Безнадійна заборгованість у ФОП-платників єдиного податку: облік, оподаткування та практичні ситуації

22 квітня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці на ЄП

Проблема безнадійної заборгованості досить часто виникає у діяльності фізичних осіб — підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування. У господарській практиці нерідкі випадки, коли зобов'язання залишаються невиконаними: платежі прострочені, контрагенти припиняють діяльність, ліквідуються або опиняються в процедурі банкрутства. Подібні ситуації створюють не тільки фінансові втрати, але й викликають складні питання бухгалтерського та податкового обліку.Оплата товару ФОП із особистого рахунку: правові та податкові наслідки для сторін

У рамках розгляду цієї теми важливо системно проаналізувати кілька ключових аспектів. Зокрема, необхідно визначити правила обчислення строків позовної давності, розглянути податкові наслідки для різних категорій суб’єктів господарювання, а також оцінити наслідки списання заборгованості як для платників ПДВ, так і для підприємців на спрощеній системі оподаткування. 

Крім того, особливу увагу слід приділити практичним ситуаціям: наприклад, діям підприємця у разі ліквідації контрагента або банкрутства боржника, а також варіантам поведінки, якщо судове рішення на користь кредитора отримано, однак фактичне виконання не відбулося. Почнемо аналіз з особливостей обліку безнадійної заборгованості у ФОП — платників єдиного податку.

Слід зазначити, що з 4 вересня 2025 року, після періоду призупинення, пов’язаного з карантинними та військовими обмеженнями, знову почали обчислюватися строки позовної давності. У зв’язку з цим питання обліку заборгованості, щодо якої строк позовної давності минув, знову набуло актуальності.

ФОП на єдиному податку отримав товар (роботи, послуги), але не оплатив

Розглянемо ситуацію, коли підприємець отримав товари, роботи або послуги, однак оплату за договором не здійснив, а строк позовної давності за відповідною кредиторською заборгованістю минув.

ФОП на ЄП групи 3 зі ставкою 3 % (платник ПДВ)

Для даної категорії підприємців застосовується правило, закріплене абз. 3 п. 292.3 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми до складу доходу платника єдиного податку третьої групи, зареєстрованого платником ПДВ, включається сума кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився строк позовної давності.

Таким чином, якщо зобов’язання перед контрагентом не було виконано і строк стягнення боргу минув, підприємець зобов’язаний визнати відповідну суму своїм доходом.

Отже:

ФОП на ЄП групи 3 зі ставкою 3 % повинен включити суму кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, до складу доходу, що оподатковується єдиним податком.

При цьому необхідно враховувати низку важливих особливостей.Припинення діяльності ФОП: як правильно звільнити працівників

1. Дохід відображається в той момент, коли закінчується строк позовної давності за заборгованістю. Порядок визначення такого строку розглядається окремо.
2. У Типовій формі обліку доходів і витрат (затвердженій для ФОП третьої групи — платників ПДВ) зазначена сума відображається у графі 6 розділу I.
3. Оподаткування здійснюється за стандартною ставкою єдиного податку — 3 %.
4. Крім того, відповідна сума обкладається військовим збором у розмірі 1 %, навіть якщо на момент виникнення заборгованості такий збір ще не застосовувався.
5. До доходу включається сума заборгованості без урахування ПДВ, оскільки саме так сформульовано назву відповідної графи облікової форми.

Однак податкові органи висувають додаткову умову (див. категорію 107.01.03 БЗ). На їхню думку, ПДВ можна не включати до доходу лише в тому випадку, якщо підприємець нарахував компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ.

Фіскальна логіка тут така: якщо товар або послуга отримані, але фактична оплата не здійснена, такі цінності фактично розглядаються як отримані безоплатно. Тому покупець повинен зменшити раніше відображений податковий кредит, нарахувавши компенсуючі податкові зобов’язання.

ФОП на ЄП груп 1, 2 та групи 3 зі ставкою 5 % (без ПДВ)

Для підприємців, які не є платниками ПДВ, застосовується інший підхід.

Норма абз. 3 п. 292.3 ПКУ прямо стосується лише платників третьої групи, зареєстрованих платниками ПДВ. Отже, на підприємців груп 1, 2 та третьої групи зі ставкою 5 % вона не поширюється.

Це означає, що сума заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, не включається до доходу платника єдиного податку.

Однак це зовсім не означає повної відсутності оподаткування. У подібній ситуації застосовується так зване «цивільне» оподаткування.

Якщо заборгованість виникла за цивільно-правовим договором (наприклад, за договором поставки або надання послуг) і її сума перевищує 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного року (у 2026 році — понад 1664 грн), то:Діяльність ФОП у 2026 році: ліміти доходів, податки, законодавчі зміни

• сума вважається доходом звичайної фізичної особи згідно з п.п. 164.2.7 ПКУ;
• такий дохід оподатковується ПДФО за ставкою 18 %;
• додатково сплачується військовий збір 5 %.

У такому випадку підприємець зобов’язаний самостійно відобразити цей дохід у річній декларації про майновий стан та доходи та сплатити відповідні податки.

Слід враховувати ще один практичний аспект. Якщо кредитором підприємця виступала юридична особа або інший ФОП, то списання заборгованості має бути відображено в додатку 4ДФ до Об’єднаного звіту. Це означає, що податкові органи матимуть інформацію про дохід, що виник.

Фіскальна служба явно схиляється саме до такого підходу. Зокрема, він підтверджений індивідуальною податковою консультацією від 28.11.2025 № 6344/ІПК/99-00-24-03-03. Крім того, податківці в категорії 107.01.05 БЗ вказують, що визначення безповоротної фінансової допомоги з п.п. 14.1.257 ПКУ включає й суму заборгованості, яка не була стягнута після закінчення строку позовної давності.

При цьому фіскальні органи підкреслюють, що така допомога не оподатковується єдиним податком, а повинна оподатковуватися саме в рамках «цивільного» оподаткування.

Отже, практично гарантовано, що податкова служба наполягатиме на застосуванні саме такого підходу, оскільки податкове навантаження при ньому значно вище.

ФОП отримав передоплату, але зобов’язання не виконав

Тепер розглянемо зворотну ситуацію: підприємець отримав аванс, однак товари, роботи або послуги фактично не надав, і строк позовної давності за зобов'язанням минув.

ФОП на ЄП групи 3 (3 % + ПДВ)

У момент отримання передоплати підприємець уже включив відповідну суму до доходу, що оподатковується єдиним податком.

Виникає питання: чи потрібно визнавати дохід повторно після закінчення строку позовної давності?

Найлогічніший підхід полягає в тому, що повторне визнання доходу не потрібне, оскільки це призвело б до подвійного оподаткування.

Разом з тим існує більш обережний варіант дій. Він передбачає перекваліфікацію раніше отриманої передоплати в заборгованість із закінченим строком позовної давності.

Для цього у Типовій формі обліку на дату закінчення строку позовної давності слід:

• у графах 2 і 4 розділу I показати суму передоплати зі знаком «мінус»;
• у графі 6 розділу I відобразити суму заборгованості з вичерпаним строком давності.

За такого підходу підсумкове значення у графі 8 становитиме 0,00, тобто податкових наслідків не виникне.

Додатково рекомендується скласти внутрішню довідку у довільній формі, що пояснює суть здійснених коригувань, та додати її до облікових документів.

Не виключено, що податкові органи можуть пропонувати застосовувати механізм виправлення помилки. Однак такий підхід виглядає спірним, оскільки підприємець спочатку не допускав помилок в обліку.

Крім того, виникає питання: як податкові органи визначатимуть строк давності для уточнення декларацій з єдиного податку. Існує ризик, що вони вважатимуть цей термін таким, що вже минув. Тому варіант із «виправленням помилки» може створити додаткові фіскальні ризики.

У зв’язку з неоднозначністю практики найбезпечнішим рішенням може стати отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК).

ФОП на ЄП груп 1, 2 та групи 3 (5 %)

Для підприємців без ПДВ ситуація аналогічна: сума передоплати вже була включена до доходу.

Отже, повторне включення її до доходу неприпустиме, оскільки це також призведе до подвійного оподаткування.

Крім того, переведення такої суми до «цивільного» доходу також виглядає неправомірним. Згідно з п.п. 165.1.36 ПКУ, до складу доходу фізичної особи не включаються суми доходів підприємця, що оподатковуються єдиним податком.

Тому логічно вважати, що податкові зобов’язання вже були виконані в момент отримання авансу.

Проте існує ймовірність застосування фіскального підходу. Він полягає в тому, що на дату закінчення строку позовної давності податківці можуть вимагати перекваліфікувати підприємницький дохід у дохід від безповоротної фінансової допомоги.

Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ, заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, відноситься до безповоротної фінансової допомоги. Податкові органи вважають такі надходження доходом, не пов’язаним з підприємницькою діяльністю (категорія 107.01.05 БЗ).

Це може призвести до необхідності:

• зменшити раніше відображений дохід за єдиним податком;
• збільшити цивільний дохід фізичної особи.

Причому податкові органи можуть наполягати на коригуванні минулих декларацій, що після закінчення строку давності стає неможливим.

Неповернена поворотна фінансова допомога

На окрему увагу заслуговує ситуація з повернутою фінансовою допомогою (ПФД).

ФОП на ЄП без ПДВ (групи 1, 2, 3 — ставка 5 %)

Якщо термін позовної давності закінчується щодо отриманої повернутої фінансової допомоги, слід враховувати, що раніше така сума вже була включена до доходу підприємця.

Це відбувається тому, що згідно з п.п. 3 п. 292.11 ПКУ поворотна фінансова допомога не включається до доходу лише протягом 12 місяців з моменту отримання. Після закінчення цього періоду вона автоматично стає доходом.

Отже, якщо строк позовної давності закінчується пізніше, повторного доходу виникати не повинно.

Цікаво, що податкова служба нещодавно прямо підтвердила такий підхід. У роз’ясненнях категорії 107.01.03 БЗ та листі ДПСУ від 24.02.2026 № 197/2/99-00-21-01-01-02 зазначено:

1. заборгованість за поворотну фінансову допомогу, що виникла в рамках підприємницької діяльності, повинна оподатковуватися як підприємницький дохід;
2. якщо така сума вже була включена до доходу платника єдиного податку, повторно включати її до податкової бази не потрібно.

Таким чином, після закінчення строку позовної давності ніяких додаткових податкових наслідків не виникає.

Хоча роз'яснення адресоване ФОП третьої групи зі ставкою 5 %, логічно припустити, що такий підхід може поширюватися і на підприємців груп 1 та 2.

ФОП на ЄП групи 3 зі ставкою 3 % (з ПДВ)

Ймовірно, аналогічна логіка може застосовуватися і до підприємців, які є платниками ПДВ.

Фактично податкова служба визнає наявність підприємницького доходу у вигляді списаної заборгованості, але не вимагає перекваліфікації раніше відображеного доходу.

Проте однозначної позиції з цього питання поки що немає, тому найбезпечнішим рішенням також є отримання індивідуальної податкової консультації.

Якщо контрагент ліквідований

Окремо варто розглянути ситуацію, коли контрагент підприємця ліквідований до закінчення строку позовної давності.

Контрагент — юридична особа

На перший погляд може здатися, що ліквідація кредитора автоматично означає списання заборгованості. Однак на практиці це не так.

У процесі ліквідації заборгованість може:

• бути продана іншій особі;
• передана засновникам компанії.

У такому випадку боржник повинен бути повідомлений про зміну кредитора згідно зі ст. 516 ЦКУ.

Якщо підприємцю не повідомлено про нового кредитора, він має право продовжувати враховувати заборгованість до закінчення строку позовної давності, оскільки не виключено, що новий кредитор згодом пред’явить вимоги.

Лише у разі офіційного повідомлення від ліквідатора про припинення зобов’язань заборгованість може бути списана.

Однак податкові органи іноді дотримуються більш жорсткої позиції і можуть вимагати визнати дохід уже в момент ліквідації кредитора.

Контрагент — ФОП

Якщо контрагент-підприємець припинив діяльність, це не означає припинення зобов’язань.

Згідно з цивільним законодавством, після закриття ФОП його права та обов'язки як фізичної особи зберігаються.

Отже:

сам факт припинення підприємницької діяльності контрагента-ФОП не є підставою для визнання заборгованості безнадійною.

Тому до закінчення строку позовної давності жодних податкових наслідків для боржника не виникає.

Висновки

• Після 04.09.2025 строки позовної давності знову почали спливати, тому питання обліку безнадійної заборгованості знову стало актуальним.
• ФОП на ЄП групи 3 зі ставкою 3 % (з ПДВ) повинен включити суму простроченої кредиторської заборгованості до доходу на дату закінчення строку давності. Такий дохід оподатковується ЄП 3 % та військовим збором 1 %, при цьому ПДВ до доходу не включається за умови нарахування компенсуючих податкових зобов’язань.
• Для ФОП на ЄП груп 1, 2 та групи 3 зі ставкою 5 % така заборгованість не вважається підприємницьким доходом, але може оподатковуватися як дохід фізичної особи за ставками 18 % ПДФО та 5 % військового збору.
• Якщо підприємець отримав передоплату, але не виконав зобов’язання, повторне визнання доходу зазвичай не потрібне, оскільки це призвело б до подвійного оподаткування.
• Щодо поворотної фінансової допомоги, вже включеної до доходу, після закінчення строку позовної давності повторного оподаткування не виникає, що підтверджують роз’яснення податкових органів.
• Ліквідація юридичної особи-кредитора сама по собі не означає автоматичного списання заборгованості — зобов’язання можуть перейти до нового кредитора.
• Припинення діяльності контрагента-ФОП також не припиняє зобов’язань за договорами.
• Оскільки практика застосування норм у цій сфері є неоднозначною, у багатьох випадках доцільно звернутися за індивідуальною податковою консультацією (ІПК).