Держбюджет 2023 року - прийнято!

11 листопада 2022 Стане у пригоді для: Підприємці

Держбюджет 2023 року - прийнято!  

03.11.22. Верховна Рада України підтримала у другому читанні в цілому законопроект №8000 від 14.09.22. «Проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік».

За проектом Держбюджету розмір мінімальної  зарплати та прожиткового мінімуму протягом 2023 року змінюватися  не буде та становитиме з 01.01.23.: мінімальна заробітна плата у місячному  розмірі 6700 грн., у погодинному 40,46 грн..

Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць:

• загальний   показник    2589 грн.
  ·працездатні  особи       2684 грн.
   

Як розповіли у Міністерстві Фінансів, при доопрацюванні проекту бюджету  було враховано багато поправок та пропозицій нардепів.

Зокрема:

• прогноз  інфляції у 2023 році зменшено з 30% до 28%;
• оптимістичніші  очікування  щодо  фінпідтримки  від міжнародних партнерів зумовили коригування щодо обмінного курсу гривні до долара США. На кінець року він становитиме 45,8 грн.(замість 50 грн. за долар США у попередньому прогнозі);
• припущення щодо середньорічного значення обмінного курсу залишилось без змін 42,2 грн. ;
• доходи держбюджету передбачено у сумі 1 трлн 330 млрд грн. (збільшено порівняно з першим читанням на 50 млрд грн.), а видатки 2 трлн 640 млрд грн. (збільшено порівняно з першим читанням на 67 млрд грн.)

Чи поширюється обмеження граничної суми готівкового розрахунку, на рахунки, які здійснюються із застосуванням РРО (РК).

Обмеження  щодо граничної суми розрахунків, встановлено у розмірі 10000 (50000) грн. поширюється на розрахунки між суб’єктами  господарювання  та між  фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня  за товари( роботи, послуги), які здійснюються  платниками податків  із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Це затверджено у Постанові НБУ №148 від 29.12.17. із змінами: «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». 

Згідно з п.6 розділ 2 Положення № 148 суб’єкти  господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними  документами:

• між собою у розмірі до 10000 (десяти т.грн.) включно;
• з фізичними  особами у розмірі до 50000 (п’ятидесяти т.грн.) включно.

Платежі понад  установлені граничні  суми проводяться через постачальників платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів  до кас постачальників платіжних  послуг для подальшого їх переказу  на рахунки.

Кількість суб’єктів  господарювання та фізичних  осіб, з якими здійснюються  готівкові розрахунки протягом  дня не обмежується.

Обмеження, установлені в п.6 розділ 2  Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної  за допомогою платіжного інструменту.

Роз’яснення ДПС із категорії 109.13 розділу «Запитання –відповіді» з Бази знань «ЗІР»

 

Торгівля продукцією власного виробництва в підрозділах на місцях: чи потрібен  РРО. 

ГУ ДПС у Полтавській області дає відповідь:

Податківці рекомендують:  п.1 ст.9  Закону №265/95 від 06.07.95. із змінами «Про застосування  реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського  харчування  та послуг».

Згідно Закону -   РРО  та/або  ПРРО та розрахункові  книжки не застосовують при торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів виробів медичного  призначення, ювелірних та побутових виробів  з дорогоцінних  металів, дорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності,крім підприємств  торгівлі  та громадського  харчування, при проведенні  розрахунків у їх касах з оформлення  прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари,роботи, послуги) ведуть також касову книгу.

Тож, у разі відповідності підрозділів підприємства (складів в яких зберігають та реалізують продукцію) критеріям  відокремленого  підрозділу, торгівля  продукцією  власного виробництва  може  здійснюватися без РРО та/або ПРРО із розрахунками у касах відокремлених підрозділів підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.

  

Відпустки військовослужбовцям під час дії воєнного стану.

03.11.22. Верховна Рада прийняла за основу законопроект №8081 від 28.09.22. Проект Закону Про внесення зміни до пункту 18 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання військовослужбовцям відпусток під час дії воєнного стану.

Законопроектом пропонується дозволити в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям  надавати відпустки зі збереженням грошового  забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Відпустка без пояснення причин, залежно від оперативної ситуації та рішенням командира. Тобто, з норми буде виключено слова « за сімейними обставинами та з інших причин».

Адже, як зазначено в пояснювальній  записці, на практиці існує більше випадків (ніж зазначено у пункті 9 ст.10-1), коли присутність військовослужбовця в сім’ї  є необхідною.

У разі прийняття у другому читанні, цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Допомога мешканцям звільнених територій.

 З 01.11.22. почне діяти Постанова КМУ №1195 від 21.10.22. «Деякі питання використання  коштів для задоволення потреб евакуйованих осіб, які проживають в деокупованих населених пунктах».

Постанова прийнята Урядом 25.10.22.

Зокрема, за рішенням комісії, що буде створена при  Мінреінтеграції, кошти на закупівлю харчів, одягу, ліків, а також на евакуацію громадян та облаштування місць їх компактного розміщення  будуть за потреби  передаватись обласним військовим адміністраціям. Українці за кордоном й надалі зможуть продовжувати у консульствах термін дії паспортів.

Уряд відновив можливість продовжувати термін дії паспортів для виїзду за кордон та вносити в них дані про дітей у дипломатичних установах.

Наші співвітчизники, які вимушено перебувають за кордоном внаслідок агресії Росії, знову можуть безкоштовно продовжувати дію паспортів, а також вносити до них відомості про своїх дітей.
Прийняті зміни до п.2   Постанови КМУ №170 від  28.02.22.із змінами «Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон». 

Ці зміни виключають посольства та консульські установи України з переліку органів, які мають право надавати вищезазначені послуги, лише у випадках відсутності у них технічної можливості  оформити  новий документ.

Таким чином, посольства та консульства зможуть і надалі приймати заяви на продовження дії закордонних паспортів та внесення до них інформації про дітей.

Постанова КМУ №170 від 28.02.22.