Обмеження строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності для ФОП: актуальні правила та практика застосування

07 травня 2026

Чинні граничні терміни розрахунків

Базові принципи регулювання закріплені в Законі України «Про валюту та валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII. Зокрема, ч. 1 ст. 13 цього Закону надає Національному банку України повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів, визначати порогові суми, а також запроваджувати спеціальні режими або винятки для окремих видів діяльності за поданням Кабінету Міністрів України.

У період дії воєнного стану ключову роль відіграє постанова Правління НБУ від 24.02.2022 № 18. Відповідно до п. 142 цього документа встановлено загальний граничний строк розрахунків — 180 календарних днів — для експортно-імпортних операцій з товарами, здійснених починаючи з 05.04.2022.

Інакше кажучи, якщо підприємець експортує продукцію, він зобов’язаний забезпечити надходження валютної виручки протягом 180 днів, а при авансовій оплаті імпорту — отримати товар у той самий часовий проміжок, якщо конкретна операція не підпадає під особливі правила.

Спеціальні терміни для окремих категорій товарів

У рамках гнучкого регулювання НБУ встановив періоди, відмінні від загального терміну, для низки товарів, з огляду на їхню економічну значущість та особливості обігу.

До спеціальних термінів належать:

1. Експорт аграрної продукції. Для певних сільськогосподарських товарів діє скорочений термін — 120 календарних днів (для операцій з 12.07.2024). До цього застосовувався ще більш жорсткий режим — 90 днів (для операцій у період з 11.11.2023 по 11.07.2024 включно). Обмеження поширюється на конкретні позиції за кодами УКТ ЗЕДЗовнішньоекономічна діяльність: 1001–1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306.
2. Експорт техніки та обладнання. Для окремих категорій машин і механізмів термін, навпаки, збільшено до 270 календарних днів. Це правило діє з 01.03.2026 і застосовується до товарів за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 та 8716.

Таким чином, при укладенні ЗЕД-договору підприємець зобов'язаний враховувати не тільки загальне правило, але й специфіку товару, дату операції та відповідність кодам УКТ ЗЕД.

Початок відліку строків: ключові орієнтири

Практичне значення має не тільки тривалість строку, але й момент його початку. Ці питання врегульовані Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Відповідно до п.п. 1 та 2 п. 7 Інструкції № 7, відправна точка визначається залежно від характеру операції. Для експортних поставок товарів, що проходять митне оформлення, строк починає обчислюватися з дати оформлення митної декларації типу ЕК-10 «Експорт» або ЕК-11 «Реекспорт». Якщо ж митне оформлення не потрібне, орієнтиром служить дата первинного документа, що підтверджує факт поставки — акта, інвойса або іншого аналогічного документа.

При експорті послуг, робіт або нематеріальних прав відлік починається з дати оформлення документа, що засвідчує їх надання. Однак важливо враховувати, що в більшості таких випадків валютний нагляд у частині строків не застосовується.

Для імпортних операцій ключовою подією є списання коштів з рахунку резидента, тобто момент авансового платежу. Саме з цієї дати починається контрольний період. Додатково, відповідно до п.п. 2 п. 6 Інструкції № 7, імпорт послуг, робіт та нематеріальних прав також підпадає під нагляд, якщо має місце передоплата або відсутні підтверджуючі документи на момент оплати.

Коли валютний нагляд припиняється

Факт виконання зобов’язань за договором не завжди збігається з моментом завершення валютного контролю. Банк орієнтується виключно на формальні ознаки та підтверджуючі документи.

Щодо експортних операцій нагляд припиняється після фактичного зарахування валютної виручки на поточний рахунок резидента в українському банку. Допускаються також альтернативні механізми — розрахунки через акредитиви, гарантії або зарахування коштів з іноземного рахунку резидента за наявності документального підтвердження.

Щодо імпортних операцій з товарами контроль завершується після отримання банком інформації з реєстру митних декларацій про фактичне ввезення продукції або після надання документів, що використовуються для митного оформлення. Щодо імпорту послуг, робіт або немайнових прав підставою слугує акт, рахунок або інший документ, що підтверджує виконання зобов’язань нерезидентом (п.п. 4 п. 9 Інструкції № 7).

Істотним нюансом є те, що для експорту враховується саме надходження коштів на поточний рахунок підприємця в українському банку. Перерахування коштів на проміжні рахунки (наприклад, розподільчі) не завершує валютний нагляд.

Істотні обмеження та заборони

У рамках валютного регулювання діють обмеження, які безпосередньо впливають на можливість закриття ЗЕД-операції.

Перше обмеження стосується джерела коштів. Відповідно до вимог постанови № 18, банк не має права завершити валютний нагляд, якщо грошові кошти надійшли не з-за кордону, а з рахунку нерезидента, відкритого в Україні. Аналогічне правило застосовується і до повернення авансів за імпортними контрактами. Таким чином, формальне виконання розрахунків не гарантує закриття контролю, якщо порушена логіка транскордонного руху коштів.

Друге важливе обмеження пов’язане із забороною на залік зустрічних вимог. Пункт 146 постанови № 18 прямо встановлює, що операції не знімаються з валютного нагляду у разі проведення взаємозаліку. Винятки мають вузькоспеціалізований характер і стосуються, зокрема, міжнародних телекомунікаційних розрахунків та перестрахувальних операцій (пп. 16—19 п. 14 постанови № 18).

Коли терміни не застосовуються

Незважаючи на суворість регулювання, законодавство передбачає низку випадків, коли граничні терміни розрахунків або не застосовуються, або валютний нагляд не здійснюється взагалі.

До таких випадків належать:

1. Операції на незначну суму — до еквівалента 400 тис. грн за курсом НБУ на дату операції, за умови відсутності штучного дроблення. Аналогічно, якщо залишок незавершених розрахунків знижується до цього рівня, банк припиняє контроль.
2. Імпорт без попередньої оплати, коли першою подією є поставка товару або надання послуги, а розрахунок здійснюється пізніше.
3. Експорт послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав. Відповідно до п.п. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67, валютний нагляд щодо строків за такими операціями не здійснюється незалежно від суми. Виняток — транспортні послуги.
4. Спеціальні категорії операцій, визначені постановою № 67, включаючи окремі оборонні, медичні та інші стратегічно важливі поставки.
5. Контракти з резидентами РФ та РБ, не завершені до 24.02.2022. Для них перебіг строків зупинено на період воєнного стану та додатково на 90 днів після його завершення.

Додатково слід враховувати зміни, що набрали чинності 14.01.2026. Зокрема, експорт страхових послуг було виключено з переліку операцій, на які поширюються граничні строки. Також введено нове виключення (п.п. 16 п. 1 постанови № 67) для операцій, щодо яких право вимоги передано ПрАТ «Експортно-кредитне агентство».

Відповідальність за порушення строків

Недотримання встановлених строків розрахунків тягне за собою фінансову відповідальність, передбачену ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції». Розмір санкції становить 0,3 % від суми неотриманої виручки або вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Відлік починається з першого дня після закінчення встановленого строку. Пеня нараховується до моменту завершення валютного нагляду, що відповідає положенням п. 3 розд. I та п. 9 розд. III Інструкції № 7. При цьому загальний розмір санкції обмежений сумою заборгованості за відповідним договором.

На практиці процес виглядає наступним чином: банк фіксує порушення та передає інформацію податковим органам; далі проводиться перевірка, за результатами якої виноситься податкове повідомлення-рішення. Після його отримання платник зобов'язаний сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів.

Безнадійна заборгованість у ФОП-платників єдиного податку: облік, оподаткування та практичні ситуації

Таким чином, регулювання строків ЗЕД-розрахунків для ФОП у період воєнного стану поєднує в собі загальне правило (180 днів) і низку спеціальних винятків, які можуть як скорочувати, так і збільшувати цей строк. Ключове значення має правильне визначення моменту початку та завершення контролю, а також дотримання вимог до джерела надходження коштів.

Додатково слід враховувати заборону на залік зустрічних вимог та особливості валютного нагляду за різними видами операцій. Істотна частина ЗЕД-операцій, насамперед експорт послуг (за винятком транспортних), взагалі виведена з-під строкового контролю.

Ігнорування цих правил може призвести до нарахування значної пені, тому ФОП необхідно будувати розрахунки з нерезидентами з урахуванням усіх нормативних вимог, а також контролювати документальне оформлення операцій та рух коштів.