Акти без підпису замовника: що реально змінює прийнятий Закон №14023

12 березня 2026

Суть нововведень: що змінюється в Законі про бухгалтерський облік

Зміни вносяться до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Саме ця норма визначає обов'язкові реквізити первинного документа. Суть поправок — у дозволі відсутності даних про особу замовника в акті, якщо виконуються встановлені умови.

Тепер за певних обставин допускається відсутність:

• посади та прізвища особи з боку замовника (або орендаря), яка відповідає за здійснення операції та її оформлення;
• підпису або інших ідентифікаційних реквізитів представника замовника.

Тобто фактично узаконено складання акта в односторонньому порядку, коли підписує тільки виконавець (постачальник послуг/робіт/орендодавець).

Важливо: обов'язок оформляти первинний документ при наданні послуг, виконанні робіт або оренді не скасовується. Змінюється лише склад обов'язкових реквізитів.

Як змінювалася концепція законопроекту: порівняльний аналіз

Оскільки проект №14023 довго обговорювався в публічному просторі, важливо порівняти, що було запропоновано спочатку, і що потрапило до остаточного тексту.

Таким чином, остаточна версія стала і ширшою, і жорсткішою одночасно: коло операцій розширилося, але з'явилися додаткові вимоги та обмеження.

Умови, за яких акт без підпису замовника вважається первинним документом

Остаточний текст Закону містить чотири ключові умови, які повинні виконуватися одночасно:

1. Документ фіксує послуги, роботи або оренду (крім операцій-винятків).
2. Договір між сторонами — письмовий, і в ньому прямо вказано право складати акт односторонньо.
3. В акті повинна бути вказана дата або період фактичного надання послуг / виконання робіт / оренди.
4. Операція повинна бути відображена в бухгалтерському обліку в тому періоді, коли вона була здійснена.

Останні дві умови формально є повторенням вже існуючих вимог ст. 9 Закону про бухоблік. Проте законодавець навмисно виділив ці моменти, щоб виключити ситуації з розбіжностями за періодами.

Чому акцент на даті (періоді) господарської операції є важливим?

Оскільки акт може бути складений пізніше, ніж фактично виконані роботи або надані послуги, законодавці вказали, що в первинному документі обов'язково повинна простежуватися реальна дата або період виконання. Це дозволяє однозначно визначати:

• період для визнання доходу/витрат;
• період виникнення ПДВ-зобов'язань (якщо перша подія — надання послуги).

Коли одностороннє підписання заборонено

Закон встановлює розширений перелік випадків, коли використовувати акт без підпису замовника не можна. Це операції:

• оплачені за рахунок публічних коштів (бюджет, міжнародна допомога, державні фонди);
• з найму (оренди) державного або комунального майна;
• з будівельного підряду;
• з проектно-вишукувальних робіт;
• з договорів про пожертвування, благодійну або гуманітарну допомогу.

Тобто нововведення орієнтоване насамперед на комерційні цивільно-правові відносини, де у сторін немає ризиків зловживання бюджетними процедурами.

Як це вплине на бухоблік

По суті, зміни не зачіпають методологію бухгалтерського обліку. Принципи залишаються колишніми:

• Виконавець визнає дохід у періоді фактичного надання послуг/робіт/оренди.
• Замовник відображає витрати в тому ж періоді.

Раніше, якщо акт не був підписаний обома сторонами до моменту складання бухгалтерських реєстрів, доводилося оформляти самоакт. Тепер ця практика зникає — односторонній акт виконавця (за умови наявності положення в договорі) буде вважатися повноцінним первинним документом.

Наслідки для ПДВ

Податкові правила також залишаються незмінними:

• базове правило — дата першої події;
• якщо першою подією є факт надання послуг/робіт, то саме дата складання одностороннього акта буде датою ПДВ-зобов'язання.

А оскільки Закон вимагає чіткого зазначення періоду фактичної операції, не можна датувати акт іншим місяцем, щоб уникнути ПДВ-навантаження. Ця вимога стосується також і звичайних (двосторонніх) актів.

Посилання:

1. листи Мінфіну від 26.12.2019 № 35210-06-62/35178;
2. лист ДПСУ від 14.05.2024 № 2722/ІПК/99-00-21-02-02.

Чи може інвойс замінити акт?

На сайті Мінекономіки вже з'явилося роз'яснення, що сторони можуть фіксувати факт надання послуг інвойсом, підписаним виконавцем, і використовувати його як первинний документ.

Однак це можливо тільки при дотриманні двох умов:

1. Інвойс містить всі обов'язкові реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік.
2. З інвойсу можна однозначно визначити суть, обсяг, зміст і період здійснення операції.

Тобто інвойс може замінювати акт не завжди, а тільки якщо він складений після фактичного надання послуг/робіт/оренди і виконує функцію первинного документа.

Якщо ж інвойс виставляється авансово — він не підходить.

Коли набудуть чинності нові правила

Закон набуває чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування.

Оскільки прийняття відбулося в кінці лютого, публікація практично напевно припаде на березень. Отже, орієнтовна дата початку дії — 1 квітня 2026 року.

Але необхідно стежити за моментом підписання Президентом і датою публікації.

Книга обліку доходів ФОП: вимоги до ведення у 2026 році

Закон допускає складання первинного документа за послугами, роботами та орендою без підпису замовника, але обов'язки оформляти первинку це не скасовує.

1. Одностороннє підписання можливе тільки за наявності письмового договору, де прямо передбачена така можливість і зафіксована згода обох сторін.
2. Дані про дату/період фактичного виконання операції — обов'язкові, інакше первинний документ втрачає юридичну силу.
3. Для бухгалтерського обліку принципових змін немає: операції відображаються в періоді їх фактичного здійснення, як і передбачалося ч. 5 ст. 9 Закону №996-XIV.