Бізнес: ферма зелених салатів
14 жовтня 2021 Стане у пригоді для: Підприємці
Максим Киричко — засновник ферми з вирощування зелені. В інтерв'ю на каналі DANTES в проекті «Я роблю бізнес!» розповів, як створював свій стартап. Ostapp Journal публікує найцікавіше з бесіди.
Максим Киричко (33) заснував вертикальну ферму для вирощування зелені. Ще п'ять років тому він благополучно працював бізнес-аналітиком і розповідав людям як їм розпоряджатися грошима, щоб їх ставало більше, а потім «опа» і сам вирішив заснувати стартап на двох із другом.
МК: У мене є друг, з юних років йому було цікаво вирощувати всяке-різне, причому вирощував він нестандартними методами. Міг вирощувати щось вдома, наприклад, у себе в шафі і так далі. Згодом ми вирішили масштабувати це його захоплення, об'єднати моє «задротство» і його любов до живого.
Яким чином впав вибір на салат, а не на помідори та огірки?
МК: Різні рослини споживають різну кількість світла. Для того щоб виростити зелень потрібно менше світла ніж помідору, а так як у нас сонце все платне і ми враховуємо скільки світла потрібно буде інвестувати в продукт. Помідори з огірками - це для нас такий next step.
Як ти це все знаєш? Є один, який знав, як вирощувати, ну а далі?
МК: Експерименти.
Ти пішов відразу з бізнесу, в якому був?
МК: Ми провели буквально там дві-три ітерації експерименту в гаражі, і після цього пішов.
Ви використовуєте діодну стрічку?
МК: Діоди, причому професійні, топові. Вони імітують той світловий спектр, який оптимальний саме для цих рослин, цього сорту. Ми керуємо тут усіма параметрами живлення, клімату і світла в тому числі. Ми можемо створювати ніч будь-якої довжини, робити її коротше або довше, можемо взагалі пропустити, запустивши відразу захід, а потім світанок.
Від цього якось змінюється смак?
МК: Звісно.
Коли в гаражі вийшло, ти відразу вирішив «вальнути» (скільки тут стелажів)?
МК: Ні. Був спочатку один, здається, просто поверх від стелажа.
Де ти побачив цю технологію?
МК: Ну, якісь елементи ми подивилися, дякуючи ютубу, далі, зробити з цього систему, яка може працювати так, щоб живий організм виріс, так як це досить тендітна річ, а не метал, наприклад, тому що, щось не подобається рослині й у тебе не вийшло. Ми вже самі крутили, пробували, щоб зробити з цього систему.
Ти не пам'ятаєш скільки тобі потрібно було грошей для старту ось такого одного поверху?
МК: На старті, по-моєму, планували 15-20 тисяч.
Це чого?
МК: Доларів. Думали, вистачить почати, щось зробити, а вийшло 40-50 тисяч на старті.
У цей момент я б охрінів.
МК: Ми й охрініли, насправді навіть трохи раніше. Потрібно було знайти приміщення, ми як би вперлися в це.
Невеликий гараж був ok, але далі потрібно було масштабувати. Ми шукали саме підземне приміщення, яке мало освітлюватися ще й добре, а багато де, при проектуванні об’єкту, в підвалах житлових буденків, не закладається ліміт по електроенергії. Нам потрібно було встановлювати багато освітлення в місці, яке розраховане на якісь дві лампочки.
Кількість електроенергії, яку ми споживаємо таке, як споживає житловий будинок, висотка.
Нічого собі, ти сплачуєш за електроенергію.
МК: Тому пошук приміщення, яке підходило б нам по ряду параметрів, зайняло близько 8 місяців. Якщо ми говоримо про стартапі в цілому, то крім інвестицій, там необхідна ще стійка психіка. І якщо ти впираєшся в якесь питання на 9 місяців, просто стоїш на місці і нічого не відбувається, а батьки і друзі просять повернутися до старої діяльності, де все було передбачувано і добре. Цьому потрібно вчитися протистояти. У мене сумнівів не було в цьому проекті, відразу з'явилася незрозуміла впевненість в тому, що я роблю те, що потрібно і те, що я хочу.
Можеш сказати місячну плату за електроенергію і воду?
МК: На цій фермі: 200 тисяч гривень.
А салатик в роздріб скільки коштує?
МК: Близько одног євро, може трохи дорожче.
Він продається в наших магазинах і за кордоном?
МК: Зараз розбираємося з експортом, євро сертифікація у нас є.
Але для цього теж потрібні гроші.
МК: Навіть коли грошей немає, складніше все одно за часом, ніж фінансово. В Україні, якщо ти хочеш вийти на такий рівень, тут питання не в тому, скільки буде потрібно грошей, а за скільки часу ти зможеш досягти цього рівня. Наша тема, наприклад, чисто експериментальна штука. Як це робиться в Україні, думаю знає дуже небагато людей, в світі, може, трохи більше але теж не багато. Так що, тут скоріше питання в тому, що в технологічному бізнесі важливо зрозуміти технологію швидше ніж оточення, хоча б локально.
Те що ти робиш з командою, з одного боку успішний грамотно побудований бізнес, з іншого, чистої води авантюра і експеримент. В Україні мало хто взагалі ризикує вплутуватися в складні технологічні виробництва з гідропонікою, всі краще по-старому засіють поля пшеницею, там все зрозуміло, та й самі зелені салати тільки-тільки стають популярними. Половина з нас же, до сих пір, при слові салат уявляє не ось це все, а салат з крабових паличок і шубу.
МК: Спочатку, ми працювали на базарах, але складність була в тому, що всі звикли, що нормальний салат - це салат, вирощений бабусею, на городі, а не ось ці ось ваші нано-історії. Нам потрібно було якимось чином стати ближче до бабусі в селі, тобто стати ближче до народу.
Скільки пройшло часу з моменту пошуку приміщення і до останнього етапу, коли вже побудували ці стелажі?
МК: Ми з другом почали перші експерименти в 2015-2016 році, півроку пішло на це. Потім ми адаптували технологію так, щоб продукт виглядав, і за смаком був таким, що можна було його продавати, а не просто виростити для себе. Після вже були базари, на етапі з якими, ми змогли протестувати продажі і зрозуміти свої помилки, систематизувавши все, пішли в ресторани, які регулярніше оплачують і замовляють. Потім «ковід, добрий вечір!» і ресторани на паузу.
Зараз працюємо з торговими мережами. Вони найскладніші з точки зору роботи. З ними ти завжди як молодший брат, типу є великий чувак, який тобі каже як, а в тебе не завжди є можливість. Ми працюємо з Ашан, Novus, Varus, Коло, Фора, Wine Time, Рост і так далі.
Наскільки це екологічно?
МК: Екологічніше, ніж звичайний продукт. Води тут витрачатися в 20 разів менше ніж на полі. Там ти полив, у тебе вода пішла під землю, хочеш ще полити, давай ще води. У нас же система інша: є вода яка десь там готується, вона потрапляє в нижній бак, від нижнього баку вона насосом піднімається нагору, а вже зверху, змійкою спускається назад, в нижній бак. Таким чином вона ніби кружляє, і ми використовуємо одну і ту ж воду близько двох тижнів, тому і витрати у нас смішні, в порівнянні з плантаціями на відкритому грунті.
Є ще така штука, як вуглецевий слід.
Наприклад, для того, щоб ти поїв помідор, потрібно щоб ця помідорка доїхала з Ізраїлю, на це витрачається бензин, автомобільні випаровування та інше, таким чином, цей помідор залишає за собою слід. Наші ферми ми ставимо безпосередньо в містах, максимально близько до кінцевого споживача, відповідно цей вуглецевий слід зменшується в рази.
Скільки часу має пройти, щоб виріс готовий продукт?
МК: Потрібен десь місяць, на полі — два. Мікрогріну достатньо 1,5 тижні.
Які плани на майбутнє, що плануєте вирощувати найближчим часом?
МК: Зараз, ми дивимося на ягоду, можливо, буде полуниця.