Терміни виплати зарплати: відповідаємо на питання

11 лютого 2026

У 2026 році вимоги до термінів видачі заробітної плати зберігаються в тому ж вигляді, що і в попередні роки. Роботодавець зобов'язаний виплачувати зароблені працівником суми мінімум двічі протягом місяця, дотримуючись розриву між виплатами не більше 16 календарних днів, а також кінцевого терміну — не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який нараховується виплата. Ці вимоги закріплені в ст. 115 Кодексу законів про працю України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР.

Типовий механізм виплати — це перерахування авансу за першу половину місяця та остаточного розрахунку за весь місяць. Незважаючи на поширеність, дана схема викликає безліч питань, особливо при визначенні конкретних дат і застосуванні вимог про 16-денний інтервал. Далі детально розібрані практичні нюанси.

Встановлення дат виплати зарплати в локальних актах: період або конкретні числа?

Поширене питання — чи можна в колективному договорі, положенні про оплату праці або правилах внутрішнього трудового розпорядку вказати не чіткі дати, а діапазони, наприклад: «виплата авансу з 16-го по 22-е», а зарплати — «з 1-го по 7-е».

Норми ст. 115 КЗпП та ст. 24 Закону про оплату праці говорять про те, що терміни виплати повинні бути зафіксовані в колективному договорі або іншому локальному акті підприємства. Однак законодавець встановлює імператив: датою виплат повинна бути конкретна календарна дата, а не часовий проміжок.

Чому потрібні саме фіксовані дати?

1. Трудове законодавство прив'язує зобов'язання роботодавця до певних критичних точок.
2. Держава вимагає встановити конкретні дні виплат і забезпечити інтервал між ними не більше 16 днів.
3. При вказівці періоду дата фактичної виплати стає плаваючою, що може призвести до перевищення допустимого 16-денного розриву.
4. Визначеність дат — це юридичний захист роботодавця, оскільки під час перевірки інспектор праці буде звіряти виплати саме з встановленими днями, а не з умовним інтервалом, який складно контролювати.

Таким чином, використання формулювань «протягом періоду» суперечить суті законодавства і створює ризики.

Якщо колективного договору немає або він посилається на інший внутрішній документ, конкретні дати повинні бути відображені в:

• Положенні про оплату праці;
• Правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Формальне закріплення конкретних дат — обов'язкова умова, а не декоративна деталь.

Як роботодавцю вибрати дати виплат: що говорить закон і як враховувати місяці різної тривалості

Правила прості, але вимагають уважності:

• зарплату виплачують не рідше двох разів на місяць;
• інтервал між цими двома виплатами повинен бути не більше 16 календарних днів;
• остаточний розрахунок виплачується не пізніше 7 днів після кінця місяця;
• аванс не може бути виплачений пізніше 22-го числа.

Складність виникає через те, що місяці мають різну тривалість — 28, 29, 30 або 31 день. Розділити місяць рівно навпіл неможливо, тому бухгалтер повинен дотримуватися балансу між 16-денним лімітом і 7-денним терміном виплат.

Безпечні орієнтири дат

Нижче наводяться перевірені практикою варіанти оформлення:

Універсальне правило семиденного терміну

Закон дає роботодавцю чітку формулу:

виплата повинна бути проведена не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який вона нарахована.

Звідси:

• якщо перша половина місяця закінчується 15 числа → крайній термін виплати авансу — 22-е число;
• друга половина триває до останнього дня місяця → зарплату можна виплатити до 7-го числа наступного місяця.

Будь-яке порушення цих термінів фіксується інспекцією праці як порушення законодавства про працю.

Чи дозволена щотижнева виплата заробітної плати і як її правильно документувати

Багато роботодавців прагнуть підвищити привабливість умов праці і задають питання: чи можна видавати зарплату частіше, ніж двічі на місяць? Наприклад, раз на тиждень.

Закон допускає більш часті виплати

Ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці встановлюють нижній поріг: «не рідше двох разів на місяць».

Ця фраза означає наступне:

• роботодавець не має права зменшувати частоту (наприклад, платити один раз на місяць — заборонено);
• але він може збільшити частоту виплат — чотири рази на місяць, раз на тиждень, раз на десять днів тощо.

Ця позиція підтверджена листом Мінсоцполітики від 23.07.2018 № 1305/0/101-18/28.

Однак залишаються обов'язкові загальні правила:

1. У будь-якій схемі все одно потрібно дотримуватися інтервалу в 16 календарних днів між виплатами, що відносяться до одного розрахункового періоду.
2. Кожна виплата повинна бути здійснена не пізніше ніж через 7 днів після закінчення конкретного періодуроботи.
3. Частота повинна бути чітко закріплена у внутрішніх документах.

Як оформити щотижневу виплату

Будь-які терміни, в тому числі щотижневі, повинні бути зафіксовані:

• у колективному договорі;
• у Положенні про оплату праці — якщо колективний договір відсутній;
• іноді — у трудовому договорі, якщо графік індивідуальний.

Без фіксації в документах щотижневі виплати будуть вважатися порушенням.

Бухгалтерські та податкові наслідки більш частих виплат

Чим частіше видається зарплата, тим вище навантаження на бухгалтерію. Кожна виплата означає:

• розрахунок фактично заробленої суми;
• нарахування ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб, ЄСВЄдиний соціальний внесок та військового збору;
• передачу документів до банку або видачу готівки;
• депонування невиданих сум;
• обов'язкове перерахування податків в момент кожної виплати.

Деякі зарплатні проекти банків можуть обмежувати часте вивантаження платіжних відомостей, тому потрібно перевіряти умови договору з банком.

Чи може працівник вимагати виплату зарплати один раз на місяць і відмовитися від авансу

На практиці співробітники часто просять роботодавця «не дробити» зарплату на аванс і остаточний розрахунок, щоб отримати всю суму одразу. Іноді навіть подають заяви з проханням скасувати виплату авансу.

Роботодавцю важливо розуміти: задовольнити таке прохання не можна, незалежно від того, наскільки наполегливий працівник.

Чому не можна виконати прохання працівника?

Згідно зі ст. 9 КЗпП будь-які умови, що погіршують становище працівника порівняно з державними гарантіями, є нікчемними.

Оскільки законодавець зобов'язує роботодавця платити мінімум двічі на місяць, відмова від авансу є порушенням державної соціальної гарантії.

Відповідальність роботодавця

Якщо інспекція праці виявить, що зарплата фактично видається раз на місяць, і навіть якщо у роботодавця є письмові заяви працівників, це ніяк не зменшить відповідальність.

Наслідки:

• штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за порушення «інших вимог трудового законодавства» (ст. 265 КЗпП);
• адміністративний штраф для посадових осіб — від 510 до 1700 грн (ст. 41 КУпАП).

Тобто роботодавець, який погодився платити раз на місяць, свідомо йде на порушення.

Як діяти, якщо працівник відмовляється отримувати аванс

Алгоритм залежить від способу виплати:

Безготівкова виплата на банківську картку

• роботодавець нараховує аванс і перераховує його разом з усіма;
• з моменту передачі платіжного доручення в банк або моменту зарахування на рахунок зобов'язання вважається виконаним;
• відмова працівника не має правового значення.

Готівкова виплата в касі підприємства

• аванс нараховується і включається в розрахункову та платіжну відомості;
• гроші видаються з каси у встановлені терміни (зазвичай 3 робочих дні);
• якщо працівник не приходить — сума депонується;
• депонований аванс можна отримати або за першою вимогою, або разом із зарплатою.

Така процедура повністю знімає з роботодавця ризики порушення термінів виплати.

Електронний трудовий договір: готуються законодавчі зміни

1. Внутрішні нормативні документи підприємства повинні містити чітко визначені дати виплат, а не періоди. Використання «діапазонів» призводить до можливого перевищення 16-денного інтервалу.
2. Граничні дати виплат: аванс — до 22-го числа, остаточна заробітна плата — до 7-го числа наступного місяця.
3. Виплата зарплати один раз на місяць — жорстке порушення, і письмова заява працівника не може бути законною підставою для зміни періодичності.
4. Закон дозволяє виплачувати зарплату частіше двох разів на місяць, аж до щотижневих виплат, за умови, що порядок закріплений документально і дотримані вимоги щодо термінів і податкових нарахувань.