Військовозобов'язані-порушники: прийняття на роботу, бронювання та звільнення

19 листопада 2025

На кого поширюються послаблення

Всі зміни, передбачені Законом № 4630, стосуються тільки тих підприємств, установ і організацій, які визнані критично важливими:

• для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань;
• для підтримки функціонування економіки та життєзабезпечення населення в особливий період — саме в сфері оборонно-промислового комплексу.

Такі суб'єкти далі будемо називати підприємствами, критично важливими для ОПК.

На інші підприємства, навіть ті, що мають статус «критично важливих», але не належать до оборонної галузі, а також на фізичних осіб-підприємців (ФОП) нові норми не поширюються

Прийняття на роботу військовозобов'язаних-порушників

Закон № 4630 доповнює ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136) новою частиною 3.

Вона дозволяє підприємствам, що мають критичне значення для ОПК, укладати трудові договори з військовозобов'язаними, які:

• не мають військово-облікових документів (ВОД) або мають їх з порушеннями;
• не перебувають на військовому обліку;
• не уточнили персональні дані, передбачені п.п. 1 п. 2 розд. ІІ Закону України від 11.04.2024 р. № 3633-ІХ;
• перебувають у розшуку за порушення законодавства про військовий облік, оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Таких осіб документ визначає як військовозобов'язаних-порушників.

Згідно з новою нормою, трудовий договір з ними може бути укладено на період випробування при прийомі на роботу, і це не буде вважатися порушенням оборонно-мобілізаційного законодавства з боку роботодавця.

Звільнення від ризиків штрафів

Наразі п. 34 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 05.01.2023 р. № 1487 (далі — Порядок № 1487), вимагає, щоб прийняття на роботу призовників, військовозобов'язаних та резервістів відбувалося тільки після їх постановки на облік у відповідних ТЦК (або органах СБУ, розвідорганах). Порушення цієї норми тягне за собою адміністративну відповідальність посадових осіб.

Після набрання чинності Законом № 4630 підприємства, критично важливі для ОПК, зможуть тимчасово приймати на роботу військовозобов'язаних без ВОД і без постановки на облік у ТЦК, не побоюючись штрафів.

Однак послаблення не поширюється на призовників і резервістів.

Кабмін, мабуть, повинен буде протягом місяця з моменту опублікування нового закону внести зміни і в Порядок № 1487.

Як бути з КЗпП

Стаття 24 КЗпП, як і раніше, зобов'язує громадянина при прийомі на роботу надати ВУД.

Оскільки Кодекс не відноситься до оборонно-мобілізаційного законодавства, формально залишається ризик штрафу Держпраці за порушення вимог трудового законодавства (1 мінімальна зарплата).

Однак очікується, що контролюючі органи будуть враховувати комплексну норму нової частини 3 ст. 2 Закону № 2136 і не будуть карати роботодавців, які діють в рамках нових правил.

Випробувальний термін: обов'язковий чи ні?

Згідно зі ст. 26 КЗпП, умова про випробування при прийнятті на роботу вводиться за згодою сторін для перевірки відповідності працівника дорученої посади.

Проте, з тексту абзацу 2 нової частини 3 ст. 2 Закону № 2136 випливає, що військовозобов'язаних-порушників можна приймати тільки за умови встановлення випробувального терміну.

Таким чином, випробування стає обов'язковим елементом їх працевлаштування, хоча логічний зв'язок між порушенням військового обліку та перевіркою професійної придатності залишається неочевидним.

Вважається, що цей момент вимагає офіційних роз'яснень.

Тривалість випробування

Перша частина нової норми встановлює:

випробувальний термін при прийомі на роботу військовозобов'язаних на підприємствах, критично важливих для ОПК, не може перевищувати 45 календарних днів.

Важливо, що обмеження стосується всіх військовозобов'язаних, а не тільки порушників.

У загальному порядку, за ст. 27 КЗпП, випробувальний термін не повинен перевищувати:

• 1 місяця — для робітників;
• 3 місяців (або 6 місяців за згодою профкому) — для інших працівників.

Отже, на оборонних підприємствах граничний строк випробування становитиме:

• 1 місяць — для робітників;
• до 45 днів — для всіх інших категорій.

Для осіб, які не є військовозобов'язаними, діють загальні норми КЗпП.

Бронювання військовозобов'язаних-порушників

Головна мета Закону № 4630 — полегшити процедуру бронювання фахівців, яких підприємства не встигають захистити від мобілізації до оформлення документів.

Тепер зміни вносяться до п. 4 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-VII.

Після набрання законом чинності підприємства, критично важливі для ОПК, зможуть бронювати військовозобов'язаних-порушників незалежно від кількості вже заброньованих співробітників.

Іншими словами, такі особи бронюються понад встановлений ліміт, якщо він є.

Термін і обмеження

Термін пільгового бронювання військовозобов'язаного-порушника становить не більше 45 календарних днів з дня укладення трудового договору.

Надається воно не частіше одного разу на рік.

Виникає практичне питання: як роботодавцю визначити, чи не користувався кандидат цією пільгою раніше?

Поки єдиний механізм перевірки відсутній, але до першого застосування закону проблема не буде актуальною — всі бронювання відбуватимуться вперше.

Відповідальність залишається

Бронювання не звільняє військовозобов'язаного-порушника від адміністративної відповідальності за раніше вчинені порушення.

Якщо штраф вже накладено — його потрібно сплатити, а потім звернутися до ТЦК для усунення порушень (постановка на облік, уточнення даних тощо).

Задум законодавця очевидний: протягом 45 днів пільгового бронювання працівник повинен узаконити свій статус і привести документи в порядок.

Якщо це виконано — згодом він може бути заброньований у загальному порядку, вже в межах ліміту підприємства.

Звільнення військовозобов'язаних-порушників

Закон № 4630 доповнює ст. 5 Закону № 2136 новою частиною 4.

Вона дозволяє роботодавцю звільнити військовозобов'язаного-порушника, прийнятого на підприємство, критично важливе для ОПК, якщо той протягом терміну пільгового бронювання не привів свої військово-облікові документи у відповідність із законом.

Що важливо знати?

1. Мова йде саме про порушників, прийнятих за новою процедурою. Якщо співробітник вже після працевлаштування порушив військовий облік — підстав для звільнення за цією нормою немає.
2. Звільнення допускається, але не є обов'язком роботодавця.
3. КЗпП не містить окремої підстави для звільнення за неврегульований військовий облік. Неясно, на яку статтю посилатися при оформленні наказу — на нову частину 4 ст. 5 Закону № 2136 або на загальні норми КЗпП.

Можна припустити, що введення обов'язкового випробувального терміну мало спростити звільнення, адже його тривалість збігається з періодом пільгового бронювання — 45 днів.

Однак юридично неприведення ВУД до ладу не відноситься до непроходження випробування, оскільки перевірка відповідності посаді не пов'язана з військовим обліком.

Отже, звільнити такого працівника за п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП (непроходження випробування) не можна.

Це питання, ймовірно, стане предметом майбутніх роз'яснень і судових спорів.

Практичне застосування нових правил

1. Прийняття на роботу
Навіть після набрання чинності Законом № 4630 рекомендується уникати прийняття осіб без ВУД, оскільки норма не поширюється на резервістів, а відрізнити їх від військовозобов'язаних без документа важко.

Найбільш безпечним варіантом буде строковий трудовий договір.

Він дозволяє звільнити працівника за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП — у зв'язку із закінченням строку договору, без необхідності вдаватися до нової спірної норми про звільнення порушника.

Терміновість можна обґрунтувати положенням абз. 2 ч. 2 ст. 2 Закону № 2136, що дозволяє роботодавцям укладати строкові договори для оперативного залучення персоналу під час воєнного стану.

2. Випробувальний строк
Щоб дотриматися вимог частини 3 ст. 2 Закону № 2136, умову про випробування (до 45 днів) слід включити до трудового договору.

Краще, якщо строк випробування буде дорівнювати строку самого договору — це знизить ризики спору.

Нагадаємо: у мирний час (ч. 3 ст. 26 КЗпП) забороняється встановлювати випробування при укладенні строкового договору строком до 12 місяців, але в період воєнного стану це обмеження не діє.

3. Бронювання
Після укладення договору підприємство може оформити пільгове бронювання на 45 днів — за умови, що працівник раніше не користувався цією пільгою в поточному році.

Якщо за час бронювання співробітник врегулює свій статус і якісно виконує обов'язки, звільнення після закінчення договору не буде потрібно — він продовжить роботу, а трудовий договір стане безстроковим.

Після зняття обмежень такого працівника можна буде забронювати в загальному порядку.

Механізм, передбачений Законом № 4630, потенційно застосовується і до вже працюючих військовозобов'язаних, у яких виявлено порушення обліку: їх можна звільнити і прийняти заново — вже з пільговим бронюванням на 45 днів, щоб вони встигли усунути порушення і отримати звичайне бронювання.

4. Звільнення
Якщо все ж прийнято рішення припинити трудові відносини, зробити це можна:

• після закінчення терміну трудового договору — п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП;
• або за п. 11 ч. 1 ст. 40 КЗпП — у разі невідповідності займаної посади в період випробування.

До отримання офіційних роз'яснень не рекомендується звільняти працівників з посиланням на невідповідність ВУД вимогам оборонного та мобілізаційного законодавства.

Відповідальна особа за ведення військового обліку: де пройти навчання та хто це оплачує

Закон № 4630-ІХ відкриває можливість для критично важливих підприємств ОПК залучати до роботи військовозобов'язаних, які порушили військовий облік, тимчасово бронювати їх на 45 днів і при необхідності припиняти трудові відносини за спрощеною процедурою.

Водночас багато питань — від взаємодії з КЗпП до оформлення звільнень — потребують уточнень з боку державних органів.

До появи офіційних роз'яснень роботодавцям варто проявляти обережність: укладати строкові договори, фіксувати випробування та уважно стежити за строками бронювання.