Заборона російського програмного забезпечення: чи стосується це бухгалтерів у 2026 році?

20 січня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці

Держспецзв'язок опублікував офіційний Перелік програмного забезпечення та комунікаційного обладнання, забороненого до використання. До цього списку увійшли широко поширені бухгалтерські та управлінські продукти, зокрема 1С, BAS і UA-Бюджет.

Виникає логічне запитання: хто реально підпадає під дію заборони, чи існують персональні ризики для бухгалтера і чи можлива відповідальність для бізнесу. Розберемо ситуацію покроково і визначимо практичні дії, які варто вжити вже зараз.Політика безпеки бізнесу

Що саме сталося?

Держспецзв'язок оприлюднила Перелік забороненого ПЗ та мережевого обладнання, до якого, серед іншого, включені:

продукти лінійки 1С (наприклад, «1С: Бухгалтерія 8 для України», «1С: Підприємство 8. Торгівля для ФОП України» тощо);
програмні рішення BAS («BAS Управління торгівлею», «BAS Роздрібна торгівля» тощо);
програмний комплекс UA-Бюджет.

Важливо враховувати, що перелік не є статичним: він може доповнюватися і переглядатися, тому його необхідно регулярно перевіряти і відстежувати офіційні повідомлення. У разі змін варто оперативно реагувати.

Нормативна база заборони

Підставою для формування Переліку стала частина 4 статті 4 Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», яка прямо забороняє використання ПЗ та мережевого обладнання, включених до такого переліку.

Заборона стосується систем, в яких обробляються:

державні інформаційні ресурси, службова інформація або відомості, що становлять державну таємницю;
дані, що використовуються на об'єктах критичної інфраструктури.

Процедура формування та затвердження переліку встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2025 № 1335.

Це нова ініціатива чи продовження колишньої політики?

Фактично мова йде не про принципово новий підхід, а про розвиток вже існуючих обмежень. Ще з 2017 року щодо компаній, пов'язаних з розповсюдженням програмного забезпечення країни-агресора, застосовувалися санкції:

указ Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 (введення санкцій);
указ від 14.05.2020 № 184/2020 (продовження їх дії).

У 2023 році до санкційних списків були включені, зокрема, ТОВ «Програмні продукти „Парус“», ТОВ «1С-Галактика» та ЗАТ «1С» (указ Президента від 15.04.2023 № 227/2023).

Для таких суб'єктів встановлено:

заборону на передачу прав інтелектуальної власності;
повне припинення торговельних операцій.

Це, в свою чергу, призвело до неможливості легальної оплати послуг, отримання оновлень і технічної підтримки відповідного ПЗ.Професійна сертифікація бухгалтерів: чи є вона обов'язковою насправді і чого очікувати далі

Чому держава вводить такі обмеження?

Використання програмних продуктів та обладнання, пов'язаних з країною-агресором, розглядається як пряма загроза інформаційній безпеці. Основні ризики:

несанкціонований доступ до інформаційних систем;
витік конфіденційних, фінансових та персональних даних;
проведення кібератак проти органів влади, критичної інфраструктури та бізнесу.

Саме на ці загрози неодноразово вказує Держспецзв'язок у своїх офіційних роз'ясненнях.

На кого поширюється пряма заборона?

Пряме законодавче обмеження на використання ПЗ та обладнання з Переліку діє для:

органів державної влади;
органів місцевого самоврядування;
військових формувань;
державних підприємств;
операторів та об'єктів критичної інфраструктури.

Такий висновок випливає з частини 1 статті 2 та частини 4 статті 4 Закону про кібербезпеку.

Чи можлива відповідальність і хто ризикує?

Кримінальна відповідальність
За порушення заборони посадовим особам може загрожувати відповідальність за статтею 363 Кримінального кодексу України, якщо протиправні дії спричинили значну шкоду (на суму від 5100 грн і вище).

Ризики для бухгалтера

Вважається, що бухгалтер не повинен бути суб'єктом відповідальності за цією статтею, оскільки:

встановлення, адміністрування та оновлення програмного забезпечення зазвичай не входять до кола його посадових обов'язків;
у типових посадових інструкціях бухгалтерів не закріплена відповідальність за експлуатацію комп'ютерних систем і мереж.

Проте бухгалтерам, які працюють у державному секторі або на об'єктах критичної інфраструктури, доцільно письмово повідомити керівництво (службовою або доповідною запискою) про наявність заборони та включення відповідного ПЗ до офіційного Переліку.

А що з приватним бізнесом? Чи діє заборона безпосередньо?

На сьогоднішній день пряма законодавча заборона на приватний бізнес не поширюється. Відповідно, говорити про кримінальну відповідальність у цій сфері підстав немає.

Однак ризики залишаються

Використання забороненого ПЗ у приватному секторі може спричинити:

витік фінансових і персональних даних;
кібератаки та втрату баз даних (історичний приклад — вірус «Petya»);
складнощі при взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, системами держзакупівель та іншими публічними сервісами.

Не виключені ситуації, коли через тиск відповідальності з боку держорганів приватному бізнесу можуть відмовляти у взаємодії при використанні такого ПЗ — особливо якщо мали місце реальні інциденти з витоком інформації.

Чи можливі нові обмеження для приватного сектора?

Так, така ймовірність існує. У парламенті регулярно з'являються ініціативи, спрямовані на повну заборону використання ворожої ПЗ, включаючи приватний бізнес.Вплив фактора вини на призначення санкцій за податкові правопорушення

законопроект № 11492 від 19.08.2024 — знятий з розгляду, хоча раніше підтримувався Урядом і активно просувався Мінцифри;
чинний на сьогодні законопроект № 13505 від 18.07.2025 — очікує розгляду і поки що далекий від прийняття (якщо тільки його не розглянуть у прискореному режимі).

Практичні рекомендації

З урахуванням поточної ситуації розумно вже зараз:

регулярно відстежувати оновлення Переліку забороненого ПЗ та обладнання;
моніторити законодавчі ініціативи в цій сфері;
заздалегідь підбирати і тестувати альтернативні програмні рішення, які вже доступні на ринку і можуть замінити 1С, BAS або UA-Бюджет.

Підсумкові висновки

Перелік забороненого ПЗ, опублікований Держспецзв'язку, включає 1С, BAS і UA-Бюджет і є обов'язковим для держсектора, органів місцевого самоврядування, держпідприємств, військових формувань і об'єктів критичної інфраструктури.
За порушення заборони можливе притягнення до відповідальності за ст. 363 ККУ, але тільки за наявності значної шкоди (від 5100 грн).
Бухгалтерам у державному секторі та на об'єктах критичної інфраструктури рекомендується офіційно поінформувати керівництво про діючі обмеження.
Для приватного бізнесу пряма заборона поки не встановлена, проте використання такого ПЗ пов'язане з підвищеними кібер- та організаційними ризиками.
В умовах можливих майбутніх змін законодавства важливо заздалегідь готуватися до переходу на альтернативні програмні продукти.