Звільнення під час відпустки: правова допустимість, підстави, порядок оформлення та можливі ризики

28 серпня 2025

Надання відпустки з подальшим звільненням: механізм і особливості

Якщо звільнення не корелює з порушенням трудової дисципліни, співробітник може звернутися до роботодавця з вимогою про надання невідгуленої відпустки перед розірванням трудової угоди. Подібна прерогатива обумовлюється статтею 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. 

Закон гласить, що роботодавець не має права відмовити в наданні відпустки з подальшим звільненням, за винятком випадку, коли звільнення обумовлено завершенням терміну строкового договору.

Однак навіть якщо трудовий договір укладено на певний строк, і цей строк закінчується, за відсутності заперечень з боку роботодавця відпустка може бути надана, а строк дії договору — продовжений до завершення відпустки. Ця позиція підтверджена листом Мінсоцполітики від 31.01.2012 № 30/13/133-12.

Важливо: в такій ситуації датою звільнення вважається останній день відпустки. Співробітник не зобов'язаний виходити на роботу в цей день. Всі розрахунки та оформлення звільнення здійснюються на підставі наказу, без фізичної присутності співробітника.

Допустимість звільнення в відпускний період: залежить від правової підстави

Законність розірвання трудової угоди під час відпустки залежить від причини завершення трудових відносин. Можливі три основні групи:

• з ініціативи співробітника;
• з ініціативи роботодавця;
• за інших обставин, не пов'язаних з волею сторін (наприклад, за угодою, обранням, закінченням терміну тощо).

Звільнення за бажанням самого співробітника

Якщо співробітник сам виявляє бажання звільнитися, закон не забороняє йому зробити це в період відпустки. При цьому вид відпустки значення не має: звільнення можливе як в щорічну оплачувану відпустку, так і в відпустку без збереження заробітної плати, відпустку по догляду за дитиною тощо.

Приклад: Співробітник перебуває у відпустці з 1 липня 2025 року, і 3 липня подає заяву з проханням звільнити його за власним бажанням 18 липня. Роботодавець зобов'язаний оформити звільнення, оскільки вимога про 14-денне повідомлення за ст. 38 КЗпП виконана.

Оформлення:

• відпустка не переривається, співробітник не з'являється на роботі;
• оформляється наказ про звільнення, а не про завершення відпустки;
• трудова угода припиняється в день, прописаний у заяві.

Звільнення з ініціативи роботодавця

В умовах мирного часу, згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП, роботодавець не має права звільняти співробітника, який перебуває у відпустці, за винятком таких випадків:

• повна ліквідація компанії (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
• підстави, зафіксовані в п. 13 ч. 1 ст. 40 КЗпП, наприклад, втрата довіри, аморальна поведінка тощо.

Однак в умовах ВП, введеного у зв'язку зі збройною агресією, ці обмеження послаблені. Законодавець надав роботодавцю право звільняти працівника, навіть якщо він перебуває у відпустці, крім відпусток:

• у зв'язку з вагітністю та пологами;
• для догляду за дитиною до 3 років.

Такий підхід встановлено в ст. 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

При цьому датою звільнення буде не день підписання наказу, а перший робочий день після завершення відпустки. Якщо відпустка продовжується через хворобу, звільнення переноситься на день, наступний за закінченням продовженої відпустки.

Захищені працівники: особливий порядок

Незалежно від ВП, зберігаються обмеження на звільнення для вразливих категорій працівників. Згідно зі ст. 184 та ст. 186-1 КЗпП, не можна звільняти:

• вагітних жінок;
• жінок з дітьми до 3 (або 6) років;
• одиноких батьків;
• опікунів, піклувальників;
• одного з прийомних батьків або батьків-вихователів за наявності дитини до 14 років або дитини з інвалідністю.

Такі працівники можуть бути звільнені тільки в разі повної ліквідації компанії, при цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати інші вакансії для працевлаштування.

Чи потрібна позиція профспілки?

У звичайній ситуації, при звільненні члена профспілки, потрібна попередня згода профспілкового органу (ст. 43 КЗпП). Однак у період дії ВП, згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 2136, така згода не потрібна, за винятком випадків, коли працівник є членом виборного органу профспілки — у цьому випадку профспілка повинна дати згоду.

Додаткові підстави звільнення: правова оцінка та обмеження

КЗпП також передбачає звільнення не з ініціативи сторін, наприклад:

• за згодою сторін;
• у зв'язку із закінченням строку трудового договору;
• за обранням на виборну посаду;
• у разі поновлення колишнього працівника на роботі тощо.

Ці підстави перераховані в ст. 36 і ст. 45 КЗпП.

Пряма заборона на звільнення у відпустці з цих підстав відсутня. Однак існує важливе роз'яснення Конституційного Суду.

Тлумачення КСУ: звільнення у відпустці = ризик

У рішенні КСУ від 04.09.2019 № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018(6960/18) підкреслено, що заборона на звільнення у відпустці поширюється на всі підстави, а не тільки на ініціативу роботодавця. Тобто будь-який наказ про звільнення під час відпустки може бути оскаржений у судовому порядку.

Що робити роботодавцю? Ризики та рішення

Якщо є сумніви, безпечніше оформити наказ з датою звільнення на перший робочий день після відпустки — аналогічно правилам, що діють при звільненні з ініціативи роботодавця.

Якщо ж звільнення оформляється прямо в відпускний період, існує ймовірність, що суд змінить дату звільнення або винесе інше рішення на користь співробітника.

Особливий випадок — смерть працівника у відпустці

Якщо працівник помирає у відпустці, звільнення проводиться на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП — «у зв'язку зі смертю», а датою припинення трудового договору вважається день смерті, а не дата закінчення відпустки.

Фінансові розрахунки: компенсації, утримання та особливості

Оплата дня звільнення
Якщо звільнення оформлено на перший робочий день після закінчення відпустки, слід врахувати:

• якщо працівник не вийшов — день не оплачується, відзначається як «НЗ» або «І» в табелі;
• якщо працівник відпрацював день — день підлягає оплаті в повному обсязі.

Виплати за невикористані відпустки
Працівникові підлягають компенсації за:

• невикористані дні щорічної відпустки;
• додаткові соціальні відпустки (наприклад, на дітей).

Це закріплено в ст. 116 КЗпП та ст. 24 Закону № 504/96-ВР.

Утримання при звільненні: коли можливі
Якщо відпустка була надана наперед, за період, який працівник не відпрацював, роботодавець має право утримати відповідну суму.

Нормативна база: п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП, ст. 22 Закону про відпустки.

Але утримання не застосовуються, якщо звільнення відбулося за:

• пп. 3, 5, 6 ст. 36 КЗпП (мобілізація, відмова від нових умов та ін.);
• пп. 1, 2, 5 ст. 40 КЗпП;
• а також при виході на пенсію, направленні на навчання або смерті працівника.

Приклади ситуацій з утриманнями

• Ситуація 1: відпустка авансом → 2 дні не відпрацьовані → утримання відпускних.
• Ситуація 2: відпустка надана за відпрацьований період → утримання не проводяться, виплачується компенсація.
• Ситуація 3: відпустка частково за рахунок майбутнього року → утримання можливе за невідпрацьовану частину.

Обмеження на суму утримань
Згідно з ч. 1 ст. 128 КЗпП, загальна сума утримань не може перевищувати 20% від чистої зарплати (після ПДФО та ВЗ).

При підвищенні:

• необхідно отримати заяву працівника;
• при нестачі зарплати — повідомити про борг і запропонувати його погашення.

Якщо працівник відмовляється — стягнення можливе через суд. ВС у постанові від 17.07.2019 № 332/1433/17-ц вказав, що такі справи відносяться до трудових, і термін звернення — за ч. 3 ст. 233 КЗпП.

Документи при звільненні: що видати працівникові

У день припинення трудового договору роботодавець зобов'язаний:

• видати копію наказу (ст. 47 КЗпП);
• надати розрахункову довідку (ст. 116 КЗпП);
• видати трудову книжку або внести до неї запис.

Якщо працівник не може отримати документи — надіслати рекомендований лист з повідомленням і позначкою «Вручити особисто».

Утримання із заробітної плати: що потрібно знати бухгалтеру

1. Право на звільнення у відпустці залежить від підстави: Якщо ініціатором виступає сам працівник — звільнення можливе в будь-який відпускний період, незалежно від його характеру. За ініціативою роботодавця — звільнення у відпустці допустиме лише в умовах воєнного стану, за винятком декретних відпусток і відпусток по догляду за дитиною до 3 років. З інших підстав (наприклад, закінчення контракту, угода сторін) звільнення у відпустці можливе, але існує ризик судового спору.
2. Соціально захищені категорії співробітників (вагітні, одинокі батьки, опікуни та ін.) підлягають звільненню виключно при повному припиненні діяльності роботодавця, і тільки за умови пропозиції альтернативного місця роботи.
3. В умовах ВП попереднє узгодження звільнення з профспілкою не потрібне, крім випадків, коли співробітник входить до виборного органу профспілкової організації.
4. При відпустці з подальшим звільненням ініціатива виходить від співробітника, дата звільнення збігається з останнім днем відпустки. Відпрацювання і вихід на роботу в день звільнення не обов'язкові.
5. Якщо ініціатор звільнення — роботодавець, дата завершення трудових відносин визначається як перший робочий день після закінчення відпустки. При продовженні відпустки через хворобу — звільнення відкладається.
6. Фінансові нюанси: Перший день після відпустки не підлягає оплаті, якщо працівник його не відпрацював. За невикористані дні відпусток виплачується компенсація. Якщо відпустка була надана авансом, роботодавець може утримати відповідні суми, але не більше 20% від «чистої» зарплати.