Несвоєчасна сплата податків і ЄСВ через блекаут: які механізми захисту доступні платникам

26 лютого 2026

Це принципово: сам по собі блекаут не анулює штрафи. Захист можливий виключно через спеціальні правові інструменти, передбачені Податковим кодексом України (ПКУ), Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУоАП) та окремими нормами спеціального законодавства.

На сьогоднішній день застосовуються три основні механізми:

1. Відсутність вини — ст. 109, п.п. 112.2 ПКУ; ст. 9 та ч. 2 ст. 33 КУпАП.
2. Неможливість виконання податкових обов'язків — п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та Порядок № 225 (наказ Мінфіну від 29.07.2022 № 225).
3. Обставини непереборної сили (форс-мажор) — п.п. 112.8.9 ПКУ.

Кожен з цих інструментів має обмеження і застосовується по-різному щодо податків за ПКУ та санкцій за Законом України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відсутність вини: де захист є реальним

Адміністративні штрафи за КУпАП
Механізм відсутності вини найбільш ефективно працює саме в сфері адміністративної відповідальності. Це пояснюється тим, що згідно зі ст. 9 КУпАП особа підлягає відповідальності тільки за наявності вини, а ч. 2 ст. 33 КУпАП зобов'язує враховувати ступінь вини при призначенні покарання.

У контексті несвоєчасної сплати податків і ЄСВЄдиний соціальний внесок мова йде про такі норми:

• ст. 163 КУпАП — несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податків і зборів;
  
• ст. 163⁴ КУпАП — несвоєчасна сплата «зарплатних» ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб та військового збору;
  
• ст. 165 КУпАП — порушення порядку нарахування та сплати ЄСВ.

Важливо враховувати, що адміністративна відповідальність має персональний характер: штраф накладається на директора або бухгалтера як посадову особу, а не на підприємство. Тому за наявності доказів того, що в період закінчення строку сплати була відсутня технічна можливість виконати платіж через аварійне відключення електроенергії, можна обґрунтовувати відсутність складу правопорушення.

Однак практика показує, що захист ускладнюється в таких випадках:

• якщо світло було відсутнє лише в останній день терміну сплати;
• якщо відключення було плановим і відбувалося за опублікованим графіком;
• якщо електроенергія періодично відновлювалася і теоретично існувало «вікно» для оплати;
• якщо бухгалтер працює дистанційно, але в офісі електропостачання не припинялося;
• якщо трудовий договір передбачає обов'язок вийти в офіс за відсутності світла вдома.

У подібних ситуаціях фіскали можуть стверджувати, що обов'язок можна було виконати заздалегідь або альтернативним способом.

Штрафи за НКУ: обмежене застосування принципу вини
Щодо фінансових санкцій за НКУ ситуація значно складніша. Верховний Суд у постановах від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21 та від 21.08.2025 у справі № 580/10046/ 23 зазначив, що податковий орган зобов'язаний встановлювати вину тільки за тими складами правопорушень, які прямо перераховані в п. 109.3 ПКУ.

Це означає, що в більшості випадків штрафи застосовуються незалежно від суб'єктивного ставлення платника до порушення.

Проте існують норми, де відсутність умислу має значення:

• пп. 123.2–123.5 ПКУ — донарахування внаслідок умисних дій;
• пп. 124.2–124.3 ПКУ — умисне прострочення сплати грошового зобов'язання (включаючи повторність);
• пп. 125.2–125.4 ПКУ — умисна несвоєчасна сплата «зарплатних» ПДФО та військового збору (при повторності).

При доведенні відсутності умислу суд може знизити розмір санкції, виключивши кваліфікуючу ознаку «умисності». Однак повне звільнення від штрафу зустрічається рідко.

Окремо слід зазначити, що за ст. 122 ПКУ (несвоєчасна сплата єдиного податку груп 1 і 2) принцип відсутності вини фактично не застосовується.

ЄСВ: особливе регулювання та обмеження захисту

ЄСВ регулюється Законом № 2464, а не Податковим кодексом. У ч. 10 та 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено штраф та пеню за несвоєчасну сплату. При цьому закон не містить вказівки на необхідність встановлення вини для застосування фінансових санкцій.

Отже:

• механізм відсутності вини не поширюється на штраф і пеню за ЄСВ;
• він застосовується тільки до адміністративних штрафів за ст. 165 КУпАП.

Таким чином, фінансова відповідальність за ЄСВ є більш жорсткою в порівнянні з податковими санкціями за ПКУ.

Неможливість виконання податкових обов'язків (п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ)

Правова природа механізму
Механізм «неможливості виконання податкових зобов'язань» був введений як спеціальна тимчасова норма в умовах воєнного стану. Його мета — захистити платників від штрафних санкцій у тих випадках, коли об'єктивні обставини, пов'язані з війною, фізично перешкоджали виконанню податкових зобов'язань.

Нормативною основою виступає п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а процедурні питання підтвердження регулюються Порядком № 225, затвердженим наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225.

Важливо розуміти, що цей механізм не є універсальним звільненням. Він не скасовує обов'язок сплатити податок. Він лише дозволяє уникнути штрафних санкцій за умови дотримання встановленої процедури та строків.

На які зобов'язання поширюється
Механізм застосовується виключно до податкових зобов'язань, що регулюються ПКУ. Це означає, що мова йде про:

• податок на прибуток,
• ПДВПодаток на додану вартість ,
• ПДФО,
• військовий збір,
• акциз,
• єдиний податок (в межах регулювання ПКУ),
• інші платежі, що адмініструються за правилами ПКУ.

При цьому він не поширюється:

• на адміністративні штрафи за КУпАП;
• на штрафи та пеню за ЄСВ.

Судова практика 2024–2025 років (постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справах № 200/364/24 та № 200/2896/24) прямо вказала, що норми ПКУ не регулюють відносини з нарахування та сплати ЄСВ. Отже, звільнення за п.п. 69.1 не застосовується до санкцій за Законом № 2464.

Це один з ключових і найбільш чутливих моментів для бізнесу.

Умови застосування

Щоб скористатися цим механізмом, платник повинен довести сукупність обставин:

1. Об'єктивна неможливість виконання. Необхідно підтвердити, що відсутність електропостачання реально позбавляла можливості сформувати і подати платіжне доручення або здійснити платіж.
2. Аварійний характер відключення. Порядок № 225 орієнтує на підтвердження саме незапланованих (аварійних) відключень. Планові графіки відключень можуть бути розцінені як передбачувані обставини.
3. Дотримання 60-денного терміну. Після відновлення можливості виконання обов'язку податок повинен бути сплачений не пізніше 60 календарних днів, які відраховуються з першого числа місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості.

Наприклад, якщо можливість здійснити платіж з'явилася в березні 2026 року, відлік починається з 1 квітня 2026 року, і податок необхідно сплатити до закінчення 60 календарних днів.

Процедура звернення до податкового органу
Платник зобов'язаний подати заяву про неможливість виконання податкових обов'язків. Вона подається одночасно з виконанням обов'язку (тобто разом зі сплатою податку), але не пізніше закінчення 60-денного терміну.

До заяви додаються підтверджуючі документи, зокрема:

• скріншоти повідомлень енергопостачальника про аварійні відключення;
• офіційні публікації на сайті оператора системи розподілу;
• повідомлення в месенджерах (Viber, Telegram тощо);
• відповідь на запит про публічну інформацію (відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»);
• інші докази неможливості роботи (наприклад, підтвердження відсутності зв'язку з банком).

Якщо платник не подасть заяву у встановлений строк, право на звільнення втрачається.

Ризики відмови
На практиці податкові органи можуть відмовити в застосуванні механізму в таких випадках:

• відключення відбувалося за графіком і було заздалегідь відомо;
• електрика була відсутня тільки в останні дні терміну;
• у підприємства існувала технічна альтернатива (наприклад, офіс з генератором);
• відключення стосувалося тільки віддаленого бухгалтера;
• відсутні належні докази.

Тому формальний підхід до збору доказів неприпустимий — необхідно максимально повно фіксувати обставини.

Форс-мажор (обставини непереборної сили) як підстава звільнення від відповідальності

Нормативна основа та загальна правова логіка
У податкових правовідносинах інститут форс-мажору закріплений у п.п. 112.8.9 Податкового кодексу України. Ця норма передбачає звільнення від фінансової відповідальності у разі, якщо порушення податкового законодавства відбулося внаслідок обставин непереборної сили.

Форс-мажор — це не просто складні або несприятливі умови ведення діяльності. Закон і правозастосовна практика виділяють обов'язкові ознаки таких обставин:

• надзвичайність — подія виходить за межі звичайних господарських ризиків;
• непередбачуваність — її неможливо було розумно передбачити заздалегідь;
• об'єктивна неможливість виконання зобов'язання — навіть при належній сумлінності та обережності платник не міг виконати обов'язок.

Сам по собі факт воєнного стану не означає автоматичного звільнення від відповідальності. Необхідно встановити причинно-наслідковий зв'язок між конкретною обставиною (наприклад, аварійним відключенням електроенергії) і неможливістю сплати податку.

Підтвердження форс-мажору: роль ТПП
Підтвердження обставин непереборної сили здійснюється за допомогою сертифіката Торгово-промислової палати України (ТПП) або регіональної ТПП. Порядок посвідчення регулюється Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин, затвердженим рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44 (5).

Для отримання сертифіката платник повинен:

• подати заяву до ТПП;
• описати конкретні обставини (період відключення, наслідки для діяльності);
• надати підтверджуючі документи (повідомлення енергопостачальника, листування з банком, внутрішні акти підприємства, журнали технічних збоїв тощо);
• обґрунтувати, яким чином відключення вплинуло на неможливість своєчасної сплати.

Важливо розуміти, що сертифікат ТПП не видається «автоматично» за фактом війни або відключень. Необхідно обґрунтувати індивідуальний характер перешкоди.

Планові та аварійні відключення: ключова відмінність
Одне з найбільш проблемних питань — кваліфікація відключення.

Якщо мова йде про планові графіки, опубліковані заздалегідь, податкові органи можуть стверджувати, що платник мав можливість адаптувати діяльність: сплатити податок заздалегідь, використовувати альтернативне місце роботи, підключити генератор тощо. У такому випадку критерій непередбачуваності може бути визнаний відсутнім.

Інша ситуація — аварійні (незаплановані) відключення, особливо якщо вони мали раптовий і тривалий характер. У таких випадках аргументація про форс-мажор виглядає більш обґрунтованою.

Слід враховувати і позицію судів: у ряді рішень 2023 року вказувалося, що якщо перешкода виникла в останній або передостанній день терміну виконання зобов'язання, а ризик був прогнозованим, звільнення може бути відхилено. Суд оцінює поведінку платника з точки зору розумної передбачливості.

Форс-мажор і податкові перевірки
На практиці податкові органи часто займають формальну позицію. Навіть за наявності сертифіката ТПП вони можуть:

• ігнорувати його;
• вказувати на необхідність застосування виключно механізму п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ;
• стверджувати, що платник не довів прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Проте п.п. 69.1 не скасовує дію п.п. 112.8.9 ПКУ. Ці норми існують паралельно. Тому посилання на форс-мажор є самостійним і законним способом захисту.

Алгоритм застосування форс-мажору зазвичай виглядає наступним чином:

1. Отримання сертифіката ТПП.
2. Отримання акта податкової перевірки.
3. Подання письмових заперечень на акт з додаванням сертифіката та доказів.
4. Очікування податкового повідомлення-рішення (НУР).
5. Адміністративне та/або судове оскарження.

Навіть якщо заперечення на акт носять формальний характер і податковий орган їх відхилить, їх подання важливе для фіксації позиції та подальшого судового захисту.

Форс-мажор і ЄСВ: вкрай обмежені перспективи
Закон № 2464 не містить згадки про форс-мажор як підставу звільнення від відповідальності. Більш того, судова практика раніше (зокрема постанова Донецького апеляційного адмінсуду від 16.12.2015 у справі № 233/2317/15-а) вказувала, що положення ПКУ про форс-мажор не поширюються на відносини щодо сплати ЄСВ.

Таким чином, застосування форс-мажору для скасування штрафу та пені за ЄСВ залишається вкрай проблематичним. Теоретично можливо посилатися на загальні принципи права, проте практичні шанси на успіх у цій частині значно нижчі порівняно з податками, що регулюються ПКУ.

Процесуальна стратегія захисту платника: від фіксації обставин до судового рішення

Правильний вибір правового механізму — відсутність вини, неможливість виконання обов'язків або форс-мажор — сам по собі ще не гарантує позитивний результат. На практиці вирішальним фактором стає не стільки обрана норма закону, скільки процесуальна поведінка платника. В умовах блекауту захист вимагає активної, послідовної та юридично вивіреної позиції на кожному етапі взаємодії з контролюючим органом.

Фіксація обставин: докази формуються заздалегідь
Найпоширеніша помилка бізнесу — спроба збирати докази вже після отримання акта перевірки або протоколу. Тим часом правовий захист починається в момент виникнення проблеми, а не на стадії спору.

Якщо в період граничного терміну сплати податку або ЄСВ сталося аварійне відключення електроенергії, важливо не обмежуватися усним поясненням ситуації. Необхідно забезпечити документальну фіксацію обставин. Це включає направлення офіційного запиту енергопостачальнику з вимогою підтвердити періоди аварійного відключення. 

Такий запит доцільно оформляти як запит на доступ до публічної інформації відповідно до ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки в цьому випадку встановлено чіткий термін відповіді — 5 робочих днів, який не був призупинений навіть у період воєнного стану.

Крім офіційних відповідей енергопостачальника, необхідно зберігати скріншоти повідомлень про перебої на офіційних сайтах операторів системи розподілу, повідомлення в мобільних додатках і месенджерах (Viber, Telegram та ін.), фіксувати неможливість підключення до клієнт-банку, а при необхідності — оформляти внутрішні службові записки про неможливість виконання платіжних операцій. Якщо банк не проводив операції через технічні збої, важливо отримати відповідне підтвердження.

Судова практика показує, що саме деталізована і послідовна фіксація обставин істотно підвищує шанси на успіх. Одного лише загального твердження про «блекаут» недостатньо — суд оцінює конкретні дати, тривалість відключення і вплив на можливість виконання зобов'язання.

Поведінка при складанні адміністративного протоколу
Якщо мова йде про адміністративну відповідальність посадової особи, вкрай важливо правильно відреагувати вже на стадії складання протоколу. Підписання протоколу без зауважень фактично позбавляє можливості згодом посилатися на обставини, які могли бути вказані відразу.

У зауваженнях слід детально описати:

• період відсутності електропостачання;
• відсутність технічної можливості сформувати і направити платіж;
• неможливість альтернативного виконання;
• посилання на підтверджуючі документи.

Навіть якщо інспектор не бере до уваги ці доводи, їх фіксація в протоколі створює основу для судового захисту. Суд оцінює не тільки факт порушення терміну, але і поведінку особи на всіх стадіях провадження.

Робота з актом податкової перевірки: ключовий етап
Якщо порушення виявлено в рамках податкової перевірки, наступним етапом стає отримання акта. На цій стадії не можна обмежуватися формальною незгодою. Необхідно підготувати розгорнуті письмові заперечення з чіткою правовою кваліфікацією ситуації.

Принципово важливо визначити, на якому саме механізмі будується захист: відсутності вини, неможливості виконання обов'язків за п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ або форс-мажору за п.п. 112.8.9 ПКУ. Змішування аргументів без системної логіки може послабити позицію.

У запереченнях слід:

• описати хронологію подій;
• вказати конкретні дати відключень;
• обґрунтувати причинно-наслідковий зв'язок між відключенням і неможливістю сплати;
• додати докази;
• за необхідності послатися на судову практику Верховного Суду.

Навіть якщо практика показує, що податковий орган рідко повністю погоджується з запереченнями, їх подання має стратегічне значення. Відсутність письмової позиції на стадії акта може бути витлумачено як згода з висновками перевірки.

Податкове повідомлення-рішення та адміністративне оскарження
Після розгляду акта та заперечень виноситься податкове повідомлення-рішення (ППР). З цього моменту запускається процесуальний строк для оскарження.

Адміністративне оскарження в ДНС України є безкоштовним і може використовуватися як проміжний етап перед судом. Незважаючи на скепсис щодо його ефективності, ігнорувати цей етап недоцільно. По-перше, він дозволяє додатково аргументувати позицію. По-друге, в окремих випадках вищий орган коригує кваліфікацію порушення або зменшує розмір санкції.

Важливо дотримуватися термінів подання скарги, оскільки їх пропуск істотно ускладнює подальший захист.

Судове оскарження: оцінка сумлінності та розумності
Судова стадія вимагає особливо ретельної підготовки. На відміну від податкового органу, суд оцінює не тільки формальне порушення терміну, але і поведінку платника з точки зору розумної передбачливості та сумлінності.

Суд буде аналізувати:

• чи мав платник можливість виконати зобов'язання раніше;
• чи мало відключення аварійний або плановий характер;
• чи вживалися альтернативні заходи (наприклад, використання генератора або іншого місця роботи);
• чи дотримані терміни подання заяви про неможливість виконання обов'язків;
• чи підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між відключенням і простроченням.

Особлива увага приділяється тому, чи було порушення дійсно неминучим або воно стало наслідком організаційної недбалості.

Якщо обрано механізм п.п. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, суд перевірить дотримання 60-денного терміну та коректність подання заяви. Якщо захист будується на форс-мажорі, суд оцінить наявність сертифіката ТПП та відповідність ситуації критеріям надзвичайності та непередбачуваності.

Типові помилки, що знижують шанси на успіх
Практика показує, що негативний результат часто пов'язаний не з відсутністю підстав для захисту, а з процесуальними прорахунками. До таких помилок належать:

• відсутність офіційних підтверджень відключень;
• пропуск строків подання заяви або скарги;
• суперечлива аргументація;
• відсутність посилань на нормативні положення;
• спроба посилатися на загальний факт війни без конкретизації обставин.

Судовий захист вимагає системності. Розрізнені доводи без доказової бази, як правило, не переконують суд.

Чому питання РРО/ПРРО і терміналів у блекауті залишається гострим

Висновки

1. Блекаут сам по собі не звільняє від штрафів. Відсутність електроенергії не дає автоматичного імунітету від відповідальності за несвоєчасну сплату податків або ЄСВ. Звільнення можливе тільки через передбачені законом механізми.
2. Принцип відсутності вини найбільш ефективно працює для адмінштрафів за КУпАП. Зокрема, щодо штрафів, що накладаються на директора або бухгалтера (ст. 163, 163⁴, 165 КУпАП). Для фінансових санкцій за ПКУ цей принцип застосовується обмежено і частіше призводить лише до зменшення штрафу.
3. Механізм неможливості виконання податкових обов'язків (п.п. 69.1 підрозділ 10 розділ ХХ ПКУ) застосовується тільки до податків за ПКУ і вимагає подання заяви та доказів у межах 60-денного терміну після відновлення можливості виконання. До ЄСВ цей механізм не застосовується.
4. Форс-мажор (п.п. 112.8.9 ПКУ) може бути підставою для звільнення від штрафів за ПКУ та адмінсанкцій, але вимагає підтвердження (сертифікат ТПП) і доказів причинно-наслідкового зв'язку. Щодо штрафів і пені за ЄСВ його застосування вкрай проблематичне.
5. ЄСВ — найбільш жорстка зона ризику. Закон № 2464 не містить норми про вину або форс-мажор, тому захиститися від штрафу і пені значно складніше.
6. Ключове значення має доказова база. Необхідно підтвердити саме аварійний характер відключення і реальну неможливість своєчасної сплати.
7. Без активних процесуальних дій захист неможливий. Платник повинен подавати заперечення, заяви, скарги і при необхідності звертатися до суду.

Головний висновок: захист можливий, але тільки при грамотній правовій позиції, дотриманні термінів і готовності відстоювати свої інтереси в адміністративному або судовому порядку.