Коли податківці не виводять з переліку ризикових: звернення до суду

01 липня 2025

Порядок звернення до суду

Термін подання позову
Термін подання позовної заяви залежить від того, чи використовувалася адміністративна процедура оскарження через центральну комісію. Керуватися при цьому потрібно не ПКУ, а положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). 

Така позиція підтверджена Верховним Судом (див., наприклад, постанови від 23.01.2025 у справі № 380/9517/23 та від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020), яку підтримує і ДНС (див. БЗ 101.18).

Зокрема, стаття 122 КАСУ встановлює такі строки:

• 6 місяців — для випадків, коли адміністративне оскарження не використовувалося. Відлік йде з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (найчастіше — з дати отримання оскаржуваного рішення).
• 3 (або 6) місяців — якщо звернення до суду відбулося після адміністративної скарги. Якщо платник отримав рішення за своєю скаргою, то строк — 3 місяці з дня отримання. Якщо рішення не надійшло, а скарга подана — 6 місяців з дати подання скарги (ч. 4 ст. 122 КАСУ).

Формально, якщо фіскали не надіслали рішення за адмінскаргою, то вважається, що вона задоволена в повному обсязі (див. п. 16 Порядку оскарження № 1165*). Однак на практиці автоматичного задоволення, як правило, не відбувається, і податківці зазвичай все ж надсилають свої рішення вчасно.

*Порядок розгляду скарг про відмову в реєстрації ПН/РК, незгоду з визначенням критеріїв ризиковості, затверджений постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019.

При цьому важливо пам'ятати: терміни подання позовів не призупиняються. Але якщо пропуск терміну пов'язаний з поважними причинами, суд має право їх поновити (ч. 1 ст. 121 КАСУ). У цьому випадку слід вказати причини пропуску в позові або подати відповідне клопотання.

Вибір суду

Позов подається до окружного адміністративного суду, обраного позивачем:

• за місцем знаходження позивача (платника ПДВПодаток на додану вартість ) або
• за місцем знаходження відповідача (територіальний орган ДНС).

Найчастіше один і той же окружний адмінсуд обслуговує обидві сторони. Але якщо крім оскарження рішення про ризиковість позивач вимагає скасувати відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) і зареєструвати їх, можливі нюанси у визначенні компетентного суду.

Важливо для киян: у столиці розглядом таких справ займається Київський окружний адміністративний суд (замість скасованого ОАСК). Це закріплено в Законі України № 2825-ІХ від 13.12.2022. Слід враховувати це при оформленні документів.

Способи подання позову

Позовну заяву можна надіслати:

• у паперовій формі;
• поштою рекомендованим листом з описом вкладень;
• безпосередньо до канцелярії суду;
• в електронній формі через систему «Електронний суд» (потрібна КЕП і реєстрація на порталі). Рекомендуємо при цьому користуватися офіційною інструкцією.

Що включати в позов?

Вимоги до змісту позовної заяви перелічені в ст. 160 КАСУ. Якщо подаєте позов в електронному вигляді — необхідно коректно заповнити відповідні поля в «Електронному суді».

Кого вказувати в якості відповідача?

Відповідачем виступає головне управління ДПС (по області, м. Києву або Офісу великих платників). Комісії при цих органах не мають повноважень суб'єктів влади (див. п. 7 ч. 1 ст. 4 КАСУ, а також п. 2 Порядку № 1165).

Якщо ви також хочете оскаржити відмову в реєстрації ПН/РК — до відповідачів додається ДНС України.

Формулювання вимог

Основні вимоги, які можна заявити:

• Визнати протиправним і скасувати рішення комісії ДНС про визнання платника ризиковим.
• Виключити платника зі списку ризикових.

Якщо ситуація ускладнена ще й блокуванням ПН/РК, додають такі вимоги:

• Визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в реєстрації ПН/РК.
• Зобов'язати зареєструвати ПН/РК в ЄРПН за датою їх подання.

Розмір судового збору

Перед поданням позову потрібно сплатити судовий збір. Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011:

• За позов про визнання рішення протиправним і виключення з переліку ризикових — 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (ПМПО).
• У 2025 році ця сума — 3028 грн.

Якщо позов подається через «Електронний суд», застосовується коефіцієнт 0,8 (ч. 3 ст. 4 зазначеного Закону). Відповідно, сума збору зменшується до 2422 грн 40 коп.

Якщо ви в одному позові об'єднуєте вимогу виключити з переліку ризикових з вимогою скасувати відмову в реєстрації ПН/РК і зареєструвати їх, судовий збір збільшується. Наприклад, у паперовій формі позов з такою «подвійною» вимогою обійдеться в 6056 грн (3028 грн + 3028 грн). Через «Електронний суд» — 4844 грн 80 коп.

Покроковий алгоритм для платника

1. Скласти позовну заяву і зібрати докази (копії спірних рішень, таблиці даних, листування з податківцями тощо).
2. Сплатити судовий збір (реквізити доступні на сайті судової влади — виберіть потрібний суд, розділ «Громадянам» — «судовий збір»).

Подати до суду:

• позовну заяву з доказами;
• квитанцію про сплату судового збору (можна додати або сплатити відразу в «Електронному суді»);
• копії всіх документів — для кожного відповідача (при подачі паперового позову).

Такий шлях дозволяє захистити права платника ПДВ, якщо податківці безпідставно залишають його в переліку ризикових.

Чи можна призупинити дію рішення про ризиковість?

Важливо враховувати, що саме по собі звернення до суду з позовом про визнання рішення про включення до ризикових протиправним не призупиняє дію цього рішення. Іншими словами, податкові накладні (ПН) і розрахунки коригування (РК), як були заблоковані, так і будуть блокуватися до моменту остаточного судового рішення.

Для вирішення цієї проблеми платники, одночасно з позовом, нерідко подають клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Найчастіше це клопотання стосується саме тимчасової зупинки дії спірного рішення про визнання платника ризиковим. Підставою для цього є положення п. 1 ч. 1 ст. 151 та ч. 2 ст. 150 КАСУ. Приклад успішної судової практики — постанова Верховного Суду від 27.09.2023 у справі № 420/10012/22.

Однак важливо розуміти, що застосування заходів забезпечення позову — це не автоматична процедура, а дискреційне право суду. Суд може призупинити дію рішення про ризиковість, тільки якщо виконані умови ч. 2 ст. 150 КАСУ:

• істотне ускладнення або неможливість виконання майбутнього рішення суду (або ефективного захисту прав платника);
• очевидні ознаки незаконності рішення податкового органу та порушення прав платника.

Як правило, заявники в таких випадках посилаються на очевидні ознаки протиправності рішення податківців. Але це не завжди призводить до успіху. Судова практика є різноманітною. Так, крім згаданого позитивного рішення Верховного Суду (27.09.2023), є й численні відмови судів у застосуванні тимчасового призупинення. 

У таких рішеннях судді зазначали, що заявник не зміг переконливо довести негативні наслідки для своєї господарської діяльності або непереборність наслідків. Наприклад, такі висновки зафіксовані в постановах ВС від 11.12.2024 у справі № 160/1248/24, від 03.12.2024 у справі № 380/13157/24.

Окремо варто підкреслити: навіть якщо підприємцю вдається довести негативний вплив спірного рішення, це не гарантує вжиття заходів забезпечення. У ряді випадків суди приходять до висновку, що ризиковий статус платника сам по собі не перешкоджає реєстрації ПН/РК.

Цікаво, що в успішному випадку (постанова ВС від 27.09.2023) позивач надав докази повного блокування всіх ПН/РК. А в «відмовних» випадках платники подавали клопотання ще до фактичного блокування, чим, на думку суду, не підтвердили реальну загрозу правам.

Таким чином, висновок такий: спробувати отримати призупинення виконання рішення варто, але розраховувати на автоматичне задоволення такого клопотання не слід.

Чи можна відразу йти до суду? Чи є в цьому сенс?

Адміністративне оскарження рішення про ризиковість платника ПДВ у регіональній комісії — це не обов'язковий етап. Іншими словами, платник має право безпосередньо звертатися до суду, минаючи адміністративну процедуру. 

На це прямо вказує п. 6 Порядку № 1165, в якому сказано, що такі рішення можуть оскаржуватися як в адміністративному, так і в судовому порядку. Порядок № 1165 — це Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі, затверджений КМУ 11.12.2019.

При цьому важливо зазначити: платнику не обов'язково надавати до регіональної комісії «виправдувальні» документи (відрізняємо це від процедури адміноскаги!). Тобто формально платник може відразу звернутися до суду, без будь-яких попередніх спроб довести «неризиковість» податківцям.

Однак практика підказує: іноді достатньо звернутися до регіональної комісії і спробувати усунути непорозуміння на цьому рівні. Це дозволяє вирішити питання швидко і безкоштовно, уникнувши довгого і витратного судового процесу.

Тому оптимальна стратегія — спочатку спробувати захистити свої інтереси на регіональному рівні, а вже потім — за відсутності результату — йти до суду.

Чи є сенс звертатися до суду?

Потрібно розуміти, що судове рішення, навіть якщо воно буде на користь платника, не гарантує «довічного» позбавлення від ризику. Податківці можуть у майбутньому знову включити цього ж платника до переліку ризикових — вже з інших підстав.

Проте, судове рішення залишається корисним інструментом. Воно дозволяє:

• зняти ризиковий статус щодо спірного рішення;
• розблокувати ПН/РК, які були заблоковані саме в цей період перебування в переліку ризикових.

Для бізнесу це важливо, оскільки розблоковані ПН/РК означають можливість законно працювати і не втрачати гроші. Але перш ніж пускатися в судові тяжби, варто спробувати доступні і безкоштовні способи врегулювання питання, такі як аргументоване спілкування з податківцями на регіональному рівні.

Отримання статусу платника ризику ПДВ: сукупність наслідків та ключові дії

Саме по собі звернення до суду не призупиняє дію рішення про включення в ризикові — податкові накладні продовжують блокуватися.

Для тимчасового «заморожування» дії рішення про ризиковість платники можуть подати до суду клопотання про забезпечення позову. Але успіх залежить від того, чи вдасться довести реальну шкоду для бізнесу і явні ознаки протиправності рішення.

Адміністративне оскарження рішення про ризиковість не є обов'язковим — можна відразу звертатися до суду. Однак розумно спочатку спробувати врегулювати питання з податківцями «на місцях».

Судове рішення на користь платника не дає гарантії, що податківці не визнають його ризиковим знову (з інших підстав). Але воно дозволяє розблокувати ПН/РК, які були заблоковані під час статусу ризиковості.

Зважуючи, чи йти до суду, платнику варто оцінити: доцільність судового розгляду і можливість спочатку скористатися «безкоштовними» адміністративними заходами.