Утримання із заробітної плати: що потрібно знати бухгалтеру

27 серпня 2025

Основні види утримань

Всі утримання із зарплати можна умовно розділити на дві категорії:

• податкові — передбачені Податковим кодексом України;
• неподаткові — ґрунтуються на інших нормах законодавства.

Податкові утримання

Податкові утримання роботодавець зобов'язаний проводити відповідно до закону. До них належать:

• податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18% від загальної суми доходу (ст. 167.1 ПКУ);
• військовий збір — 1,5% від доходу (пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ці утримання здійснюються з «брудної» заробітної плати (до оподаткування) і проводяться незалежно від бажання працівника.

Неподаткові утримання

Неподаткові утримання допускаються:

• з ініціативи роботодавця (у строго визначених законом випадках);
• за письмовою згодою працівника;
• за судовими рішеннями та виконавчими документами.

Приклади: стягнення аліментів, відшкодування збитків, повернення позик, компенсація надміру виплаченої зарплати або авансу.

Нюанси проведення неналогових утримань

Суворо за законом — тільки допустимі підстави

Ст. 127 КЗпП України чітко обмежує перелік випадків, в яких роботодавець може утримувати кошти без згоди працівника:

• повернення авансу або переплати по зарплаті внаслідок арифметичної помилки;
• неповернені кошти, видані на відрядження або господарські потреби;
• утримання за невідпрацьовані дні відпустки при звільненні (ст. 136 КЗпП);
• відшкодування збитків, заподіяних працівником підприємству.

Примусове утримання з інших підстав (наприклад, за запізнення, порушення дрес-коду, втрату довіри тощо) заборонено, навіть якщо такі санкції передбачені внутрішніми документами або колективним договором.

Джерело: Лист Мінсоцполітики від 22.09.2014 № 243/13/116-14.

Утримання за наявності добровільної згоди

Якщо працівник добровільно виявляє бажання покрити заборгованість перед роботодавцем — навіть поза переліком ст. 127 КЗпП — це можливо. Але обов'язково потрібно отримати письмову заяву від працівника, в якій чітко вказана сума, дата і підстава для утримання. Без цього — високий ризик визнання дії незаконною.

Документальне оформлення

Підстави для утримань фіксуються в кадрових або фінансових документах:

• у разі судового рішення — виконавчий лист;
• за ініціативою роботодавця — внутрішній акт (наприклад, службова записка, розрахунок утримання);
• при добровільній згоді — заява працівника;
• при відшкодуванні збитків — акт інвентаризації або висновок комісії.

Всі утримання повинні бути відображені в розрахунковій відомості (ф. № П-6), а також в бухгалтерських документах підприємства.

Обмеження щодо утримань

Перелік виплат, з яких заборонені утримання
Згідно зі ст. 129 КЗпП та ч. 4 ст. 26 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР, утримання не можуть здійснюватися з таких виплат:

• допомога по вагітності та пологах;
• допомога на лікування;
• допомога на поховання;
• відрядження та компенсація за переїзд;
• вихідна допомога при звільненні;
• одноразова неоподатковувана матеріальна допомога;
• виплати у зв'язку з інвалідністю.

Додатково перелік таких сум закріплений у ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Обмеження щодо суми утримання
Ст. 128 КЗпП визначає граничні розміри утримань із заробітної плати:

• за загальним правилом — не більше 20% зарплати «на руки»;
• якщо кілька виконавчих документів — до 50%;
• при стягненні аліментів на неповнолітніх або відбуванні виправних робіт — до 70%.

Ці норми діють для кожного окремого розрахункового періоду (місяця) і не поширюються на випадки добровільної заяви працівника (там можливі утримання навіть у розмірі 100%).

Приклад: якщо зарплата працівника після оподаткування становить 10 000 грн, максимум, який можна утримати з ініціативи роботодавця, — 2 000 грн. Якщо утримання за виконавчим документом — до 5 000 грн.

Якщо загальна сума боргу перевищує допустимий місячний ліміт — залишок стягується в наступних періодах, до повного погашення.

Судова практика та відповідальність

Якщо роботодавець порушує правила утримань — це може бути оскаржено працівником у суді. Згідно з ч. 3 ст. 233 КЗпП, працівник має право оскаржити дії роботодавця протягом одного року з моменту, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Приклад судового рішення: Постанова ВС від 02.12.2021 у справі № 760/14237/19 — суд визнав незаконним утримання із зарплати, оскільки не було заяви працівника і не було підстави в КЗпП.

Звільнення під час тимчасової непрацездатності: правові рамки та особливості оформлення

1. Роботодавець має право утримувати податки і збори в обов'язковому порядку, а також проводити неподаткові утримання, але тільки в межах, встановлених законом.
2. Примусові утримання можливі виключно на підставах, передбачених ст. 127 КЗпП. Всі інші — тільки за письмовою згодою працівника.
3. Утримання неможливі з окремих видів виплат — перелік закріплений у кількох законах.
4. Розмір утримання не повинен перевищувати встановлені межі, крім випадків добровільної письмової згоди працівника.
5. При порушенні порядку утримань працівник має право звернутися до суду і вимагати повернення утриманих коштів.