Юридична особа-єдиний платник прощає борг постачальнику: чи вплине це на право застосовувати спрощену систему

19 серпня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці

На практиці нерідко виникають ситуації, коли підприємство перераховує постачальнику аванс за товар, однак поставка так і не відбувається. Причини можуть бути різними: фінансові проблеми контрагента, припинення діяльності, неможливість виконати договір або інші обставини. Якщо сторони розуміють, що виконати зобов’язання вже неможливо, одним із способів завершити взаємовідносини стає припинення зобов’язання шляхом звільнення боржника від обов’язку повернути отриману передоплату.Призначення платежу у ФОП: що вказувати, щоб звичайний переказ не перетворився на оподатковуваний дохід

У платників єдиного податку групи 3 у такій ситуації зазвичай виникає одразу кілька питань. Чи потрібно відображати дохід? Чи не вважатиметься таке прощення негрошовою формою розрахунків, забороненою для платників єдиного податку? І чи не можуть податкові органи розцінити таку операцію як фінансове посередництво, несумісне із застосуванням спрощеної системи?

Розберемо кожну проблему окремо.

Чи виникає дохід у платника єдиного податку?

Основне правило визначення об’єкта оподаткування єдиним податком закріплено в п.п. 2 п. 292.1 ПКУ. Для юридичних осіб доходом визнаються кошти або інші активи, фактично отримані платником податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. Перелік випадків, коли дохід виникає в нематеріальній формі, наведено також у п. 292.3 ПКУ.

Отже, сама по собі перерахована постачальнику передоплата не утворює податкового доходу, оскільки підприємство не отримує економічної вигоди, а навпаки — витрачає власні грошові кошти.

Якщо згодом сторони домовляються про припинення зобов’язання шляхом списання заборгованості, ситуація також не змінюється. У результаті такої операції підприємство не отримує ані грошових коштів, ані товарів, ані будь-яких майнових прав. Єдиний наслідок — припинення права вимоги до контрагента.Як знімати гроші з рахунку ФОП у 2026 році

Саме тому підстав для виникнення доходу у платника єдиного податку не виникає.

Такого ж підходу дотримується й Державна податкова служба. В індивідуальній податковій консультації від 24.06.2026 № 3647/ІПК/99-00 -04-03-03 податковий орган підтвердив, що списання дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок перерахування авансу за непоставлений товар, саме по собі не є об’єктом оподаткування єдиним податком.

Чи можна вважати прощення боргу негрошовим розрахунком?

Ще одне поширене питання пов’язане з вимогами п. 291.6 ПКУ. Ця норма забороняє платникам єдиного податку використовувати негрошові способи розрахунків під час здійснення господарської діяльності.

Саме тому деякі підприємства побоюються, що відмова від вимоги повернути перерахований аванс може бути кваліфікована як розрахунок в іншій формі, відмінній від грошової.

Однак таке побоювання не має достатніх підстав.

Вимога щодо грошових розрахунків стосується виключно порядку оплати за реалізовані товари, виконані роботи або надані послуги. Іншими словами, законодавець регулює саме спосіб виконання грошового зобов’язання між сторонами договору.

Коли ж сторони припиняють зобов’язання шляхом прощення боргу відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України, жодного розрахунку між ними вже не відбувається. Грошові кошти раніше були перераховані, поставка товару не відбулася, а подальше припинення зобов’язання оформляється як самостійна цивільно-правова підстава припинення зобов’язання.Перший місяць ФОП на спрощеній системі: з чого почати та на що звернути увагу

Отже, така операція не може розглядатися як обмін товарами, взаємозалік, бартер або інший заборонений спосіб розрахунків.

Аналогічну позицію виклала й ДНС у вищезгаданій індивідуальній податковій консультації, зазначивши, що списання дебіторської заборгованості не є проведенням розрахунків у негрошовій формі й саме по собі не порушує вимоги п. 291.6 ПКУ.

Це означає, що підстав для обов’язкового переходу на загальну систему оподаткування з мотиву порушення порядку розрахунків у даному випадку не виникає.

Чи може списання заборгованості вважатися фінансовим посередництвом?

Саме це питання найчастіше викликає найбільшу кількість суперечок.

Причина полягає в тому, що податкова служба розглядає прощений борг як безповоротну фінансову допомогу. Такий висновок ґрунтується на визначенні, що міститься в п.п. 14.1.257 ПКУ, а також на положеннях ст. 605 та ст. 717 Цивільного кодексу України.

Після цього деякі платники податків роблять такий висновок: якщо виникла безповоротна фінансова допомога, отже, підприємство надає фінансові послуги, а отже, може порушити обмеження, передбачені п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ.

На практиці такий логічний ланцюжок є помилковим.

Сам по собі факт надання безповоротної фінансової допомоги ще не означає здійснення діяльності у сфері фінансового посередництва. Слід враховувати, що податкові органи самі не забороняють платникам єдиного податку надавати фінансову допомогу. У роз’ясненнях категорії 108.01.01 та 108.01.02 загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу зазначається, що ключове значення має характер діяльності платника податків.

Іншими словами, увага приділяється не окремій господарській операції, а систематичному здійсненню відповідної діяльності. Тому поодинокий випадок списання заборгованості сам по собі не свідчить про здійснення фінансового посередництва.

Коли дійсно можуть виникнути питання?

Незважаючи на відсутність прямої заборони, підприємствам все ж варто враховувати практичний підхід податкових органів.

Якщо надання фінансової допомоги набуває постійного характеру, інспектори можуть спробувати поставити питання про відповідність діяльності умовам перебування на спрощеній системі.

При цьому чинне податкове законодавство не містить визначення систематичності.

На практиці нерідко використовується підхід, сформульований ще в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3, згідно з яким систематичною вважається діяльність, що здійснюється три та більше разів протягом календарного року.

Хоча зазначена постанова ухвалювалася стосовно інших правовідносин, саме на неї часто орієнтуються при оцінці регулярності здійснення певних дій. Тому якщо підприємство епізодично приймає рішення про списання заборгованості, підстав говорити про фінансове посередництво практично немає.

Особливості списання заборгованості після закінчення строку позовної давності

На окрему увагу заслуговує ситуація, коли дебіторська заборгованість списується після закінчення строку позовної давності.

У таких обставинах підприємство діє не з власної ініціативи, а виконує вимоги бухгалтерського законодавства щодо відображення активів та зобов’язань.

Тому навіть неодноразове списання такої заборгованості не можна розглядати як самостійну господарську діяльність, пов’язану з наданням фінансової допомоги. Саме тому подібні операції не свідчать про здійснення фінансового посередництва.

Що говорить спеціальне законодавство про фінансові послуги?

Додатковим аргументом на користь безпеки таких операцій є законодавство, що регулює ринок фінансових послуг.

Як раніше чинний Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» № 2664-III, так і чинний Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953-IX виходять з того, що фінансове посередництво пов’язане з професійним наданням фінансових послуг.

Використання підприємством власних грошових коштів та розпорядження власними майновими правами не перетворює таку організацію на фінансового посередника.

Отже, навіть якщо підприємство в окремих випадках приймає рішення відмовитися від стягнення заборгованості з контрагента, це саме по собі не означає здійснення забороненого виду діяльності.

Висновки

Списання заборгованості, що виникла внаслідок перерахування авансу за непоставлений товар, не призводить до виникнення доходу у юридичної особи — платника єдиного податку групи 3, оскільки підприємство не отримує жодної економічної вигоди.
Припинення зобов’язання шляхом списання боргу не є способом проведення розрахунків за товари, роботи або послуги, тому вимоги п. 291.6 ПКУ щодо грошових розрахунків не порушуються.

Індивідуальна податкова консультація ДНС від 24.06.2026 № 3647/ІПК/99-00-04-03-03 підтверджує відсутність як об’єкта оподаткування єдиним податком, так і порушення правил застосування спрощеної системи під час такої операції.
Незважаючи на те, що податкові органи розглядають списаний борг як безповоротну фінансову допомогу, ця обставина сама по собі не свідчить про здійснення фінансового посередництва.

Законодавство про фінансові послуги не відносить розпорядження власними грошовими коштами підприємства до фінансового посередництва. Тому окремі випадки списання дебіторської заборгованості не є підставою для втрати права застосовувати спрощену систему оподаткування.