Припинення діяльності ФОП: як правильно звільнити працівників

20 листопада 2025

Припинення ФОП ≠ автоматичне припинення трудових відносин

ФОП (фізична особа-підприємець) — це не окрема юридична особа, а статус, що надає фізичній особі право вести господарську діяльність. При цьому суб'єктом правовідносин завжди залишається сама фізична особа.

Це означає, що навіть після зняття з реєстрації ФОП людина продовжує існувати як громадянин, і її зобов'язання за укладеними договорами — в тому числі трудовими — нікуди не зникають.

Змінюються тільки податковий режим і порядок ведення бізнесу, але не правосуб'єктність роботодавця. Отже, якщо підприємець не розірвав трудові договори до закриття ФОП, вони продовжують діяти і після припинення реєстрації.

Такий висновок підтверджений постановою Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц, де суд зазначив: припинення підприємницької діяльності не припиняє зобов'язання фізичної особи за раніше укладеними договорами, оскільки вона залишається тим самим суб'єктом права.

Судова практика: чим ризикує колишній ФОП, якщо не звільнив працівників правильно

Порушення процедури звільнення можуть обернутися серйозними фінансовими наслідками. Так, у постанові Запорізького апеляційного суду від 09.09.2020 у справі № 335/624/19 суд визнав неправомірним звільнення працівника ФОП, оскільки підприємець порушив встановлений законом строк повідомлення.

В результаті суд змінив дату звільнення, яка припала вже на період після припинення діяльності, і зобов'язав колишнього підприємця виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Цей приклад демонструє, що закриття ФОП не звільняє від трудових зобов'язань. Тому всі кадрові питання повинні бути вирішені до моменту припинення підприємницької діяльності. Якщо договори реєструвалися в центрі зайнятості, необхідно також зняти їх з реєстрації.

Правові підстави для звільнення співробітників при припиненні ФОП

При вирішенні питання про правомірну підставу звільнення потрібно виходити з норм КЗпП.

Основна підстава — пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП

Ця норма передбачає можливість розірвання трудового договору в разі ліквідації підприємства, установи або організації. Хоча ФОП не є підприємством в класичному розумінні, судова практика допускає застосування цієї підстави до випадків припинення підприємницької діяльності.

Такий підхід підтверджений низкою рішень судів, зокрема:

• рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.05.2023 р. у справі № 227/44/23;
• рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.03.2023 р. у справі № 478/189/23.

Суди зазначають, що припинення діяльності ФОП за своєю суттю еквівалентне ліквідації підприємства, оскільки припиняються трудові правовідносини з працівниками, а господарська діяльність більше не ведеться.

Альтернативні підстави

Крім п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудові відносини можна припинити і за іншими нормами:

• за згодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
• за ініціативою працівника (ст. 38 КЗпП);
• за п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП — якщо припинення діяльності пов'язане з мобілізацією підприємця.

Однак перші два способи застосовні тільки за добровільної згоди працівників, що не завжди можливо. До того ж такі підстави не передбачають обов'язкової виплати вихідної допомоги. Тому найбільш універсальний і безпечний варіант — звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку з припиненням діяльності ФОП.

Працівники, які користуються додатковим захистом від звільнення

Деякі категорії співробітників мають підвищені гарантії при розірванні трудового договору. Розглянемо їх окремо.

Мобілізовані або ті, хто проходить військову службу працівники
Відповідно до ч. 3 і 5 ст. 119 КЗпП за такими працівниками зберігаються місце роботи і посада. Звільнити їх з ініціативи роботодавця можна тільки при повному припиненні діяльності ФОП, і то виключно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

При цьому звільнення з інших підстав (наприклад, за прогул або за скороченням) заборонено.

Якщо ж сам працівник подає заяву — за власним бажанням або за згодою сторін — звільнення допустиме.

Працівники, які мають дітей, та вагітні жінки
Стаття 184 КЗпП забороняє звільнення:

• вагітних жінок;
• жінок з дітьми до 3 років (до 6 років при відпустці по догляду);
• одиноких матерів, які виховують дитину до 14 років або дитину з інвалідністю.

Виняток — повна ліквідація підприємства (у нашому випадку — припинення ФОП), коли звільнення допускається, але за умови обов'язкового подальшого працевлаштування.

Положення ст. 186-1 КЗпП поширюють ці гарантії і на інших осіб: батьків-одинаків, опікунів, прийомних батьків і батьків-вихователів.

Якщо такі працівники не погоджуються на звільнення за згодою сторін, єдиним законним виходом залишається звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2018 р. у справі № 911/3259/16 уточнив: обов'язок щодо працевлаштування таких працівників покладається на власника тільки в разі реорганізації юридичної особи, коли є правонаступник. Якщо ж правонаступництва немає, їх працевлаштуванням займається державна служба зайнятості.

Ця позиція підтверджена і Київським апеляційним судом (постанова від 10.11.2020 р. у справі № 753/7474/19): якщо підприємець припиняє діяльність без правонаступника, він не несе обов'язку забезпечити нове місце роботи — цим займається центр зайнятості.

Неповнолітні співробітники
Працівників віком до 18 років можна звільнити з ініціативи керівника лише за згодою районної (міської) служби у справах дітей.

Якщо звільнення відбувається за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, формально потрібно забезпечити їх працевлаштування. Але якщо ФОП ліквідується, а правонаступника немає, обов'язок щодо подальшого працевлаштування також покладається на службу зайнятості, а не на самого підприємця.

Покроковий порядок звільнення працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП

Щоб уникнути порушень, підприємцю варто діяти системно.

Крок 1. Прийняття рішення про припинення діяльності

Видається розпорядження (наказ) про намір припинити підприємницьку діяльність і необхідність розірвати трудові договори з працівниками. Документ повинен бути оформлений не пізніше ніж за два місяці до запланованого звільнення.

Крок 2. Повідомлення працівників

Кожного співробітника необхідно попередити персонально і письмово не менше ніж за 2 місяці до дати звільнення (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП).

Термін відраховується з дня ознайомлення працівника з повідомленням. У разі відмови підписати — складається акт про відмову від підпису за участю свідків.

Якщо працівник просить письмово скоротити строк попередження, звільнення може бути проведено раніше, але при цьому зберігається право на вихідну допомогу (лист Мінсоцполітики від 15.02.2012 р. № 18/06/186-12).

Крок 3. Повідомлення центру зайнятості

Якщо планується звільнення 20 і більше працівників, ФОП зобов'язаний подати до центру зайнятості форму № 4-ПН, затверджену наказом Мінекономіки від 18.03.2021 р. № 563. Це також слід зробити за 2 місяці до звільнення.

Якщо працівників менше 20, повідомлення не потрібне.

(Профспілкова участь зазвичай не розглядається, оскільки у працівників ФОП профспілки зустрічаються вкрай рідко).

Крок 4. Видання наказу про звільнення

Оформляється розпорядження про припинення трудових відносин з кожним співробітником на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Важливо: ч. 3 ст. 40 КЗпП дозволяє звільнення працівників під час хвороби або відпустки при ліквідації підприємства. Цією нормою може скористатися і підприємець, який припиняє діяльність.

Розрахунки та виплати при звільненні

У день звільнення ФОП зобов'язаний провести повний розрахунок з працівником, включаючи:

• заробітну плату за фактично відпрацьований час;
• компенсацію за невикористані відпустки (щорічні та «дитячі»);
• лікарняні (якщо працівник тимчасово непрацездатний);
• вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Якщо відпустка була надана авансом, утримання із зарплати не проводяться (п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП), оскільки звільнення відбувається на підставах, зазначених у цій нормі.

Якщо на момент розрахунку підприємець вже знятий з реєстрації, а листок непрацездатності оформлений пізніше, допомогу виплачує територіальний орган ПФУ за місцем реєстрації підприємця або за місцем проживання працівника.

Також слід погасити інші заборгованості перед працівником (наприклад, за відрядними витратами).

Порядок розрахунку та оформлення звільнення

Всі суми повинні бути виплачені в день звільнення (ст. 116 КЗпП). Якщо працівник відсутній, розрахунок проводиться не пізніше наступного дня після пред'явлення ним вимоги про виплату.

Працівникові письмово повідомляються суми та структура виплат (зарплата, компенсації, вихідна допомога тощо).

У день звільнення ФОП зобов'язаний:

• видати копію наказу (розпорядження) про звільнення;
• на вимогу працівника — внести запис до трудової книжки (ч. 1 ст. 47 КЗпП).

Якщо працівник відсутній, ці документи можна надіслати рекомендованим листом з описом вкладення. При цьому, якщо розрахунок не проведено, до листа додається вимога про явку для отримання коштів.

Особливий випадок: призов ФОП під час процедури звільнення

Якщо підприємця мобілізували до закінчення звільнення працівників, він зобов'язаний провести розрахунки, видати накази та повідомлення протягом місяця після звільнення з військової служби (ч. 3 ст. 47 КЗпП).

Товарні залишки у ФОП, який завершує діяльність

Підсумкові висновки

1. Припинення реєстрації ФОП не тягне за собою автоматичного припинення трудових договорів.
2. Усі звільнення необхідно оформити до дати зняття з реєстрації та на підставах, передбачених КЗпП.
3. Найбільш надійна підстава — п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП (ліквідація/припинення діяльності).
4. Слід дотримуватися двомісячного строку повідомлення, коректно оформити накази та повідомлення, подати форму 4-ПН при масовому звільненні.
5. Працівникам необхідно виплатити зарплату, компенсацію за відпустки, вихідну допомогу та інші належні суми.
6. Для захищених категорій (вагітні, батьки з дітьми, неповнолітні, мобілізовані) діють додаткові гарантії, але звільнення допускається при повному припиненні ФОП.
7. Якщо підприємець мобілізований, завершити розрахунки він повинен протягом місяця після демобілізації.