Чи потрібно вести облік товарних запасів ФОП у разі надання виключно послуг
27 жовтня 2023 Стане у пригоді для: Підприємці
Держбюджет -2024 року прийнято у першому читанні.
Верховна Рада України 19 жовтня затвердила законопроект Державного бюджету №10000 «Проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік» у першому читанні.
Основні показники:
Доходи – 1.746,3 млрд грн
Видатки – 3.308,9 млрд грн
Граничний обсяг дефіциту – 1.593,6 млрд грн
Відповідно до проекту Закону мінімальну заробітну плату в 2024 році установили:
Як правильно внести кошти на свій рахунок ФОП
- у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 грн, з 1 квітня - 8000 грн;
- у погодинному розмірі: з 1 січня - 42,6 грн, з 1 квітня - 48 грн.
Також визначено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 1600 гривень, яка застосовується, як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду.
Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць протягом 2024 року:
- загальний показник - 2920 грн;
- діти до 6 років - 2563 грн;
- діти від 6 до 18 років - 3196 грн;
- працездатні особи - 3028 грн;
- особи, які втратили працездатність - 2361 грн.
Крім того, індексація повернеться у наступному році, бо Закон про бюджет на 2024 рік не передбачає скасування дії Закону про індексацію.
Мораторій на перевірки: для кого буде діяти.
17 жовтня Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону №10016-д від 16.10.23. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок», яким пропонується доповнити п.69 підрозд.10 розд.20 «Перехідні положення» ПКУ новими підпунктами.
Зокрема, з 1 листопада 2023 року діятиме мораторій на:
- проведення документальних перевірок платників єдиного податку 1 та 2 груп до 1 серпня 2024 року;
- проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території та території активних/можливих бойових дій (крім певних виключень);
- проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України та територіях активних/можливих бойових дій (крім певних виключень).
Також до Плану- графіка проведення документальних планових перевірок у період з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року можуть включатись:
- платники акцизного податку, гральний бізнес, надавачі фінансових послуг;
- нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, постійні представництва;
- інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають одному із визначених законом критеріїв.
Перевірки під час дії воєнного стану проводитимуться виключно за наявності безпечних умов для їх проведення.
Про це також повідомив депутат Я. Железняк у Телеграм-каналі.
Внесено зміни до деяких національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
16 жовтня на сайті Міністерства фінансів України опубліковано проект Наказу «Про затвердження Змін до деяких національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку», який підготовлено з метою удосконалення НП(С)БО шляхом приведення їх у відповідність до національного законодавства та вимог МСФЗ.
Спрощена форма чеку для ФОП
Проектом Наказу запропоновано внести зміни:
- до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», НП(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» та НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти», в частині розкриття інформації інвестором за операціями внесення коштів до статутних капіталів підприємств. Зокрема, додаток 3 НП(С)БО 1 доповнять статтею «Заборгованість за внесками до статутного капіталу інших підприємств;
- до НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами». У пункті 2 цього НП(С)БО виключено слова «підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства».
- до НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», в частині приведення у відповідність до вимог МСФЗ відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій, пов’язаних з інвестиційною нерухомістю.
У разі затвердження, цей Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.
Банківське інформування клієнтів щодо послуг стає прозорішим.
Національний банк уточнив вимоги до інформаційного забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг, передбаченого у відповідному Положенні, затвердженому постановою Правління НБУ №141 від 28.11.19. із змінами «Про затвердження Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг». Зокрема уточнено:
- місце та форма розміщення попереджень про можливі наслідки в разі користування послугами банку на власному вебсайті та в рекламі на інших вебсайтах;
- порядок розкриття істотних характеристик банківської послуги на власному вебсайті банку, на інших вебсайтах та в рекламі;
- розкриття інформації/поширення реклами про роздрібні продукти, технології та інструменти банку, що існують у формі окремих проектів (фінтех-проект).
Ці зміни сприятимуть усвідомленому прийняттю рішення споживачу про користування послугами банку. Постанова Правління НБУ №129 від 18.10.23. «Про затвердження змін до Положення про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг» набирає чинності з 21.10.23. Для банків передбачено перехідний період 1 місяць на приведення своєї діяльності у відповідність до затверджених змін.
З 18 жовтня діє Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного реєстру призовників та ДРФО.
Міністерство фінансів та Міністерство оборони спільним Наказом №494/446 від 21.08.23. «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб - платників податків» затвердили Порядок електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних, резервістів (далі - ЄДРПВР) і ДРФО - платників податків.
Цей Порядок визначає механізм обміну інформацією між Міністерством оборони та ДПС (далі - суб’єкти інформаційних відносин), загальні правила складання та подання сформованих за допомогою ЄДРПВР запитів на отримання з ДРФО платників податків відомостей, необхідних для актуалізації бази даних ЄДРПВР, та формування і надання ДПС відповідей на такі запити. Наказ №494/446 набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування. Порядок почав діяти з 18 жовтня.
Чи потрібно вести облік товарних запасів ФОП у разі надання виключно послуг?
Головне управління ДПС у Київській області звертає увагу, що правила ведення обліку товарних запасів затверджені Наказом Мінфіну №496 від 03.09.21.із змінами «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників податку».
Відповідно до п.17 ст.1 Закону України №1023-12 від 12.05.91. із змінами « Про захист прав споживачів», послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Фізичні особи - підприємці, у тому числі платники єдиного податку, які надають виключно послуги, у тому числі посередницькі, з метою реалізації яких використовуються товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг ( у тому числі сировина, матеріали, запасні частини тощо), зобов’язані вести облік товарних запасів за Формою обліку, встановленою Наказом Мінфіну №496 з відображенням інформації про їх надходження та вибуття.
Якщо при наданні послуг ФОП не використовують товарні запаси, то обов’язку вести облік товарних запасів у таких ФОП не виникає.
Водночас, не зобов’язані вести Форму обліку ФОП, які є платниками єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ та не провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Нові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи власника під час воєнного стану.
Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці нагадало, що на час військового стану трудові правовідносини додатково регулюються ще й Законом України №2136-9 від 15.03.22. із змінами «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». За загальним правилом КЗпП забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування його у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП), проте ст.5 Закону №2136-9 містить інші положення. Ст. 5 Закону передбачає, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Разом з цим слід зауважити на те, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП), а не на підставі тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.
Водночас, на період дії воєнного стану з’явилися і нові підстави для звільнення працівника, зокрема, відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 частини 1 ст.36 КЗпП). Цю підставу для припинення трудового договору не слід ототожнювати із звільненням у зв’язку з прогулом (п.4 ст.40 КЗпП).
Договори ЦПХ з фізичними особами
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:
- фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;
- відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин відсутності).
29 жовтня переходимо на «зимовий час».
Переведення годинників відбудеться в ніч з суботи на неділю 29.10.23.
Відповідно Постанови КМУ №509 від 13.05.96.із змінами « Про порядок обчислення часу на території України» зміна часу відбувається двічі на рік:
- в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед;
- в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.
