Аліменти по постанові виконавця
10 квітня 2024
Практично кожен бухгалтер із зарплати стикається з питанням відрахування аліментів із зарплати боржника, іноді добровільно, іноді – примусово. У цьому матеріалі розглянемо процес примусового стягнення аліментів із боржника.
Підстави для стягнення
Давай розберемо підстави для стягнення згідно з українським Законом № 1404 "Про виконавче провадження": Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 цього Закону, одним із способів імперативного виконання судових рішень є можливість звернення стягнення із зарплати та інших доходів боржника.
Виконання цих заходів доручається Виконавцям, згідно ст. 18 цього Закону. Виконавець анонсує постанову про стягнення із зарплати та інших доходів, яка надсилається для наступних дій на адресу компанії, фізичній особі або ФОП, відповідальною за виплати боржнику, такі як заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи (згідно з частиною 3 статті 68 Закону No 1404).
У свою чергу, роботодавець, який отримав ухвалу від виконавця, зобов'язаний проводити утримання із заробітної плати боржника. Невиконання законних вимог виконавця може призвести до покарань, передбачених законом відповідно до частини 4 статті 18 цього Закону.
Ці заходи передбачені для забезпечення виконання судових рішень та гарантії повернення заборгованості боржнику, забезпечуючи таким чином ефективне примусове виконання ухвал суду.
Крок 1. Реєстрація постанови
Отже, перший крок – реєстрація ухвали. Згідно із законодавством, роботодавець не зобов'язаний обов'язково реєструвати отримані виконавчі документи. Проте, настійно рекомендується проводити їхню реєстрацію. Якщо ви вирішите зареєструвати отриману ухвалу, це можна зробити в Журналі реєстрації виконавчих документів.
Хоча форма зазначеного журналу не встановлена обов'язково, і його ведення не потрібно, рекомендується завести Журнал та вносити такі дані: дату отримання документа, його номер, назву органу виконавчої служби та дані виконавця (державного чи приватного), а також дату видалення цього документа з журналу .
Якщо роботодавець не бажає заводити журнал реєстрації виконавчих документів, постанову також можна зареєструвати в журналі реєстрації вхідних документів. Але не забувайте, що виконавчі документи повинні зберігатись окремо від інших документів, навіть якщо вони зареєстровані у Журналі вхідних документів.
Крок 2. Перевірка обов'язкових реквізитів
У цьому кроці, який є другим у процесі, необхідно провести перевірку наявності обов'язкових атрибутів у постанові виконавця згідно з пунктом 3 розділу Х Інструкції № 512/5, завізованою наказом Мін'юсту від 02.04.2012 № 512/5.
У змісті постанови слід зазначити:
- повне найменування та місцезнаходження підприємства (П. І. Б. фізичної особи або ФОП та місце проживання);
- одержувача ухвали;
- порядок стягнення суми боргу;
- розмір відрахувань;
- рахунок державної виконавчої служби або приватного виконавця, куди мають бути перераховані кошти;
- вимога про надання звітів про здійснення відрахувань із зазначенням періодичності та адреси для надсилання;
- роз'яснення про відповідальність за невиконання вимог виконавця та порушення вимог Закону № 1404, включаючи неподання або несвоєчасне подання звітів.
Важливо відзначити, що ця постанова має бути підписана виконавцем. Якщо виявиться відсутність хоча б одного з перерахованих реквізитів, рекомендується звернутися з письмовим зверненням до виконавця для врегулювання ситуації та запобігання можливим проблемам у майбутньому.
Крок 3. Проведення відрахувань із доходу боржника
Цей крок стосується проведення відрахувань із доходу боржника.
Важливо зазначити таке: Наказ та попередження: Не потрібно видавати окремий наказ про проведення утримань із зарплати, оскільки виконавчий лист є імперативним для виконання.
Це також наголошено у листі Міністерства соціальної політики від 01.03.2019 No 247/0/206-19 (пор. 0113155600).
Попередження та згода: Роботодавець не обтяжений обов'язком повідомляти співробітника про проведення відрахувань із зарплати на підставі виконавчого документа або отримувати його згоду на це.
Однак роботодавцю слід інформувати працівника про величину та причини відрахувань із заробітної плати, що релевантно ст. 110 КЗпП та статтею 30 Закону про оплату праці. Зазвичай ця інформація надається працівникові щомісяця через розрахункові листи.
Таким чином, проведення відрахувань із заробітної плати боржника, встановлених виконавчим документом, не потребує окремого наказу від роботодавця, але вимагає обов'язкового повідомлення працівників про такі відрахування та інформування їх про розміри та підстави таких утримань.
База відрахувань: Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника визначається із суми, що залишається після вирахування податків та зборів, відповідно до частини 1 статті 70 Закону № 1404.
Отже, базою для відрахувань у боржника-працівника є його заробітна плата після вирахування ПДФОПодаток на доходи фізичних осіб та ВЗВійськовий збір, тобто так звана "чиста" зарплата.
Розмір відрахувань: Сума (певний відсоток від заробітку або фіксована сума), належна до утримання у конкретного співробітника, вказується у виконавчому документі. За рішенням суду, аліменти призначаються або у відсотковій частці від доходу платника (залежно від кількості дітей) або у вигляді фіксованої суми. Ці аліменти також підлягають щорічній індексації, якщо це не суперечить виконавчому документу чи угоді батьків.
Мінімальний розмір аліментів: Відповідно до частини 2 статті 182 СКУ, мінімальний гарантований розмір аліментів становить 50% прожиткового мінімуму для дітей релевантного віку.
Коригування величини аліментів: За відсутності вказівки про мінімальну величину в постанові слід нараховувати аліменти відповідно до виконавчого документа.
Важливо пам'ятати, що самостійно коригувати розмір утримання, якого немає в ухвалі, не рекомендується. При обчисленні суми аліментів необхідно суворо керуватися величиною аліментів, зазначеної у виконавчих паперах.
Термін та разовість відрахування: Роботодавець здійснює відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника та перераховує кошти на рахунок виконавця в обумовлений законом строк. Якщо боржнику не зазначено термін для таких виплат, то це має бути зроблено до 10 числа наступного місяця після місяця стягнення (згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 1404).
Перерахування під час виплат зарплати: Зазвичай відрахування із заробітної плати виконуються після нарахування заробітної плати за відпрацьований місяць під час розрахунків.
Відрахування за першу половину місяця (аванс): Законодавство не зобов'язує робити відрахування щодо постанови виконавця при виплаті зарплати за першу половину місяця (т.зв. аванс). Однак, немає і заборони на це.
Отже, відрахування слід проводити у межах відведеного терміну виплати зарплати працівникові. Тому, за потреби утримань, їх можна проводити двічі на місяць: при виплаті зарплати за першу та другу половину місяця.
Таким чином, важливо дотримуватись встановлених термінів та процедур відрахувань із заробітної плати відповідно до законодавства та вимог виконавчого документа для ефективного стягнення заборгованості боржника.
Крок 4. Перерахування коштів
Перерахування коштів: Гроші, утримані з працівника-боржника, переказуються на рахунок органу державної виконавчої служби або на рахунок приватного виконавця, реквізити якого мають бути зазначені у виконавчому документі, згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 1404 та пунктом 3 розділу Х Інструкції № 512/ 5.
Дотримання термінів: Переказ коштів має здійснюватися у вказані у постанові терміни. Якщо в постанові не зазначено конкретних термінів, то гроші мають бути перераховані не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, за який проводилося стягнення.
Наприклад, якщо стягнення було за лютий, то кошти мають бути перераховані пізніше 10 березня.
Спільне перерахування: Враховуючи терміни, передбачені законодавством, перерахування коштів можна здійснювати одночасно з виплатою заробітної плати працівникові, якщо це зручно у межах наведених термінів.
Таким чином, важливо дотримуватися встановлених правил і термінів для перерахування утриманих коштів із працівника-боржника на рахунок органу виконавчої служби або приватного виконавця, щоб забезпечити ефективне та правильне стягнення заборгованості.
Крок 5. Звітність перед виконавцем
За законом, роботодавець повинен надавати звіти виконавцю щодо "примусових" аліментів, які були утримані із заробітної плати працівника.
Звітність здійснюється відповідно до Інструкції № 512/5. Відповідно до цієї інструкції є спеціальна форма звіту, яка описана в додатку 9.
Звітність перед виконавцем повинна здійснюватися:
- щомісячно;
- після завершення періоду відповідних виплат.
Важливо, що конкретні терміни подання звіту не встановлюються жорстко. Якщо строки не вказані у вказівці від виконавчої служби, слід надати звіт якнайшвидше після перерахування аліментів за відповідний місяць;
- у разі припинення трудових відносин із працівником. У разі припинення стягнення аліментів, включаючи звільнення співробітника, роботодавець зобов'язаний надати звіт до виконавчої служби протягом 3 днів. У звіті необхідно зазначити причину припинення, а також нове місце роботи, місце проживання або навчання боржника, якщо ця інформація є відомою;
- звіт щодо кожної постанови про стягнення окремо, якщо з працівника утримуються аліменти щодо кількох постанов.
Такими є основні моменти процедури звітності роботодавця виконавцю за аліментами відповідно до законодавства.
