Як довести реальність операції

04 грудня 2024

Наслідки безтоварності

Юридичного терміну «безтоварна операція» у законодавстві немає. Близьким поняттям є "фіктивні угоди". Відповідно до частини 1 статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним вважається правочин, вчинений без наміру створення правових наслідків, які мали б виникнути у зв'язку з його укладенням. Наприклад, сторони можуть підписати договір про ремонт приміщення та акт приймання-передачі виконаних робіт, але ремонтні роботи насправді не проводились та не планувалися.

Якщо буде встановлено, що операція є фіктивною, вона визнається недійсною. Проте визнати правочин фіктивним має право лише суд. Це прямо зазначено у частині 2 статті 234 ЦКУ.

Виняток: нікчемні угоди

Існує різницю між фіктивними і нікчемними угодами. Відповідно до частини 2 статті 215 ЦКУ, якщо правочин визнано нікчемним за законом, він не вимагає судового визнання недійсним. Прикладом такої угоди може бути договір із контрагентом, зареєстрованим на тимчасово окупованих територіях, який не перереєструвався на іншу територію України. Незначність таких угод встановлено частиною 2 статті 13 Закону України № 1207-VII від 15.04.2014.

Претензії податкових органів

Таким чином, податківці не мають права виписувати податкові повідомлення-рішення (ППР) на підставі припущень про безтоварність операції. Поки суд не визнав правочин недійсним, його не можна вважати фіктивним. Проте практично податкові органи часто ігнорують ці вимоги.

Як довести реальність операції

Якщо податкові органи заявляють про фіктивність правочину, платник податків має довести реальність операції. Для цього необхідно надати різні документи, що підтверджують, і докази, які будуть розглянуті далі.

Документальне підтвердження

Щоб довести реальність операції, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, такі як акти, накладні, рахунки та інші документи. Ці документи мають бути правильно оформлені, щоб не виникало сумнівів щодо фактичного проведення операції.

Якщо йдеться про:

1. Надання робіт або послуг, які можуть викликати підозри у перевіряючих, важливо, щоб у первинних документах, договорах та специфікаціях було зазначено якнайбільше деталей: терміни, умови, види робіт, їх складність, специфічність, відповідальні особи тощо. виконувались із залученням субпідрядників, корисно мати документи чи розрахунки, що доводять неможливість виконання робіт власними силами без субпідряду.
2. Продажі товару необхідно мати не тільки документи на поставку товарів (витратні накладні, акти приймання-передачі), але й документи, що підтверджують доставку товару, такі як транспортні квитанції, товарно-транспортні накладні (ТТН), довіреності.
3. Виробництво продукції або надання послуг слід мати документи, що підтверджують виробництво або виконання послуг, а не тільки продаж.

Для цього платнику податків необхідно:

• Повідомити податкові органи через форму № 20-ОПП про наявність матеріальних ресурсів, а також надати повідомлення про прийом працівників та Об'єднану звітність, щоб підтвердити наявність трудових ресурсів для виробництва.
• Скласти докладну калькуляцію вартості виробництва товарів чи послуг. Це особливо важливо, якщо роботи виконували держспосіб.

Крім того, корисно мати інші докази виконання операцій, наприклад:

• Офіційне та неофіційне листування між сторонами.
• Документи, що підтверджують відрядження (співробітників платника податків чи працівників контрагента).

Таким чином, перелік необхідних документів залежить від того, яку саме операцію слід підтвердити.Однак, наявність правильно оформлених документів не гарантує визнання операції реальною.

Суди виходять із те, що реальність господарських операцій підтверджується рухом активів, зміною зобов'язань чи капіталу, і навіть відповідністю економічному змісту операцій, оформлених первинними документами. Наприклад, такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 (справа № 640/12691/19) та від 14.08.2024 (справа № 560/12984/23).

Тому, крім документального підтвердження, важливо мати інші докази реальності операції, про які поговоримо далі.

Фото-/відеофіксація

Підтвердити реальність операції можна за допомогою фото або відеозйомки процесу виконання робіт або надання послуг. Цей спосіб доказу особливо корисний, коли податківці ставлять під сумнів виконання робіт чи послуги. Насправді такі докази часто застосовують при наданні рекламних послуг, проведенні виставок та аналогічних заходів.

Як доказ можна використовувати як спеціально зроблену фото-/відеозйомку, так і записи з камер відеоспостереження. В обох випадках такі матеріали допоможуть підтвердити, коли, як і ким були завезені товари або послуги. Ці фото-/відеодокази слід надати у суді у складі доказової бази.

Для того, щоб такі докази були прийняті судом, важливо, щоб на фото- та відеоматеріалах були вказані дата та час зйомки. Матеріали повинні бути чіткими і давати чітке уявлення про те, що відбувається. Заощаджувати на якості зйомки не слід, щоб уникнути проблем із сприйняттям доказів.

Варто зазначити, що фото-/відеофіксація допомагає підтвердити не лише факт здійснення господарських операцій, а й довести, що роботи виконували відповідні та уповноважені на це особи.

Реальність контрагента

Крім доказів реальності самої операції, важливо підтвердити здатність контрагента виконати свої зобов'язання. Податкові органи часто стверджують, що якщо контрагент не відображає у своїй податковій звітності дані про наявність основних фондів, транспортних засобів або трудових ресурсів, необхідних для господарських операцій, угода з ним є нереальною.Такий висновок ґрунтується на тому, що контрагент нібито не має можливості фактичного виконання операцій (див. постанову ВС від 12.10.2022 № 520/2388/2020).

Щоб переконати податкові органи у здатності контрагента виконати зобов'язання, платнику податків слід зібрати документи, що підтверджують наявність у контрагента трудових ресурсів (відповідної кваліфікації), дозвільних документів (за потреби) для проведення господарських операцій тощо. Рекомендується запросити у контрагента копії таких документів, як:

• свідоцтва, паспорти, акти уведення в експлуатацію нерухомості, транспортних засобів, обладнання;
• договори оренди складських чи виробничих приміщень;
• штатний розпис із зазначенням кваліфікації персоналу та інші підтверджуючі документи.

Важливо відзначити, що податківці часто роблять висновки про нереальність операції, спираючись виключно на податкові дані зі своїх інформаційних систем, не надаючи реальних доказів (наприклад, результатів перевірок). Якщо ж платник податків матиме документи, що підтверджують можливість контрагента виконати операцію, це значно полегшить захист у разі претензій.

Коли доказів замало. Навіть якщо платник податків матиме всі докази реальності операцій, податкові органи можуть їх проігнорувати і продовжувати стверджувати про нереальність операції.

Суд із податківцями

У такому разі, щоб довести реальність операції, доведеться звертатися до суду. Для успішного результату необхідно надати всі доступні докази: первинні документи, фото-/відеоматеріали, а також інформацію про контрагента, якщо на підставі цих даних було визнано нереальність операції.

Також рекомендується використовувати зовнішні джерела підтвердження, наприклад:

• Компетентні сторонні особи - експерти, оцінювачі та інші фахівці, які можуть оформити документи, що підтверджують реальність договору чи операції. Експертів можна залучати для фіксації характеристик поставлених товарів, оцінки складності та якості виконаних робіт, вирішення технічних проблем чи проведення спеціальних випробувань.
• Свідки - співробітники компанії або сторонні особи (наприклад, комірники, охоронці), які можуть підтвердити, що особисто бачили здійснення операції. Вони можуть засвідчити конкретні події, такі як прибуття транспорту, виконання робіт на об'єкті і тим самим підтвердити реальність операції.

Суд із контрагентом

Для запобігання спору з податківцями можна заздалегідь ініціювати судовий розгляд із контрагентом. Це може бути дрібна судова суперечка, наприклад, про незначне фінансове відшкодування. Основна мета – підтвердити факт існування операції з контрагентом.

Важливо, що результат такої суперечки немає значення. Головне — наявність судового процесу та відповідного рішення, яке стане непрямим підтвердженням реальності господарських операцій. Однак такі судові позови слід починати до того, як податкові органи заявлять про нереальність операції, тобто на етапі, коли платник податків має підозри, що фіскали можуть поставити операцію під сумнів.

Проблеми ФОП: дохід, якого не було

На підтвердження реальності операції необхідно насамперед мати правильно оформлені документи, які доводять факт її здійснення.
Добре, якщо є фото або відеозаписи різних етапів виконання операції, які можна використовувати як докази.
У разі роботи з ненадійним контрагентом слід заздалегідь подбати про документи, які б підтверджували його здатність виконувати господарські операції.
Якщо виникне необхідність судового розгляду з податковими органами, важливо не лише надати документи та фото-/відеоматеріали, а й мати експертні висновки та свідоцтва осіб, які можуть підтвердити реальність операції.