Робота під час повітряної тривоги: нові правила для підприємств

17 листопада 2026

Регулярні повітряні тривоги через ракетні та дронові атаки суттєво ускладнюють роботу українського бізнесу. Вимушені зупинки виробництва, торгівлі та обслуговування клієнтів призводять до фінансових втрат. Водночас рівень небезпеки може відрізнятися залежно від характеру атаки та території, якій вона загрожує.

Щоб врахувати ці обставини, Кабмін запровадив диференціацію сигналів повітряної тривоги. Новий порядок визначає умови продовження господарської діяльності, вимоги до укриттів та обов’язки роботодавців щодо захисту працівників і відвідувачів.

 Робота під час повітряної тривоги: нові правила для підприємств

Рівні повітряної загрози

Постановою КМУ «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» від 04.09.2026 № 1092 (далі — постанова № 1092) передбачено два рівні повітряної небезпеки:

  • Червоний — оголошується у разі ракетної, комбінованої ракетно-дронової або масованої дронової загрози.
  • Жовтий — застосовується за наявності загрози атаки безпілотників.

Відповідний рівень визначається на підставі інформації Повітряних Сил ЗСУ.

Із 04.09.2026 змінено порядок оповіщення населення. Спочатку транслюється звуковий сигнал, після якого лунає голосове повідомлення про рівень загрози. Для червоного рівня тривалість сигналу становить 60 секунд, для жовтого — 30 секунд.

При жовтому рівні оповіщення здійснюється з урахуванням адміністративних районів. Відбій повітряної тривоги оголошується лише голосовим повідомленням.

Суб’єкти господарювання та балансоутримувачі зобов’язані забезпечити своєчасне інформування працівників і відвідувачів про початок та завершення тривоги. Отже, підприємствам необхідно організувати власний порядок доведення відповідних повідомлень до людей, які перебувають на їхній території.


Робота при жовтому рівні загрози

Відповідно до п.п. 2 п. 1 постанови № 1092, із 4 вересня 2026 року підприємства та підприємці незалежно від форми власності можуть продовжувати діяльність під час жовтого рівня повітряної загрози за певних умов.

Зокрема, робота допускається:

  • у приміщеннях, будівлях, спорудах або на територіях, забезпечених захисними спорудами, постійними чи тимчасовими укриттями для персоналу та відвідувачів;
  • у спорудах подвійного призначення або будівлях, де облаштовано безпечний простір.

Якщо укриття відсутнє, суб’єкт господарювання також може продовжувати роботу, але лише за погодженням із трудовим колективом.

Таке послаблення має тимчасовий характер. Воно діє до облаштування укриття, але не довше трьох місяців із дати набрання чинності постановою, тобто до 04.12.2026.

Конкретної процедури погодження з працівниками Кабмін не встановив. На нашу думку, доцільно провести загальні збори трудового колективу та оформити прийняте рішення протоколом. У ньому варто зазначити кількість присутніх, питання порядку денного, результати голосування та зміст ухваленого рішення.

Водночас погодження працівників не звільняє роботодавця від виконання вимог законодавства про охорону праці та цивільний захист.

Відвідувачі підприємств, які продовжують діяльність під час жовтого рівня загрози, самостійно вирішують, чи залишатися в приміщенні або на території об’єкта.

Для закладів освіти передбачено інший порядок. Під час жовтого рівня повітряної небезпеки освітній процес припиняється, крім закладів, у яких облаштовано захисні споруди цивільного захисту.


Безпечний простір та види укриттів

Можливість продовжувати роботу під час повітряної тривоги залежить від наявності належних умов для захисту людей.

Визначення захисних споруд, укриттів та споруд подвійного призначення містяться в п. 14 ч. 1 ст. 2 та ст. 32 Кодексу цивільного захисту України. Додаткові пояснення наведено в роз’ясненні ДСНС від 04.01.2026.

Законодавство передбачає декілька видів укриттів.

  1. Сховище. Герметична споруда, розрахована на перебування людей протягом 48 годин або більше. Призначена для захисту від небезпечних чинників надзвичайних ситуацій, застосування різних видів зброї, бойових дій і терористичних актів.
  2. Протирадіаційне укриття. Негерметична споруда, яка забезпечує можливість перебування людей щонайменше 48 годин. Захищає від іонізуючого випромінювання та зменшує вплив вибухової хвилі й уламків, але не гарантує захисту від прямого влучання боєприпасів.
  3. Споруда подвійного призначення. Будівля або її частина, яка використовується за основним призначенням, але має захисні властивості. Це можуть бути підземні паркінги, станції метро, підвали лікарень і навчальних закладів.
  4. Найпростіше укриття. Підвальне, цокольне або інше підземне приміщення, пристосоване для перебування людей протягом не менше 48 годин. Забезпечує зменшення впливу уламків і вибухової хвилі. При цьому підвали панельних будинків та приміщення з магістральними комунікаціями можуть бути небезпечними.
  5. Первинне (мобільне) укриття. Спеціальна технічна конструкція, зокрема блочно-модульна, призначена для короткострокового захисту людей від уламків і вибухової хвилі протягом періоду до чотирьох годин.

Для підприємств найпоширенішим варіантом є облаштування найпростіших укриттів у підвалах, цокольних приміщеннях або підземних паркінгах. Проте такі об’єкти повинні відповідати встановленим вимогам і бути визнаними придатними для укриття.


Що вважається безпечним простором

Поняття «безпечний простір» запроваджено п.п. 2 п. 1 постанови № 1092.

Це найбільш захищена частина будівлі або приміщення, визначена балансоутримувачем на підставі спеціальних розрахунків. Вона повинна забезпечувати захист людей від побічної дії звичайних засобів ураження та впливу надлишкового тиску вибуху.

Відповідно до п. 7 постанови № 1092, показник надлишкового тиску для жовтого рівня загрози мають визначити Міноборони та Генеральний штаб ЗСУ.

Саме цей показник необхідно враховувати під час розрахунків і облаштування безпечних просторів.

Постанова не передбачає обов’язкової реєстрації або погодження такого простору з місцевими органами влади. Його наявність декларується шляхом інформування працівників та відвідувачів.

Однак просто оголосити окрему кімнату чи коридор безпечним простором недостатньо. Спочатку необхідно отримати відповідні технічні показники, провести розрахунки та підтвердити захисні характеристики обраної зони.

Проблема полягає в тому, що постанова не містить детальної методики проведення таких розрахунків. Тому практичне облаштування безпечних просторів може викликати труднощі.

Додаткові питання виникають в орендованих приміщеннях. Розрахунки має проводити балансоутримувач, тоді як облаштування може здійснювати орендар. У такому разі сторонам доцільно письмово погодити порядок робіт, їх фінансування та відповідальність за утримання приміщення.


Інформування про укриття

Згідно з постановою № 1092 підприємства повинні повідомляти персоналу та відвідувачам про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору.

Для цього на входах до будівель, територій, зовнішніх стінах або огорожах встановлюють таблички розміром 100 × 60 см з одним із написів:

  • «Об’єкт забезпечений укриттям»;
  • «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
  • «Об’єкт не забезпечений укриттям».

Наявність інформаційної таблички не замінює обов’язку забезпечувати належні умови захисту людей.


Робота при червоному рівні загрози

Постанова № 1092 прямо не забороняє роботу всіх підприємств під час червоного рівня повітряної небезпеки. Водночас можливість продовження господарської діяльності за визначених умов передбачена саме для жовтого рівня.

Тому для звичайних підприємств доцільно припиняти роботу під час червоної тривоги, повідомляти персонал і відвідувачів про небезпеку та організовувати їхній перехід до укриттів.

Разом із тим існують підприємства з безперервними виробничими процесами, об’єкти критичної інфраструктури та екстрені служби, для яких можуть діяти спеціальні правила.

Наприклад, п. 2 постанови № 1092 містить рекомендацію забезпечувати обмежену роботу метрополітену під час червоного рівня загрози.

Для закладів охорони здоров’я спеціальні положення встановлено постановою КМУ від 21.09.2026 № 1158. При цьому роботодавці повинні враховувати загальні вимоги законодавства про охорону праці.

Так, ст. 153 КЗпП зобов’язує роботодавця створювати безпечні умови праці та забороняє вимагати виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника.

Крім того, ст. 20 Кодексу цивільного захисту України передбачає обов’язок суб’єктів господарювання забезпечувати колективний захист працівників, а на об’єктах із масовим перебуванням людей — також відвідувачів.

Отже, якщо продовження діяльності перешкоджає забезпеченню безпеки людей, роботу необхідно призупинити на період загрози.


Дії роботодавця

У зв’язку із запровадженням нових правил підприємствам необхідно переглянути внутрішній порядок реагування на повітряну небезпеку.

Основні заходи передбачають:

  1. Встановлення інформаційних табличок. На об’єкті необхідно розмістити повідомлення про наявність укриття, безпечного простору або їх відсутність.
  2. Організацію оповіщення. Роботодавець повинен забезпечити своєчасне інформування персоналу та відвідувачів про початок і завершення тривоги, а також призначити відповідальну особу.
  3. Оновлення інструкцій. Необхідно визначити порядок дій працівників при жовтому та червоному рівнях загрози, умови продовження або припинення роботи.
  4. Проведення інструктажів. Працівників потрібно ознайомити з правилами поведінки під час тривоги, місцем розташування найближчого укриття та маршрутом до нього. Ознайомлення доцільно підтвердити підписами.
  5. Призначення відповідальних за евакуацію. Слід визначити осіб, які організовуватимуть перехід працівників і відвідувачів до укриття.
  6. Погодження з трудовим колективом. Якщо підприємство планує працювати під час жовтого рівня без належного укриття, необхідно отримати згоду працівників і документально оформити відповідне рішення.

Виконання цих заходів допоможе встановити зрозумілий порядок дій під час повітряної небезпеки та підтвердити виконання роботодавцем організаційних обов’язків.


Відповідальність роботодавця та працівника

Окремих штрафів безпосередньо за порушення постанови № 1092 не встановлено.

Проте недотримання законодавства про охорону праці та цивільний захист може спричинити адміністративну або кримінальну відповідальність. Зокрема, якщо порушення вимог охорони праці заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, відповідальність може наставати за ч. 1 ст. 271 ККУ.

Санкція передбачає штраф від 17 000 до 51 000 грн, виправні роботи до двох років, пробаційний нагляд до двох років або обмеження волі на такий самий строк.

Якщо порушення спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, застосовується ч. 2 ст. 271 ККУ. Вона передбачає обмеження волі від двох до п’яти років або позбавлення волі до семи років із можливим позбавленням права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю на строк до двох років.

Для притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності необхідно довести її вину та інші передбачені законом обставини, зокрема причинний зв’язок між порушенням і наслідками.


Якщо працівник відмовляється йти до укриття

Можлива ситуація, коли роботодавець повідомив про тривогу та необхідність евакуації, але працівник вирішив залишитися на робочому місці.

У роз’ясненні Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці від 26.02.2026 зазначено, що роботодавець не може силоміць примушувати працівників переходити до укриття.

Проте він зобов’язаний розробити відповідні інструкції, повідомити про найближче укриття та ознайомити персонал із порядком дій під час тривоги.

Якщо працівник свідомо проігнорував вимоги безпеки, це враховується під час визначення відповідальності. Водночас роботодавець не звільняється автоматично від відповідальності, якщо сам не виконав установлених обов’язків.


Чи має працівник право самостійно піти до укриття

Навіть якщо роботодавець вирішив продовжувати діяльність під час жовтого рівня загрози, працівник не втрачає права на безпечні умови праці.

Відповідно до ст. 153 КЗпП, роботодавець не може вимагати виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя або здоров’я працівника.

Такої позиції дотримується й Держпраці, про що йдеться в роз’ясненні Східного міжрегіонального управління від 15.03.2024.

Отже, за наявності небезпеки працівник має право відмовитися від роботи та перейти до укриття. Правомірне використання такого права не повинно бути підставою для дисциплінарного стягнення.

Starlink на підприємстві: як правильно організувати облік


Висновки

  1. Постанова № 1092 передбачає два рівні повітряної загрози — жовтий і червоний. Підприємства повинні своєчасно повідомляти про них працівників та відвідувачів.
  2. Під час жовтого рівня суб’єкти господарювання можуть продовжувати роботу за наявності укриття, захисної споруди або належним чином облаштованого безпечного простору.
  3. За відсутності укриття тимчасово дозволяється працювати за погодженням із трудовим колективом, але не довше ніж до 04.12.2026.
  4. При червоному рівні звичайним підприємствам доцільно припиняти роботу та організовувати перехід людей до укриттів, якщо спеціальні правила не передбачають іншого.
  5. Роботодавець повинен забезпечити оповіщення, інструктаж персоналу, визначити відповідальних за евакуацію та організувати заходи колективного захисту.
  6. Порушення вимог охорони праці може спричинити адміністративну або кримінальну відповідальність. Водночас працівники зберігають право відмовитися від роботи, яка становить небезпеку для їхнього життя чи здоров’я.

 

Вперше швидкі банківські кредити для бізнесу онлайн

Подати заявку

Поставте своє запитання

Усі питання

Будьте завжди в курсі

Підпишіться й щотижня отримуйте на пошту свіжі статті про ведення бізнесу
і дайджест з новинами.

Підбірки