Бронювання та військовий облік у 2025–2026 роках: розширений практичний аналіз змін
22 січня 2026
2025 рік став перехідним етапом у реформуванні механізмів бронювання військовозобов’язаних працівників та системи військового обліку. Держава поступово відходить від паперових процедур, посилює роль роботодавців у контролі за обліковими даними та одночасно спрощує окремі процеси для критично важливих підприємств. Значна частина новацій, запроваджених у 2025 році, безпосередньо переходить у 2026 рік, а деякі з них набувають ще більшої практичної ваги.
Нижче — комплексний огляд ключових змін із фокусом на їхній реальний вплив на бізнес.
Бронювання працівників: детальний розбір чинних правил
Тимчасові послаблення до 1 лютого 2026 року
До 01.02.2026 для підприємств, які офіційно визнані критично важливими для економіки або для забезпечення потреб Збройних Сил України, діє спеціальний «прискорений режим» бронювання, запроваджений постановою КМУ від 08.12.2025 № 1608.
Ключове практичне нововведення — скорочення строку бронювання через портал «Дія» до 24 годин. Раніше стандартний строк у 72 години створював значні кадрові ризики, особливо при термінових призначеннях або переведенні працівників. Тепер роботодавець може значно швидше закріпити за працівником відстрочку від мобілізації.
Друге важливе послаблення — повна відмова від обмежень щодо частоти анулювання бронювання. Якщо раніше підприємство було «прив’язане» до п’ятиденного інтервалу між заявками, то тепер роботодавець може оперативно коригувати кадрову структуру залежно від виробничих потреб. Це особливо актуально для підприємств з динамічним персоналом або проєктною зайнятістю.
Правила, що діють з грудня 2025 року і переходять у 2026 рік
Безперервність бронювання для критично важливих підприємств
Однією з найсуттєвіших змін стало закріплення принципу «безшовного» бронювання. Якщо підприємство своєчасно підтверджує статус критично важливого (до завершення строку дії попереднього рішення), військовозобов’язані працівники, у яких ще чинне попереднє бронювання, отримують нову відстрочку без 72-годинного очікування.
Практично це означає:
- відсутність «вікна ризику», коли працівник формально залишається без броні;
- зниження ймовірності викликів до ТЦК у перехідний період;
- стабільність кадрового складу для підприємства.
Норма закріплена у п. 29 Порядку № 76 і має довгостроковий характер.
Контроль ліміту бронювання — нова відповідальність роботодавця
З грудня 2025 року законодавець чітко визначив: саме підприємство несе відповідальність за дотримання встановленого ліміту заброньованих осіб.
Якщо кількість заброньованих перевищує дозволений ліміт:
- керівник підприємства зобов’язаний подати обґрунтоване подання про розбронювання частини працівників;
- таке подання автоматично стає юридичною підставою для анулювання відстрочки (п.п. 15 п. 31 Порядку № 76).
Фактично це перекладає частину контрольних функцій держави на бізнес і потребує:
- постійного моніторингу статусів працівників;
- коректного ведення внутрішніх реєстрів;
- тісної взаємодії HR та юридичної служби.
Додаткові дані при отриманні критичного статусу
При первинному отриманні або черговому підтвердженні критичного статусу підприємство тепер зобов’язане подавати інформацію про загальну кількість військовозобов’язаних працівників.
Мінекономіки рекомендує два допустимі формати:
- довідка довільної форми, підписана керівником;
- відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, сформовані через портал «Дія».
Ця вимога закріплена у п. 5 Критеріїв № 76 та деталізована у листі Мінекономіки від 15.12.2025 № 2704-20/87593-03.
Спеціальні правила для підприємств ОПК та потреб ЗСУ
Підприємства оборонно-промислового комплексу та ті, що безпосередньо працюють на потреби ЗСУ, отримали унікальне право — тимчасово бронювати працівників, які порушили правила військового обліку.
Таке бронювання можливе:
- строком до 45 календарних днів;
- з дати укладення трудового договору.
Норма закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону № 3543-VII та п. 3 Порядку № 76. Однак на практиці реалізація цієї можливості напряму залежить від технічного функціоналу порталу «Дія», тому роботодавцям рекомендовано заздалегідь уточнювати це у службі підтримки.
Збільшення ліміту бронювання: покроковий механізм
Уперше на нормативному рівні з’явився прозорий алгоритм збільшення ліміту бронювання для підприємств, критично важливих для економіки.
Процедура виглядає так:
- Підприємство ініціює питання через держорган, який надав йому критичний статус.
- Пропозиції розглядає спеціальна міжвідомча робоча група.
- Міноборони ухвалює рішення.
- Рішення передається відповідному держоргану.
- Держорган збільшує ліміт через портал «Дія».
- Підприємство має 5 робочих днів для добронювання працівників.
Цей механізм суттєво знижує ризик «ручних» рішень і формує зрозумілу адміністративну траєкторію.
Зарплатний критерій з 2026 року: фінансові наслідки
Для більшості критично важливих підприємств недержавної та некомунальної форми власності зберігається ключова умова: заробітна плата заброньованого працівника має становити не менше 2,5 мінімальної протягом усього строку бронювання.
У цифрах це означає:
- у 2025 році — не менше 20 000 грн;
- у 2026 році — 21 618 грн, виходячи з мінімальної зарплати 8647 грн, встановленої Законом про Держбюджет-2026.
Важливий перехідний момент:
- зарплата за грудень 2025 року (нарахована у січні 2026-го) може ще відповідати старому порогу;
- зарплата за січень 2026 року (нарахована у лютому) вже повинна відповідати новому мінімуму.
При цьому «зарплатний» критерій не поширюється на окремі категорії суб’єктів, зокрема на резидентів Дія Сіті.
Військовий облік: поглиблений аналіз змін
Норми, чинні з 31 липня 2025 року
Із Правил військового обліку (додаток 2 до Порядку № 1487) вилучено пункт 101. Практичний наслідок — відсутність обов’язку повторного ознайомлення з Правилами працівників, які вже працювали станом на 31.07.2025.
Осіб, прийнятих після цієї дати, необхідно ознайомлювати вже з оновленою редакцією Правил.
Також остаточно скасовано подання до ТЦК списків допризовників. Хоча відповідна норма була вилучена із Закону про військовий обов’язок ще у січні 2025 року, реальні зміни на рівні підзаконних актів запрацювали лише з 31.07.2025.
Автоматична зміна статусу у 25 років
Після досягнення 25-річного віку ТЦК має протягом 30 календарних днів змінити статус особи з «призовник» на «військовозобов’язаний». Роботодавець повинен:
- проінформувати працівника про зміну;
- проконтролювати оновлення даних у застосунку «Резерв+»;
- отримати від працівника роздруківку електронного ВОД з QR-кодом.
Нові правила формування справ військового обліку
Списки персонального військового обліку тепер:
- формуються в одну справу;
- зберігаються разом із копіями ВОД.
Для осіб, знятих або виключених з обліку, створюється окрема справа. Усі списки ведуться за оновленою формою з додатку 5 до Порядку № 1487.
Перехід на електронні ВОД з 16 грудня 2025 року
З 16.12.2025 Україна офіційно переходить до використання електронних військово-облікових документів (Резерв ID). Водночас паперові ВОД залишаються чинними:
- до моменту внесення змін;
- а для осіб, які перебувають на обліку в СБУ та розвідорганах, — як єдиний можливий формат.
Повідомлення про зміну облікових даних подається виключно за оновленою формою з додатку 4 до Порядку № 1487.
Електронний кабінет військового обліку: перспективи 2026 року
У Програмі діяльності КМУ передбачено створення електронного кабінету роботодавця для ведення персонального військового обліку до кінця 2025 року. З урахуванням строків, реалістично очікувати запуск у 2026 році. До 31.03.2026 планується інтеграція функції бронювання.
Поки що це декларативні плани, але вони чітко вказують на подальшу цифровізацію процесів.
Відповідальна особа за ведення військового обліку: де пройти навчання та хто це оплачує
Система бронювання та військового обліку у 2025–2026 роках стає:
- більш цифровою;
- більш формалізованою;
- більш відповідальною для роботодавців.
Успішна робота з цими інструментами потребує не лише знання норм, а й постійного внутрішнього контролю та координації між HR, бухгалтерією та юридичною службою.