Уряд оновив порядок контролю за виконанням «інвалідного» нормативу
05 червня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці
Кабмін ухвалив проект нового Митного кодексу України.
27.04.26. Кабінет Міністрів України схвалив проект нового Митного кодексу України. Цей проект є важливим елементом виконання Розділу 29 «Митний союз» переговорного процесу про вступ України до ЄС. Важливо підкреслити, що проект готувався протягом двох років у широкому професійному діалозі. У Законопроекті враховано результати оцінки, проведеної Європейською Комісією, а також пропозиції бізнесу. З жовтня 2025 року по березень 2026 року робоча група, створена на виконання доручення Уряду, до складу якої увійшли 15 представників найбільших бізнес-об’єднань і асоціацій, які впродовж останніх трьох років працюють над покращенням бізнес-клімату та захистом прав бізнесу в Україні, провели понад 60 консультацій. Основні нововведення та зміни (у порівнянні з чинним законодавством) полягають у повному переході на митну термінологію ЄС, запроваджено систему авторизацій, митних процедур, передбачено європейський підхід до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій, звільнень від сплати мита тощо. Для забезпечення безперервності бізнес-процесів новий Митний кодекс передбачає, що безстрокові авторизації продовжують діяти, а строкові – діють до завершення строку їх дії або до завершення відповідних операцій. Наступний етап - подання Законопроекту на розгляд ВРУ.
Як знімати гроші з рахунку ФОП у 2026 році
Реформі спрощеної системи бути: Закон підписано Президентом.
Як повідомив депутат Я. Железняк, 27.05.26. голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила що підписала Меморандум про надання 90 млрд € для України. Тож терміново ратифікацію угоди на 90 млрд виносять на 28 травня, для голосування у Раді. ВРУ ратифікувала цей Меморандум! Президент вже підписав Законопроект №0376 «Про ратифікацію Угоди про Позику на підтримку України між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як Кредитором та Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України)». Що передбачає Меморандум (Законопроект №0376):
Гроші виплачуються трьома траншами, і перед кожним Україна має виконати набір дій за трьома напрямами: мобілізація доходів, ефективність видатків, управління держфінансами.
Нові коди для бізнесу: варто перевірити свої КВЕДи вже зараз.
Для багатьох ФОП і компаній код КВЕД давно став звичним реквізитом у реєстрах та звітності. Проте найближчим часом на бізнес очікує масштабне оновлення цієї системи. Держстат оприлюднив таблиці відповідності між чинним КВЕД-2010 та новою класифікацією NACE 2.1-UA, яка наблизить українські стандарти до європейських, пояснює коментар LIGA360:
Оприлюднення перехідних таблиць важливе для бухгалтерів, аудиторів, податкових консультантів, ФОП і керівників підприємств. Хоча нова класифікація почне діяти лише з 1 січня 2027 року, бізнес уже отримав можливість побачити, як його нинішні види діяльності трансформуватимуться в новій системі. Впровадження NACE 2.1-UA відображає сучасні реалії цифрової економіки, сталого розвитку та шерингових платформ. Структура європейського аналога суттєво відрізняється від звичного КВЕД-2010: з'являються нові секції, а деякі підкласи об'єднуються або розгалужуються. Це створює низку практичних завдань для фінансових та юридичних служб. Особливу увагу експертів привертає те, що частина видів діяльності не просто перейменовується. Деякі коди деталізуються, інші об'єднуються або розподіляються на кілька нових категорій. Від правильного визначення виду діяльності залежать реєстраційні дані, можливість застосування спрощеної системи оподаткування, участь у тендерах, отримання ліцензій та взаємодія з банками. Саме тому фахівці рекомендують не відкладати аналіз нових таблиць відповідності. Бухгалтерам і податковим консультантам варто звернути увагу на потенційний вплив нової класифікації на податковий статус підприємства або ФОП.
Закриття ФОП: як припинити підприємницьку діяльність без помилок
Скасування пільги 150 євро на міжнародні посилки: ВРУ не проголосувала за Законопроект №12360.
26.05.26. на засіданні Верховної Ради України Законопроект №12360 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів» не отримав необхідної кількості голосів для прийняття у другому читанні. «За» проголосували лише 222 нардепи. Про це повідомив депутат Я. Железняк у Телеграм - каналі.
Метою цього Законопроекту є запровадження процедури оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів з метою отримання інформації стосовно досягнення цілей державної митної політики, підвищення ефективності та результативності діяльності митних органів, покращення процедур митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також удосконалення системи та структури митних органів. Зазначене дозволить:
- здійснити моніторинг та оцінку реформ в митній сфері;
- визначити існуючі недоліки в діяльності митних органів та пріоритетні питання в митній сфері, які потребують першочергового вирішення;
- забезпечити прийняття уповноваженими органами державної влади обґрунтованих управлінських рішень з митних питань, ефективність витрачання публічних ресурсів, а також підвищити якість державного управління в митній сфері.
Але, як зауважив Железняк, до другого читання у цей Законопроект внесли правку про скасування пільги 150 євро на посилки. «Незалежно від відношення до норми, але це чисте порушення Регламенту. По факту переписали Закон на інший», - додав він.
ВРУ підтримала реформу публічних закупівель.
27.05.26. Верховна Рада України схвалила Законопроект №11520 «Про публічні закупівлі». Документ суттєво розширює можливості для участі у закупівлях українських компаній, особливо малого та середнього підприємництва, надає нові інструменти замовникам для проведення ефективних закупівель та є одним з ключових для євроінтеграції України. Що змінюється:
- врегульований механізм поділу великих закупівель на лоти. Це не дозволить великим гравцям забирати всі замовлення та відкриє невеликим регіональним компаніям двері для участі у масштабних тендерах;
- передбачена можливість пропонувати власні рішення (альтернативні тендерні пропозиції). Вперше бізнес зможе подавати варіанти своїх рішень (якщо це передбачено замовником);
- оновлені правила використання рамкових угод та впровадження динамічних систем закупівель. Компанії зможуть планувати свою роботу наперед, постачаючи стандартизовані товари без постійного збору пакетів документів «з нуля»;
- унормований субпідряд. Взаємовідносини із субпідрядниками та співвиконавцями тепер чітко врегульовані на рівні закупівельного Закону.
Закон також важливий для євроінтеграції та підсилення міжнародної співпраці. Він спрямований на імплементацію Директиви 2014/24/EU. Публічні закупівлі є частиною першого, базового кластера переговорів про вступ України до ЄC. Для міжнародних партнерів України ухвалення документа стане показником того, що відбудова України відбувається за найвищими світовими стандартами прозорості та якості. Ухвалення Закону також є частиною ширшого пакета інституційних реформ, які Україна реалізує у співпраці з міжнародними партнерами. Зокрема, успішне просування таких реформ відкриває доступ до фінансування в межах Програми політики розвитку робочих місць та зростання приватного сектору (DPO) від Світового банку у розмірі 3,4 млрд доларів. Отримані кошти спрямовуються безпосередньо до загального фонду державного бюджету України для покриття першочергових соціальних та гуманітарних видатків, що дозволяє підтримувати стабільність економіки, поки бізнес адаптується до нових європейських стандартів. На виконання Закону потрібно упродовж 9 місяців з дати набрання ним чинності розробити близько 40 нормативно-правових актів. Також Мінекономіки продовжить подальшу роботу над повною гармонізацією Закону України «Про публічні закупівлі» із Директивою 2014/24/EU та із Директивою 2014/25/EU.
Банкам продовжать підвищений податок у 2027 році - Законопроект №15262.
У Верховній Раді України зареєстровано Законопроект №15262 від 20.05.26. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств». Мета Законопроекту - створення умов для належного наповнення дохідної частини Державного бюджету України на 2027 рік. За рахунок додаткових надходжень від податку на прибуток, який сплачуватимуть банки за підвищеною ставкою, держава планує забезпечити фінансування критичних потреб країни. Законопроектом передбачається продовжити застосування для банків ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50% на весь 2027 рік. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Продовжено термін для завершення авторизації діяльності з еквайрингу з урахуванням його оновлених ознак.
Національний банк України продовжив до 02 вересня 2026 року строк незастосування заходів впливу за здійснення небанківськими надавачами платіжних послуг еквайрингу платіжних інструментів без відповідної авторизації. Зазначені зміни поширюватимуться на небанківських надавачів платіжних послуг, які своєчасно подали необхідні документи до НБУ та виконали інші вимоги Постанов Правління НБУ:
- №103 від 28.08.25. «Про окремі питання, пов’язані з визначенням ознак еквйрингу платіжних інструментів»
- №122 від 30.09.25. «Про особливості набуття фінансовою компанією статусу платіжної установи без зупинення діяльності з надання фінансових платіжних послуг»
Такі компанії мають право надалі в межах встановленого терміну надавати фінансову платіжну послугу здійснення еквайрингу платіжних інструментів без фіксації порушень та застосування заходів впливу за здійснення такої діяльності НБУ. Зміни затверджені Постановою Правління НБУ №54 від 27.05.26. та набирають чинності з 29.05.26.
Уряд оновив порядок контролю за виконанням «інвалідного» нормативу.
Кабінет Міністрів затвердив новий Порядок перевірок роботодавців щодо працевлаштування осіб з інвалідністю (Постанова КМУ №659). Контроль здійснюватиме Держпраці через планові та позапланові перевірки. Перевірки проходитимуть на підприємстві або в органах Держпраці. Основне:
- повідомлення про планову перевірку - за 10 днів;
- тривалість: до 10 р. дн. (до 5 р. дн. - для малого бізнесу);
- частота залежить від ризику.
Позапланові перевірки можливі, зокрема, через:
- порушення або невиконання припису;
- звернення громадян;
- дані ПФУ.
За результатами складають акт, а при порушеннях - видають припис з вимогами про їх усунення. Нові правила застосовуватимуться до перевірок за період з 1 липня 2026 року.
