Відсутність ТТН: чим ризикують покупець, продавець та перевізник

27 серпня 2026 Стане у пригоді для: Підприємці

Якщо під час транспортування товару товарно-транспортну накладну (ТТН) не було оформлено або документ складено з порушенням установлених вимог, це може спричинити різні правові та податкові наслідки для кожного учасника перевезення. Нові зміни в регулюванні ТТН в Україні

Для покупця ризики пов'язані насамперед із підтвердженням транспортних витрат і податкового кредиту, для продавця — з аналогічними податковими наслідками та можливими труднощами при розблокуванні податкових накладних, а для перевізника — зі значними адміністративно-господарськими штрафами. Розглянемо детально, яких саме наслідків слід очікувати кожній стороні.

Наслідки відсутності ТТН для покупця товарів

Право на врахування транспортних витрат

Згідно з визначенням, наведеним у главі 1 Правил № 363, товарно-транспортна накладна є спеціальним документом, який використовується всіма учасниками процесу автомобільного перевезення вантажів. Вона призначена для документального супроводу товарно-матеріальних цінностей під час їх транспортування, проведення розрахунків за надані транспортні послуги, а також обліку виконаних перевезень. 

Одночасно ТТН є одним із документів, що застосовується для списання та оприбуткування товарів, ведення складського, оперативного та бухгалтерського обліку.Чим ризикує працедавець у випадку звільнення співробітників та як цьому запобігти?

Водночас законодавство розмежовує призначення цього документа. Незважаючи на те що ТТН є основним документом при перевезенні вантажів відповідно до пункту 11.1 Правил № 363, вона підтверджує саме факт надання транспортної послуги, а не факт купівлі чи продажу товару. Це узгоджується і з положеннями частини третьої статті 909 ЦКУ, відповідно до яких укладення договору перевезення підтверджується оформленням транспортної накладної або іншого передбаченого транспортним законодавством документа.

Саме тому контролюючі органи послідовно дотримуються позиції, що за відсутності ТТН підприємство не має належного документального підтвердження транспортних послуг. Як наслідок, вартість перевезення не може бути включена до складу витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування. Аналогічний підхід викладено у консультаціях податкових органів, зокрема у БЗ 102.02 та роз'ясненнях територіальних органів ДПС.

Таким чином, якщо покупець не має належним чином оформленої ТТН, він фактично позбавляється можливості збільшити первісну вартість придбаних активів на суму транспортних витрат.

Разом із тим така позиція податківців не є безспірною. Адже основним критерієм для відображення господарської операції в бухгалтерському обліку є реальне здійснення цієї операції, а не лише наявність певного первинного документа. Незважаючи на це, з практичної точки зору врахування витрат на перевезення без оформленої ТТН пов'язане зі значними податковими ризиками, оскільки саме такої позиції дотримуються контролюючі органи.В Україні оновлені правила відпочинку та роботи для водіїв

Податковий кредит з ПДВ

Втрата права на врахування транспортних витрат автоматично впливає і на право покупця сформувати податковий кредит із ПДВ за транспортними послугами. Якщо перевізник є платником ПДВ та належним чином зареєстрував податкову накладну, але сама транспортна послуга документально не підтверджена через відсутність ТТН, контролюючі органи можуть зробити висновок, що придбання такої послуги взагалі не відбулося.

Оскільки відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 ПКУ право на податковий кредит виникає лише у разі фактичного придбання товарів або послуг, відсутність підтвердження транспортної послуги ставить під сумнів законність такого кредиту. Як наслідок, податковий орган, найімовірніше, вимагатиме нарахування компенсуючих податкових зобов'язань згідно з пунктом 198.5 ПКУ.

Ризики для операції з придбання товарів

Хоча ТТН оформлюється саме для документального підтвердження перевезення вантажу, а не операції його постачання, її відсутність нерідко викликає додаткові питання під час податкових перевірок.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що товарно-транспортна накладна підтверджує лише факт транспортування товару. Водночас факт передачі права власності на товар підтверджується видатковою накладною та іншими документами, які свідчать про виконання господарської операції. Саме по собі ненадання ТТН або помилки при її оформленні не можуть автоматично свідчити про відсутність поставки товару, якщо інші документи підтверджують рух активів або зміни у майновому стані підприємства. Такого підходу Верховний Суд дотримується у низці постанов, зокрема від 30.10.2025 у справі № 380/27500/23, від 22.07.2025 у справі № 380/25843/23, від 17.07.2024 у справі № 440/2167/19, від 02.03.2023 у справі № 804/644/16, від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, а також у постанові від 14.01.2026 у справі № 922/4558/24.

Отже, за загальним правилом відсутність ТТН не повинна впливати на можливість покупця врахувати вартість придбаного товару у складі своїх витрат. Під сумнівом можуть перебувати лише транспортні витрати, але не сама операція придбання товару. 

Це пояснюється тим, що Правила № 363 регулюють порядок здійснення автомобільних перевезень, визначають форму ТТН та права і обов'язки учасників транспортного процесу, однак не встановлюють правил ведення податкового обліку чи формування податкового кредиту. Крім того, сама ТТН не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт придбання або реалізації товарно-матеріальних цінностей. Таку позицію наразі визнають навіть податкові органи.

Разом із тим повністю ігнорувати значення ТТН не варто. Судова практика також виходить із того, що правильно оформлена товарно-транспортна накладна є належним доказом фактичного переміщення товару, адже транспортування є одним із елементів його постачання. Саме тому відсутність цього документа або наявність у ньому істотних помилок може викликати сумніви щодо реальності здійснення господарської операції.

Це не означає, що контролюючий орган автоматично виключить із витрат вартість придбаних товарів. Однак відсутність ТТН робить операцію більш ризиковою з точки зору податкового контролю, особливо якщо існують й інші ознаки, які можуть свідчити про її формальний характер або безтоварність. До таких додаткових факторів можуть належати:

• неможливість контрагента фактично здійснювати відповідну господарську діяльність;
• відсутність підтвердженого джерела походження товару в ЄРПН (так званий «обрив» ланцюга постачання);
• невідповідність виду діяльності учасників ланцюга характеру поставленого товару;
• наявність кримінальних проваджень щодо контрагента;
• відсутність інших первинних документів або істотні порушення при їх оформленні.

Отже, хоча відсутність ТТН сама по собі не доводить нереальність господарської операції, податкові органи часто використовують її як додатковий аргумент для підтвердження власної позиції про безтоварність операції. 

Крім того, якщо придбаний без ТТН товар надалі буде реалізовано іншому покупцеві, а податкову накладну за такою операцією буде заблоковано, відсутність документів, що підтверджують перевезення товару, може значно ускладнити процедуру її розблокування. Це пов'язано з тим, що під час розгляду документів податківці зазвичай вимагають підтвердження не лише придбання товару, а й його фактичного транспортування.

Важливість ТТН для продавця товарів

Право на врахування витрат за транспортними послугами

Для продавця товару, який у більшості випадків виступає вантажовідправником, відсутність належним чином оформленої товарно-транспортної накладної створює практично ті самі податкові ризики, що й для покупця. Насамперед це стосується неможливості документально підтвердити витрати на оплату транспортних послуг.

Контролюючі органи дотримуються позиції, що без ТТН витрати на перевезення не можуть враховуватися під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Відповідно, якщо підприємство не має належно оформленої накладної, вартість транспортних послуг не визнається у складі витрат. Такий підхід викладено, зокрема, у Базі знань (категорія 102.02) та в офіційних роз'ясненнях територіальних органів ДПС.

Отже, незалежно від того, чи є замовником перевезення покупець або продавець, наслідки залишаються однаковими. Відсутність ТТН позбавляє можливості безпечно врахувати транспортні витрати у податковому обліку. Аналогічно виникають ризики і щодо податкового кредиту з ПДВ, якщо транспортні послуги надавалися платником податку на додану вартість. 

За відсутності належного документального підтвердження податковий орган може поставити під сумнів сам факт придбання транспортної послуги та вимагати відповідного коригування податкового обліку.

Додаткові труднощі при розблокуванні податкової накладної

Ще одним важливим наслідком для продавця є можливі проблеми у разі блокування податкової накладної.

Якщо реєстрацію податкової накладної, виписаної покупцю, буде призупинено, під час процедури її розблокування контролюючі органи, як правило, вимагатимуть надати документи, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції. Одним із таких документів вони вважають саме товарно-транспортну накладну.

Тому за відсутності ТТН або за наявності істотних недоліків у її оформленні довести реальність поставки товару та успішно пройти процедуру розблокування податкової накладної буде значно складніше. Саме на це звертають увагу й податкові органи у своїх офіційних роз'ясненнях.

Ризики відсутності ТТН для перевізника вантажів

Для автомобільного перевізника товарно-транспортна накладна має значно важливіше значення, ніж для покупця чи продавця. Якщо для сторін договору поставки її відсутність переважно породжує податкові ризики, то для самого перевізника це питання може призвести до прямої адміністративно-господарської відповідальності.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» ТТН входить до переліку обов'язкових документів, які водій та автомобільний перевізник повинні мати під час здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Крім того, цей документ повинен бути пред'явлений на вимогу посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері автомобільного транспорту або безпеки дорожнього руху.

Якщо під час перевірки буде встановлено, що ТТН відсутня, закон передбачає застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 гривень відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону про автомобільний транспорт.

Хто відповідає за правильність оформлення ТТН?

Особливістю чинного законодавства є те, що обов'язкові реквізити товарно-транспортної накладної вносить саме вантажовідправник. Такі реквізити визначені частиною третьою статті 48 Закону про автомобільний транспорт та пунктом 11.1 Правил № 363.

Проте відповідальність за використання документа, оформленого з порушеннями, фактично покладається не лише на вантажовідправника, а й на самого перевізника. Саме його можуть оштрафувати у разі перевірки, навіть якщо окремі реквізити були неправильно заповнені відправником вантажу.

На перший погляд така ситуація може видаватися несправедливою. Однак судова практика виходить із того, що після отримання вантажу водій або експедитор зобов'язаний перевірити правильність оформлення товарно-транспортної накладної. Лише після цього він підписує всі її примірники.

Якщо використовується електронна ТТН, водій підтверджує прийняття вантажу власним підписом на паперовій копії електронного документа. Якщо ж під час перевірки документів виявлено будь-які істотні помилки або невідповідності, водій має право відмовитися приймати вантаж до перевезення, погодивши таке рішення зі своїм перевізником.

Підписуючи товарно-транспортну накладну, водій та вантажовідправник фактично підтверджують достовірність усіх зазначених у ній відомостей. Це стосується не лише інформації про сторони перевезення, а й характеристик самого вантажу, зокрема маси тари, нетто та брутто. Такий висновок міститься у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі № 580/12537/24.

Окремо закон покладає на перевізника обов'язок здійснювати контроль за роботою своїх водіїв. Саме тому під час дорожньої перевірки відповідальність за відсутність або неналежне оформлення ТТН нестиме саме перевізник, навіть якщо окремі порушення виникли ще на етапі оформлення документа вантажовідправником. Аналогічний підхід підтверджено постановою Верховного Суду від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23.

Істотні недоліки прирівнюються до відсутності ТТН

Судова практика сформувала ще один надзвичайно важливий підхід. Якщо товарно-транспортна накладна містить істотні порушення щодо обов'язкових реквізитів, вона не вважається належним чином оформленим документом.

Фактично така ситуація прирівнюється до повної відсутності ТТН під час перевірки, а тому також є підставою для застосування штрафних санкцій.

Зокрема, суди підтримали позицію контролюючих органів у випадках, коли:

• у ТТН були відсутні найменування перевізника або вантажоодержувача, а також їхні коди ЄДРПОУ (справа № 440/2334/23, постанова Верховного Суду від 25.07.2024);
• не були зазначені код ЄДРПОУ перевізника, серія та номер посвідчення водія, а також інформація про масу нетто і брутто вантажу (справа № 440/17818/21, постанова Верховного Суду від 10.10.2024);
• не були вказані відомості про замовника перевезення, вантажоодержувача, місця навантаження та розвантаження, а також характеристики транспортного засобу (справа № 440/4136/23, постанова Верховного Суду від 04.03.2025);
• були відсутні коди ЄДРПОУ автомобільного перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача (справа № 280/967/25, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025).

У всіх наведених випадках суди підтримали позицію органів контролю та визнали застосування штрафів законним.

При цьому слід враховувати, що аналогічні наслідки можуть настати і за відсутності будь-якого іншого обов'язкового реквізиту ТТН. Водночас зазначені правила застосовуються саме під час контролю у сфері автомобільних перевезень органами Укртрансбезпеки.

Окремо законодавство встановлює відповідальність вантажовідправника за випадки, коли фактична вага або габарити вантажу не відповідають даним, зазначеним у товарно-транспортній накладній, а також перевищують допустимі нормативи. У такій ситуації адміністративна відповідальність настає вже за статтею 132² КУпАП, що також підтверджено судовою практикою.

Висновки

1. ТТН підтверджує насамперед факт перевезення вантажу, а не сам факт придбання або продажу товару.
2. Відсутність ТТН створює ризик невизнання транспортних витрат у покупця або продавця, який замовляв послуги перевезення.
3. Разом із транспортними витратами під загрозою опиняється податковий кредит з ПДВ за послугами перевізника.
4. Відсутність ТТН сама по собі не доводить нереальність операції з товаром, якщо рух активів підтверджується видатковими накладними, договорами, платіжними та іншими документами.
5. Податківці можуть використовувати відсутність ТТН як додатковий аргумент для визнання операції безтоварною, особливо якщо є інші сумнівні обставини щодо контрагента або походження товару.
6. Без ТТН можуть виникнути складнощі з розблокуванням податкової накладної, оскільки контролюючі органи часто вимагають документи, що підтверджують транспортування товару.
7. Для перевізника ТТН є обов’язковим документом під час внутрішнього автомобільного перевезення вантажів.
8. Відсутність ТТН або істотні помилки в її обов’язкових реквізитах можуть спричинити штраф у розмірі 17 000 грн.
9. Перевізник і водій повинні перевіряти правильність оформлення ТТН до прийняття вантажу, навіть якщо документ заповнює вантажовідправник.
10. Неправильно оформлена ТТН може бути прирівняна до її відсутності, якщо в документі немає обов’язкових відомостей про сторони, вантаж, транспортний засіб, місця навантаження чи розвантаження.
11. За недостовірні відомості про вагу або габарити вантажу відповідальність може нести вантажовідправник, якщо фактичні параметри перевищують установлені норми.
12. Усім учасникам перевезення доцільно контролювати наявність і правильність ТТН, оскільки цей документ впливає на податкові витрати, податковий кредит, розблокування ПН та відповідальність перевізника.