Борги контрагентам: чи передбачені якісь послаблення під час війни?

04 жовтня 2023

Повномасштабне вторгнення, крім іншого, послужило передумовою виникнення боргових зобов'язань перед контрагентами.

Борги контрагентам: чи передбачені якісь послаблення під час війни?

Підприємці мають борги перед юрособами, і навпаки, різні види договорів породжують різний порядок дій у тому чи іншому випадку.

У цьому матеріалі поговоримо про довоєнні та сучасні послаблення в умовах війни.

Військові послаблення та борги перед контрагентами

Існують такі ситуації, коли ваш кредитор несе зобов'язання щодо послаблення щодо заборгованості або звільнення вас від зафіксованої відповідальності, з законних причин, але за наявності певних умов.

Однак, можна скористатися послабленнями, що надаються за домовленістю між контрагентами. Вони можуть бути зафіксовані у контракті, або у змісті додаткової угоди, досягнутого сторонами у листуванні. Також це можливо у формі односторонньої ініціативи кредитора.

Як можна зазначити, більшість «пільг» у відносинах із кредиторами не має виключно «військового зв'язку». Ці механізми були відомими і до військової агресії РФ в Україні.

Залежно від конкретного виду договору можливі різні варіанти пільгових умов для боржників, і не завжди потрібне виконання зобов'язань за наявності релевантних умов, які є перепоною для їх виконання в натурі.

Можливо обговорити відстрочку або розстрочення боргу у договорі за умови досягнутої з кредитором домовленості. Оформлятися може також доповненням до основного договору.

Нагадуємо: відстрочка боргу – це зміна тимчасових рамок на його сплату, а розстрочка – це повернення боргу частинами, за обумовленим сторонами графіку. 

Проте відстрочка – це звільнення від виконання зобов'язання, це лише зависання його у часі. Тобто згодом зобов'язання має бути виконане.

Важливо знати! Звернення боржника з письмовим проханням щодо відстрочення заборгованості вважається актом, що свідчить про визнання останнім своєї заборгованості або іншого зобов'язання перед кредитором (див., наприклад, постанову ВС від 21.09.2022 у справі № 205/2480/19). Це свідчить про те, що в даному випадку позовна давність починає свою течію спочатку (ч. 1 ст. 264 ЦКУ). 

Однак, говорячи про позовну давність, необхідно помітити, що перебіг позовної давності припинено у зв'язку з ВП. Це дає право кредитору після часу, або після завершення ВП скористатися судовим захистом при некоректному виконанні контрагентом своїх зобов'язань. Це притаманно банківських структур, і навіть оплати комунальних платежів. Розстрочка також має назву реструктуризації заборгованості.

Також можливе зменшення орендної плати через існування можливості невиконання або інших договірних зобов'язань в силу закону. Зокрема, якщо говорити про договір оренди, орендар у період часу, коли не міг скористатися майном через обставини, що від нього не залежать, повинен звільнятися від орендної плати (ч. 6 ст. 762 ЦКУ).Також орендар має право вимоги зменшення орендної плати через обставини, за які він не несе відповідальності через зниження можливості користуватися майном (ч. 4 ст. 762 ЦКУ). 

Ці передумови також можуть залежати від війни, оскільки безліч територій було під окупацією, або досі мають подібний статус. Ознайомитись з цим списком територій можна у Переліку No 309.

Так, наприклад, якщо між контрагентами було укладено договір оренди торгового залу. Однак через війну, у орендаря було припинено постачання товарів, а також відсутність можливості вести бізнес на об'єкті, що орендується. А весь спектр цих причин мав незалежний характер, то орендар може вимагати завершення нарахування орендних платежів через невикористання цієї нерухомості в комерційних цілях через війну.

Наприклад, коли ФОП орендує нерухомість, яка перебуває на окупованій території, то через ч.6 ст.762 ЦКУ він здатний вимагати від орендодавця завершення нарахування орендної плати. Проте незалежність цих обставин підлягає доведенню.

Звільнення з відповідальності, обумовленої договором, через наявність форс-мажору має здійснюватися з закону. Проте, є свої нюанси. За наявності даних нюансів можна скористатися цією опцією.

По-перше, наявність впливу тих чи інших форс-мажорних обставин слід довести. Так, про невиконання зобов'язання через ВП слід не просто згадувати. Потрібно підтвердити, що конкретні ситуації, пов'язані з війною, були причиною створення таких обставин, через які стало нереальним виконання зобов'язань чи несвоєчасного виконання. А саме слід підтвердити причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та певними обставинами.

А по-друге, у процесі підтвердження форс-мажору слід виконувати умови, зафіксовані у договорі.Так, якщо у змісті договору передбачено деякий алгоритм, за яким має оперувати той, хто підпав під ці обставини, він має імперативний для сторін характер (ст. 629 ЦКУ).

Щодо прощення боргу. Кредитор здатний пробачити борг – це має ознаки односторонньої ініціативи, яка обумовлюється ст. 605 ЦКУ. Зрозуміло, що за таких умов можна вже забути про виконання своїх обставин за договором. Однак слід враховувати податкове підґрунтя даного акту доброти. Якщо коротко, прощений борг – борг боржника.

Практика прощення боргу (його частини) широко застосовувалася банківськими установами у перше півріччя війни. При цьому споживачеві надсилається відповідний лист, який служив підставою для подальшого декларування прощеного боргу як додаткового блага, та подальшої сплати податків на суму прощеного боргу. Однак на практиці це досить рідкісна нагода.

Неможливість виконання зобов'язання – це його припинення через відсутність можливості його виконання через обставини, за які жодна із сторін не відповідає, якщо інше не прописано у законі (ст.205 ГКУ). У такому разі боржник звільняється від виконання своїх зобов'язань за договором, проте кредитор, за умов прострочення, може вимагати відшкодування збитків (ч.1 ст.220 ЦКУ). Дане відшкодування матиме характер втраченої вигоди, оскільки з цих причин останній втратив прибуток. І це має цілком законний характер.


Як оперувати форс-мажором?

Нагадуємо – центральна функція форс-мажору – це звільнення від відповідальності за некоректне виконання договірних зобов'язань. Однак важливо розуміти, що форс-мажор не є підставою для подальшого невиконання цих зобов'язань.

Таким чином, форс-мажор здатний урятувати лише від штрафних санкцій, а не від повного невиконання умов договору. Наприклад, за договором поставки ви мали сплатити суму поставленого товару (за умови, що він уже був отриманий) через виникнення форс-мажорних обставин. Так ви не будете звільнені від здійснення зобов'язання в натурі, а накладення штрафних санкцій буде неможливим, за умови доведення наявності форс-мажору.

Однак у змісті договору може бути зафіксовано звільнення від зобов'язань через форс-мажор. Однак це твердження має бути доведено.

Підтверджуючим атрибутом форс-мажору зазвичай є сертифікат Торгово-промислової палати України (ТПП України) або регіональної ТПП.

Цей папір засвідчує всі необхідні опції:

  1. Надзвичайний характер причин;
  2. Непередбачуваність причин. Однак при оформленні угоди в умовах ВП, спиратися на присутність комендантської години, як на форс-мажор, не вийде;
  3. Невідворотність обставин;
  4. Причинно-наслідковий зв'язок між обставиною та відсутністю можливості для виконання своїх зобов'язань, зазначених у договорі.

Дані опції дещо схожі зі складом, наприклад, адміністративної провини. Але ж тут інші.Однак важливо, щоб усі ці чотири пункти були зафіксовані одним і тим же моментом.

Важливо знати! Регіональна ТПП не має права підтвердження ситуації, пов'язаної з угодами, в яких чітко зазначено, що потрібна наявність сертифікату від ТПП України. Про це також говорить і судова практика (див. постанову ВС від 26.05.2020 у справі No 918/289/19).

Також важливо знати: сертифікат ТПП не вважається панацеєю при судовому розгляді, проте послужить вагомим аргументом (особливо при фіксації цього в договорі). Це означає, що суди не зобов'язані сертифікат ТПП визнавати як єдиний аргумент, потрібно надати й інші. Особливо, коли йдеться про доведеність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та невиконаними зобов'язаннями. 

Тобто відсутність вини боржника, відсутності коштів чи можливостей виконати умови договору тощо. На підтвердження подібної позиції судів наводимо постанову ВС від 19.08.2022 No 908/2287/17.

Необхідно також не забувати, що війна війною, а форс-мажор, нею викликаний і з'являється зараз, не будуть зараховані, зокрема (п. 3.2 Регламенту ТПП України):

  • зростання та виражена нестабільність курсів інвалюти;
  • порушення зобов'язання контрагентами порушника (при неможливості поставити товар через те, що ваш постачальник не зміг його довести через військові дії);
  • відсутність над ринком необхідних виконання зобов'язання товарів;
  • відсутність у боржника необхідних коштів (проте форс-мажором може бути підпадання тієї чи іншої грошової операції під обмеження, зафіксовані у постанові НБУ від 24.02.2022 р. № 18).


Що не так із листом від ТПП України?

Нагадуємо, що повсюдний та універсальний характер має лист ТПП України від 28.02.2022 No 2024/02.0-7.1.

Як зазначено в ньому, війна визнається форс-мажором, а також зазначається, що цей лист можна показати на паперовому носії, і таким чином підтвердити його перед контрагентами.

Однак цей лист порушує низку сумнівів щодо його законності, оскільки підтвердження оговорюється лише щодо перших 3 пунктів, а саме надзвичайність, непередбачуваність та невідворотність подій. На цьому все. А причинно-наслідковий зв'язок різний може бути залежно від конкретної ситуації.

Ці побоювання було підтверджено і Верховним судом. А саме в постанови ВС від 02.08.2023 у справі No 916/1788/22 судді порахували лист ТПП такими, що не мають ознак сертифікату.

Тобто, на нібито офіційного листа ТПП України від 28.02.2022 No 2024/02.0-7.1 посилатися тепер немає сенсу. Таким чином, форс-мажор потрібно підтвердити іншою доказовою базою. Таку ж позицію щодо марності подібних посилань займає і Верховний суд у своїх постановах від 29.06.2023 у справі No 922/999/22, від 15.06.2023 у справі No 910/8580/22 та від 07.06.20223 по справі №912/750 /22.

Поговоримо про терміни податкової давності та перевірки в період війни


У військових реаліях за відсутності можливості вчинення умов договору існують як довоєнні опції, так і варіанти уникнення відповідальності в рамках форс-мажору. Важливо, щоби це було зафіксовано текстом договору.

Слід уважно вивчити раніше підписаний договір, його сутність та визначитися з планом дій. Однак у деяких ситуаціях можливе застосування сертифіката ТПП.

Але радимо індивідуалізувати форс-мажор та отримати індивідуальний сертифікат. Однак у суді це не буде панацеєю, оскільки слід мати і інші козирі.

 

Вперше швидкі банківські кредити для бізнесу онлайн

Подати заявку

Поставте своє запитання

Усі питання

Будьте завжди в курсі

Підпишіться й щотижня отримуйте на пошту свіжі статті про ведення бізнесу
і дайджест з новинами.

Підбірки