Тест на COVID після відпустки, 20-ОПП при зміні адміністративно-територіальної одиниці

21 червня 2021 Стане у пригоді для: Підприємці

20-ОПП і зміна адміністративно-територіальної одиниці

Податківці наполягають: якщо внаслідок зміни адміністративно-територіального устрою змінилася адміністративно-територіальна одиниця, на якій перебуває об'єкт оподаткування, слід подати повідомлення № 20-ОПП із ознакою «3 — зміна відомостей про об'єкт оподаткування».

У графах 6–7 треба вказати код і назву населеного пункту — адмінцентру новоствореної територіальної громади згідно з КОАТТУ. Такий порядок заповнення граф 6–7 діятиме до завершення перехідного періоду — до введення Кодифікатора.

Подати повідомлення № 20-ОПП слід протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об'єкта оподаткування за основним місцем обліку платника податків.

ІПК ДПС від 30.04.2021 р. № 1799/ІПК/99-00-12-01-02-06

За якою ставкою оподатковувати дохід, отриманий у перехідний період

ФОП на 3-й групі ЄП запитав податківців: за якою ставкою ЄП оподатковується дохід, що надійшов після переходу на ставку ЄП 5%, за товари (роботи, послуги), відвантажені в період застосування ставки 3%.

Податківці відповіли: що в цьому разі кошти, що надійшли ФОП 3-ї групи на ставці 5%, за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) у період застосування ставки 3%, оподатковуються за ставкою, що діє на дату надходження грошей, тобто 5% (консультація в ЗІР, підкатегорія 107.01.03).

Працівникові видавати копію наказу про звільнення обов'язково

З 10 червня 2021 року запроваджено облік трудової діяльності працівників в електронній формі.

Роботодавців зобов'язали в день звільнення співробітника видати йому копію наказу (розпорядження) про звільнення на будь-якій підставі, незалежно від того, чи вимагає його працівник. 

Раніше копію наказу видавали обов'язково при звільненні з ініціативи роботодавця, а на інших підставах — на вимогу працівника.

Також обов'язково здійснити розрахунок із працівником і на його вимогу внести запис про звільнення до трудової книжки, яку зберігає працівник.

Чи можна вимагати тест на COVID від працівника після відпустки чи лікарняного

Вимагати від працівника здати ПЛР-тест на COVID-19 після відпустки під загрозою недопуску на роботу й звільнення — незаконно, якщо ця умова не була обумовлена раніше. Про це сказано в коментарі Мін'юсту.  

Якщо в трудовому або колективному договорах указані вимоги про обов'язкове ПЛР-тестування після відпустки, лікарняного чи на іншу вимогу роботодавця — невиконання цієї вимоги трактуватиметься як порушення умов трудового чи колективного договору. Якщо ж договорами це не передбачено, така вимога є незаконною.

Зобов'язані проходити тестування особи, які:

• зверталися по медичну допомогу з ознаками коронавірусної хвороби;
• мали встановлений контакт із хворим на COVID-19.

Мін'юст рекомендує працівникам надати довідку від сімейного лікаря про відсутність COVID-19. Якщо роботодавець усе одно наполягає на ПЛР-тесті, працівник може подати звернення з вимогою надати письмове повідомлення про обов'язок надати довідку про негативний результат ПЛР-тесту після повернення з відпустки, лікарняного тощо на робоче місце. Що може стати підставою для звернення працівників до суду.

За чий рахунок ПЛР-тест. Мінюст нагадав, що проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, відбувається за рахунок роботодавця (ст. 169 КЗпП, ст. 17 ЗУ «Про охорону праці», п. 2 Порядку № 559). Тому в Мін'юсті дійшли висновку, що проходження ПЛР-тесту має відбуватися за рахунок роботодавця.

Відмова працівника від медогляду і відсторонення від роботи

Верховний Суд вважає, що якщо працівник відмовляється або ухиляється від обов'язкового медогляду, то роботодавець має право відсторонити його від роботи в рамках ст. 46 КЗпП і притягнути до дисциплінарної відповідальності, а також відсторонити від роботи без збереження зарплати (ст. 17 ЗУ «Про охорону праці»).

Такий висновок можна зробити з постанови Верховного Суду від 27.05.2021 р. у справі № 229/5715/19.

У чому річ: після переведення на посаду слюсаря механоскладальних робіт 4 розряду працівника направили на обов'язковий попередній медогляд. Оскільки роботи на цій посаді пов'язані з локальними напруженнями переважно м'язів рук і поперекового поясу. Працівник не надав обхідний лист із висновком про проходження медогляду.

Пізніше підприємство отримало від медустанови дублікат направлення й обхідного листа з висновком про проходження медогляду, згідно з яким працівник не придатний до роботи слюсарем механоскладальних робіт 4 розряду.

Роботодавець видав наказ про відсторонення працівника від роботи без збереження зарплати до надання документів про проходження медогляду. А працівник вирішив оскаржити наказ.

Верховний Суд дійшов висновку про правомірність дій роботодавця — видання наказу про відсторонення працівника від роботи без збереження зарплати до моменту надання документів про проходження медогляду.