Кілька ФОП використовують одну IP-адресу: чи справді це привід для претензій з боку податкової

20 липня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці на ЄП

Чому податківці звертають увагу на IP-адреси

В останні роки податкові органи все активніше використовують цифрові інструменти аналізу діяльності платників податків. Одним із таких інструментів став контроль IP-адрес, з яких підприємці подають звітність, реєструють податкові накладні та взаємодіють з контролюючими органами через електронні сервіси.Як знімати гроші з рахунку ФОП у 2026 році

На практиці збіг IP-адрес у кількох фізичних осіб-підприємців нерідко стає приводом для підозр у дробленні бізнесу, ухиленні від оподаткування або навіть фіктивності господарських операцій. Однак виникає закономірне запитання: чи справді сам факт використання однієї IP-адреси кількома суб’єктами господарювання свідчить про порушення законодавства?

Щоб відповісти на це питання, необхідно розібратися, як працює система ідентифікації користувачів в мережі Інтернет, які норми використовують податківці та яку позицію з цього питання займають суди.

Що таке IP-адреса

IP-адреса є унікальним цифровим ідентифікатором пристрою, підключеного до мережі Інтернет або локальної мережі. Саме завдяки цьому ідентифікатору комп’ютер, ноутбук, смартфон або інший пристрій може обмінюватися інформацією з іншими учасниками мережі.

Фактично IP-адреса виконує функцію своєрідної електронної адреси пристрою. Крім того, за нею часто можна визначити приблизне місцезнаходження користувача.Контроль обороту коштів на рахунку фізособи та штрафи за перекази на картку

Однак сучасні технології дозволяють змінювати або приховувати IP-адресу. Для цього можуть використовуватися VPN-сервіси, проксі-сервери та інші технічні рішення.

Разом з тим навіть без застосування спеціальних програм не завжди можна однозначно встановити конкретного користувача за IP-адресою.

Існує поширена технологія NAT (Network Address Translation), яка активно використовується інтернет-провайдерами. Її принцип полягає в тому, що відразу кілька користувачів отримують доступ до Інтернету через одну зовнішню публічну IP-адресу.

У результаті десятки різних осіб можуть одночасно використовувати одну й ту саму IP, залишаючись при цьому повністю незалежними один від одного.

Подібна ситуація особливо характерна для:

бізнес-центрів;
торгових центрів;
коворкінгів;
багатоповерхових будинків;
великих корпоративних мереж.

Тому збіг IP-адрес далеко не завжди свідчить про наявність зв'язку між користувачами. Проте саме цей показник дедалі частіше привертає увагу контролюючих органів.

Звідки з'явився інтерес податкової до IP-адрес

Контроль IP-адрес не можна назвати новим інструментом податкового контролю. Відповідний критерій вже кілька років присутній у нормативних документах, що регулюють відбір платників податків для проведення планових документальних перевірок.

Зокрема, йдеться про п.п. 3 п. 5 розд. III Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 № 524.Закриття ФОП: як припинити підприємницьку діяльність без помилок

Зазначений критерій був включений до Порядку ще у 2020 році на підставі наказу Мінфіну від 07.09.2020 № 548.

Однак важливо розуміти його зміст. Йдеться не просто про збіг IP-адрес кількох підприємців.

Критерій застосовується в ситуації, коли IP-адреса або електронна адреса, що використовується для взаємодії з податковими органами, одночасно використовується більш ніж сімома іншими платниками податків, які мають обсяг реалізації понад 4 млн грн.

Отже, законодавство спочатку передбачає досить високий кількісний показник.

Крім того, цей критерій відноситься лише до категорії незначного ступеня ризику. Це означає, що навіть його наявність дозволяє включати платника податків до плану-графіка перевірок не частіше ніж один раз на три календарні роки згідно з п. 77.2 ПКУ.

Отже, законодавець сам по собі не розглядає такий показник як безумовний доказ порушень.

Збіг IP-адреси не означає порушення закону

Важливо розуміти ключову річ: наявність спільної IP-адреси у кількох ФОП або юридичних осіб не заборонена законодавством. Сам факт збігу IP не утворює складу податкового правопорушення.

Більше того, він не підтверджує автоматично:

дроблення бізнесу;
приховування доходів;
ухилення від оподаткування;
фіктивність господарської діяльності;
нереальність господарських операцій.

Податковий орган зобов’язаний довести наявність конкретних порушень, а не обмежуватися посиланням на технічні параметри підключення до мережі Інтернет.

Це особливо важливо з огляду на те, що одна IP-адреса може використовуватися бухгалтером, який одночасно обслуговує велику кількість клієнтів. Наприклад, аутсорсингова бухгалтерська компанія може подавати звітність десятків підприємців з одного комп’ютера або через один сервер.

Очевидно, що сама по собі така ситуація не свідчить про незаконність діяльності клієнтів. Тому збіг IP-адрес може розглядатися лише як один із допоміжних індикаторів, що вимагають додаткової перевірки.

Чому податківці пов'язують загальну IP-адресу з дробленням бізнесу

Незважаючи на відсутність прямих законодавчих заборон, податкові органи активно використовують інформацію про загальні IP-адреси при виявленні схем дроблення бізнесу.

Логіка контролерів виглядає наступним чином.

Якщо кілька підприємців використовують однакові технічні засоби для подання звітності, реєстрації податкових документів та проведення фінансових операцій, це може свідчити про фактичне управління всіма суб’єктами однією особою. Саме тому загальний IP нерідко фігурує серед ознак можливого штучного розділення бізнесу між кількома ФОП.

Крім того, представники ДНС неодноразово повідомляли про виявлення схем дроблення саме завдяки аналізу IP-адрес.

При цьому важливо враховувати, що спільна IP-адреса практично ніколи не виступає єдиним доказом.

Зазвичай податківці аналізують цілий комплекс обставин:

однакові адреси реєстрації;
збіг контактних даних;
використання спільних працівників;
єдині постачальники та покупці;
спільні банківські інструменти;
використання одних і тих самих РРО або ПРРО;
збіг IP-адрес.

Тільки сукупність подібних ознак дозволяє говорити про наявність певних ризиків.

Використання IP-адреси як аргументу про нереальність операцій

Ще одним напрямком застосування інформації про IP-адреси є оскарження реальності господарських операцій. Іноді контролюючі органи намагаються довести, що певні контрагенти фактично не здійснювали заявлену діяльність.

У таких ситуаціях загальна IP-адреса може використовуватися як додатковий аргумент поряд з іншими обставинами. Наприклад, подібний підхід розглядався Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 у справі № 320/5306/19.

Однак навіть у подібних справах суди підкреслюють необхідність комплексної оцінки всіх доказів. Одного лише збігу IP-адреси недостатньо для висновку про фіктивність операцій.

Що показує практика Верховного Суду

Судова практика останніх років демонструє досить сприятливий підхід до платників податків. Верховний Суд неодноразово вказував, що інформація про IP-адреси сама по собі не може слугувати достатнім доказом податкових порушень.

Показовою є постанова ВС від 12.03.2026 у справі № 640/4982/20.

У даній справі платник податків був включений до плану-графіку перевірок з кількох підстав, однією з яких було кримінальне провадження за фактом можливого ухилення від сплати податків.

У матеріалах кримінальної справи містилася інформація про те, що кілька фізичних осіб подавали звітність з однієї IP-адреси.

Саме ці відомості податківці використовували для обґрунтування своїх висновків та подальших донарахувань. Однак Верховний Суд вказав, що матеріали кримінального провадження не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства.

Крім того:

вироки у кримінальній справі були відсутні;
додаткові докази порушень не були надані;
контролюючий орган фактично обмежився посиланням на матеріали слідства.

Суд визнав такий підхід недостатнім і скасував відповідні рішення податкового органу. Аналогічні обставини розглядалися також у постанові Верховного Суду від 12.12.2025 у справі № 600/1052/20-а.

Позиція апеляційних судів

Суди апеляційної інстанції також у більшості випадків стають на бік платників податків. Так, Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.01.2026 у справі № 520/14560/25 вказав, що платник податків не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів.

Навіть якщо різні суб’єкти господарювання подавали звітність через одну IP-адресу, це не свідчить автоматично про фіктивність операцій.

Суд окремо зазначив, що IP-адреса може належати серверу-посереднику, через який здійснюється взаємодія різних користувачів з інтернет-ресурсами.

Тому збіг технічних параметрів підключення не є доказом відсутності реальних господарських відносин. Схожа позиція була висловлена і П’ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 31.03.2026 у справі № 420/14023/25.

Податковий орган посилався на аналітичну довідку, згідно з якою платник використовував загальну IP-адресу або електронну пошту ще з сорока іншими суб’єктами господарювання. Однак суди дійшли висновку, що така довідка не є достатнім доказом для призначення перевірки.

Більше того, контролюючий орган навіть не зміг надати підтвердження того, яка саме IP-адреса використовувалася і чи відповідає вона встановленим критеріям ризику.

Як мінімізувати можливі ризики

Підприємцям варто уважно ставитися до питань електронної взаємодії з податковими органами.

Зокрема, бажано:

розуміти, які IP-адреси використовуються при поданні звітності;
контролювати електронні адреси для зв'язку з податковою;
зберігати документи, що підтверджують реальні господарські операції;
забезпечувати належне оформлення первинних документів.

Якщо звітність подається через аутсорсингового бухгалтера, бажано мати повний комплект документів, що підтверджують співпрацю:

договір на бухгалтерське обслуговування;
акти виконаних робіт;
рахунки;
банківські документи про оплату послуг.

Подібні докази допоможуть пояснити причини використання однієї IP-адреси кількома клієнтами.

Практичні рекомендації для контрагентів

Компанії та підприємці, які співпрацюють з ФОП, не зобов'язані перевіряти їхні IP-адреси. Проте необхідно приділяти увагу підтвердженню реальності операцій.

Основними доказами залишаються:

правильно оформлена первинна документація;
фактичне виконання робіт або поставка товарів;
підтвердження руху активів;
використання придбаних товарів у господарській діяльності.

Крім того, слід пам’ятати про позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.04.2026 у справі № 520/525/20: сумлінний платник податків не зобов’язаний відповідати за можливі порушення свого контрагента, якщо сама господарська операція була реальною та підтверджена належними доказами.

Підсумки

Збіг IP-адрес декількох ФОП або юридичних осіб не є порушенням законодавства і не може автоматично свідчити про дроблення бізнесу, фіктивність операцій або ухилення від оподаткування.

Цей показник розглядається лише як один із критеріїв ризику, який вимагає додаткової перевірки та оцінки у сукупності з іншими обставинами.

Судова практика останніх років послідовно захищає платників податків, підкреслюючи, що технічні параметри підключення до Інтернету не здатні самостійно підтверджувати порушення податкового законодавства.

Тому головним засобом захисту залишаються реальні господарські операції, належним чином оформлена первинна документація, прозорий облік та можливість підтвердити економічний сенс кожної угоди.