Акти без підпису замовника: що реально змінює прийнятий Закон №14023
12 березня 2026
24 лютого 2026 року Верховна Рада остаточно схвалила законопроект №14023, який запроваджує принципово новий підхід до оформлення первинних документів щодо послуг, робіт та оренди: акт може складатися без підпису замовника. Однак остаточний текст істотно відрізняється від початкових версій — законодавці змінили низку умов і розширили перелік операцій, охоплених новими правилами. Нижче — детальний розбір того, що саме затверджено, які вимоги необхідно виконати і як це вплине на бухоблік і ПДВ.
Суть нововведень: що змінюється в Законі про бухгалтерський облік
Зміни вносяться до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Саме ця норма визначає обов'язкові реквізити первинного документа. Суть поправок — у дозволі відсутності даних про особу замовника в акті, якщо виконуються встановлені умови.
Тепер за певних обставин допускається відсутність:
- посади та прізвища особи з боку замовника (або орендаря), яка відповідає за здійснення операції та її оформлення;
- підпису або інших ідентифікаційних реквізитів представника замовника.
Тобто фактично узаконено складання акта в односторонньому порядку, коли підписує тільки виконавець (постачальник послуг/робіт/орендодавець).
Важливо: обов'язок оформляти первинний документ при наданні послуг, виконанні робіт або оренді не скасовується. Змінюється лише склад обов'язкових реквізитів.
Як змінювалася концепція законопроекту: порівняльний аналіз
Оскільки проект №14023 довго обговорювався в публічному просторі, важливо порівняти, що було запропоновано спочатку, і що потрапило до остаточного тексту.

Таким чином, остаточна версія стала і ширшою, і жорсткішою одночасно: коло операцій розширилося, але з'явилися додаткові вимоги та обмеження.
Умови, за яких акт без підпису замовника вважається первинним документом
Остаточний текст Закону містить чотири ключові умови, які повинні виконуватися одночасно:
- Документ фіксує послуги, роботи або оренду (крім операцій-винятків).
- Договір між сторонами — письмовий, і в ньому прямо вказано право складати акт односторонньо.
- В акті повинна бути вказана дата або період фактичного надання послуг / виконання робіт / оренди.
- Операція повинна бути відображена в бухгалтерському обліку в тому періоді, коли вона була здійснена.
Останні дві умови формально є повторенням вже існуючих вимог ст. 9 Закону про бухоблік. Проте законодавець навмисно виділив ці моменти, щоб виключити ситуації з розбіжностями за періодами.
Чому акцент на даті (періоді) господарської операції є важливим?
Оскільки акт може бути складений пізніше, ніж фактично виконані роботи або надані послуги, законодавці вказали, що в первинному документі обов'язково повинна простежуватися реальна дата або період виконання. Це дозволяє однозначно визначати:
- період для визнання доходу/витрат;
- період виникнення ПДВ-зобов'язань (якщо перша подія — надання послуги).
Коли одностороннє підписання заборонено
Закон встановлює розширений перелік випадків, коли використовувати акт без підпису замовника не можна. Це операції:
- оплачені за рахунок публічних коштів (бюджет, міжнародна допомога, державні фонди);
- з найму (оренди) державного або комунального майна;
- з будівельного підряду;
- з проектно-вишукувальних робіт;
- з договорів про пожертвування, благодійну або гуманітарну допомогу.
Тобто нововведення орієнтоване насамперед на комерційні цивільно-правові відносини, де у сторін немає ризиків зловживання бюджетними процедурами.
Як це вплине на бухоблік
По суті, зміни не зачіпають методологію бухгалтерського обліку. Принципи залишаються колишніми:
- Виконавець визнає дохід у періоді фактичного надання послуг/робіт/оренди.
- Замовник відображає витрати в тому ж періоді.
Раніше, якщо акт не був підписаний обома сторонами до моменту складання бухгалтерських реєстрів, доводилося оформляти самоакт. Тепер ця практика зникає — односторонній акт виконавця (за умови наявності положення в договорі) буде вважатися повноцінним первинним документом.
Наслідки для ПДВ
Податкові правила також залишаються незмінними:
- базове правило — дата першої події;
- якщо першою подією є факт надання послуг/робіт, то саме дата складання одностороннього акта буде датою ПДВ-зобов'язання.
А оскільки Закон вимагає чіткого зазначення періоду фактичної операції, не можна датувати акт іншим місяцем, щоб уникнути ПДВ-навантаження. Ця вимога стосується також і звичайних (двосторонніх) актів.
Посилання:
- листи Мінфіну від 26.12.2019 № 35210-06-62/35178;
- лист ДПСУ від 14.05.2024 № 2722/ІПК/99-00-21-02-02.
Чи може інвойс замінити акт?
На сайті Мінекономіки вже з'явилося роз'яснення, що сторони можуть фіксувати факт надання послуг інвойсом, підписаним виконавцем, і використовувати його як первинний документ.
Однак це можливо тільки при дотриманні двох умов:
- Інвойс містить всі обов'язкові реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік.
- З інвойсу можна однозначно визначити суть, обсяг, зміст і період здійснення операції.
Тобто інвойс може замінювати акт не завжди, а тільки якщо він складений після фактичного надання послуг/робіт/оренди і виконує функцію первинного документа.
Якщо ж інвойс виставляється авансово — він не підходить.
Коли набудуть чинності нові правила
Закон набуває чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування.
Оскільки прийняття відбулося в кінці лютого, публікація практично напевно припаде на березень. Отже, орієнтовна дата початку дії — 1 квітня 2026 року.
Але необхідно стежити за моментом підписання Президентом і датою публікації.
Книга обліку доходів ФОП: вимоги до ведення у 2026 році
Закон допускає складання первинного документа за послугами, роботами та орендою без підпису замовника, але обов'язки оформляти первинку це не скасовує.
- Одностороннє підписання можливе тільки за наявності письмового договору, де прямо передбачена така можливість і зафіксована згода обох сторін.
- Дані про дату/період фактичного виконання операції — обов'язкові, інакше первинний документ втрачає юридичну силу.
- Для бухгалтерського обліку принципових змін немає: операції відображаються в періоді їх фактичного здійснення, як і передбачалося ч. 5 ст. 9 Закону №996-XIV.