Як надати щорічну відпустку працівнику, який пропрацював на підприємстві лише 3 місяці
29 серпня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці
Кабінет Міністрів України визначив тривалість нового навчального року.
Уряд України ухвалив Постанову №1003 від 20.08.25. «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні», яка визначає дату початку та закінчення навчального року в закладах загальної середньої освіти України. У документі зазначено, що 2025/2026 навчальний рік триватиме з 01.09.25. до 30.06.26. Важливо наголосити, що 30 червня - це гранична дата завершення навчального року, водночас структуру навчального року, зокрема фактичну дату завершення навчальних занять і початку канікул, визначає педагогічна рада закладу освіти. Під час визначення дат школа має враховувати навчальне навантаження, безпекову ситуацію в регіоні, потреби та стан учнів і готовність педагогів. Дати завершення навчання, проведення останнього дзвоника і тривалість літніх канікул можуть відрізнятися в різних закладах освіти. Зокрема, школа може завершити навчальний рік як у травні, так і продовжити навчання у червні або ж організувати в цей час консультації, індивідуальні заняття, проектні дні чи навчальні екскурсії. Такі формати допомагають подолати освітні втрати, але їхнє впровадження є правом, а не обов’язком закладу освіти.
Як вивести гроші з ТОВ
Правовий режим Defence City: ухвалено два основні Законопроекти.
21.08.25. Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому два ключові Законопроекти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City:
- Законопроект №13420 «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу»;
- Законопроект №13421 «Проект Закону про внесення зміни до розділу 21 «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу».
Про це повідомив голова фінансового Комітету ВРУ Д. Гетманцев у Телеграм-каналі: «Нагадаю, що Законопроекти були суттєво доопрацьовані спільно з Міністерством оборони України та у тісній співпраці з бізнесом до другого читання. Ключові положення:
- запроваджується правовий режим Defence City до 1 січня 2036 року (або до вступу України в ЄС);
- замість Переліку підприємств ОПК створюється Реєстр Defence City під управлінням Міноборони;
- чіткі правила для резидентів: статус, умови його отримання та контроль визначає Закон «Про нацбезпеку України»;
- частка кваліфікованого доходу резидента - від 75% (для літакобудування - від 50%)
Інструменти підтримки резидентів:
- податкові пільги (звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, земельного, нерухомого та екоподатку);
- спрощені митні процедури;
- спрощений експортний контроль товарів військового призначення;
- можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду;
- підтримка релокації та підвищення безпеки виробничих потужностей».
Як зауважив Гетманцев, це фундамент для розвитку українського оборонно-промислового комплексу, який не лише посилить обороноздатність держави, а й створить нові можливості для інвестицій, технологій та робочих місць.
ВРУ прийняла Закон, який захищає реєстри оборонних підприємств.
21.08.25. Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України (реєстр. №11533 ) «Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів». Прийнятий Закон обмежує публічний доступ до частини даних, які можуть становити загрозу для обороноздатності та безпеки держави, при цьому зберігаючи головний принцип - відкритими залишаються ключові реєстри, необхідні для економічної діяльності та контролю, а саме: дані про тендери, декларації посадовців, інформацію про власників компаній, відомості з державних реєстрів для повсякденного користування, тощо. Цим Законом обмежується виключно надання інформації у електронній формі, що може розкрити розташування чи особливості об’єктів оборони та інфраструктури. Це рішення працює на користь громадян, підприємців і зміцнення держави в умовах війни.
Фонд гарантування вкладів затвердив нові умови реструктуризації заборгованості фізичних осіб.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Рішенням №813 від 18.08.25. затвердив Умови реструктуризації заборгованості фізичних осіб - позичальників банків, що ліквідуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в період дії воєнного стану в Україні. Визначено такі умови реструктуризації кредитної заборгованості:
- розмір процентної ставки за кредитним договором складає 0,001 % (нуль цілих одна тисячна) процента річних, розмір комісій, передбачених кредитним договором, встановлюється на рівні 1 (одна) копійка та застосовуються з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось таке приєднання;
- погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється щомісячно, починаючи з місяця приєднання до Умов погашення заборгованості, у розмірі та згідно з графіком, визначеними умовами кредитного договору, але не менше ніж:
- 10000,00 грн для кредитів, забезпечених іпотекою;
- 5000,00 грн для кредитів, отриманих з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), заборгованість за якими на дату приєднання фізичної особи - позичальника до Умов погашення заборгованості становить понад 100000,00 грн;
- 1000,00 грн для інших кредитів.
Заборгованістю за кредитним договором на момент приєднання до Умов погашення заборгованості є сума залишку основної суми боргу, нарахованих процентів та комісій за ним, що не сплачені відповідно до умов кредитного договору. Строк дії Умов погашення заборгованості з 01.09.25. по 31.08.26.
Дропшиппінг і ПДВ: як не опинитися в «групі ризику»
НБУ попереджає, як не потрапити до злочинної схеми з платіжними картками.
У столиці частішають випадки, коли мешканцям пропонують стати «грошовими мулами» (дропами), за винагороду здати в оренду свою банківську картку або рахунок. Про це повідомляють у КМДА. У Національному банку попереджають: за це передбачена кримінальна відповідальність, оскільки такі люди стають частиною злочинної схеми. Зокрема, картки і рахунки «грошових мулів» працюють на шахрайство, фінансування тероризму, торгівлю наркотиками, нелегальні азартні ігри. Крім того, дропи ризикують втратити доступ до послуг у всіх банках, у них можуть викрасти заощадження з переданих шахраям рахунків, а також вони здобувають сумнівну репутацію, що може ускладнити пошук роботи. Як не стати «грошовим мулом»:
- ніколи не передавати свою картку, рахунок або реквізити іншим особам;
- ігнорувати вакансії, де просять робити перекази, знімати готівку, відкривати рахунки на власне ім’я.
Зарплатні борги без строку давності: у ВРУ зареєстровано новий Законопроект.
У Верховній Раді України зареєстровано Законопроект №13664 від 20.08.25. «Проект Закону про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати», який може змінити правила судового захисту працівників у спорах щодо зарплати. Документом пропонується скасувати тримісячний строк, протягом якого працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення невиплачених сум. Наразі ст. 233 Кодексу законів про працю (КЗпП) передбачає, що позов щодо невиплати зарплати можна подати не пізніше ніж через три місяці після виявлення порушення. Для спорів про звільнення строк становить один місяць, а для виплати сум при звільненні - знову три місяці. Це обмежувало можливості працівників захистити свої права, особливо коли роботодавець умисно затягував розрахунки. Законопроектом №13664 пропонується закріпити норму, за якою працівник може вимагати належну йому зарплату у будь-який час, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. У разі ухвалення, Закон стане серйозним інструментом захисту для працівників: зарплатні борги фактично набудуть статусу вимог без строку давності.
Мін’юст закликав перереєструвати нерухомість, щоб уникнути проблем під час війни.
Власники, які оформили право на нерухомість до 2013 року, мають зареєструвати його у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо не зробили цього раніше. В умовах воєнного стану це актуально для всіх регіонів, повідомляють у Мін’юсті. Також це стосується участі у державних програмах щодо знищеного і пошкодженого майна, наприклад, «єВідновлення». З 1 січня 2013 року в Україні запрацював Державний реєстр прав. Попередні паперові реєстри не втратили чинність, але в умовах війни не можна гарантувати збереження відомостей на паперових носіях. З початку війни частина архівів БТІ опинилася на окупованих територіях. Зареєструвати своє право власності на житло, яке там залишилось, неможливо, якщо воно було оформлене до 2013 року та зареєстроване в паперових журналах, що не були евакуйовані. В електронній системі цієї інформації просто немає. Тому дуже важливо, щоб громадяни подали заяви на перереєстрацію свого права власності на нерухомість в Державному реєстрі прав. Після реєстрації, для підтвердження факту наявності в особи певних речових прав достатньо замовити інформаційну довідку з Державного реєстру прав. Зареєструвати майно можна, звернувшись до державного реєстратора в ЦНАП, а також нотаріуса за місцезнаходженням нерухомості (в межах області). Власники нерухомості в АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській та інших областей можуть звернутися до будь-якого ЦНАП чи нотаріуса в Україні. Також заяву на реєстрацію можна подати в е- формі через «Дію», крім власності у Києві, Луганській та Донецькій областях. Реєстрація права на нерухоме майно, набутого до 1 січня 2013 року, є добровільною, однак надзвичайно необхідною в умовах воєнного стану.
Ризики при укладенні договорів з контрагентами
Як надати щорічну відпустку працівнику, який пропрацював на підприємстві лише 3 місяці?
До центру правової допомоги Федерації професійних спілок України звернулись із питанням щодо надання щорічної основної відпустки працівнику, який відпрацював на підприємстві лише 3 місяці та просить надати частину відпустки 6 календарних днів, посилаючись на ст. 10 Закону України №504/96-ВР від 15.11.96. із змінами «Про відпустки». Фахівці зазначили, що таку відпустку надати працівнику можна. Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону №504/96-ВР , надаючи працівникові щорічну відпустку до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, її тривалість слід визначати пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених ч. 7 цієї статті. Тож, працівникові можна надати 6 календарних днів відпустки із розрахунку тривалості щорічної основної відпустки 24 календарних дні.
