстанція дійшла висновку, що перерахування продавцю грошових коштів від фінансової компанії, яка раніше отримала оплату від покупця за післяплатою, не відповідає ознакам розрахункової операції.

Суд підкреслив, що продавець не приймає гроші безпосередньо від покупця і не здійснює дій, які Закон про РРО пов'язує з розрахунковими операціями.

Відповідно, якщо розрахункова операція відсутня, то відсутній і обов’язок використовувати РРО або ПРРО.

Верховний Суд окремо зазначив, що його висновки стосуються конкретної моделі роботи:

• товар реалізується дистанційно через Інтернет;
• попередня оплата відсутня;
• доставка здійснюється «Новою поштою»;
• покупець оплачує товар при отриманні;
• оплату приймає «НоваПей»;
• продавець отримує гроші виключно в безготівковій формі на банківський рахунок.

Саме сукупність цих обставин дозволила суду дійти висновку про відсутність обов’язку застосовувати касову техніку.

Чому передоплата та післяплата — різні ситуації

Окремий блок аргументації Верховного Суду був присвячений питанню розмежування передоплати та післяплати. Податківці посилалися на постанову Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19, де суд визнав необхідність застосування РРО при певних інтернет-розрахунках.

Однак колегія суддів зазначила, що обставини двох справ істотно відрізняються.

У попередньому спорі покупці здійснювали оплату через сервіси інтернет-еквайрингу LiqPay та WayForPay. Такі платежі проводяться з використанням банківських карток у дистанційному режимі та безпосередньо підпадають під ознаки розрахункової операції.

У розглянутій же справі покупець не вносив попередню оплату. Грошові кошти передавалися фінансовій компанії лише після отримання товару.

Тому Верховний Суд визнав посилання податкової служби на колишню судову практику необґрунтованим і таким, що не має відношення до спірних правовідносин.

Як суд оцінив формулювання «та інше»

На окрему увагу заслуговує аналіз Верховним Судом спірної фрази «та інше».

Судді визнали, що законодавець дійсно не надав вичерпного переліку дій, які можуть вважатися розрахунковими операціями.

Однак така невизначеність не дає державним органам права нескінченно розширювати сферу застосування Закону про РРО. На думку суду, якщо законодавець хотів поширити обов’язок застосовувати РРО на випадки отримання післяплати через службу доставки, він мав прямо закріпити таку норму в законі.

Додатковим аргументом став лист Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504. У ньому містився висновок про те, що при перерахуванні перевізником грошових коштів продавцю на поточний рахунок застосування РРО не вимагається.

Верховний Суд зазначив, що державним органам вже кілька років відомо про існування правової невизначеності в цій сфері. Незважаючи на це, законодавство так і не було змінено.

Отже, у подібних ситуаціях має застосовуватися принцип презумпції правомірності рішень платника податків. Іншими словами, будь-які сумніви щодо змісту норми мають тлумачитися на користь підприємця, а не контролюючого органу.

Важливість прозорого обліку операцій

Цікавим виявився й підхід суду до питання обліку господарської діяльності. Апеляційна інстанція звернула увагу на те, що підприємець не приховував свої доходи і не намагався вивести операції з-під контролю держави.

Усі грошові кошти надходили офіційно через фінансову компанію на банківський рахунок продавця. Обсяги реалізації підтверджувалися документально. Перевірка не виявила фактів приховування виручки або розбіжностей між фактичними операціями та бухгалтерськими документами.

У касаційній скарзі податкова служба заявила, що сплата податків не звільняє від відповідальності за порушення законодавства про РРО. Верховний Суд частково погодився з цією тезою, однак підкреслив, що санкції за п. 1 ст. 17 Закону про РРО призначені насамперед для боротьби з приховуванням розрахункових операцій та ухиленням від належного обліку виручки.

Тому відкритість діяльності платника податків та відсутність ознак ухилення від оподаткування мають значення при оцінці правомірності застосування штрафних санкцій.

Які наслідки має рішення для підприємців

Прийнята постанова відкриває додаткові можливості для тих підприємців, які раніше отримали штрафи за аналогічні операції.

Якщо податкове повідомлення-рішення ще можна оскаржити в судовому порядку, нова правова позиція Верховного Суду може стати серйозним аргументом на користь платника податків.

При цьому добровільна сплата штрафу сама по собі не означає згоди підприємця з висновками податкового органу. Судова практика підтверджує, що навіть після сплати санкцій платник зберігає право оскаржувати відповідне рішення.

Разом з тим особам, які вже програли судові спори та отримали остаточні судові рішення, розраховувати на перегляд справ буде вкрай складно. Верховний Суд неодноразово зазначав, що зміна правової позиції в інших справах не вважається новою обставиною і сама по собі не є підставою для перегляду рішень, що набрали законної сили.

Практичні висновки

Постанова Верховного Суду від 03.06.2026 фактично підтвердила те, про що підприємці та профільні фахівці говорили протягом кількох років.

Якщо інтернет-магазин продає товар без передоплати, відправляє його через «Нову пошту», покупець розраховується через «НоваПей» при отриманні, а продавець отримує гроші виключно безготівковим переказом на банківський рахунок, то розрахункова операція у продавця відсутня.

Отже, відсутній і обов’язок застосовувати РРО або ПРРО.

Водночас рішення не поширюється на випадки передоплати через LiqPay, WayForPay та інші системи інтернет-еквайрингу. Такі операції, як і раніше, розглядаються як розрахункові та вимагають фіскалізації.

Таким чином, Верховний Суд остаточно розмежував дві абсолютно різні моделі інтернет-торгівлі та підтвердив, що післяплата через «Нову пошту» не повинна автоматично перетворюватися на підставу для застосування РРО.