Уряд продовжив та розширив програму «Енергопідтримка ФОП»
27 березня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці
Уряд схвалив Законопроекти про позасудове вирішення споживчих спорів.
Кабінет Міністрів України схвалив пакет Законопроектів, що впроваджують систему позасудового вирішення споживчих спорів (ПВС) - механізм швидкого врегулювання конфліктів між споживачем і бізнесом без звернення до суду. Рішення, ухвалене в межах реформи захисту прав споживачів, імплементує Директиву ЄС 2013/11/ЄС та є частиною виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Запропонована система передбачає альтернативний механізм врегулювання спорів через спеціальні органи ПВС - юридичних осіб, асоціації бізнесу та громадські об’єднання споживачів. Споживач зможе подати скаргу до органу ПВС, де незалежні експерти розглянуть спір і нададуть рішення або рекомендацію. Якщо рішення не задовольнить сторони, вони зберігають право звернутися до суду. На час процедури зупиняється строк позовної давності - Законопроект щодо відповідних змін до Цивільного кодексу також схвалений Урядом. Відповідно до рішення, підприємства зобов’язані інформувати клієнтів про орган ПВС та повідомляти, куди звертатися у разі виникнення спору. Рішення набуде чинності після прийняття Законопроектів ВРУ, підписання їх Президентом України та публікації.
Товарні залишки у ФОП, який завершує діяльність
Уряд продовжив та розширив програму «Енергопідтримка ФОП».
Кабінет Міністрів України ухвалив проект Постанови, що передбачає суттєве оновлення програми «Енергопідтримка ФОП» - одноразової грошової допомоги для забезпечення енергонезалежності малого бізнесу. Ці зміни спрямовані на підтримку підприємців, які забезпечують населення базовими товарами та послугами в умовах регулярних перебоїв з електропостачанням. Станом на сьогодні за програмою «Енергопідтримка ФОП» вже виплачено 380 млн грн для 38 тис. підприємців. Головні оновлення програми:
- продовження термінів подання заяв: період подання заяв на отримання допомоги буде продовжено на два місяці - до 31.05.26.;
- розширення переліку КВЕД: до програми додано нові суспільно та соціально значущі види економічної діяльності. Тепер отримати допомогу зможуть ФОП, чий основний КВЕД відповідає таким категоріям:
o харчове виробництво: перероблення молока та виробництво молочних продуктів (10.51), виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів (10.82);
o водопостачання: забір, очищення та постачання води (36.00);
o спеціалізована роздрібна торгівля: залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (47.52); спортивним інвентарем (47.64); квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них (47.76);
o освіта: допоміжна діяльність у сфері освіти (85.60).
Підтримка бізнесу в умовах енергетичної нестабільності є запорукою стабільних надходжень до бюджету та забезпечення населення критично важливими послугами.
Детальніше про програму та умови участі на офіційному порталі:
Із 1 квітня в Україні спрощується оформлення актів за послугами, роботами та орендою.
16.03.26. Президент В. Зеленський підписав Закон №4791-9 від 24.02.26. «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг». Документ дозволяє виконавцю підписувати акти про надання послуг одноособово, якщо такий порядок прямо передбачений письмовим договором. Зміни спрямовані на зменшення адміністративного навантаження на підприємців. Нові правила не поширюються на операції з публічними коштами, оренду державного майна та будівництво. 17.03.26. у газеті «Голос України» Закон було опубліковано. Так, відповідно до Закону, за наявності в первинному документі інформації про дату (період) здійснення операції, відсутність таких реквізитів як посада, прізвище і особистий підпис особи, відповідальної за здійснення такої господарської операції зі сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря), не вважається порушенням вимог до оформлення первинного документа за умови, що:
Які категорії ФОП можуть не платити ЄСВ у 2026 році
- такий порядок документування господарських операцій прямо передбачений договором;
- господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.
Але дія зазначеного положення не поширюється на вимоги до документування:
- господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів;
- господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна;
- договорів будівельного підряду та проектно-вишукувальних робіт;
- договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.
Цей Закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, а саме 1 квітня 2026 року.
Що пропонують змінити у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО: проект Наказу.
Мінфін оприлюднив проект Наказу «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків». Згідно з пояснювальною запискою проектом Наказу запропоновано внесення змін у частині:
- можливості подання одним із батьків Облікової картки №1ДР /Заяви за формою №5ДР щодо особи віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, на підставі свідоцтва про народження дитини;
- можливості подання громадянами України заяв на проведення реєстрації або внесення змін до Держреєстру в електронній формі засобами Порталу «Дія», у т. ч. з використанням мобільного додатка Порталу «Дія», або через ЦНАП;
- реєстрації в Держреєстрі або внесення змін до Держреєстру щодо громадян України, які перебувають за межами України, на підставі Облікової картки №1ДР / Заяви за формою №5ДР, поданих в електронній формі засобами системи «е-Консул»;
- запровадження оформлення документа, що засвідчує реєстрацію в Держреєстрі (картки платника податків), в електронній формі, із використанням унікального ідентифікатора (QR-коду);
- доповнення Положення новим додатком 3-1.
Планується, що цей Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.
ФОП, які втратили дохід через війну, можуть подати заяву до Реєстру збитків.
Українські ФОП отримали нову можливість відшкодувати збитки через війну: у міжнародному Реєстрі збитків (RD4U) з’явилася категорія А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Подати заяву можна через портал «Дія», вказавши фактичну або очікувану втрату доходів, припинення бізнесу через бойові дії, окупацію, руйнування майна, мобілізацію чи критичне падіння попиту після 24.02.22. Для заявки потрібні документи про зупинку діяльності, підтвердження доходів і спеціального статусу власника бізнесу. Звітність з податкових органів буде доступна автоматично, але можна додати й інші докази. Як повідомляє офіційний сайт Офісу Ради Європи в Україні, заяви, що відповідають установленим вимогам, будуть внесені до Реєстру та в подальшому їх передадуть на розгляд майбутньої Компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір належної компенсації. Детальні правила подання заяв, форма заяви та відповіді на поширені запитання доступні на офіційному вебсайті міжнародного Реєстру збитків:
З 17 березня розширено критерії визначення критично важливих підприємств для ЗСУ: Постанова Уряду №334.
Кабінет Міністрів України розширює критерії визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України. Зміни передбачають доповнення чинних критеріїв новою категорією підприємств. Йдеться про компанії, які виконують контракти з командуваннями видів або окремих родів сил ЗСУ щодо перевезення військових вантажів, ремонту, утримання та експлуатації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових, а також закупівлі товарів оборонного призначення для їх обслуговування. «Розширення критеріїв дозволить підтримати підприємства, які забезпечують логістику, ремонт та технічне обслуговування оборонної техніки, і тим самим сприятиме стабільному функціонуванню сектору оборони»,- зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України В. Кіндратів. Очікується, що ухвалення Постанови дозволить забезпечити стабільну роботу підприємств, які виконують важливі оборонні завдання та безпосередньо підтримують діяльність ЗСУ.
Припинення діяльності ФОП: як правильно звільнити працівників
За перший квартал 2026 року подаємо звіт про виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Спеціалісти Управління інспекційної діяльності у Харківській області у своєму Телеграм-каналі нагадали, що, починаючи з 2026 року, роботодавці мають подавати щоквартальну звітність про виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю разом із податковими розрахунками. Звітність подається в електронному вигляді до територіальних органів Пенсійного фонду України за місцем реєстрації платника. У звіті зазначається:
- середньооблікова кількість штатних працівників за квартал;
- кількість працівників з інвалідністю, які відповідають умовам для зарахування;
- факт виконання або невиконання нормативу (1 місце або 4 % від штату).
Увага! Працівник з інвалідністю зараховується до нормативу лише якщо він працює за основним місцем роботи, отримує зарплату не нижчу за мінімальну, а робочий час відповідає нормальній або адаптованій тривалості. Важливе уточнення: Замість штрафів за невиконання нормативу з 2026 року діє обов’язковий цільовий внесок. Його сплачують ті роботодавці, які не забезпечили необхідну кількість робочих місць для осіб з інвалідністю.
Щоб уникнути помилок:
- подавайте звітність щоквартально, а не раз на рік;
- перевіряйте правильність даних про працівників з інвалідністю;
- не включайте тих, хто не відповідає умовам;
- дотримуйтесь строків подання разом із податковою декларацією.
Як будемо працювати та відпочивати у квітні 2026 року?
У квітні 2026 року в Україні буде додатковий вихідний на честь свята Великодня (ст. 73 КЗпП), яке припадає на 12 квітня. За ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається зі суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто, 13 квітня (понеділок) мав би бути вихідним. Проте Закон №2136 -9 від 15.03.22. « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ці правила змінив на час війни. Так, у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53, частини першої ст. 65, частин третьої - п’ятої ст. 67 , ст. 71 - 73 (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
