ФОП торгує з післяплатою без РРО: яка позиція податківців і що загрожує підприємцю

10 липня 2025 Стане у пригоді для: Підприємці 1-2-га групи ЄП

Контролюючі органи України посилили нагляд за інтернет-продажами, включаючи діяльність фізичних осіб-підприємців (ФОП), які реалізують товари з післяплатою через поштові сервіси. Особливу увагу приділяють тим, хто не використовує РРО/ПРРО (реєстратори розрахункових операцій), незважаючи на те, що законних підстав для цього часто немає. Нижче наведено аналіз діючої практики, механізмів контролю, а також рекомендації щодо захисту від потенційних штрафів.ФОП надійшов виклик в податкову: як діяти

• Податкова посилила контроль за ФОП, які торгують онлайн з післяплатою без РРО;
• ФОП загрожують запити, перевірки та штрафи за нефіскалізовані розрахунки;
• Штрафи значні, навіть при знижених ставках до 31.07.2025;
• РРО обов'язковий не завжди — за відсутності розрахункової операції фіскалізація не потрібна;
• NovaPay — це безготівковий розрахунок, що не підпадає під вимоги до РРО;
• Є успішні судові кейси, що підтверджують правоту підприємців.

Як здійснюється контроль інтернет-продажів

Державна податкова служба України (ДПСУ) заздалегідь попереджала про свої плани моніторити розрахунки інтернет-торговців. У листі від 02.04.2025 зазначено, що починаючи з 1 березня 2025 року, під особливу увагу потрапили ФОП, які отримують оплату за продані через Інтернет товари післяплатою, але не зареєстрували РРО/РРО.

Контроль організовано через небанківські фінансові установи (НППУ), які обробляють платежі за післяплатою. Ці компанії зобов'язані формувати фіскальні чеки за формою № ФКЧ-3 на кожну операцію і передавати їх на сервер податкової. У цих чеках вказується сума переказу і реквізити одержувача (ПІБ та РНОКПП підприємця).

Таким чином, ДПСУ автоматично отримує інформацію про всіх підприємців, які здійснюють дистанційні продажі з післяплатою, і може перевіряти наявність у них зареєстрованого касового апарату.Реєстрація РРО/ПРРО для торгівлі на виїзді: що робити

Чому ДПСУ наполягає на використанні РРО/ПРРО

Щоб конкретизувати ситуацію, розглянемо приклад ФОП, який відправляє замовлення через компанію «Нова пошта», а оплату отримує через її фінансового партнера NovaPay.

На практиці, податкова влада ділить служби доставки на дві групи (див. ІПК в категорії БЗ 109.02):

• Експедитори – логістичні компанії, такі як «Нова пошта»;
• Перевізники/кур'єри – наприклад, «Укрпошта».

Згідно з підходом ДНСУ:

Якщо товар доставляє експедитор («Нова пошта»), підприємець повинен сформувати фіскальний чек до моменту передачі товару або до його вручення клієнту. Цей чек необхідно або вкласти в посилку, або надіслати електронно.

При цьому, згідно з позицією з листа ДПСУ від 27.03.2025 № 1684/ІПК/99-00-07-03-01, допускається формування чека не пізніше, ніж товар вручать покупцеві.

Однак у листі від 30.05.2025 № 2983/ІПК/99-00-07-03-01 ДПСУ стверджує протилежне: при надходженні післяплати продавець повинен сформувати ще один чек — додатковий до того, який був оформлений при відвантаженні товару. Тобто, підприємцю при кожному продажу через NovaPay вкладається необхідність подвійного фіскального оформлення.

У той же час, якщо доставка відбувається через перевізника («Укрпошта»), фіскалізація розрахунку з покупцем не потрібна взагалі (див. листи ДПСУ від 14.04.2025 № 2010/ІПК/99-00-24-03-03 та від 18.04.2025 № 2136/ІПК/99-00 -07-03-01).

Таким чином, правила ДПСУ виглядають як довільна інтерпретація, оскільки жоден із вищезазначених висновків не підтверджений чіткими посиланнями на норми закону. Це дозволяє зробити висновок: вимоги податківців — це скоріше рекомендації, а не обов'язкові до виконання правові норми.

Що робити підприємцю: ігнорувати чи захищатися

З огляду на спірний характер позицій податкової, підприємець має право самостійно вирішувати — дотримуватися цих вимог чи ні. Деякі ФОП вже звернулися до суду за захистом своїх інтересів. Так, у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі № 420/19624/24 суд став на бік підприємця.

Однак справа не завершена: 17.06.2025 має відбутися перше засідання апеляційної інстанції (ухвала П'ятого апеляційного адмінсуду від 16.05.2025 у тій же справі).

Таким чином, поки остаточна судова практика не сформована, підприємцям варто уважно оцінити ризики.РРО/ПРРО для бізнесу вдома

Можливі наслідки порушення

Якщо ви як ФОП вже здійснювали торгівлю з післяплатою, не використовуючи РРО/ПРРО, і податкова встановить цей факт (наприклад, за чеками від NovaPay), це може спричинити:

• накладення штрафів за незастосування РРО згідно зі ст. 17 Закону України «Про застосування РРО»;
• вимогу зареєструвати ПРРО і почати використання фіскального апарату;
• можливі донарахування по податках, якщо буде доведено ухилення від обліку виручки.

Якщо подібні порушення були ненавмисними — через відсутність інформації або правову невизначеність — розумним кроком може бути або реєстрація ПРРО на майбутнє, або отримання індивідуальної податкової консультації, щоб сформувати правову позицію.

Що чекає на ФОП, які торгують через інтернет з післяплатою без РРО: можливі дії податкової та аргументи на захист підприємця

Підприємці, які продають товари через інтернет з оплатою післяплатою, але без застосування РРО/ПРРО, сьогодні ризикують потрапити в поле зору податкової служби. Це стосується як тих, хто свідомо ігнорував вимоги ДМСУ, так і тих, хто діяв через незнання. Нижче розглянемо, які кроки може вжити податкова, які санкції можуть бути застосовані, а також які правові аргументи можна використовувати для захисту.

Що може зробити податкова

1. Запит про надання інформації

Як випливає з роз'яснень ДПСУ від 02.04.2025, податкова служба заявляє, що насамперед орієнтована на профілактику порушень, а не на покарання. Тому першим кроком найчастіше стає офіційний запит, що надсилається ФОП відповідно до п. 73.3 ПКУ. У ньому підприємця просять пояснити, чому на його рахунок надходять кошти без застосування РРО/ПРРО.

Важливо: на такий запит обов'язково потрібно відповісти. Ігнорування тягне за собою штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати — 8000 грн у 2025 році (п. 121.2 ПКУ).

2. Позапланова документальна перевірка

Якщо ФОП не відповість на запит податкової, це дає підставу провести позапланову документальну перевірку (пп. 78.1.1 ПКУ). Такі перевірки можуть проходити дистанційно (невиїзні), особливо якщо підприємець працює без фізичного офісу або з місця проживання. Однак навіть у рамках невиїзної перевірки податківці мають право перевіряти дотримання законодавства щодо застосування РРО/ПРРО (ч. 1 ст. 15 Закону про РРО).

У разі виявлення порушень — штрафи. З 1 жовтня 2023 року вони розраховуються так:

• при першому виявленому порушенні — штраф 25% від вартості проданих без РРО товарів (до 31.07.2025 діє пільговий порядок);
• при повторних порушеннях — 50% від суми (замість стандартних 150%).

Такі суми можуть виявитися досить відчутними. Тому, якщо перевірка вже відбулася і акт складено, доведеться відстоювати свої права: подавати заперечення, оскаржувати в адміністративному порядку або звертатися до суду.Розрахунок доходу ФОП: основні моменти, про які потрібно знати підприємцю

3. Фактична перевірка

Фактичні перевірки вдома ФОП практично неможливі, оскільки житло вважається приватною власністю. Але якщо торгівля ведеться з орендованого офісу, складу або точки видачі замовлень, податкова може прийти туди з перевіркою.

Мета такої перевірки — з'ясувати, чи дотримуються правила проведення розрахунків з покупцями. Наслідки аналогічні результатам позапланової перевірки.

4. Планова перевірка

Менш ймовірний сценарій — планова документальна перевірка, оскільки ФОП повинен бути заздалегідь включений до плану-графіку на поточний рік. Графік можна відстежити на сайті ДНСУ. Але виключати такий варіант повністю не можна: податківці можуть вносити зміни до плану перевірок щомісяця (пп. 69.35.2 підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ).

Під час перевірки податківці встановлюватимуть:

• чи враховані всі доходи від продажів;
• чи правильно сплачені податки;
• чи дотримуються валютні та розрахункові правила.

Важливо: якщо ФОП-єдиноподатник отримував накладені платежі на особистий рахунок, минаючи підприємницький, і не відображав їх у податковій звітності, це — пряме ухилення від сплати податків. У такому випадку найкращим рішенням буде подати уточнену декларацію і добровільно сплатити податки до моменту виявлення порушення.

Чому РРО/ПРРО може бути не потрібний: аргументи захисту

1. Застосування РРО/ПРРО передбачено для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції (готівкові, оплата карткою тощо) при продажу товарів або послуг (ст. 3 Закону про РРО).

Що вважається розрахунковою операцією (абз. 6 ст. 2 Закону про РРО):

• Прийом готівкових коштів або оплати за допомогою платіжних карток за місцем реалізації товару;
• Видача готівки за повернутий товар.

Ключовий аргумент: при продажу з післяплатою і відвантаженні товару «Новою поштою» розрахунок з покупцем ще не відбувається. Покупець оплачує товар при отриманні, а продавець на момент відправки грошей не отримує. Таким чином, немає розрахункової операції і немає зобов'язання застосовувати РРО/ПРРО.

Цей висновок справедливий незалежно від:Які перекази на картку не оподатковуються: найпоширеніші види переказів та умови їх оподаткування

• способу доставки;
• статусу компанії-доставника (перевізник/експедитор);
• способу отримання грошей.

Якщо доставка здійснюється через службу (наприклад, «Нова пошта»), продавець не зобов'язаний використовувати РРО на етапі відвантаження.

2. Що ж тоді зобов'язаний видати продавець?

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII, продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що підтверджує факт покупки, не пізніше моменту передачі товару. Однак це не обов'язково фіскальний чек.

Якщо РРО не застосовується на законних підставах, продавець може видати:

• товарний чек;
• накладну;
• інший документ, що підтверджує перехід права власності.

Такі документи відповідають вимогам Закону № 1023, а їх відсутність не тягне за собою податкових санкцій (п. 15 ст. 3 Закону про РРО).

3. А якщо розрахунок все ж відбувається?

У разі, коли NovaPay переказує продавцю суму післяплати, це вважається класичним безготівковим розрахунком, а не розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО. Отже, і в цьому випадку РРО/ПРРО не потрібні.

Висновки:

1. Застосування РРО/ПРРО при інтернет-продажах з післяплатою не завжди обов'язкове — все залежить від способу розрахунку.
2. Отримання грошей через NovaPay — це безготівкова операція, яка не вимагає фіскалізації.
3. Вимоги ДМСУ щодо РРО в таких випадках суперечливі і не завжди підкріплені законом.
4. ФОП ризикують отримати запити, потрапити під перевірки та штрафи за «нефіскалізовані» надходження.
5. Захищатися можна, посилаючись на норми закону та відсутність розрахункової операції.
6. Вже є позитивна судова практика на користь ФОП — це шанс відстояти свої права.