Безпека бізнесу: заходи, рекомендації, цікава судова практика

25 червня 2024

Завжди одними з пріоритетних суспільних відносин були відносини, пов'язані з підприємницькою діяльністю. Поки що захист бізнесу є досить вагомим явищем, адже воно безпосередньо впливає як на розвиток права, так і на розвиток економіки.

Звичайно, виникає досить багато суперечок між представниками бізнесу, які позначилися на судовій практиці. І саме тому слід розглянути деякі цікаві кейси, що виникли у 2023-2024 роках, та винести з них ключові рекомендації.

Не мати зв'язків із російським ринком

Досить промовиста справа № 910/7750/22, яка вкотре доводить, що краще зовсім не мати стосунків із російським ринком. Так, Рілліус Холдінг Лімітед (Rillius Holding Limited) та БТБ Бетлаб Холдінгс ЛТД подали позов про спростування недостовірної інформації та захист честі, гідності, ділової репутації до ТОВ «РБК-Медіа», ТО «ЮБІТІ Медіа» та ТОВ «Українські бізнес дані медіа-ресурси опублікували відповідну статтю. У ній наголошувалося, що «Parimatch продовжує працювати в Росії, але з новим власником та брендом».

Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 13.12.2022 визнав недостовірною і такою, що ганьбить ділову репутацію позивачів, інформацію, поширену відповідачами в мережі «Інтернет» на вебсайті РБК-Україна.Більше того, він зобов'язав відповідачів спростувати зазначену недостовірну інформацію, видалити відповідну статтю і повідомити інші веб-сайти, що її розповсюджують, про те, що її слід видалити. 

Апеляційний господарський суд не погодився з рішенням суду та інстанції, скасувавши його та відмовивши в задоволенні повністю на підставі того, що поширена інформація не має характеру недостовірної.

З таким висновком погодився і Верховний Суд у своїй ухвалі від 06.02.2024р. Так, він зазначив, що в умовах військового стану асоціювання певної фізичної чи юридичної особи з країною-агресором, безумовно, має негативний характер, особливо якщо йдеться про співпрацю з країною-агресором чи сприяння йому у будь-якій формі. 

Висловлювання про пов'язаність суб'єкта господарювання з країною-агресором здатні завдати шкоди його діловій репутації, викликати негативні конотації у контрагентів, споживачів, ворожий настрій у суспільстві, а тому виклад відповідної інформації слід здійснювати обачно, спираючись на обставини, що підтверджуються володіють високим ступенем достовірності. є взаємоузгодженими та достатніми.

У цьому випадку, зважаючи на зміни законодавства та скасування презумпції недостовірності негативної інформації, Верховний Суд стверджує, що доведення позивачем обґрунтованості свого позову, зокрема недостовірності, неточності поширеної відповідачем інформації, має відбуватися у загальному порядку.Більше того, суд зазначає, що оскаржувану статтю було опубліковано в контексті публічних обговорень з питань, які широко висвітлюються в засобах масової інформації в умовах сьогодення. Громадськість має право знати таку інформацію.

Верховний Суд також зазначив, що немає фактичних елементів, які б доводили, що стаття має на меті навмисний намір завдати шкоди репутації відповідних осіб. Усі оскаржувані позивачами тези у статті були сформульовані та логічно виведені з подій, які, безсумнівно, мали місце, та встановив суд апеляційної інстанції.

Враховуючи такі висновки, суд відмовив у задоволенні касаційної скарги позивачам. З чого випливає, що краще не мати господарських відносин на території Росії, адже такі дії, безперечно, можуть зашкодити репутації українського бізнесу.

Враховувати форс-мажорні обставини

Слід звернути увагу на справу №924/75/23 щодо зменшення розміру неустойки. Так, у даній справі ПрАТ «Агріматко-Україна» (постачальник) та ТОВ «Ресилієнт Стара Синява» (покупець) уклали договір постачання, згідно з яким постачальник взяв на себе зобов'язання поставити до 05.03.2022 включно на адресу покупця товар, проте через початку воєнного стану та бойових дій постачальник не зумів своєчасно виконати зобов'язання. 

Внаслідок чого покупець подав заяву з вимогою про передачу відповідного товару та сплату неустойки у сумі 1 117 837,01 грн.

Проте ТОВ «Ресилієнт Стара Синява» подало до суду позовну заяву з вимогою про передачу відповідного товару та оплату неустойки у сумі 1117837,01 грн. Позовні вимоги були задоволені частково. Суд вирішив стягнути з відповідача меншу суму неустойки, а саме 294 459,25 грн.

Покупець з такою позицією не погодився і тому дійшло до Верховного Суду. У своїй ухвалі від 14.09.2023 не погодилися з позицією покупця щодо розміру неустойки. Суд зазначає, що він відхилив посилання ПрАТ «АгріматкоУкраїна» на наявність форс-мажорних обставин, оскільки їм не повідомлено у встановлені терміни іншої сторони про форс-мажорні обставини та не надано відповідного сертифіката, який міг бути виданий йому Торгово-промисловою палатою України за його зверненням в установленому порядку на підтвердження того, що початок військових дій Російською федерацією унеможливив виконання його зобов'язань за спірним договором. 

Враховуючи порушення постачальником, зобов'язання щодо поставки товару у встановлений договором строк нарахування неустойки за порушення строків поставки товару є обґрунтованим. 

У той же час, оцінивши в сукупності обставини справи та надані докази, беручи до уваги початок воєнних дій російською федерацією, і те, що вся територія міста Києва з 24.02.2022 по 30.04.2022 була віднесена до територій можливих бойових дій, а також відсутності покупця будь-яких збитків або прямої шкоди внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за договором, господарські суди дійшли висновку про зменшення розміру неустойки до 294 459,25 грн.

Отже, фактично у цій справі, хоч і вирішилася суперечка на користь ТОВ «Ресилієнт Стара Синява», проте вона втримала значно менше коштів за неустойку, ніж планувалося, тому дуже важливо аргументовано обґрунтовувати суму неустойки.

Акцент на статутний капітал подружжя

Слід зазначити, що останнім часом виникає чимало ситуацій, коли фізичні особи вносять певне майно до статутного капіталу юридичної особи без згоди іншого чоловіка. Так, у ситуації, коли чоловік/жінка хоче внести до статутного капіталу відповідне майно, проте воно було придбано за загальні кошти під час шлюбу та фактично є спільною сумісною власністю подружжя, то згода дружини чи чоловіка такої особи є обов'язковою.

Багато хто подумає, що така суперечка, оскільки вона стосується подружжя, розглядатиметься місцевими судами за правилами ЦПК України. Проте з такою думкою не погоджується Верховний Суд у своєму рішенні від 10.01.2024 у справі № 909/516/23.

Предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Максвелтрейд» та акта передачі-приймання спірного нерухомого майна як угоди, яким сформовано частку відповідача-2 у статутному капіталі ТОВ «Максвелтрейд», а також про припинення речового права ТОВ «Максвелтрейд» на зазначене майно. КМР ВС зазначив, що справи у спорах щодо угод незалежно від їх суб'єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. 

Винятком є ​​спори щодо таких дій, спрямованих на придбання, зміну припинення сімейних та спадкових прав та обов'язків, які мають вирішуватись у порядку цивільного судочинства.Матеріалами справи встановлено, що спірною угодою регулюються права та обов'язки між ТОВ «Максвелтрейд» та відповідача, проте не регулюються сімейні права та обов'язки між подружжям, батьками та дітьми, тому ця угода не є угодою у сімейних правовідносинах.

І тому в цьому випадку справу слід розглядати за правилами ГПК України. З огляду на це підприємцям слід знати нюанси, щоб зберегти статутний капітал юридичної особи.

Йти в ногу з часом

Представникам бізнесу завжди слід знати останні зміни в законодавстві, щоб швидко і якісно забезпечувати захист своїх підприємств. Адже, як видно з судової практики, усі суспільні відносини та їхнє врегулювання досить швидко змінюються.

Обробка персональних даних в Україні: правові аспекти