Ліміти для єдинників-роботодавців пропонують збільшити, а 1-й групі дозволити наймати працівників

09 травня 2021 Стане у пригоді для: Підприємці

ФОП-єдинникам хочуть збільшити ліміти доходу і дозволити наймати більше працівників

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 5466, яким пропонується: 

1. Дозволити ФОП 1-ї групи наймати працівників — до трьох осіб (зараз заборонено використовувати найману працю).
2. Для ФОП 2-ї групи збільшити до 20 осіб максимальну кількість найманих працівників (зараз діє обмеження — 10 осіб).
3. Збільшити ліміти річного дохід для груп ЄП на 85 розмірів мінімальної зарплати (розмір на 1 січня звітного року), за кожну штатну одиницю, якій нараховувалася основна зарплата не менше подвійного розміру мінімалки.

Для цього пропонується ввести окремі граничні розміри обсягу доходу:

• 1-а група — до 422 розмірів мінімалки (зараз 1 млн 2 тис. грн, це 167 мінімалок);
• 2-я група — до 1089 розмірів мінімалки (зараз 5 млн 4 тис. грн, це 834 мінімалки);
• 3-тя група — до 3300 розмірів мінімальної зарплати (у 2021 році — 7 млн ​​2 тис. грн, це 1167 мінімалок).

Декларування раніше не задекларованих доходів

Українцям пропонують одноразово подати спеціальну декларацію та добровільно задекларувати майно, доходи й активи, що згідно із законодавством треба було задекларувати й сплатити податки раніше, але цього не було зроблено.

У першому читанні вже прийнято відповідний законопроект № 5153, який дозволяє амністію капіталів – одноразове декларування активів фізосіб для легалізації своїх статків. Якщо закон приймуть, подати спеціальну декларацію можна буде з 01.07.2021 по 01.07.2022 р.

На амністію мають право фізособи, у т.ч. ФОП, та нерезиденти, що на момент придбання активів чи доходів були резидентами.

Об’єкти декларування: рухоме та нерухоме майно, валюта, дорогоцінні метали, цінні папери і корпоративні права, а також інші активи, що належать суб’єкту декларування.

Не підлягають декларуванню готівкові кошти та активи, отримані в результаті кримінального правопорушення, за виключенням ухилень від сплати податків та порушень валютного законодавства.

Джерело @UAtaxesYou

РРО і отримання оплат за допомогою системи дистанційного обслуговування

Підприємство має зареєстровані РРО й запитує у податківців:

1. Чи потрібно застосовувати РРО при розрахунках за послуги за допомогою системи дистанційного обслуговування Ощад 24/7?
2. Коли слід проводити розрахункову операцію через РРО?

Податківці нагадали, що в законодавстві немає термінів/понять «сервіс переказу коштів» і «банківські системи дистанційного обслуговування» (лист НБУ від 13.01.2021 р. № 57-0010/2314).

Але є термін «система дистанційного обслуговування», що охоплює системи типу «клієнт-банк», «клієнт-інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та ін. системи дистанційного обслуговування. До систем дистанційного обслуговування належать Приват24, Ощад 24/7 тощо.

Правові засади застосування РРО визначає ЗУ «Про РРО». І проводити розрахункові операції на повну суму покупки потрібно через РРО/ПРРО зі створенням паперового/електронного чека, а у випадках, передбачених законом, — із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

РРО/ПРРО і розрахункові книжки не застосовуються:

• при розрахунках за послуги, якщо розрахунок виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування і/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 ЗУ «Про РРО»);
• при безготівкових розрахунках — переказі з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або внесенні грошей через касу банку, у касі банку через платіжний термінал і/або ПТКС, що належить банку, за послуги в разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування і/або сервісів переказу коштів;
• якщо застосування РРО є необов'язковим.

Якщо підприємство має зареєстрований РРО і є сумніви щодо відповідності способів оплати, визначених у п. 14 ст. 9 ЗУ «Про РРО», податківці рекомендують проводити розрахунки через РРО з видачею чека, у якому має бути зазначена форма оплати.

З метою недопущення касового розриву в процесі фіскалізації розрахункових операцій «правило першої події» не застосовується і не поширюється на зобов'язання СПД.

Зобов'язання сформувати й видати розрахунковий документ виникає в момент отримання оплати і може бути виконане до безпосереднього надання такої послуги, але не пізніше.

Якщо оплата отримана в неробочий час, РРО слід застосовувати на підставі виписки про надходження коштів не пізніше наступного робочого дня, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

Джерело: ІПК від 30.04.2021 р. № 1806/ІПК/99-00-07-05-01-06 

Відсотки на залишок на рахунку ФОП і дохід

Податківці нагадали, що дохід у вигляді відсотків, нарахований на залишок коштів на поточному банківському рахунку ФОП, не включається до підприємницького доходу, оскільки він отриманий не від господарської діяльності підприємця.

Але цей дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами для фізичних осіб.

Податковим агентом є особа, що здійснює нарахування на користь фізособи.

У ДПС нагадали, що у ФОП-загальносистемника оподатковуваний дохід — це різниця між оподатковуваним доходом (виручка в грошовій і негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ПКУ).

Доходи підприємця на загальній системі

А пасивні доходи у вигляді відсотків на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на внесок (депозит) до складу доходу не включаються (пп. 14.1.268 ПКУ) (консультація в ЗІР, підкатегорія 104.11).

Податківці нагадали про штрафи за невикористання РРО

ДПС нагадала, що передбачений штраф, якщо ФОП: 

• не проводить розрахунки через фіскалізований РРО/ПРРО, хоча зобов'язаний;
• проводить через РРО не всі покупки / не на всю суму покупки, тому в податкову надходить недостовірна інформація.

До кінця 2021 р. за ці порушення продовжать діяти поточні розміри штрафів:

• 10% вартості товару за перше порушення;
• 50% вартості товару за повторне.