Податкові борги списуватимуть з рахунків автоматично
10 жовтня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці
В Україні планують створити Національну установу розвитку.
Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити у другому читанні Законопроект №11238 від 07.05.24. «Про Національну установу розвитку». Законопроектом пропонується створити Національну установу розвитку (НУР) - державну спеціалізовану інституцію зі статусом «банку банків» та мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки. Її головне завдання - реалізація програм кредитування для відбудови країни. Про це повідомив Голова Комітету ВРУ Д. Гетманцев у Телеграм-каналі: «Законопроект передбачає:
- подолання проблем з фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проектів з підвищеним рівнем ризику;
- залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти;
- підтримку передусім малого та середнього підприємництва, яке опинилося у складних умовах, але має потенціал для відновлення та розвитку.
Окремо передбачено можливість підтримки інших категорій осіб (в тому числі і фізичних), які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений через кризу, недосконалість ринкових механізмів, інші обставини. Також пропонується вдосконалити такий інструмент Експортно-кредитного агентства (ЕКА), як страхування та перестрахування, в тому числі від воєнних та/або політичних ризиків, кредитів українських суб’єктів господарювання, пов’язаних з інвестиціями у створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження. Передбачається надання можливості ЕКА брати участь у державних програмах страхування воєнних ризиків та програмах компенсацій у разі завдання збитків внаслідок воєнних дій».
Електронний підпис у ФОП
З 1 жовтня набули чинності зміни, якими систематизовано правила для сировинних товарів.
Пресслужба Державної податкової служби України повідомляє, що з 01.10.25. набрав чинності Закон України №4536-9 від 16.07.25. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», яким уточнено порядок застосування терміну «котирувальні ціни» у трансфертному ціноутворенні. Документ визначає, що цей термін використовується для контролю операцій із сировинними товарами для звітних періодів починаючи з 01.01.21. Тобто, нових правил не запроваджено - йдеться лише про систематизацію вже чинного підходу, запровадженого Законом України №466-9 від 16.01.20. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Законом України № 4536-9 уточнено, що:
- спеціальні правила із застосуванням котирувальних цін для операцій із сировинними товарами діють з 2021 року;
- для періодів до 2021 року - застосовуються загальні положення Податкового кодексу України щодо пріоритетних методів трансфертного ціноутворення та допустимих джерел інформації.
Такі зміни спрямовані на уніфікацію підходів та підвищення передбачуваності у сфері регулювання контрольованих операцій із сировинними товарами.
З 1 жовтня 2025 року нові довідники податкових пільг.
1 жовтня 2025 року Державна податкова служба на своєму сайті опублікувала нові довідники податкових пільг станом на 01.10.25.:
- Довідник податкових пільг №131/1, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник інших податкових пільг №131/2.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.
Податкові борги списуватимуть з рахунків автоматично: ДПС тестує нову систему.
Державна податкова служба планує запровадити нові цифрові рішення для підвищення ефективності роботи з податковим боргом та сплати податків. Про це повідомила в. о. Голови ДПС Л. Карнаух.
Так, наразі у відомстві тестують програмне забезпечення для автоматизованого стягнення податкового боргу. Нова система забезпечить удосконалену інформаційну взаємодію між ДПС, Казначейством та платіжними сервісами. За його допомогою здійснюватиметься примусове списання коштів з рахунків боржників в електронній формі в автоматичному режимі через систему електронних платежів НБУ. Крім того, ДПС спільно з Міністерством цифрової трансформації працює над розширенням податкових сервісів на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг у «Дії». Мета - зробити сплату податків максимально зручною, «в один клік», не лише для підприємців, а й для громадян. «Зокрема, хочемо створити нову послугу для громадян про майнові податки. Щоб кожен у «Дії» міг перевірити свої об'єкти оподаткування (нерухомість, землю, авто), звірити дані, отримати нарахування, дізнатися про борг і, звісно, сплатити податки», - пояснила Л. Карнаух.
Нові правила перевірок бізнесу: Законопроект вже у ВРУ.
Парламентський Комітет з питань економічного розвитку рекомендував ВРУ Законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю)». 07.10.25. Верховна Рада ухвалила за основу цей Законопроект №14030 від 11.09.25. за результатами розгляду в першому читанні. Це зумовлено необхідністю переорієнтації системи державного нагляду (контролю) з такої, що переважно карає на превентивну і ризик-орієнтовану. Законопроектом запропоновано:
- запровадження аудиту діяльності суб'єкта господарювання (СГ) з метою виявлення, попередження та усунення порушень вимог законодавства до початку проведення планового заходу державного нагляду (контролю) та без застосування санкцій;
- встановлення права органів державного нагляду (контролю) звертатися до суду у разі створення перешкод СГ під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
- врегулювання можливості СГ на законне відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, експлуатації будинків, будівель, споруд та їх частин, машин та механізмів, надання послуг СГ після повного або часткового зупинення тощо.
Державний нагляд (контроль) органами ліцензування за діяльністю ліцензіатів має здійснюватися у порядку встановленому саме цим Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю)», а не законодавством про ліцензування.
QR-код НБУ для обміну реквізитами: про нові Правила з листопада.
З 01.11.25. набувають чинності оновлені Правила формування, передачі та обробки структури даних і графічного зображення QR-коду для обміну реквізитами кредитового та миттєвого кредитового переказу. У платіжних застосунках надавачів платіжних послуг (банків) такі перекази найчастіше називають перекази або платежі на рахунок/IBAN/за реквізитами. Про них під час свого виступу, який відбувся в рамках FinRetail 2025, розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ А. Поддєрьогін. Про це повідомляє фінансовий портал «Finance.ua» на своєму сайті:
Товарні залишки у ФОП, який завершує діяльність
- Кожен платник, який має рахунок, матиме сканер QR-коду у платіжному застосунку на екрані, який виконує роль стартового (початкового), для можливості сканування QR-коду з платіжного застосунку.
- Згенерований QR-код матиме єдиний логотип - знак національної грошової одиниці гривні на фоні білого кола для швидкої ідентифікації платником такого способу оплати.
- У межах одного мобільного пристрою буде реалізована можливість генерування, відображення та обміну між застосунками графічним зображенням QR-коду/структурою даних QR-коду (deeplink) для подальшого ініціювання платежу з метою використання миттєвих платежів, зокрема в інтернет комерції.
- QR-код дозволить передавати зазначені роздрібним торговцем ідентифікатори місць продажу та виставленого рахунку на оплату для автоматизації обробки інформації про оплату в SAP роздрібних торговців.
- QR-код надасть можливість торговцю встановлювати заборону редагування полів, що дозволить визначити поля, які захищені від зміни платником під час ініціювання миттєвого платежу.
З 12 жовтня 2025 року для українців змінюються правила перетину кордонів ЄС.
З 12.10.25. зміняться правила перетину кордонів ЄС для українців. Про це повідомляє посольство України у Польщі. Європейський Союз запускає Систему в'їзду/виїзду (Entry/Exit System - EES) - автоматизованої бази даних, яка фіксуватиме всі перетини зовнішніх кордонів ЄС громадянами третіх країн, у тому числі й України. Що потрібно знати:
- система стосується поїздок до 90 днів протягом будь-яких 180 днів (короткострокове перебування);
- замість штампів у паспорті здійснюватиметься цифрова реєстрація;
- збираються такі дані: фото обличчя; відбитки 4 пальців (для осіб від 12 років); дані закордонного паспорта; дата, місце в'їзду/виїзду та випадки відмови у в'їзді.
Як це працюватиме:
- усі пасажири транспортних засобів мають вийти з транспорту для проходження біометрії;
- при перетині кордону залізничним транспортом процедура залежатиме від пункту пропуску і може відрізнятися.
У посольстві наголошують, що відмова надати біометричні дані є законною підставою для відмови у в'їзді.
Поворотна фінансова допомога у платників єдиного податку: розширений розбір
У ВРУ зареєстрували Законопроекти про перейменування назви розмінної монети «копійка» на «шаг».
У Верховній Раді України 1 жовтня зареєстрували Законопроекти: №14093 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо дерадянізації назви розмінної монети України» та №14094 «Проект Закону про внесення змін до статті 249 Податкового кодексу України щодо дерадянізації назви розмінної монети України», метою яких є зміна офіційного найменування розмінної монети України - замість назви «копійка» використовуватимуть історичну українську назву «шаг». Після введення в обіг монет номіналом 50 шагів не планується одномоментне вилучення монет номіналом 50 «копійок». Монети нового та старого дизайну перебуватимуть в обігу паралельно. Відповідно, за оцінками НБУ, не виникатимуть додаткові витрати, пов’язані з утилізацією монет номіналом 50 копійок та виготовленням розмінних монет номіналом 50 шагів на їх заміну. Повернути історичну назву розмінній монеті планується до 30-річчя від проведення грошової реформи та введення власної грошової одиниці в Україні, що відзначатиметься у 2026 році.
