ФОП, післяплата та РРО: як податкова взялася за інтернет-торгівлю і що робити підприємцям
13 листопада 2025
Державна податкова служба України (ДПСУ) серйозно звернула увагу на сферу інтернет-торгівлі. Якщо раніше предметом контролю були фізичні особи, які здійснюють онлайн-продажі без реєстрації ФОП, то тепер фокус змістився на зареєстрованих підприємців, які отримують кошти післяплатою через поштові сервіси і при цьому не використовують РРО/ПРРО. Розглянемо детально, як ДПСУ контролює ці операції, чому вимагає фіскалізації таких розрахунків, незважаючи на відсутність чітких правових підстав, які ризики чекають на ФОП і як захиститися від можливих санкцій.
Як здійснюється контроль за інтернет-продажами
Ситуація, що склалася в 2025 році, була цілком прогнозованою. Фіскальні органи ще наприкінці 2024 року давали зрозуміти, що посилять увагу до онлайн-торгівлі. А вже в роз'ясненні ДПСУ від 02.04.2025 було прямо вказано, що з 1 березня 2025 року встановлено централізований моніторинг усіх надходжень на рахунки фізичних осіб-підприємців, пов'язаних з післяплатою за товари, продані через Інтернет.
Під контроль потрапили не тільки фізичні особи без статусу ФОП, але й офіційно зареєстровані підприємці, які не використовують касову техніку при прийомі таких платежів.
Контроль реалізується технічно через небанківських постачальників платіжних послуг (НППУ) — таких як NovaPay та інші. Ці компанії зобов'язані, згідно з оновленими вимогами Мінфіну, фіксувати всі операції у вигляді фіскальних чеків за формою № ФКЧ-3, які містять дані про суму, ПІБ та податковий номер одержувача коштів. Ці чеки автоматично надсилаються на сервер ДПСУ.
Таким чином, податкова без зусиль ідентифікує ФОП, які здійснюють онлайн-продажі, і перевіряє, чи зареєстровані у них РРОРеєстратор розрахункових операцій (касовий апарат)./ПРРОПрограний реєстратор розрахункових операцій . Якщо касова техніка відсутня, контролери кваліфікують це як порушення порядку проведення розрахункових операцій. Однак це тлумачення є вкрай суперечливим, оскільки закон безпосередньо не вимагає фіскалізації таких транзакцій.
Чому податкова вимагає РРО/ПРРО: позиція ДПСУ та її суперечності
Для наочності розглянемо типову схему: ФОП продає товар з післяплатою, а доставка здійснюється через «Нову пошту», де фінансові розрахунки проходять через NovaPay. У момент вручення посилки покупець платить перевізнику, а NovaPay згодом переказує гроші на рахунок продавця. Завдяки новій системі передачі даних податківці бачать усі ці операції.
Однак ДПСУ пішла далі і самовільно розділила служби доставки на дві категорії (БЗ 109.02):
- Експедитори (логістичні компанії) — наприклад, «Нова пошта»;
- Кур'єри (перевізники) — наприклад, «Укрпошта».
Для кожної з категорій чиновники встановили свої правила застосування РРО, хоча в законах таких відмінностей не існує.
Якщо доставка здійснюється експедитором («Нова пошта»), продавець повинен сформувати фіскальний чек заздалегідь — до відправлення товару, вкласти його в посилку або надіслати покупцеві в електронному вигляді.
Пізніше податківці пом'якшили позицію і дозволили формувати чек до моменту вручення товару покупцеві (БЗ 109.19, лист ДПСУ від 27.03.2025 № 1684/ІПК/99-00-07-03-01).
Однак у листі ДПСУ від 30.05.2025 № 2983/ІПК/99-00-07-03-01 прозвучало вже інше тлумачення: підприємець повинен вибити додатковий чек, коли отримує кошти від NovaPay, навіть якщо раніше чек був сформований при відвантаженні.
Щодо «Укрпошти» (кур'єр-перевізник) позиція протилежна: РРО/ПРРО застосовувати не потрібно (листи ДПСУ від 14.04.2025 № 2010/ІПК/99-00-24-03-03, від 18.04.2025 № 2136/ІПК/99-00-07-03-01).
Таким чином, у ДПСУ фактично існують два взаємовиключних підходи до ідентичних операцій. Жодних законних аргументів на обґрунтування цих відмінностей служба не наводить. Все це свідчить, що вимоги щодо фіскалізації інтернет-розрахунків — внутрішні «ініціативи» податкової, не підкріплені правовими нормами.
Судові спори та перші рішення
Деякі підприємці вже вирішили не миритися з цим свавіллям і звернулися до суду. Так, Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 12.03.2025 у справі № 420/19624/24 підтримав ФОП, визнавши неправомірними вимоги ДПСУ про застосування РРО в ситуації з накладеним платежем. Однак крапка в суперечці ще не поставлена: П'ятий апеляційний адмінсуд призначив перше засідання на 17.06.2025 (ухвала від 16.05.2025).
Якщо і апеляція підтримає підприємця, це може стати прецедентом для всієї галузі інтернет-торгівлі.
Що загрожує ФОП на практиці: види контролю та можливі санкції
ДПСУ має в своєму розпорядженні кілька інструментів впливу на підприємців, які працюють без РРО при прийманні післяплати.
Запит про надання інформації
Перший крок — офіційний запит за п. 73.3 ПКУ, в якому податкова вимагає пояснити походження надходжень і причину відсутності фіскалізації. У роз'ясненні від 02.04.2025 ДПСУ підкреслювала, що її мета — профілактика, а не масове накладення штрафів. Однак відповісти на запит обов'язково, інакше — штраф 8 000 грн (1 МЗП) за п. 121.2 ПКУ.
Позапланова документальна перевірка
Відсутність відповіді або неповна інформація дають податківцям підставу провести позапланову документальну перевірку (п.п. 78.1.1 ПКУ). Такі перевірки проводяться без попередження.
Для інтернет-ФОП, які не мають офісу, це частіше невиїзна документальна перевірка, в рамках якої податкова перевіряє також і питання застосування РРО (ч. 1 ст. 15 Закону про РРО).
З 1 жовтня 2023 року для окремих ФОП-єдинників до 31 липня 2025 року діють пом'якшені штрафи:
- за перше порушення — 25% вартості реалізованих без РРО товарів;
- за наступні — 50%.
Проте суми все ще значні, і уникнути їх можна тільки через оскарження акта перевірки в адміністративному або судовому порядку.
Фактична перевірка
Якщо підприємець використовує приміщення (офіс, магазин, склад), податкова має право провести фактичну перевірку на місці. Її предмет — контроль за проведенням розрахункових операцій. Наслідки аналогічні документальній перевірці — донарахування податків і штрафи.
Планова документальна перевірка
Менш ймовірний, але можливий сценарій — включення ФОП до плану-графіку перевірок поточного року.
Тут фіскали аналізують достовірність, повноту та своєчасність сплати податків. Особлива увага приділяється правильності визначення ЄПЄдиний податок-доходу при отриманні накладеного платежу: згідно з БЗ 107.01.03, дохід відображається за датою зарахування коштів на рахунок.
Якщо ж підприємець приймав гроші на особистий рахунок, минаючи підприємницький, це кваліфікується як ухилення від оподаткування. У такому випадку краще самостійно подати уточнену звітність і сплатити податок — це дозволить уникнути санкцій, але може призвести до перевищення ліміту за спрощеною системою і втрати права на ЄП.
Чому застосування РРО/ПРРО при накладеному платежі не обов'язково: аргументи захисту
Згідно зі ст. 3 Закону про РРО, РРО застосовується при проведенні розрахункових операцій — тобто при прийомі від покупця готівки, банківських карт або інших платіжних засобів за місцем реалізації товарів.
Ст. 2 Закону про РРО уточнює, що розрахунковою операцією є саме прийом коштів від покупця або видача готівки при поверненні.
При продажу товару з післяплатою момент передачі товару перевізнику не супроводжується отриманням оплати. Отже, розрахункової операції в цей момент немає, а значить, обов'язок застосовувати РРО відсутній.
Цей висновок не залежить від форми подальших розрахунків і від статусу служби доставки (перевізник, кур'єр, експедитор тощо).
Якщо ФОП доручає доставку товару службі доставки за винагороду, він не зобов'язаний застосовувати РРО/ПРРО при передачі товару.
Обов'язок видачі документів і Закон про захист прав споживачів
Згідно з абз. 2–3 ч. 11 ст. 8 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів», продавець зобов'язаний видати покупцеві документ, що підтверджує факт покупки, але це не обов'язково фіскальний чек.
Таким документом може бути товарний чек, накладна або інший розрахунковий документ, що підтверджує перехід права власності. Цю позицію підтверджує і БЗ 109.10.
Більш того, п. 15 ст. 3 Закону про РРО прямо говорить, що порушення правил видачі документів не може бути підставою для застосування податкових санкцій.
Накладений платіж через NovaPay — безготівкова операція
Коли NovaPay перераховує продавцю кошти, відбувається безготівковий розрахунок між покупцем і ФОП. А безготівкові перекази з банківського рахунку на рахунок не вважаються розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО.
Отже, застосування касової техніки не потрібне і на цьому етапі.
ФОП для торгівлі в інтернеті: все про онлайн-продажі для підприємців-початківців
Висновок: позиція підприємців і перспективи
Фіскалізація післяплати, яка вимагається ДПСУ, — ініціатива, не підкріплена ні Законом про РРО, ні іншими нормативними актами.
Підприємці мають право захищати себе, посилаючись на прямі норми законодавства та судову практику, яка поступово формується на їхню користь.
Щоб мінімізувати ризики:
- зберігайте підтверджуючі документи (накладні, чеки NovaPay, товарні чеки);
- грамотно відповідайте на запити ДПСУ;
- за необхідності використовуйте в листуванні та в суді аргументи, викладені вище.
Поки що залишається сподіватися, що суди вищих інстанцій підтвердять правоту ФОП і зупинять довільне розширення фіскальних вимог. А підприємцям важливо пам'ятати: закон на їхньому боці, якщо вони діють сумлінно і документально підтверджують усі свої операції.