Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника
06 березня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці
Уряд посилює відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань.
У Верховній Раді України зареєстровано урядовий Законопроект №15043 від 24.02.26. «Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань». Метою Законопроекту є посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері фінансів. Законопроектом передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), зокрема:
- щодо збільшення строків притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства з фінансових питань (ст. 38 КУпАП);
Так, ст. 38 КУпАП доповнено новою частиною такого змісту: «Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст. 164-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення».
Діяльність ФОП у 2026 році: ліміти доходів, податки, законодавчі зміни
- щодо збільшення штрафів за порушення законодавства з фінансових питань (ст. 164-2 КУпАП).
Так, пропонується за порушення, визначені ст. 164-2 КУпАП, вчинені вперше, застосовувати штраф у розмірі від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні від 8 до 15).За повторне порушення протягом року штраф накладається у розмірі від 60 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні від 10 до 20). Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Звітність по КІК: що і в які терміни потрібно подати у 2026 році.
Пресслужба Державної податкової служби України повідомляє, що у 2026 році контролюючі особи контрольованих іноземних компаній (КІК) повинні подати звітність за 2025 звітний рік у чітко визначені строки: до 2 березня - юридичні особи, до 1 травня - фізичні особи. Ключові терміни:
- для юридичних осіб: звіт за 2025 рік подається до 02.03.26. разом із податковою декларацією з податку на прибуток;
- для фізичних осіб: звіт про КІК за 2025 рік необхідно подати до 01.05.26. одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи.
- повний звіт (якщо подавався скорочений): у разі подання скороченої форми через неможливість вчасно підготувати фінансову звітність КІК, необхідно подати повний звіт до 31.12.26. (за підсумками 2025 року);
- повідомлення про зміни: про кожне набуття, зміну частки або припинення контролю над КІК необхідно повідомити ДПС протягом 60 календарних днів.
До звіту обов’язково додаються завірені копії фінансової звітності КІК. Звіт подається окремо щодо кожної КІК.
Електронний підпис у ФОП
Нові правила документування послуг: парламент ухвалив Закон.
24.02.26. Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому Законопроект №14023 від 08.09.25. «Проект Закону про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо спрощення оформлення первинних документів з надання послуг». Цей документ фактично ставить крапку в дискусіях про доцільність складання актів виконаних робіт (послуг), як єдиного можливого підтвердження господарської операції. Відтепер сторони договору можуть за взаємною згодою не використовувати акти виконаних робіт, а фіксувати факт надання послуг за допомогою інвойсу, підписаного виконавцем, який визнається первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку. Закон не скасовує первинні документи та не знімає контроль, а надає бізнесу право вибору:
- акти виконаних робіт стають необов’язковими;
- сторони можуть і надалі працювати з актами, якщо вважають це за доцільне;
- у разі домовленості між сторонами інвойс, підписаний виконавцем, може використовуватися замість АВР.
Такий підхід відповідає міжнародній практиці: у більшості країн світу та ЄС базовим документом для підтвердження наданих послуг є рахунок-фактура (інвойс), а не окремий акт. За оцінками, скасування обов’язковості АВР дозволить заощадити до 20 млрд грн щороку для українського бізнесу. Прийняті зміни також синхронізують документообіг у внутрішній та зовнішньоекономічній діяльності, спрощують роботу компаній, що працюють з іноземними партнерами, та зменшують бар’єри для експорту послуг. Прийняття Законопроекту №14023 є черговим кроком у напрямі дерегуляції, зменшення бюрократії, створення більш гнучкого й сучасного бізнес-середовища в Україні.
Євроінтеграція у сфері безпечності харчових продуктів: Мінекономіки презентувало Законопроект.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на засіданні Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики презентувало основні положення проекту Закону України «Про імплементацію законодавства Європейського Союзу у сфері санітарних та фітосанітарних заходів». Документ спрямований на приведення національного законодавства у відповідність до норм ЄС у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної та фітосанітарної політики. Потребу в таких змінах відзначила Європейська Комісія за результатами офіційного скринінгу та у звіті про прогрес України за 2025 рік. Законопроект передбачає комплексне оновлення регулювання щодо безпечності харчових продуктів, кормів, здоров’я і благополуччя тварин, матеріалів, що контактують із харчовими продуктами, а також держконтролю та обігу ГМО. Пропонується гармонізувати термінологію та процедури авторизації харчових добавок і новітніх продуктів, запровадити відкритий державний реєстр, посилити вимоги до простежуваності та управління ризиками у харчовому ланцюгу. «Імплементація законодавства ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів - один із ключових кроків на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі. Презентований Законопроект дозволить усунути системні невідповідності, підвищити рівень захисту споживачів і створити зрозумілі правила для бізнесу, що працює на аграрних і харчових ринках», - зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Т. Висоцький.
AI-агент в бухгалтерії
Уряд встановив єдині правила розрахунку середньомісячної зарплати для внеску щодо працевлаштування людей з інвалідністю.
25.02.26. Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №268 «Про затвердження Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю», розроблену Мінсоцполітики. Документ встановлює чіткий механізм обчислення показника середньомісячної заробітної плати (винагороди) на одного працівника за відповідний календарний квартал. Цей показник використовується для визначення розміру внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Порядок визначає:
- чіткі правила обчислення середньомісячної зарплати для внеску;
- перелік виплат, які враховуються, і тих, що не включаються до розрахунку;
- визначення, для яких роботодавців застосовується механізм;
- порядок використання первинних документів та бухгалтерських даних для розрахунку.
Дія цього Порядку поширюється на роботодавців, у яких середньооблікова кількість штатних працівників у календарному кварталі становить вісім і більше працівників і які не виконали встановлений законом норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Прийняття Постанови забезпечить єдиний, прозорий і зрозумілий підхід до розрахунку внеску та сприятиме належній реалізації механізму підтримки працевлаштування осіб з інвалідністю.
ДПСУ оновила «Єдине вікно подання електронної звітності» станом на 27.02.26.
Державна податкова служба України оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.34.2.0 станом на 27.02.26.
Зокрема, додано нові форми №1-ОП, №1-ВП та декларація акцизного податку. Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.25. по 27.02.26. включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.34.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.
Податковий розрахунок: ФОП та самозайняті особи подають звіт щоквартально.
Пресслужба Державної податкової служби України повідомляє, що з 01.01.26. ФОП та особи, які провадять незалежну діяльність, повинні подавати Податковий розрахунок (об’єднану звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ) щокварталу (з розбивкою даних по місяцях кварталу). Граничний термін - 40 календарних днів після завершення кварталу.
Інші податкові агенти (юридичні особи) продовжують звітувати щомісяця (протягом 20 днів після завершення місяця). Для ФОП та самозайнятих осіб граничний термін подання звіту за 1 квартал 2026 року - 11.05.26. Повідомлення із нагадуванням про граничні терміни, які надійшли платникам в Електронний кабінет, були сформовані системою автоматично для форми звітності за місяць. Наразі розроблення нормативних документів щодо затвердження квартальної форми Податкового розрахунку триває. Отже, на сьогодні для ФОП та осіб, які провадять незалежну діяльність, обов’язок подання Податкового розрахунку за місячний термін вже відсутній. Втім, ДПС наголошує, що вже подана місячна звітність опрацьована та завантажена до інформаційних систем.
Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.
Посадовці управління інспекційної діяльності у Запорізькій області роз’яснили, що, відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України (КЗпП), строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі:
- його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором;
- порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору;
- у випадках, передбачених частиною першою ст. 38 КЗпП, а саме коли працівник не може продовжувати роботу через переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу до іншої місцевості, вступ до закладу освіти, неможливість проживання в даній місцевості, підтверджену медичним висновком, вагітність, догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною з інвалідністю, догляд за хворим членом сім’ї, відповідно до медичного висновку, або особою з інвалідністю 1 групи, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом.
Крім того, ст. 4 Закону України №2136-9 від 15.03.22. «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що в зв’язку з веденням бойових дій у районах, де розташовані підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя й здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
