Позапланова податкова перевірка: 10 підстав та як зменшити ризики
16 вересня 2026
Позапланова податкова перевірка рідко відбувається без попередніх передумов. На відміну від планової, її можна призначити лише за наявності конкретної підстави, передбаченої п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПКУ).
При цьому частину ризиків створює сам платник податків: не відповідає на запит ДПС, порушує терміни подання звітності, подає уточнювальний розрахунок за вже перевірений період або допускає проблеми з реєстрацією податкових накладних.
Хоча п. 78.1 ПКУ передбачає близько двох з половиною десятків підстав для документальних позапланових перевірок, для ФОП, малого та середнього бізнесу найбільш актуальними є десять. Умовно їх можна розділити на дві групи: підстави, пов’язані з діями самого платника, та ситуації, коли перевірці зазвичай передує запит ДНС.
Група 1. Підстави, що залежать від дій платника податків
1. Уточнення вже перевіреного періоду — пп. 78.1.3 ПКУ
Якщо після завершення перевірки платник податків подає уточнюючий розрахунок за той самий період, ДПСДержавна податкова служба України отримує підставу знову перевірити відповідні показники. Фактично платник самостійно повідомляє, що раніше перевірені дані змінилися.
Як знизити ризик: перед уточненням необхідно з’ясувати, чи перевірявся відповідний період. Якщо так, слід оцінити не лише наслідки виправлення помилки, а й ймовірність нової перевірки.
2. Неподання декларації або розрахунку — пп. 78.1.2 ПКУ
Несвоєчасне подання обов’язкової податкової звітності також може стати підставою для позапланової перевірки.
Як знизити ризик: контролювати податковий календар і призначити відповідального за своєчасне подання звітності. Тут основним способом профілактики є дотримання встановлених строків.
3. Припинення діяльності, реорганізація або банкрутство — пп. 78.1.7 ПКУ
Реорганізація юридичної особи, крім перетворення, припинення діяльності підприємства, закриття ФОП, відкриття провадження у справі про банкрутство або подання заяви про зняття з обліку можуть стати самостійними підставами для перевірки.
Як знизити ризик: уникнути самої підстави при реальному припиненні діяльності неможливо. Тому перед початком процедури необхідно привести до ладу податковий та бухгалтерський облік, звітність, розрахунки та первинні документи.
4. Заперечення або скарга з новими обставинами — пп. 78.1.5 ПКУ
Якщо у запереченнях проти акта перевірки або скарзі на податкове повідомлення-рішення платник податків наводить обставини, які раніше не досліджувалися, ДПС може провести додаткову перевірку цих обставин.
При цьому предмет такої перевірки обмежується питаннями, що стали предметом оскарження. Це не дає податковому органу права заново досліджувати всю діяльність платника.
Як знизити ризик: не слід відмовлятися від важливих аргументів лише через можливість проведення перевірки. Однак позицію необхідно будувати так, щоб нові обставини максимально підтверджувалися вже наявними документами.
5. Відшкодування або від’ємне значення ПДВПодаток на додану вартість понад 100 тис. грн — пп. 78.1.8 ПКУ
Заява про бюджетне відшкодування або від’ємне значення ПДВ понад 100 тис. грн може стати підставою для перевірки правомірності відповідних показників.
Водночас п. 78.2 ПКУ обмежує можливість повторного контролю, якщо відповідні питання вже розглядалися під час попередньої перевірки.
Як знизити ризик: при законному формуванні ПДВ не потрібно відмовлятися від відшкодування через можливу перевірку. Необхідно заздалегідь перевірити первинні документи, податковий кредит та документальне підтвердження операцій.
6. Неоформлені працівники та зарплата «у конвертах» — пп. 78.1.13 ПКУ
Інформація про ухилення від оподаткування заробітної плати, виплати без належного оформлення, використання праці без трудових договорів або здійснення господарської діяльності без державної реєстрації може призвести до позапланової перевірки.
При цьому вона має проводитися лише з питань, які стали підставою для її призначення.
Як знизити ризик: офіційно оформлювати трудові відносини та виплати працівникам. Слід враховувати, що джерелом інформації для контролюючого органу може стати, зокрема, скарга працівника.
Група 2. Підстави, яким передує запит ДПС
У багатьох випадках ДПС спочатку надсилає платнику податків запит про надання пояснень та документів. Перевірка стає наступним етапом, якщо платник не відреагував належним чином.
Тому своєчасна та юридично грамотна робота із запитами ДПС дозволяє суттєво зменшити ймовірність перевірки.
7. Інформація про порушення та відсутність відповіді — пп. 78.1.1 ПКУ
Якщо ДПС отримала інформацію про можливе порушення податкового, валютного чи іншого законодавства, вона може надіслати письмовий запит.
Якщо платник податків не надасть пояснення та документи протягом 15 робочих днів, може виникнути підстава для позапланової перевірки.
Як знизити ризик: необхідно визначити законність запиту. Якщо обов’язок надати відповідь існує — надати змістовні пояснення та документи. Якщо запит не відповідає вимогам законодавства — юридично обґрунтувати відсутність обов’язку надавати інформацію, що запитується.
Крім того, діє обмеження п. 78.2 ПКУ: повторна перевірка не повинна призначатися, якщо відповідні питання вже досліджувалися раніше.
8. Недостовірні відомості в декларації — пп. 78.1.4 ПКУ
Якщо ДПС виявляє недостовірні показники в податковій декларації, вона надсилає запит із зазначенням відповідних розбіжностей.
Платник податків має 15 робочих днів для надання пояснень та документів. Відсутність відповіді може призвести до перевірки.
Як знизити ризик: своєчасно пояснити причини розбіжностей та документально підтвердити заявлені показники. Тут також необхідно враховувати обмеження п. 78.2 ПКУ.
9. Скарга покупця щодо податкової накладної — пп. 78.1.9 ПКУ
Підставою для подальших дій ДПС може стати скарга покупця на відсутність податкової накладної, помилки в її обов’язкових реквізитах або порушення строків реєстрації ПН чи РК.
Після отримання запиту платнику податків надається 15 робочих днів для відповіді.
Як знизити ризик: своєчасно та коректно реєструвати ПН і РК. Якщо скарга вже подана, запит ДПС не можна ігнорувати — надані пояснення та документи можуть дозволити вирішити питання без перевірки.
10. Ненадання інформації для зустрічної звірки — пп. 78.1.19 ПКУ
ДПС може запросити інформацію в рамках зустрічної звірки, наприклад під час перевірки вашого контрагента.
Якщо необхідні відомості не надано протягом 10 робочих днів, може виникнути підстава для позапланової перевірки. При цьому перевіряти повинні виключно питання, зазначені у запиті.
Як знизити ризик: своєчасно реагувати на запит. Сама зустрічна звірка не є перевіркою, однак ігнорування запиту може призвести вже до повноцінного контрольного заходу.
Скільки триває позапланова перевірка
Терміни документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82.2 ПКУ.
Для суб’єктів малого підприємництва перевірка проводиться не більше 5 робочих днів, а для ФОП без найманих працівників за певних умов — 3 робочих дні. Для інших платників податків термін становить до 10 робочих днів.
Продовження також обмежене: для малого бізнесу — максимум на 2 робочі дні, для великих платників податків — на 10 робочих днів, для решти — на 5 робочих днів.
Коли можна не допустити податківців
Для початку виїзної позапланової перевірки платнику податків до її проведення має бути вручена копія відповідного наказу — це передбачено п. 78.4 ПКУ.
Під час документальної невиїзної перевірки платник податків повинен отримати копію наказу та письмове повідомлення про дату та місце її проведення. За загальним правилом така перевірка починається не раніше 30-го календарного дня з дати надсилання відповідних документів (п. 79.2 ПКУ).
Згідно з ст. 81.1 ПКУ, підставою для законного недопуску може бути невиконання вимоги щодо надання належним чином оформлених документів: направлення на перевірку, копії наказу або службових посвідчень перевіряючих.
При цьому необґрунтована відмова у допуску може створити додаткові проблеми для платника податків. Тому відмову у допуску слід застосовувати лише за наявності реальних юридичних недоліків у документах або процедурі допуску.
Поширені запитання
Чи можна повністю уникнути позапланової перевірки?
Ні. Деякі підстави об’єктивно виникають внаслідок законних дій платника податків. Однак значну частину ризиків можна контролювати: вчасно подавати звітність, відповідати на обов’язкові запити та правильно оформлювати господарські операції.
Скільки часу надається на відповідь ДПС?
Для інформації в рамках зустрічної звірки згідно з пп. 78.1.19 ПКУ — 10 робочих днів.
На запити, пов’язані з пп. 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.9 ПКУ, — 15 робочих днів. Порушення відповідного строку за наявності передбачених ПКУ умов може призвести до призначення перевірки.
Якщо це питання вже перевіряли, чи можуть призначити нову перевірку?
Не завжди. Згідно з п. 78.2 ПКУ, на підставах, передбачених пп. 78.1.1, 78.1.4 та 78.1.8 ПКУ, нова позапланова перевірка не повинна призначатися, якщо відповідні питання вже були охоплені попередньою перевіркою.
Чи діє мораторій на перевірки у 2026 році?
Загального мораторію на податкові перевірки немає.
Окремі обмеження зберігаються для певних платників податків, податкова адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях, територіях активних або можливих бойових дій. Крім того, проведення документальних та фактичних перевірок залежить від наявності безпечних умов.
Для більшості ФОП та підприємств на підконтрольній території позапланова перевірка залишається реальним ризиком. Тому ключове завдання бізнесу — розуміти підстави ст. 78 ПКУ, дотримуватися встановлених строків та своєчасно реагувати на дії контролюючого органу.
ФОП на єдиному податку: ризики при наданні фінансової допомоги
Передумови для позапланової перевірки зазвичай виникають значно раніше, ніж надходить наказ ДПС. Це може статися під час подання уточнюючого розрахунку, порушення термінів звітності, отримання запиту або його ігнорування.
Тому найефективніша стратегія — контролювати обставини, які можуть стати підставою для перевірки, а не починати захист лише після її призначення.
Частину ризиків можна практично виключити дотриманням термінів та правильною реакцією на запити. Якщо ж підстава пов’язана із законними діями бізнесу — наприклад, закриттям ФОП або бюджетним відшкодуванням ПДВ, — основним завданням стає попередня підготовка документів.
