Проаудирована фінансова звітність за 2025 рік: як правильно подати її до податкової та які військові пільги діють для бізнесу

03 червня 2026

Хто зобов'язаний повторно подавати проаудитовану фінансову звітність

Вимога щодо повторної подачі річної фінансової звітності передбачена п. 46.2 ПКУ. Воно поширюється на платників податку на прибуток, які згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV зобов’язані публікувати свою річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом.

Суть механізму полягає в наступному. Спочатку підприємство подає звичайну фінансову звітність разом із декларацією з податку на прибуток за рік. Після того як незалежний аудитор завершує перевірку та надає аудиторський висновок, підприємство зобов’язане додатково надіслати податковим органам вже перевірений комплект звітності.

За 2025 звітний рік такий комплект необхідно надати не пізніше 10.06.2026. Аналогічну позицію містить і податкова служба у роз’ясненні категорії БЗ 102.20.02.

Проаудирована фінансова звітність включає:

• баланс (звіт про фінансовий стан);
• звіт про фінансові результати або сукупний дохід;
• звіт про рух грошових коштів;
• звіт про власний капітал;
• примітки до річної фінансової звітності.

Якщо підприємство складає звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, для цілей подання податковим органам застосовуються форми, визначені НП(С)БУ 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Такий підхід прямо підтверджено в роз’ясненнях БЗ 102.20.02.

Окремо необхідно враховувати підхід податківців до аудиторського висновку. Контролери вважають, що проаудитована фінансова звітність повинна подаватися разом з аудиторським звітом. Така позиція викладена в листах ДПСУ від 25.10.2024 № 4985/ІПК/99-00-21-02-02, від 02.07.2021 № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06, від 09.06.2020 № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, а також у роз’ясненнях категорії БЗ 102.20.01.

При цьому багато фахівців звертають увагу, що буквальний зміст п. 46.2 ПКУ прямо не передбачає обов’язку подавати аудиторський звіт саме разом із фінансовою звітністю. Однак з урахуванням сформованої позиції ДПС ігнорування цієї вимоги може створити додаткові суперечки з контролюючими органами.

Які підприємства належать до аудитозобов'язаних

Обов'язок публікувати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком покладено насамперед на середні та великі підприємства. Це передбачено ч. 3 ст. 14 Закону про бухгалтерський облік.

Водночас звичайні мікро- та малі підприємства в більшості випадків звільняються від такого обов’язку. Однак таке звільнення діє лише за відсутності спеціальних ознак.

Навіть мале підприємство має оприлюднювати звітність разом з аудиторським висновком, якщо воно:

• належить до державного сектору економіки;
• представляє суспільний інтерес;
• є публічним акціонерним товариством;
• належить до суб’єктів природних монополій;
• працює у видобувній галузі.

Тому для правильного визначення категорії підприємства та обсягу обов’язків недостатньо орієнтуватися виключно на показники доходу або чисельність працівників. Необхідно аналізувати і правовий статус підприємства, і специфіку його діяльності.

Великі та середні підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність податківцям виключно в електронній формі. Ця вимога закріплена в п. 49.4 ПКУ.

Як надіслати фінансову звітність через Електронний кабінет

Для підготовки та надсилання звітності підприємство має право самостійно обрати програмне забезпечення. Допускається використання як спеціалізованих бухгалтерських програм, так і сервісу «Електронний кабінет».

Вхід в Електронний кабінет здійснюється через адресу cabinet.tax.gov.ua або через офіційний веб-портал податкової служби. Робота в приватній частині кабінету проводиться із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.

Проаудировану фінансову звітність податківцям подають виключно у форматі XML.

Слід враховувати важливий момент: законодавство не передбачає подання до податкових органів фінансової звітності у форматі таксономії UA XBRL МСФЗ. Така звітність призначена лише для центру збору фінансової звітності. Для цілей взаємодії з податковою службою використовують виключно XML-файли. На це звернено увагу в листі ДПСУ від 27.04.2026 № 2401/ІПК/99-00-21-02-01, а також у роз’ясненнях БЗ 102.20.02.

Формування, підписання та надсилання фінансової звітності здійснюються через режим «Введення звітності»приватної частини Електронного кабінету.

Під час створення документів платник:

• обирає звітний рік та необхідний період;
• визначає тип форми;
• вказує форму фінансової звітності;
• обирає статус документа;
• визначає відповідний орган ДПС за регіоном та районом.

Після заповнення документи підписуються КЕПКваліфікований електронний підпис та надсилаються до податкового органу.

Як подається аудиторський звіт

Аудиторський висновок надсилається податківцям окремо від фінансової звітності.

Для його подання використовується режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Аудиторський звіт подається разом із супровідним листом у форматі PDF.

При цьому діє технічне обмеження: розмір одного PDF-файлу не повинен перевищувати 5 МБ. Такий порядок податкова служба підтверджує у роз’ясненнях категорії БЗ 102.20.01.

Датою подання вважається дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС.

Після відправлення платник податків отримує реєстраційний номер та підтвердження прийняття документів. Як правило, інформація з’являється протягом одного робочого дня.

Перевірити статус надісланих матеріалів можна:

• у вкладці «Вхідні» — для зареєстрованих документів;
• у вкладці «Вихідні документи» — для надісланих файлів.

Отже, платник податку на прибуток, який підлягає аудиту, повинен до 10 червня 2026 року:

• надіслати фінансову звітність у форматі XML через розділ «Введення звітності»;
• окремо подати аудиторський звіт із супровідним листом через режим «Листування з ДПС» у форматі PDF.

Такий механізм підтверджується листом ДПСУ від 27.04.2026 № 2401/ІПК/99-00-21-02-01 та роз’ясненнями БЗ 102.20.01.

Якщо обсяг PDF-документів перевищує встановлений ліміт у 5 МБ, документи дозволяється надсилати частинами. При цьому кожна частина повинна містити реквізити основного супровідного листа.

Особливості подання приміток до МСФЗ-звітності

Для підприємств, що складають звітність за міжнародними стандартами, окрема уніфікована форма приміток не встановлена.

Тому примітки можуть подаватися у довільній формі — як пояснювальна записка, таблиця, аналітичний файл, графік або інший документ.

Такі матеріали подаються через режим «Листування з ДПС» разом із супровідним листом у форматі PDF. Обмеження за обсягом також становить 5 МБ. Відповідні роз'яснення містяться в категорії БЗ 102.20.02.

При цьому відмітку про подання приміток у таблиці додатків до декларації з податку на прибуток не проставляють.

Однак підприємства, що складають звітність за МСФЗ, зобов'язані зробити відмітку в графі «МСФЗ» розділу додатків декларації.

Що робити, якщо аудит виявив помилки

Після проведення аудиторської перевірки може виявитися, що показники раніше поданої декларації з податку на прибуток потребують коригування.

У такому випадку застосовується правило абзацу третього п. 50.1 ПКУ. Згідно з ним платник, який пройшов аудит, зобов'язаний подати уточнювальну декларацію не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Отже, за 2025 рік крайній термін уточнення — 10.06.2026.

Навіть якщо виправлення у фінансовій звітності не вплинули на показники декларації, податкова служба все одно вимагає повторно подати уточнену фінансову звітність. Така позиція викладена в роз’ясненнях БЗ 102.20.02.

На практиці це означає, що підприємство може бути змушене повторно надсилати фінансову звітність навіть за відсутності змін податкових зобов’язань.

Відповідальність за порушення вимог

Порушення правил оприлюднення фінансової звітності або несвоєчасне повторне подання документів податківцям може призвести як до адміністративної, так і до фінансової відповідальності.

Адміністративні санкції

За порушення порядку оприлюднення фінансової звітності передбачені штрафи згідно зі ст. 163-16 КУпАП.

Розмір санкцій становить:

• від 17 000 до 34 000 грн — за перше порушення;
• від 34 000 до 51 000 грн — за повторне порушення протягом року.

Відповідальність можлива у випадках, якщо:

• звітність взагалі не опублікована;
• порушено терміни публікації;
• фінансова звітність розміщена без аудиторського висновку;
• опубліковано неповний комплект документів.

Слід враховувати, що такі штрафи накладають не податкові органи, а Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю відповідно до ст. 244-22 КУпАП.

Фінансова відповідальність перед ДПС

Якщо платник, який підлягає аудиту, не подав або несвоєчасно подав проаудитовану фінансову звітність податківцям, застосовується відповідальність за правилами п. 120.1 ПКУ.

Розмір штрафів становить:

• 340 грн — за перше порушення;
• 1020 грн — за повторне порушення протягом року.

Підставою є абзац четвертий п. 46.2 ПКУ.

Ризик визнання платника ПДВ ризиковим

Платникам ПДВПодаток на додану вартість додатково необхідно враховувати критерії ризиковості, затверджені додатком 1 до Порядку № 1165.

Згідно з критерієм 7 ризиковим може бути визнаний платник ПДВ, який:

• є платником податку на прибуток;
• не подав фінансову звітність за останній звітний період всупереч вимогам п.п. 16.1.3 та п. 46.2 ПКУ.

Отримання ризикового статусу зазвичай призводить до блокування реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, що створює серйозні проблеми для господарської діяльності підприємства.

Однак при застосуванні критерію 7 повинні враховуватися спеціальні норми періоду воєнного стану, передбачені п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Тому платники ПДВ, які підлягають аудиту та які під час дії воєнного стану не подали проаудитовану фінансову звітність до 10 червня, не повинні автоматично отримувати ризиковий статус. Закон допускає можливість подання такої звітності протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Військові особливості подання та оприлюднення звітності

У період дії воєнного стану застосовуються спеціальні норми Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX.

Згідно з п.п. 42 п. 1 Закону № 2115, річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звітом про управління та звітом про платежі на користь держави можна оприлюднити протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Фактично законодавець надав бізнесу відстрочку для виконання обов’язків щодо оприлюднення фінансової звітності.

Крім того, на час дії воєнного стану діє тимчасове звільнення від відповідальності за порушення строків оприлюднення та подання документів.

Однак таке звільнення не поширюється на:

• державні унітарні підприємства;
• господарські товариства, понад 50 % акцій або часток яких належать державі;
• товариства, в яких контрольний державний пакет належить іншому державному товариству.

Для таких суб’єктів продовжують діяти звичайні строки оприлюднення звітності.

Звільнення від штрафів у період воєнного стану

Військові послаблення передбачають кілька варіантів звільнення від відповідальності.

По-перше, посадові особи підприємств, що підлягають аудиту, звільняються від адміністративних штрафів за порушення строків оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським висновком. Таке звільнення передбачено п.п. 41 п. 1 Закону № 2115.

По-друге, платники податку на прибуток, які підлягають аудиту, звільняються від штрафів за:

• неподання або прострочення подання проаудитованої фінансової звітності;
• несвоєчасне подання уточнюючої декларації після проведення аудиту.

Таке звільнення передбачено передостаннім абзацом п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Аналогічну позицію підтверджують листи ДПСУ від 27.04.2026 № 2401/ІПК/99-00-21-02-01, від 04.02.2025 № 524/ІПК/99-00-21-02-01, від 26.05.2023 № 12059/7/99-00-04-03-01-07, а також роз’яснення категорії БЗ 102.22.

Однак скористатися звільненням можна лише за умови, що фінансова звітність та аудиторський висновок будуть фактично подані протягом трьох місяців після завершення воєнного стану. Якщо підприємство не виконає цей обов’язок, право на звільнення від відповідальності втрачається.

Обмеження строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності для ФОП: актуальні правила та практика застосування

Платники податку на прибуток, які підлягають аудиту, зобов'язані повторно подати до податкових органів повний комплект проаудитованої фінансової звітності за 2025 рік не пізніше 10 червня 2026 року.

Фінансова звітність надсилається через Електронний кабінет у форматі XML, а аудиторський висновок подається окремо через режим листування з ДПС у форматі PDF.

Якщо аудиторська перевірка виявила помилки, що впливають на показники декларації з податку на прибуток, уточнювальну декларацію також необхідно подати до 10.06.2026.

Під час дії воєнного стану законодавство дозволяє без штрафів оприлюднити фінансову звітність, подати проаудитований комплект документів та уточнити податкову звітність протягом трьох місяців після завершення воєнного стану.

Однак такі послаблення застосовуються лише за умови подальшого фактичного виконання обов’язків і не поширюються на окремі підприємства державного сектору економіки.